Рішення

від 21.01.2019 по справі 647/2569/18

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/2569/18

№ провадження 2/647/38/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород

при секретарі І.В.Татаровській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/2569/18 за позовом ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини,

за участі представників сторін :

від позивача - представник ОСОБА_3

від відповідача - адвокат Ковальчук І.М. , суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області із позовом до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини. Свої позовні вимоги він обґрунтовує наступним:

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_5. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме право на земельну частку (пай) видане КСП Україна , яка знаходиться на території Високівської сільської ради Бериславського району, Херсонської області від 18 липня 2001 року на підставі рішення Бериславської районної державної адміністрації за № 422, № НОМЕР_4 в розмірі 10.23 га. Про те, що в йогої матері був cертифікат на земельну ділянку він дізнався випадково від людей, які користувались вище вказаною землею вже 16 років. Зазначив, що постійно хворіє з 2001 року на глаукому обох очей баче дуже погано, потребує сторонньої допомоги, сам не пересувається вільно, тому і не звернувся в нотаріальну контору, також і про те, що після смерті матері залишилось спадкове майно він не був обізнаний.

У липні 2018 року він звернувся до Каховської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в землях КСП України розміром 10.23 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться в с. Високе, Бериславського району, Херсонської області, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини і йому було запропоновано звернутись до суду.

Просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_5 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно листа від 22.10.2018 року сільська рада зазначила, що неодноразово попереджала ОСОБА_1 про переоформлення земельної ділянки, відповідно було надруковано оголошення в газеті Маяк № 51 від 18.12.2010 року (а.с.41) про оформлення спадщини. Земельну ділянку №3 в контурі 56 з кадастровим номером НОМЕР_5 як не витребуваний пай було передано Бериславській районній держаній адміністрації, а та у свою чергу уклала договір оренди з ОСОБА_6 (а.с.35,36,37-39,40) .

23.11.2018 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, який подано за межами строку встановленого законом, а тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року позовну заяву залишено без руху, оскільки квитанція про сплату судового збору, яка додана до позовної заяви не була підтверджена казначейством. Після усунення недоліків, 16.10.2018 року, відповідною ухвалою продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягала на задоволенні позову з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача Ковальчук І.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що спадщина відкрилася під час дії ЦК УРСР 1963 року, яким передбачено, що у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. (Постанова Пленуму №7 від 30.05.2008 року).Таким чином підлягають до застосування норми ЦК УРСР. Згідно статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Той факт, що позивачу не було відомо про наявність сертифікату, доводить, що він не вступив у фактичне управляння або володіння спадщиною. У визначений шестимісячний термін до нотаріальної контори не звернувся. Враховуючи, що позивач у передбачений ЦК строк не подав заяву про прийняття спадщини, а його необізнаність про наявність спадкового майна та не є тими об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, просила суд прийняти рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

21.01.2019 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Вимоги ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Судом було роз'яснено право сторонам по справі заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі. Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони наголошували на тому, що надали до справи всі наявні в них докази.

Судові органи, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечують захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, врахувавши предмет та підставу позову, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 виданого 26.11.2002 року Костогризівською сільською радою Каховського району Херсонської області. (а.с.10).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00018136666, вбачається, що за життя 27.06.1954 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Ромейківською сільською радою Володимирецького району складено відповідний актовий запис № 9. (а.с.12,14).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_7 виданого 23.03.1959 року Кіровською сільською радою Херсонської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1, батьками якого зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.15).

Документи які підтверджують родинні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а саме документи, що підтверджують зміну прізвища спадкодавця з ОСОБА_1 на ОСОБА_5 суду не надано. З заявою до суду про встановлення факту родинних відносин позивач не звертався, факт родинних відносин з спадкодавцем ОСОБА_5 не підтвердив.

Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_5 дошлюбне прізвище якої ОСОБА_5 , але у передбачений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, не звертався.

За життя ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай) КСП Україна с. Високе , відповідно, їй на підставі рішення Бериславської районної державної адміністрації від 18.07.2001 року №422, 27.11.2001 року було видано сертифікат НОМЕР_4 на право на земельну частку (пай) розміром 10,23 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 17).

Згідно листа Бериславської державної нотаріальної контори від 24.10.2018 року № 1256/01-16 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа не заводилась за відсутності заяв від спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину не видавалося. (а.с. 43).

Згідно постанови від 18.07.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, відмовлено з підстав не підтвердження факту родинних відносин зі спадкоємцем та пропуску строку встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с. 8,9).

Згідно довідки Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 з 1989 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3. На день смерті проживала у будинку співмешканця без реєстрації, заповіт не зареєстровано. (а.с.13).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_5 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі. За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року. З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Також, як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 року Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Статтею 527 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі статтями 548, 549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину. Таким чином, для встановлення тієї обставини, чи прийняв спадкоємець спадщину, необхідно встановити, чи фактично такий вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Цей строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Аналогічна норма міститься у статті 1272 ЦК України (у редакції, чинній на момент подачі позову), згідно положень якої за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до вимог статті 11, ЦПК України 2004 року суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, предметом позову є визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 з підстав його пропуску з поважних причин. Доказів того, що позивач є спадкоємцем щодо майна померлої суду не надано, як і не надано доказів того що будучи спадкоємцем, він вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини регулюються нормами ЦК Української РСР 1963 року, яким не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, тому у суду відсутні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

На підставі ст. ст..548,549-550 ЦК УРСР, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77,81, 89, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини, відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.01.2019 року.

Позивач ОСОБА_1, АДРЕСА_2, РНКОПП НОМЕР_1

Представник позивача ОСОБА_3, АДРЕСА_3, РНКОПП НОМЕР_2.

Відповідач Високівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, Херсонська область, Бериславський район, с. Високе, вул.. Широка, б. 1, КОД ЄДРПОУ 04401247.

Представник відповідача Ковальчук Ірина Миколаївна, АДРЕСА_4., тел..НОМЕР_3.

Суддя В. С. Миргород