Рішення

від 22.01.2019 по справі 920/866/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.2019 Справа № 920/866/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

представника позивача Демченка Г.Х

представника відповідача Недведського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/866/18

за позовом Комунальної установи Сумської обласної ради Краснопільського психоневрологічного інтернату (42400, Сумська область, Краснопільський район, с.Таратутине, Комплекс будівель та споруд № 1 ; ід. код 03189430)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Каліді (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 18; ід. код 41812279)

про стягнення 252000 грн. штрафу,

встановив:

До господарського суду звернулась Комунальна установа Сумської обласної ради Краснопільський психоневрологічний інтернат з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Каліді про стягнення 252000 грн. штрафу за неналежне виконання договору про закупівлю товару за державні кошти № 85 від 23.07.2018.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він визнав позов частково та просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, мотивуючи свою позицію неналежним виконанням договору з об'єктивних причин (відсутності товару на ринку) та вжиттям відповідачем заходів щодо позасудового врегулювання спору з позивачем. Також відповідач посилався на надмірність розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач позов підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, а представник відповідача позов визнав частково.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

23 липня 2018 р. між Комунальною установою Сумської обласної ради Краснопільським психоневрологічним інтернатом і ТОВ Каліді було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти №85 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався на умовах даного Договору згідно з замовленням позивача (покупця за договором) поставити товар ДК 021:2015-03410000 - Деревини (деревини твердих порід (дуб, ясен, клен) - 400м.куб., деревини м'яких порід (осика, липа) - 300 м.куб., за результатами процедури відкриті торги, а позивач прийняти і оплатити такий товар згідно з умовами договору.

Пунктом 6.3.1 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити поставку товару в строки, встановлені договором.

Згідно п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється згідно графіку (додатку до Договору). Кінцевий термін поставки - 30.09.2018.

Відповідно до п. 5.4 Договору датою поставки товару вважається дата передачі постачальником покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною.

Ціна договору становить 432000 грн. без ПДВ (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця протягом 5 банківських днів з дня передачі товару покупцю.

Покупець має право достроково розірвати Договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це у строк 10 календарних днів до дати розірвання (п. 6.2.1 Договору).

Згідно п. 10.1. Договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків за поставлений товар - до повного погашення заборгованості.

Згідно додатку №1 (специфікації) до Договору відповідач повинен поставити 400 м.куб. деревини твердих порід на загальну суму 252000 грн., та 300 м.куб. деревини м'яких порід на загальну суму 180000 грн.

Відповідно до взаємоузгодженого графіку поставки дров для опалення ТОВ Каліді зобов'язалось поставити:

- в липні 2018 року: 100 м.куб - деревини твердих порід, 50 м.куб. - деревини м'якої породи;

- в серпні 2018 року: 200 м.куб. - деревини твердої породи, 150 м.куб. - деревини м'якої породи;

- в вересні 2018 року: по 100 м.куб. деревини твердої та м'якої порід.

Разом з тим, відповідач поставив позивачу лише частину передбаченого Договором товару, а саме 300 м.куб. деревини м'яких порід., про що свідчать товарно-транспортні документи. В іншій частині ТОВ Каліді не виконало взяті на себе зобов'язання та не здійснило позивачу поставки 400 м.куб. деревини твердих порід на загальну суму 252000 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються як позивачем так і відповідачем.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийнятті товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки в обумовлений строк обумовленого товару чим порушив умови Договору.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 231 ГК України, передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 100% від вартості непоставленого товару, поставки товару невідповідної якості.

Відповідно до п. 7.5 Договору закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відтак, сума заявлена позивачем до стягнення відповідає умовам укладеного сторонами Договору.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Правовий аналіз вказаний статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Суд зазначає, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні питання наявності підстав для зменшення нарахованої неустойки за клопотанням відповідача суд враховує той факт, що непоставка відповідачем обумовленого Договором товару дійсно мала місце, однак таке порушення спричинили об'єктивні обставини, відповідачем вживалися заходи щодо компенсації та поставки позивачу іншого виду наявної деревини, до того ж таке порушення умов Договору не призвело до значних збитків позивача.

Відтак, враховуючи баланс інтересів сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення суми нарахованого штрафу до 30000 грн. і стягнення даної суми з відповідача на користь позивача. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу суд відмовляє.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони відповідача, суд дійшов висновку судовий збір покласти на відповідача у повному обсязі , а саме: у сумі 3780,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Каліді (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 18; ід. код 41812279) на користь Комунальної установи Сумської обласної ради Краснопільського психоневрологічного інтернату (42400, Сумська область, Краснопільський район, с.Таратутине, Комплекс будівель та споруд № 1 ; ід. код 03189430) штраф за Договором про закупівлю товару за державні кошти № 85 від 23.07.2018 в сумі 30000, 00грн.; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 3780,00 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 30.01.2019.

СуддяВ.Л. Котельницька