Постанова

від 29.01.2019 по справі 816/2243/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 січня 2019 року

справа №816/2243/16

адміністративне провадження №К/9901/29043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у складі судді Ясиновського І.Г.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів Катунова В.В., Ральченка І.М., Бершова Г.Є.

у справі №816/2243/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у м. Кременчуці Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

08 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10 лютого 2017 року, до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання органу державної казначейської служби - Управлінню Державної казначейської служби у місті Кременчуці Полтавської області висновку про суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос" за лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року, зобов'язання податковий орган вчинити певні дії, а саме подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (державній казначейській службі) - Управлінню Державної казначейської служби у місті Кременчуці Полтавської області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос" шляхом перерахування на рахунок платника податку за лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року у порядку і розмірі, визначеному приписами чинного законодавства України.

14 лютого 2017 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність податкового органу по ненаданню органу державної казначейської служби - Управлінню Державної казначейської служби у м. Кременчуці Полтавської області висновків про суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос" за лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року та зобов'язано податковий орган подати органу державної казначейської служби - Управлінню Державної казначейської служби у м. Кременчуці Полтавської області висновки про суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос" за лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року у порядку і розмірі, визначеному приписами чинного законодавства України.

10 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, за якою ухвалою від 03 липня 2017 року відкрите касаційне провадження, матеріали справи з суду першої інстанції не витребувані.

26 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/29043/18 передані до Верховного Суду та прийняті до свого провадження ухвалою Суду від 28 лютого 2018 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова фірма "Насос" (код ЄДРПОУ 34451191) зареєстроване як юридична особа 01 серпня 2006 року, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області з 07 серпня 2006 року та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позивачем до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року, у рядку 30 яких відображена сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 46479,00 грн, 183695,00 грн, 187596,00 грн, 863868,00 грн, 366685,00 грн, відповідно.

Факт подання позивачем та прийняття контролюючим органом податкових декларацій Товариства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року підтверджується квитанціями № 2 та не заперечується сторонами.

20 березня 2015 року (за лютий 2015 року), 17 квітня 2015 року (за березень 2015 року), 18 травня 2015 року (за квітень 2015 року), 22 червня 2015 року (за травень 2015 року) та 15 липня 2015 року (за червень 2015 року) позивачем до податкового органу подано Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).

В період з 12 травня 2015 року по 18 травня 2015 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за лютий 2015 року, за результатами якої складено довідку від 18 травня 2015 року № 634/16-03-15-02-08/34451191, згідно висновків якої перевіркою не встановлено порушень при відображенні платником у декларації за лютий 2015 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 45505,00 грн (рядок 23.2) та суми залишку податку на додану вартість від'ємного значення попередніх звітних періодів в розмірі 46479,00 грн (рядок 30).

З 10 червня 2015 року по 16 червня 2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень-квітень 2015 року та складено довідку від 19 червня 2015 року № 763/16-03-15-02-08/34451191, згідно висновків якої перевіркою не встановлено порушень при відображенні платником у декларації за березень-квітень 2015 року:

за березень 2015 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 15833,00 грн (рядок 23.2) та суми залишку податку на додану вартість від'ємного значення попередніх звітних періодів в розмірі 183695,00 грн (рядок 30);

за квітень 2015 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1977,00 грн (рядок 23.2) та суми залишку податку на додану вартість від'ємного значення попередніх звітних періодів в розмірі 187924,00 грн (рядок 30).

З 18 серпня 2015 року по 21 серпня 2015 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку (р.23.2) та суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів на рахунок платника у банку (р.30) по декларації за травень, червень 2015 року, за наслідками якої складено довідку від 21 серпня 2015 року № 48/16-03-15-02-08/34451191, згідно висновків якої перевіркою не встановлено порушень при відображенні платником у деклараціях:

за травень 2015 року суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 22 - рядок 22.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.2 декларації за травень 2015 року) складає 3452,00 грн. та суми від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 Д2) (рядок 30 декларації за травень 2015 року) складає 863868,00 грн.

за червень 2015 року суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 22 - рядок 22.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.2 декларації за червень 2015 року) складає 413463,00 грн. та суми від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 Д2) (рядок 30 декларації за червень 2015 року) складає 366685,00 грн.

Разом із тим, контролюючим органом у встановлений Податковим кодексом України строк не подано до Управління Державної казначейської служби у м. Кременчуці Полтавської області висновку щодо відшкодування платнику угоджених сум податку на додану вартість, що порушило права та законні інтереси останнього та стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суд першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги висновувалися з того, що за приписами статті 200 Податкового кодексу України, позивач подав контролюючому органу податкові декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Проведеними документальними перевірками підтверджена правильність відображення цієї суми у податкових деклараціях, а тому в силу пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, відповідач був зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Ця сума вважається узгодженою.

В свою чергу, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України у відповідності до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України мав видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідачем вказаний обов'язок виконаний не був, у зв'язку з чим суди визнали відповідну бездіяльність протиправною та зобов'язали вчинити дії, що передбачені законом, який був чинний на час існування спірних правовідносин.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач навів, що незважаючи на проведення документальних перевірок декларацій позивача з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року та складання довідок за їх результатами, достовірність та повноту відображення показників у вказаній декларації можливо буде встановити лише після проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Восток-Інвест , яке було основним контрагентом позивача у грудні 2014 року, за результатами господарських відносин з яким Товариством сформовано податковий кредит.

Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу відповідача Суду не надавались, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що була чинною на час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

а) Нормативне регулювання (у редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків до 01 січня 2017 року були врегульовані положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наслідками проведення перевірки, на підставі пунктів 200.12 статті 200 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний, серед іншого, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У редакції, що діє з 01 січня 2017 року

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Підпунктами 200.7.1, 200.7.1 пункту 200.7 зазначеної статті встановлено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

б) Тлумачення норм матеріального права

Системний аналіз наведених вище норм матеріального права, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, дозволяє прийти до висновку, що право платника на бюджетне відшкодування реалізується ним шляхом подання податкової декларації за відповідний період та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яку відображено у податковій декларації.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або прийняти на підставі пунктів 200.14, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України податкове повідомлення.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням цього суди правильно застосували наведені положення Податкового кодексу України при правовій оцінці бездіяльності відповідача.

З 01 січня 2017 року законодавцем змінено порядок бюджетного відшкодування та запроваджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому на податковий орган покладено обов'язок до 10 січня 2017 року сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, до якого включаються усі заяви, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року.

До 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний сформувати у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Таким чином обов'язки відповідача щодо спірних сум бюджетного відшкодування змінилися вже під час розгляду справи, що не впливає на висновки судів першої та апеляційної інстанції про бездіяльність відповідача, що мала місце у 2015 році.

в) Оцінка доводів касаційної скарги

Щодо недостатності підстав для надання висновку у зв'язку з непроведенням зустрічної звірки контрагента позивача.

Як вже зазначалося, пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначений обов'язок податкового органу у п'ятиденний строк після закінчення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями статті 200 Податкового кодексу України не передбачено надання висновку після проведення зустрічних звірок з іншими суб'єктами господарювання, які мали господарські відносини з платником податків, який заявив суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на те, що за результатами проведених документальних перевірок відповідачем складені довідки, якими підтверджена правильність відображення спірних сум податку у податковому обліку позивача, Суд не приймає до уваги наведені вище доводи касаційної скарги.

г) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №816/2243/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер