Постанова

від 29.01.2019 по справі 812/1232/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 січня 2019 року

справа №812/1232/16

адміністративне провадження №К/9901/41310/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (суддя Борзаниця С.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (судді Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г.)

у справі №812/1232/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит в особі Відокремленого підрозділу Шахтоуправління Ровеньківське

до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит в особі Відокремленого підрозділу Шахтоуправління Ровеньківське (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 31 травня 2016 року за №№0004011302, 0004051302, 0004061302, 0004031302, 0004021302, з мотивів безпідставності їх прийняття.

13 квітня 2017 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 31 травня 2017 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги Товариства задоволені повністю, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 31 травня 2016 року №0004011302, №0004051302, №0004061302 , №0004031302 , №0004021302 , кожним з яких застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок, з підстав протиправності їх прийняття, із-за наявності обставин які унеможливлюють застосування штрафних (фінансових) санкцій в силу Закону.

23 червня 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке полягає у не надані позивачем до податкового органу з 08 квітня 2016 року належно оформленої заяви та сертифікату, що посвідчує форс-мажорні обставини під час або до прийняття оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняте нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволені позову.

14 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 26 червня 2017 року та витребувано справу №812/1232/16 з Луганського окружного адміністративного суду.

26 вересня 2017 року справа №812/1232/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа №812/1232/16 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/41310/18 передані до Верховного Суду.

02 квітня 2018 року Товариством наданий відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, з 01 липня 2011 року включене до ЄДРПОУ за номером 37713861, до його складу входить Відокремлений підрозділ Шахтоуправління Ровеньківське , яке включене до ЄДРПОУ за номером 38542659, місцезнаходженням юридичної особи та його відокремленого підрозділу за відомостями цього реєстру є Луганська область, місто Сєверодонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30/1 .

05 вересня 2014 року Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили № 2895/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчила Товариству факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території його розташування з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів.

17 жовтня 2014 року позивач надав до податкового органу заяву на виконання пункту 9 розділу VIII Закону №1669-VII, в якій просив звільнити від виконання своїх обов'язків на підставі статті 6 Закону №2464-VI на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, у відповідь на яку податковий орган 11 грудня 2014 року листом №15196/12-14-17-03/03 зазначив, що на даний час відсутні підстави для несплати єдиного соціального внеску.

25 травня 2016 року податковий орган здійснив камеральну перевірку з питання неподання звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2014 року та січень - квітень 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки №814/12-14-13-02/38542659 (далі - акт перевірки).

31 травня 2016 року керівником податкового органу прийняті п'ять Рішень про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , кожним із яких за порушення підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2014 року №2464 та пункту 1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 на підставі пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за неподання звітності за грудень 2014 року, квітень 2015 року, березень 2015 року, січень 2015 року, лютий 2015 року застосовано штраф по 170 грн. за кожен місяць.

Позивач не погодився з оскаржуваними рішеннями відповідача про застосування штрафних санкцій за неподання звітності застосованих податковим органом.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, Суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Місто Севєродонецьк Луганської області, на території якого розташована Державна податкова інспекція у місті Севєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, та яка прийняла спірні рішення, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за неподання звітності з єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населенного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення податкового органу прийняті 31 травня 2016 року відповідно до пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу за неподання звітності.

У межах спірних відносин накладення штрафу за неподання звітності з єдиного внеску відбулося зокрема за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій в період проведення АТО та застосування фінансових санкцій за період його проведення є протиправним.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі №812/1232/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я.Олендер