Постанова

від 29.01.2019 по справі 812/199/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 січня 2019 року

справа №812/199/16

адміністративне провадження №К/9901/39819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у складі судді Чиркіна С.М.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у складі суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Л.

у справі №812/199/16

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Сєвєродонецький завод хімічного нестандартного обладнання

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

10 березня 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю Сєвєродонецький завод хімічного нестандартного обладнання (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 19 жовтня 2015 року № 0000222201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 132 451 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на 66 225 грн 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

15 листопада 2014 року постановою Луганського окружного адміністративного суду залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, повністю задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 19 жовтня 2015 року №0000222201 на суму 198676 (сто дев'яносто вісім тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 50 копійок.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, придбання позивачем у контрагентів товарів та послуг безпосередньо пов'язане із його господарською діяльністю, здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, відповідні витрати є сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.

23 травня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статті 138 Податкового кодексу України, пункту 4 статті 72, статей 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

18 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 23 березня 2017 року, справа із суду першої інстанції не була витребувана.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавалось, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

16 березня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/39819/18 передані до Верховного Суду.

26 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду прийнято до свого провадження матеріали касаційної скарги №К/9901/39819/18 та витребувано справу №812/199/16 з Луганського окружного адміністративного суду.

30 березня 2018 року справа №812/199/16 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 04643841, перебуває на податковому обліку з 27 березня 1994 року.

Податковим органом у вересні 2015 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань зокрема дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 02 жовтня 2015 року №612/22-04643841 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 19 жовтня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 132451 грн. за порушення положень підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, яке полягає у заниженні податку на прибуток за 2013 рік в сумі 17911 грн. та за 2014 рік у сумі 114540 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом в основу складу податкових правопорушень покладена податкова інформація, яка, за висновком відповідача, підтверджувала нездатність контрагентів Позивача здійснювати господарські операції, при цьому висновками акта перевірки встановлено, що, первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки є достовірними, надані в повному обсязі, а додаткові (інші документи), що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, відсутні.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Судовими рішеннями викладені положення статті 1, частини 2 статті 3, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) які регламентують підстави бухгалтерського обліку господарських операцій, встановлені та проаналізовані обставини, які підтверджують здійснення, фіксування та відображення господарських операцій, які є спірними у межах спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій дослідженні угоди за участю Позивача, на підтвердження реальності яких Товариством надані документи, які стали предметом перевірки, як засобу контролю податковим органом та предметом судових досліджень у цій справі.

24 січня 2013 року між позивачем, як замовником та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Гатіора , як виконавцем укладено та виконано договір про надання транспортно-експедиційних послуг на організацію перевезення вантажу, що підтверджується квитанціями про перерахунок коштів, виписками банку, актами надання послуг, заявкою на транспорт та податковою накладною.

20 листопада 2013 року між позивачем, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю НТЦ Варіатор , як постачальником, укладено та виконано договір поставки товару, що підтверджується випискою банку, актом приймання-передачі товару, накладними та податковими накладними.

Підтвердження реальності господарської операції Позивачем з Приватним підприємством Декот встановлено на підставі квитанції про перерахунок коштів, видаткової накладної, податкової накладної. Судами встановлений факт укладення усної угоди, в межах якої здійснена ця операція.

09 січня 2013 року між позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТПП Спектр укладено та виконано договір поставки товару, що підтверджується податковими накладними, квитанціями про перерахунок коштів, прибутковими накладними, рахунками-фактури.

Підтвердження реальності господарських операцій Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайт-Біз Консалт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Карамбола , Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, в межах усних угод доведене квитанціями про перерахунок коштів, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортною накладною.

03 січня 2014 року між позивачем, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ПКФ "Восток Трейд", як експедитором, укладено та виконано договір, в межах якого експедитор доставив ввірені йому замовником вантажі до пункту призначення і передав їх уповноваженій на отримання вантажу особі, що підтверджується податковими накладними, квитанцію про перерахунок коштів, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

15 жовтня 2012 року позивачем, як покупцем, укладено та виконано договір поставки, предметом поставки якого були металеві деталі, з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Укрметторг , що підтверджується специфікаціями до цього договору, виписками по банківському рахунку про перерахунок коштів, прибутковими накладними, товарними накладними, податковими накладними.

25 липня 2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Атлас укладено та виконано договір постачання продукції виробничо-технічного призначення, виконання якого підтверджується специфікаціями до цього договору, квитанціями про перерахунок коштів, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними.

03 січня 2014 року позивачем укладено та виконано договір поставки товару з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, що підтверджується податковими накладними, квитанціями про перерахунок коштів, прибутковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурою.

10 грудня 2014 року позивачем укладений та виконаний договір поставки товару з Товариством з обмеженою відповідальністю TBK Астрея , що підтверджується рахунком-фактурою, податковою накладною, квитанцією про перерахунок коштів, видатковою накладною, податковою накладною, прибутковою накладною.

01 січня 2014 року Товариством укладено та виконано договір підряду з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, що підтверджується квитанціями про перерахунок коштів, актами виконаних робіт, податковими накладними.

01 вересня 2014 року між Товариством та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено та виконано договір поставки, предметом якого є поставка масла технічного, мастила та інший товар, виконання якого підтверджується квитанцію про перерахунок коштів, товарною накладну, податковою накладною, оприбутковую накладною, рахунком.

30 вересня 2015 року між Товариством, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Флоренція Групп , як постачальником укладено та виконано договір поставки товару, що підтверджується специфікаціями, банківськими виписками, видатковими накладними, прибутковими накладними, податковими накладними.

Судом першої інстанції на підставі запитаної та отриманої інформації від податкового органу встановлено, що податкові зобов'язання, які є предметом спірного податкового повідомлення-рішення збільшенні податковим органом за результатами взаємовідносин Товариства з ТОВ Гатіора , ТОВ НТЦ Варіатор , ПП Декот , ТОВ ТПП Спектр , ТОВ Лайт-Біз Консалт , ФОП Кузьмічов, ТОВ ПКФ Восток Трейд , ФОП ОСОБА_2, ТОВ ТВК Астрея , ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ Флоренція Групп , господарські операції з якими досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій на підставі наданих позивачем первинних документів та встановлено, що податок на прибуток не нараховувався по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ БК Карамбола , TOB ТД Укрметторг , TOB КК Атлас .

Здійснивши оцінку доказів у їх взаємозв'язку та сукупності, суди попередніх інстанцій визнали неприйнятними внаслідок недоведеності доводи податкового органу про відсутність у Позивача матеріальної бази, трудових ресурсів та інших обставин, які унеможливлюють виконання Позивачем господарських операцій з його контрагентами.

Оцінюючи спірні операції, суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товарів, продукції виробничо-технічного призначення, надання послуг та виконання підрядних робіт при здійсненні яких придбані позивачем від його контрагентів товари, роботи (послуги), за фактом придбання яких правомірно сформовані витрати, внаслідок використання їх в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції (товарів), робіт, послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено операції доставки продукції (товару) позивачу, включаючи дослідження всіх провізних документів, її оприбуткування та подальшого використання, внутрішнє переміщення, акти списання використаних запасів, інвентарна картка, щодо наявності у позивача об'єкта ремонту, технічні рішення щодо необхідності та можливості використання придбаних ТМЦ, оплата.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем витрат по факту придбання товару (продукції), робіт, послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірок податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актами податкових інспекцій факти неможливості проведення звірок посвідчує виключно ці обставини і жодним чином не впливає на склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Посилання податкового органа на кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за №32016130000000012 від 25 березня 2016 року, із доведенням того, що цю обставину слід застосовувати відповідно частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) є неприйнятною, оскільки за положеннями цієї норми преюдиція має місце за умови наявності вироку, відсутність якого у межах спірних відносин виключає можливість застосування встановлених цією нормою правил оцінки.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину службових осіб) є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі №812/199/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер