Постанова

від 30.01.2019 по справі 473/3409/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

30.01.19

22-ц/812/261/19

Єдиний номер справи 473/3409/18

Провадження 22-ц812/261/19 Головуючий по 1 інстанції Лузан Л.В.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2019р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Гавор В.Б.,

за участі представників сторін: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018р.

за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаттор про визнання правочину недійсним,

встановила:

У вересні 2018р. ОСОБА_6 пред'явила позов до ТОВ Авіаттор про визнання правочину недійсним.

Позивач зазначала, що є власником земельної ділянки загальною площею 3,95 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (складається з земельних ділянок: 1,4887 га; 0,1444 га; 2,2170 га; 0,0974 га), яка розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

01.05.2008 року вона уклала з ТОВ Авіаттор договір оренди щодо всієї земельної ділянки строком на десять років.

В подальшому з'ясувалось, що строк договору в 2018 році не закінчився, так як зареєстрований у Відділі Держкомзему у Вознесенському районі 06.08.2012 року, а відповідач одноособово зменшив площу земельної ділянки та змінив розмір орендної плати.

Посилаючись на те, що укладений договір не відповідає волевиявленню орендодавця, позивач просила про задоволення її вимог.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач, в поданому відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 з 2004 року є власником земельної ділянки загальною площею 3,95 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (складається з земельних ділянок: 1,4887 га; 0,1444 га; 2,2170 га; 0,0974 га), яка розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

01.05.2008 року ОСОБА_6 уклала з ТОВ Авіаттор договір оренди земельної ділянки за №139 строком на десять років, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Вознесенському районі 06.08.2012 року за № 482200004005420 (щодо земельної ділянки площею 1,4887 га), № 482200004005421 (щодо земельної ділянки площею 2,2170 га).

За умовами договору в користування відповідача передано земельну ділянку загальною площею 3,71 (складається із земельних ділянок: 1,4887 га; 2,2170 га) за яку він зобов'язався щорічно до 30 грудня поточного року сплачувати 1400 грн. орендної плати.

Такі умови договору, а саме щодо площі об'єкта оренди - 3,95 га, а також орендної плати - 1400 грн. зафіксовані як у наявному у реєстратора договорі, так і у наданому відповідачем. На обох цих договорах містяться підписи сторін.

Виходячи з доводів позовної заяви, а також даних адвокатського запиту до відповідача (а.с.2, 22) між сторонами виник спір щодо строку дії договору, а саме позивач вважала, що строк договору закінчується у 2018р.

В подальшому позивач хоча і зазначала про невідповідність умов договору щодо площі земельної ділянки і розміру орендної плати її волевиявленню з цих умов, але свого примірника договору на підтвердження цих обставин до суду не надала.

ТОВ Авіаттор до відповіді на звернення адвоката надало список осіб, які в 2012 році отримали зареєстровані договору оренди, в тому числі: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.23 зворот).

З наданої до суду заяви ТОВ Авіаттор слідує, що відповідач не заперечує того, що на вказаному списку підпис не ОСОБА_6 зазначаючи при цьому про отримання договору членом її сім'ї із вказаного списку (а.с.79).

Зазначені в названій заяві обставини підтвердила свідок ОСОБА_10

Враховуючи те, що позивач не довела факт відсутності волевиявлення на укладення оспореного правочину, суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав, передбачених ст.ст.203,215 ЦК для визнання його недійсним.

Посилання в апеляційній скарзі на одностороннє зменшення відповідачем площі земельної ділянки та зміну розміру орендної плати не можна визнати обґрунтованими, тому що вони спростовуються підписаним сторонами договором оренди, який наявний у реєстратора (а.с.28,29). Сама по собі обставинна, яка пов'язана із виправленнями на примірнику договору відповідача (а.с.24,25) не може свідчити про незаконні дії останнього, так як за змістом названі суттєві умови договору на примірниках реєстратора і відповідача збігаються за змістом.

Доводи в апеляційній скарзі про укладання договору оренди щодо чотирьох земельних ділянок з посиланням на свідка ОСОБА_10 є безпідставними, тому що за правилами ч.1 ст.218 ЦК ці обставини не можуть доводитись показаннями свідків. До того ж названий свідок пояснив також, що з позивачем відступ від первісних домовленостей був погоджений.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018р. без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2019р.

Головуючий: Судді: