Постанова

від 22.01.2019 по справі 681/694/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 681/694/17

Провадження № 22-ц/4820/234/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання - Журбіцький В.О.,

за участю: апелянта - ОСОБА_4,

представника апелянта - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №681/694/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2018 року (суддя Горщар А.Г.)у справі за позовом ОСОБА_4 до Будинку культури Полонської міської ради Хмельницької області, відділу культури та туризму виконавчого комітету Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади Хмельницької області, відділу освіти, культури, молоді та спорту Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа без самостійних вимог - Полонська міська рада Хмельницької області про встановлення факту перебування на посаді звукорежисера, зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, кошти за вислугу років,

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом та після уточнення позовних вимог просив встановити факт перебування на посаді звукорежисера Полонського районного будинку культури з 01.03.2008 року до 01.10.2017 року із заробітною платою, яка відповідає 9-му тарифному розряду; зобов'язати відповідача відділ культури та туризму виконавчого комітету Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади нарахувати та виплатити заробітну плату, яка б відповідала 9-му тарифному розряду за період з 01.03.2008 року до 01.10.2017 року; нарахувати та виплатити йому кошти на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.03.2008 року до 2015 року включно, як звукорежисеру з оплатою праці по 9-му тарифному розряду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 2001 року працює в Будинку культури, який на той час підпорядковувався відділу культури Полонської районної державної адміністрації. З 01.03.2008 року його було переведено на посаду звукорежисера, на якій він працює по даний час. В 2016 році стало відомо, що його заробіток не відповідає займаній посаді, а саме, заробітна плата нараховувалась за 6-м тарифним розрядом, в той час як відповідно до схеми тарифних розрядів посад керівних працівників, художнього та артистичного персоналу концертних організацій заробітна плата звукорежисера повинна була оплачуватись з 01.01.2008 року по 9-му тарифному розряду, з 01.01.2009 року по 12-му тарифному розряду. Тому, починаючи з 2008 року позивачу не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата, яка б відповідала займаній посаді. Крім того, з 2008 року він мав право, як працівник сфери культури, на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, а також на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років, які для нього не нараховувались і не виплачувались.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що після переведення ОСОБА_4 на посаду звукорежисера, його тарифний розряд мав визначатись за правилами Таблиці 2 Додатку 3 Наказу №745 від 18.10.2005р. Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки , як професіонала без категорії за 6-м розрядом. Тому, оплата праці позивача, зокрема нарахування розміру його посадового окладу згідно із штатним розписом за 6-м тарифним розрядом, проводилась адміністрацією Будинку культури правильно. ОСОБА_4 щорічно протягом 2008-2017 років нараховувалась та виплачувалась матеріальна допомога. Позивачем не надано належних доказів того, що виплата допомоги здійснювалась неправильно, а наданий ним розрахунок не був підтверджений висновком судово - економічної експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що судом не були враховані надані докази, які свідчать про критерії до посади звукорежисера будинку культури за дев'ятим тарифним розрядом, якому повинен відповідати розмір оплати праці позивача. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що рівень оплати праці повинен відповідати статусу закладу (будинку культури).

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Апелянт ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали.

Інші учасники справи, повідомлені про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_4 з 15.03.2001 року працює в Полонському районному будинку культури, а з 01.03.2008 року переведений на посаду звукорежисера, що підтверджується наказами директора Будинку культури та не заперечується сторонами.

Відповідно до Статуту Полонського районного будинку культури (в редакції від 18.06.2008 року) районний будинок культури являється державним творчим та організаційно-методичним центром культури і відпочинку на території Полонського району; є самостійною юридичною особою. Серед основних завдань та функцій Будинку культури є організація з проведення тематичних заходів, концертів, театралізованих дійств, карнавалів, кінофестивалів, дискотек, дитячих ранків, екскурсій, консультацій та лекторіїв по різних галузям знань, лотерей, аукціонів, виставок творів живопису, скульптури, графіки, декоративно-прикладного мистецтва та інших заходів, а також художніх промислів та ремесел (пункти 1.1, 1.3, 2.2).

Відповідно до абзацу 10 пункту 3.3 Будинок культури має право здійснювати господарську діяльність самостійно розпоряджатись прибутками від такої діяльності - розподіляти фонд оплати праці у відповідності з трудовим внеском колективу і окремого працівника.

Рішенням сорок третьої сесії Полонської районної ради V скликання від 03.06.2010 року затверджено Статут комунальної організації (установи, закладу) Полонської районної ради Полонський районний будинок культури , який схвалено загальними зборами трудового колективу Протокол № 1 від 30.03.2010 року та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів.

Статутом комунальної організації (установи, закладу) Полонської районної ради Полонський районний будинок культури визначено, що комунальна організація (установа, заклад) Полонської районної ради Полонський районний будинок культури є закладом культури клубного типу системи Міністерства культури і туризму України, створено у відповідності із діючим законодавством України на базі відокремленої частини спільної власності територіальних громад Полонського району з правом найму робочої сили, діяльність якого спрямована на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань на території Полонського району і міста Полонного. Заклад є юридичною особою (пункт 1.1, 1.7.).

Умови організації та оплати праці трудового колективу, їх соціальний захист визначаються відповідно до вимог чинного законодавства України. Відносини між адміністрацією закладу і трудовим колективом регулюється колективним договором (пункт 8.2).

Рішеннями четвертої та тридцятої сесії першого скликання Полонської міської ради

об'єднаної територіальної громади відповідно від 05.02.2016 року №6 та від 30 травня 2017 року №21 затверджено статути Будинку культури Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади.

Даними статутами передбачено, що Будинок культури Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади - заклад культури клубного типу системи Міністерства культури України, створено у відповідності із діючим законодавством України на базі спільної власності Полонської об'єднаної територіальної громади Полонського району з правом найму робочої сили, діяльність якого спрямована на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань на території Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади. Будинок культури Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади є правонаступником всіх передбачених діючим законодавством України прав та обов'язків комунальної організації (установи, закладу) Полонської районної ради Полонський районний будинок культури , являється юридичною особою (пункти 1.1., 1.3., 1.7.).

В колективному договорі, який укладений між відділом культури і туризму Полонської районної державної адміністрації і Полонською районною організацією профспілки працівників культури на 2008-2010 роки, щодо оплати праці сторони домовились вживати заходів для підвищення рівня заробітної плати працівникам галузі та розглядати схему оплати праці відповідно до Єдиної тарифної сітки, як основу для формування міжкваліфікаційної та міжпосадової диференціації оплати праці. (п.5.1)

В колективному договорі, який укладений між відділом культури Полонської районної державної адміністрації і профспілковим комітетом працівників клубних закладів на 2014 - 2015 роки, зазначається, що адміністрація зобов'язується здійснювати оплату праці працівників згідно з наказом Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 №745 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на підставі Єдиної тарифної сітки (зі змінами) на підставі постанови Кабінету Міністрів У країни №1298 від 30.08.2002) (зі змінами, внесеними наказом Міністерства культури і туризму №67 від 11.10.2007 р.). Фонд оплати праці встановлювати згідно з штатним розкладом.(п.5.1.1., 5.1.2.).

Аналогічні норми містяться в колективному договорі, який укладений між відділом культури і туризму Полонської районної державної адміністрації і профспілковим комітетом працівників закладів культури клубного типу на 2011-2015 роки та колективному договорі, укладеним між відділом освіти, культури молоді та спорту виконавчого комітету Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади і профспілковим комітетом працівників клубних закладів на 2016 - 2017 роки.

Відповідно до наказу №6 Про переведення ОСОБА_4 переведено з посади машиніста сцени на посаду оператора по зв'язку РБК з 01 березня 2008 року згідно з наказом відділу культури та туризму №2 від 01 січня 2008 року з оплатою згідно із штатним розписом.

Наказом директора Будинку культури Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади №4 від 03.03.2016 року внесено зміни в наказ №6 від 01 березня 2008 року, змінивши назву професії оператора по зв'язку РБК на звукорежисер .

У витягах із штатних розписів Будинку культури за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року (т.2 а.с.20-47) посада звукорежисера , яку обіймав ОСОБА_4, значиться 6-го розряду.

ОСОБА_4 з часу переведення його на посаду звукорежисера по грудень 2016 року не проходив атестацію працівників та для нього не була присвоєна відповідна категорія звукорежисера та тарифний розряд, в тому числі 6-й.

Заробітна плата по посаді звукорежисера регламентована, крім загальних положень, які містяться в Кодексі Законів про працю (Глава VІІ), Законом України Про оплату праці , Законом України Про культуру , також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, а саме постановою від 30 серпня 2002р. №1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі Постанова №1298), на виконання якої Міністерство культури і туризму України 18.10.2005 року прийняло наказ №745 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки (далі - Наказ №745), в якому визначено конкретні умови оплати праці працівників культури.

Згідно із статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

За цією нормою основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Частиною другої та третьою статті 97 КЗпП України та частиною першою статті 15 Закону України Про оплату праці встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Наказом Міністерства культури України №745 від 18.10.2005 року Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) затверджені, зокрема, розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці керівних працівників, художнього, артистичного персоналу, професіоналів, фахівців, службовців, робітників бюджетних установ, закладів та організацій культури, згідно з додатком 1, а також схеми тарифних розрядів посад (професій) керівних працівників, художнього, артистичного персоналу, професіоналів, фахівців, службовців, робітників бюджетних установ, закладів та організацій культури згідно з додатками 2-6 (пункт 1), а на керівників бюджетних установ, закладів та організацій культури покладено обов'язок в межах затвердженого фонду заробітної плати встановити посадові оклади (ставки заробітної плати) працівникам, виходячи із схем тарифних розрядів, передбачених додатками 2-6 (пункт 7).

Так, додатком №1 до Наказу №745 встановлено тарифні розряди вищезазначених працівників закладів та організацій культури з 1 по 25 та тарифні коефіцієнти, за якими вираховуються посадові оклади.

Додатками 2-6 Наказу № 745 визначені схеми тарифних розрядів, які відповідають відповідній посаді.

Таблицею 2 Додатку 3 Наказу № 745 визначені схеми тарифних розрядів посад професіоналів, фахівців, керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій культури, відповідно до якої для посад професіоналів (до якої відноситься звукорежисер) і фахівців І, ІІ, ІІІ категорії, та без категорії встановлено тарифні розряди відповідно з 01.01.2008 року 8-9, 7-8, 7, 6, які діяли до 01.01.2017 року.

За змістом статей 22, 23 Закону України Про культуру , пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998р № 1775 Про нормативи забезпечення населення клубними закладами , а також положень вищезгаданих Статутів, Будинок культури, в якому працює позивач, відноситься до закладів культури клубного типу і не є концертною організацією, художнім колективом або ж концертним залом.

Тому, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що при визначенні ОСОБА_4 розміру посадового окладу посади звукорежисера, на яку він був переведений 01.03.2008 року, підлягала застосуванню Таблиця 2 Додатку 2 Наказу № 745, згідно з якою в розділі Художній персонал концертної організації, художнього колективу, концертного залу міського підпорядкування встановлені тарифні розряди посади звукорежисера вищої, І та ІІ категорії відповідно з 01.01.2008 року 10-11, 9-10, 9, а з 01.01.2009 року - 13-14, 12-13, 12.

Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що після переведення ОСОБА_4 на посаду звукорежисера, його тарифний розряд мав визначатись за правилами Таблиці 2 Додатку 3 Наказу №745 від 18.10.2005 року Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки , як професіонала без категорії за 6-м розрядом, а тому оплата праці позивача, зокрема вирахування розміру його посадового окладу згідно з штатними розписами за 6-м тарифним розрядом проводилась адміністрацією Будинку культури правильно.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо нарахування та виплати для нього коштів на оздоровлення, за вислугу років та для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002р. №1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери , пункту 3 наказу №745 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах: а) установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них; б) надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання; в) затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

При цьому в пункті 2 Наказу № 745 не передбачено установлення працівникам культури надбавки за вислугу років.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України Про культуру (який набрав чинності з 01.01.2011 року) заробітна плата працівника у сфері культури, педагогічного працівника закладу освіти сфери культури складається з посадового окладу (тарифної ставки), надбавки за почесне звання, доплат за науковий ступінь, вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури, інших надбавок та доплат, премій, винагород за творчу діяльність, передбачених законодавством.

Умови оплати праці працівників у сфері культури державних і комунальних закладів культури, закладів освіти сфери культури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частина 3 статті 29 вказаного Закону, яка введена в дію з 01.01.2013 року визначала, що працівники у сфері культури, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури, які працюють у державних і комунальних закладах культури, мають право на допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів № 1026 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.01.2016 року затверджено Порядок виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років. Однак, відповідно до Додатку до цієї постанови посада звукорежисера не віднесена до переліку посад працівників клубних закладів, які мають право на виплату такої надбавки, а також допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи розрахунок не донарахованих та невиплачених коштів заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб підтвердити не видається за можливе.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 січня 2019 року.

Судді Т.В. Спірідонова

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк