Рішення

від 21.01.2019 по справі 616/877/17

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 616/877/17

Провадження № 2/616/1/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„21» січня 2019 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ЛОГВІНОВОЇ М.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка Великобурлуцького району Харківської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та витребування з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх позовних вимог з врахуванням уточнення позивач зазначив, що він має у власності дві земельні ділянки, які належать йому на праві приватної власності на підставі Державного акту серії ХР № 9145225, кадастровий номер земельної ділянки 6321481000:02:000:0107, площею 6,2155 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та на підставі Державного акту серії ХР № 062258, кадастровий номер земельної ділянки 6321481000:02:000:0407, площею 6,2155 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. У 2007 році позивач отримав пропозицію від представника ПСП ім. Шевченка орендувати вказані земельні ділянки. Оскільки оформлення документів для заключення договорів оренди земельних ділянок займає довгий час, а ПСП ім. Шевченка мало намір негайно приступити до обробки належних позивачу земельних ділянок, було прийнято спільне рішення про передачу земельних ділянок негайно, визначено розмір орендної плати, договір було укладено в усній формі. В визначений строк позивач регулярно отримував плату за користування належних йому земельних ділянок у натуральній та грошовій формі, хоча договори оренди земельних ділянок підписано не було. Позивач в усній формі звертався до відповідача з питанням укладення договорів оренди до керівництва ПСП ім. Шевченка, однак отримував відповідь, що документи, які необхідні для підписання договорів оренди земельних ділянок ще не готові, без уточнення з яких причин.

У вересні 2017 року позивач звернувся до директора ПСП ім. Шевченка з вимогою повернути належні йому земельні ділянки у фактичне користування після закінчення збору врожаю, бо мав намір дібрати достойного орендаря, який зміг би орендувати земельні ділянки на законних підставах, але отримав відмову, на підставі наявності між сторонами укладених та підписаних договорів оренди земельних ділянок. В 2017 році представником ПСП ім. Шевченка було видано позивачу два договори оренди землі від 01 листопада 2007 року та два акти приймання-передачі земельної ділянки від 01.11.2007 року на земельні ділянки площею 6,2155 га за підписом ОСОБА_1, однак останній зазначає, що не підписував жодних документів. За таких обставин позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 12 січня 2018 року, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому, враховуючі наступні доповнення зазначив, що ОСОБА_1 згідно Державного акту серії ХР № 9145225, виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією 29 вересня 2003 року та згідно Державного акту серії ХР № 062258, виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією 27 жовтня 2004 року належить земельна ділянка площею 6,2155 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0107, земельна ділянка площею 6,2155 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0407, що знаходяться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. У 2007 році вищевказані земельні ділянки були передані в оренду ПСП ім. Шевченка Великобурлуцького району Харківської області, також був визначений розмір орендної плати, яку позивач регулярно отримував від відповідача у натуральній та грошовій формі. Договір оренди земельної ділянки площею 6,2155 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0107, був укладений 01 листопада 2007 року, а 30 березня 2009 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040968900200. Договір оренди земельної ділянки площею 6,2155 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0407, був укладений 01 листопада 2007 року, а 09 грудня 2011 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 632148104000564. Вказані договори чинні і діють по теперішній час. За період дії договорів у позивача до відповідача претензій не було. Дані договори позивачем, в порядку, передбаченому чинним законодавством України не оскаржувались. За вказаних обставин просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Також, зазначив, що відповідно до доручення ОСОБА_1, якою останній уповноважив ОСОБА_3 в Великобурлуцькому відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах для виконання комплексу робіт з державної реєстрації договорів оренди, проводити оплату у відділі земельних ресурсів у Великобурлуцькому районі Харківської області за висновок відділу та нормативну-грошову оцінку належної йому земельної ділянки. Вищевказаним дорученням надав право розписуватись за нього, а також виконувати всі дії пов'язані з цим дорученням. Дана довіреність видана ОСОБА_1 та посвідчена Гнилицькою сільською радою Великобурлуцького району Харківської області 02 листопада 2007 року. Доручення було видане терміном до 02 листопада 2008 року. Представник відповідача вказав, що правочини вчинені у формі встановленій законом, тому просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В подальшому представник відповідача подав до суду заяву, якій просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що позивач не надав суду жодних доказів того, що він дізнався про порушення його права лише у 2017 році та таким чином пропустив строк позовної давності.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Також зазначив, що не підписував жодних договорів оренди на вказані земельні ділянки, і мав лише усні домовленості про їх оренду. На вказаних договорах оренди землі та на актах приймання-передачі земельної ділянки стоять підписи поряд з його прізвищем, як орендодавця, які не схожі на його підписи навіть візуально. На заперечення позивача щодо оригінальності його підпису отримав лише відмовки. На прохання звільнити земельні ділянки, що належать йому на праві приватної власності на підставі відповідних Державних актів, отримав відмову. Зазначив, що отримання ним орендної плати не може свідчити про факт підписання договорів оренди земельної ділянки, оскільки позивач вважав, що отримує орендну плату за усною домовленістю між сторонами.

Представник відповідача ПСП ім. Шевченка ОСОБА_2 в судовому засідання не визнав позов та заперечував проти задоволення позову. Суду пояснив, що ОСОБА_1, надаючи 02 листопада 2007 року доручення працівнику ПСП ім. Шевченка на виконання від його імені комплексу робіт з державної реєстрації договорів оренди, достовірно знав, що вищевказані договори вже укладені (підписані) і для набуття даними договорами чинності у відповідності з ст.18 Закону Про оренду землі в редакції від 02.10.2003 року, чинної на час укладення договорів, необхідна їх державна реєстрація.

Твердження позивача, що договір було укладено в усній формі не відповідає дійсності, оскільки такі договори наявні та містяться в матеріалах справи за власним підписом позивача. ПСП ім. Шевченка є законним землекористувачем і з 2007 року належним чином виконує умови договору та використовує земельну ділянку, виплачуючи позивачу орендну плату. Позивач на протязі тривалого часу отримував орендну плату і скарг чи претензій з приводу цього від нього не надходило, а відтак підстав для задоволення позову немає.

Вислухавши пояснення сторін, давши оцінку матеріалам справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку з наступним.

Згідно ст.ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельної ділянки площею 6,2155 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321481000:02:000:0107, на підставі Державного акта серії ХР № 9145225 (а.с.10).

Також, позивач є власником земельної ділянки площею 6,2155 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321481000:02:000:0407, на підставі Державного акта серії ХР № 062258 (а.с.11).

Згідно договору оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року позивач передав відповідачу у користування земельну ділянку , загальною площею 6,2155 га, нормативно-грошовою оцінкою 57 908 грн 10 к., розташовану на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Договір оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року зареєстрований 30 березня 2009 року у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2009 р. за № 040968900200 (а.с.39-40).

Згідно договору оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року позивач передав відповідачу у користування земельну ділянку , загальною площею 6,2155 га, нормативно-грошовою оцінкою 70 646 грн 56 к., розташовану на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Договір оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року зареєстрований 09 грудня 2011 року у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011 р. за № 632148104000564 (а.с.41-42).

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач отримував орендну плату за користування належних позивачу земельних ділянок у натуральній та грошовій формі.

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні стверджував, що спірні договори оренди землі ним не підписувались, а були підписані іншою особою. ОСОБА_1 вважав, що передача земельних ділянок була здійснена в усній формі, а тому позивач отримував орендну плату.

Згідно до положень ст.ст. 12-13 ЦПК України , яка закріплює зміст принципу змагальності цивільного судочинства, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 січня 2018 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення експертизи, який діє на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 06.11.2017 та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Як вбачається з висновку судово - почеркознавчої експертизи № 3457/12525 від 23 травня 2018 року, підписи від імені ОСОБА_1 у: першому примірнику договору оренди землі від 01.11.2007 (цивільна справа № 616/877/17, а.с.39-40), другому примірнику договору оренди землі від 01.11.2007 (цивільна справа № 616/877/17, а.с.41-42), виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 (а.с.67-74).

Відповідно до норм ст.77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі , визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельної ділянки є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст.16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

У відповідності до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.

Статтею 203 ЦК України, передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відтак підпис договору є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Унаслідок вказаного, підписання правочину здійснюється кожною із сторін власноручно або власноручно уповноваженими на те стороною особами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи з аналізу норм цивільного законодавства та норм спеціальних законів про оренду землі в сукупності, судом встановлено, що однією з визначальних умов дійсності договору оренди землі є волевиявлення учасника правочину.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Волевиявлення є способом, яким внутрішня воля особи дістає свій вираз зовні.

З вищезазначеного вбачається, що, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам закону; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4,10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину неповинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1,8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, що узгоджується з вимогами ст. 215 ЦК України.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 07.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи, що позивач заперечує підписання з відповідачем договорів оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року, а висновком судово-почеркознавчої експертизи за № 3457/12525 від 23.05.2018 року підтверджується даний факт, з наведеного випливає, що підписання оспорюваних договорів оренди землі не відповідало волевиявленню позивача та було здійснено всупереч його бажанню, в результаті чого порушено істотні умови договору.

Згідно до ч.1 ст.626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З врахуванням цього, суд, оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.212 ЦПК України), приходить до висновку про те, що оскільки позивач не підписував спірні договори оренди землі, відтак не проявив своєї волі на вчинення правочинів, то їх можливо визнати недійсними із зазначених позивачем підстав, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим позов в цій частині вимог слід задовольнити.

Відповідно до ст.236 ЦК України, правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Крім того, як передбачено статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України цивільне право є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

А як зазначено в ст.387 Цивільного кодексу України , власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки оспорювані договори є недійсними, то наявні правові підстави для скасування державної реєстрації зазначених договорів оренди земельних ділянок та їх повернення власнику.

Представником відповідача заявлено клопотання щодо застосування строку позовної давності, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів того, що він дізнався про порушення його права лише у 2017 та таким чином пропустив строк позовної давності.

Проте, враховуючи думку учасників, суд дійшов висновку про відмову у застосування позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Заява представника відповідача про застосування позовної давності до цих правовідносин є безпідставною, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, лише у вересні 2017 року, коли отримав від представника відповідача договори оренди землі б/н, вчинених 01 листопада 2007 року.

Виходячи з цього, суд вважає, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у визначений законом строк і підстави для застосування строків позовної давності відсутні, а позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді: сплаченого судового збору в сумі 1 920 грн 00 к.; 9 867 грн 00 к.; у вигляді вартості робіт по проведенню судово почеркознавчої експертизи, а всього 11 787 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 00 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 12 , 13 , 76 , 81 , 89 , 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України , районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсними договір оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 05270649, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка, загальною площею 6,2155 га, нормативно-грошовою оцінкою 57 908 грн 10 к., розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, зареєстрований 30 березня 2009 року у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2009 р. за № 040968900200.

Визнати недійсними договір оренди землі б/н від 01 листопада 2007 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 05270649, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка, загальною площею 6,2155 га, нормативно-грошовою оцінкою 70 646 грн 56 к., розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, зареєстрований 09 грудня 2011 року у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011 р. за № 632148104000564.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2007 р., укладеного між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 05270649, вчиненого Великобурлуцьким районним відділом Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2009 р. за № 040968900200.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2007 р., укладеного між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 05270649, вчиненого відділом Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011 р. за № 632148104000564.

Витребувати із чужого незаконного володіння та користування Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 05270649, юридична адреса: вул. Центральна, буд.31, с.Гнилиця, Великобурлуцький район Харківська область дві земельні ділянки, розміром 6,2155 га кожна, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі: - державного акта, серія ХР № 9145225, кадастровий номер земельної ділянки 6321481000:02:000:0107, площа 6,2155 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області; - державного акта, серія ХР № 062258, кадастровий номер земельної ділянки 6321481000:02:000:0407, площа 6,2155 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка на користь ОСОБА_1 11 787 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 00 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 05270649, юридична адреса: індекс 62609, вул. Центральна, буд.31, с.Гнилиця, Великобурлуцький район Харківська область, р/р 260000000223 в ХОД Райффайзен банк Аваль , МФО 350589.

Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 21 січня 2019 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 січня 2019 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області ОСОБА_5