Рішення

від 21.01.2019 по справі 621/2136/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №621/2136/17

Пр. 2/621/44/19

Рішення

іменем України

21 січня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури третя особа - ОСОБА_5 директор КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури , Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, Зміївська районна профспілкова організація працівників культури про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, доплат та надбавок,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального підприємства Комунального закладу ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури , треті особи директор КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури ОСОБА_5, Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, Зміївська районна профспілкова організація працівників культури, в якому з урахуванням уточненого кола учасників справи та позовних вимог, які були прийняті судом, просить визнати незаконним її звільнення з посади концертмейстера музичного гурту Естер КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури згідно наказу №96 від 31.08.2017 року, поновити її на вказаній посаді, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня винесення судом рішення з урахуванням середньоденного заробітку в розмірі 107 грн. 93 коп., стягнути з відповідача на її користь належні їй суми, а саме 12 781 грн. 75 коп. ненарахованної та невиплаченої заробітної плати за період з 01.04.2016 року по 31.08.2017 року, 6 652 грн.40 коп. ненарахованної та невиплаченої доплати за вислугу років за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 р., 1245 грн. 60 коп. невиплаченої надбавки до заробітної плати за період з 01.06. по 31.08.2017 року.

В обґрунтування позову вказала, що 31 серпня 2017 року згідно з наказом директора Комунального підприємства Комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури № 96 від 31 серпня 2017 року вона була звільнена з посади концертмейстера музичного гурту Естер у зв'язку із скороченням штатних одиниць за п.1 ст. 40 КЗпП України. З вказаним звільненням позивачка не згодна посилаючись на те, що статутом КП КЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури не передбачено жодних повноважень керівника КП КЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури самостійно вирішувати питання штатного розкладу і чисельності працівників. Це питання належить до компетенції Комсомольської селищної ради, що підтверджується й тим, що саме рішенням ради затверджуються, а не погоджуються, штатні розписи КП КЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культуру . Отже, на думку позивачки, директор КП КЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури не мав жодних повноважень щодо прийняття рішення про скорочення її посади та подальшому звільненню за ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, позивачка вказує на те, що в порушення вимог ст. 43 КЗпП України, відповідачем не було отримано згоду профспілкової організації на її звільнення. Вона не запрошувалась на засідання профспілкової організації для розгляду питання про розгляд подання про її звільнення.

Станом на 31.08.2017, тобто на день звільнення, посаду концертмейстера в цьому закладі займали ОСОБА_6 та ОСОБА_7, станом на 27 жовтня 2017 року посаду концертмейстера займають ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Таким чином, позивачка вказує, що після її звільнення у зв'язку із скороченням посади до штатного розпису КП КЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури на наступний день після її звільнення була введена посада концертмейстера вокального ансамблю Казка . Отже, звільнення на думку позивачки відбулось не у зв'язку з фактичним скороченням посади концертмейстера та не з недостатньою субвенцією на заробітну плату, а тому що цього забажав директор закладу.

Крім того, позивачка вказує, що 24 лютого 2016 року на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури безстроковий трудовий договір між нею та відповідачем є припиненим . Відповідач мав до 24 лютого 2017 року укласти з нею контракт строком від одного до трьох років без проведення конкурсу, чого виконано не було. Натомість законодавець визначаючи обов'язок укладання контракту без проведення конкурсу забезпечив гарантію на звільнення з роботи на строк щонайменше 1 рік - до 24.02.2018 року.

Також, позивачка зазначає, що при звільненні з нею не був проведений повний розрахунок належних виплат, що є порушенням ст.47 КЗпП України. Відповідно до наказу від 01.02.2016 року за №14 Про скорочення штату працівників вона з 01.04.2016 була переведена на посаду - 0,5 та з того моменту отримувала 0,5 тарифної ставки, що

є порушенням положень ч.2 ст.29 ЗУ Про культуру . Незаконність скорочення штату працівників, а саме зміна суттєвих умов праці підтверджується тим, що штатним розписом відповідачем була введена нова посада - концертмейстер вокального ансамблю Казка . Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва та праці. Таким чином, за період з 1 квітня 2016 року по день звільнення нею недоотримано заробітної плати в розмірі 12 781 грн. 75 коп. Також, позивачка вказує на те, що нею не було отримано доплат за вислугу років відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року №1026. Згідно з вказаною постановою відповідач мав виплачувати їй 20% посадового окладу, щомісячно, яка за період з 01.01.2016 по 31.08.2017 мала становити 6 652 грн. 40 коп. З 01.03.2017 по 31.08.2017 штатним розписом передбачена виплата їй надбавки в загальній сумі 2 491, 20 грн., але відповідачем виплачена не була за період з 1 червня 2017 року по день звільнення, що підтверджується розрахунковими листами за вказаний період. Невиплачена сума надбавки становить 1245 грн.60 коп.

Таким чином, позивачка змушена звернутись з вказаним позовом до суду та просить його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та третя особа ОСОБА_5 не погодившись з позовом надали до суду відзиви, в яких просили відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзивів зазначили, що керуючись нормами законодавства ОСОБА_4 культури самостійно розробляє власний штатний розпис і подає його на затвердження до Комсомольської селищної ради. Права і обов'язки керівника (директора) ОСОБА_4 культури визначені у ОСОБА_9 культури. Відповідно до Контракту , який укладено з ОСОБА_10, що є переможцем конкурсу на зайняття посади директора ОСОБА_4 палацу культури, керівник має право приймати на роботу та звільняти працівників закладу культури, визначати їх функціональні обов'язки, застосовувати до них заходи заохочення та дисциплінарного стягнення, укладати та розривати з ними трудові договори. Тобто, твердження позивача, щодо відсутності повноважень у керівника ОСОБА_4 культури самостійно вирішувати питання штатного розкладу і численності працівників, є необгрунтоаним та таким , що не відповідає дійсності.

Крім того, зазначають, що у 2015 р. субвенція на заробітну плату з районного бюджету була виділена на 60% від потреби Палацом культури, у зв'язку з чим була проведена оптимізація і скорочення штатних одиниць. У 2017 році субвенція на заробітну плату була виділена на 1-ше півріччя.

16.06.2017 року в листі Комсомольської селищної ради була надана пропозиція оптимізувати видатки ОСОБА_4 культури на заробітну плату шляхом перегляду штатного розпису та скорочення штатних одиниць.

Штатний розпис ОСОБА_4 культури на 01.09.2017 року, затверджений рішенням виконавчого комітету Комсомольської селищної ради.

Тому, у зв'язку з недостатньою субвенцією на заробітну плату працівникам ОСОБА_4 культури на друге півріччя 2017 р. при формуванні штатного розкладу на друге півріччя, було проведено скорочення посад працівників ОСОБА_4 культури. З листа профспілкового комітету на адресу директора ОСОБА_4 культури вбачається, що комітет розглянув питання про скорочення штатних одиниць ОСОБА_4 палацу культури та надав свою згоду на скорочення таких посад.

Також зазначають, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури , на який посилається позивач, до клубних закладів культури не застосовується.

Твердження позивача про недоотримування заробітної плати з 1-го квітня 2016 р. по 01.08.2017 р. також не відповідає дійсності. Заробітна плата нараховувалась за відпрацьований час і позивач за цей період отримувала зарплату згідно штатного розпису.

Вимоги позивача про неотримання доплат за вислугу років є безпідставні. Позивачу неодноразово повідомлялось, що ОСОБА_4 культури є отримувачем бюджетних коштів і доплата за вислугу років нараховується та виплачується у межах коштів, передбачених на оплату праці.

Позивачу також неодноразово повідомлялось, що надбавки працівникам надаються за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи, за складність, напруженість у роботі - і як стимулюючий вид доплати до зарплати є не обов'язковим.

При звільнені ОСОБА_1, згідно чинного законодавства був проведений повний розрахунок належних їй виплат.

Відповідно до ухвали від 29 вересня 2017 року провадження по справі відкрито, закінчено підготовку справи та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ухвали від 11 жовтня 2017 року клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів у КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури , профспілкової організації працівників КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури задоволено.

29 листопада 2017 року, відповідно до ухвал суду прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та залучено до участі по цивільній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

22 травня 2018 року відповідно до ухвали суду зобов'язано Зміївську районну профспілкову організацію працівників культури розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України та надати Зміївському районному суду Харківської області рішення про згоду на її звільнення або про відмову в дачі згоди на звільнення за вказаною статтею. Провадження по справі зупинено.

02 серпня 2018 року відповідно до ухвали суду провадження по справі відновлено.

27 вересня 2018 року клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів від КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури задоволено, про що постановлено ухвалу.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у позові.

Предстаник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві.

В судове засідання треті особи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, враховуючи наданнями цими особами письмових пояснень, наявності в матеріалах справи згоди профспілкових організацій та відсутності необхідності в заслуховуванні особистих пояснень третіх осіб, суд вважає за можливе розглянути справу в їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала на посаді концертмейстера музичного гурту Естер КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури .

З листа Комсомольського селищного голови ОСОБА_11 від 16.06.2017 вбачається, що Комсомольська селищна рада пропонує директору КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури оптимізувати видатки ОСОБА_4 культури у тому числі переглянути штатний розпис та скоротити штатні одиниці.

Згідно штатного розпису станом на 01.07.2017 в КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури налічувалось 33 штатні одиниці, в тому числі, посада концертмейстера музичного гурту Естер .

19.06.2017 ОСОБА_4 селищним Палацом культури було направлено лист за № 57 на адресу голови профспілкового комітету ОСОБА_4 селищного ОСОБА_4 культури щодо узгодження скорочення посад керівника та концертмейстера музичного гурту Естер та керівника вокального ансамблю Райдуга .

З протоколу №4 засідання профспілкового комітету ОСОБА_4 селищного ОСОБА_4 культури від 19.06.2017 вбачається, що членами профспілки проведено голосування щодо скорочення у зв'язку з недостатньою субвенцією на заробітну плату посад керівника музичного гурту Естер ОСОБА_12, концертмейстера музичного гурту Естер ОСОБА_1 та керівника вокального ансамблю Райдуга ОСОБА_13

Відповідно до рішення Комсомольської селищної ради від 20 червня 2017 року за №171 погоджено штатний розпис КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури з 01.09.2017 у кількості 31,5 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 116563, 28 грн. При цьому посада концертмейстера музичного гурту Естер в новому штатному розписі відсутня.

Відповідно до наказу КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури від 29.06.2017 за №71, у зв'язку із недостатньою субвенцією на заробітну плату на друге півріччя 2017 року на виконання рішення виконавчого комітету Комсомольської селищної ради з 1 вересня 2017 року директором наказано провести скорочення штатних одиниць у тому числі й концертмейстера музичного гурту Естер ОСОБА_1 З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Вищенаведене спростовує позицію позивача, що її звільнення відбулось не у зв'язку з фактичним скороченням посади концертмейстера та недостатньою субвенцією на заробітну плату.

Також судом встановлено, що листом КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури від 29.06.2017 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 01.09.2017 її буде звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вказаний лист ОСОБА_1 отримано, про що свідчить її підпис на примірнику вказаного листа.

31.08.2017 відповідно до наказу за №96 КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури ОСОБА_1 звільнено з посади концертмейстера музичного гурту Естер , у зв'язку зі скороченням штатних одиниць (п.1 ст.40 КЗпП України)

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

З листування між КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури , Комсомольською селищною радою та профспілковим комітетом ОСОБА_4 селищного ОСОБА_4 культури, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що у відповідача дійсно мало місце скорочення штату працівників, а саме скорочувались штатні одиниці керівника музичного гурту Естер , концертмейстера музичного гурту Естер ОСОБА_1 та керівника вокального ансамблю Райдуга .

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6

цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За положеннями частини першої та третьої статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Виходячи з вимог статті 492 КЗпП України одночасно з попередженням про вивільнення конкретного працівника протягом двох місяців роботодавець повинен запропонувати йому всі наявні за відповідною кваліфікацією вакантні посади.

Згоду на переведення на іншу роботу працівник підтверджує письмовою заявою про таке переведення.

Судом також встановлено, що посаду концертмейстера в КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури станом на 31 серпня 2017 року займали ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а станом на 27 жовтня посаду концертмейстера займають ОСОБА_6 і ОСОБА_8 Наведене підтверджується листом КПКЗ ОСОБА_4 селищний палац культури від 27 жовтня 2017 року.

Крім того, відповідно до наказу КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури від 31.08.2017 за №98 було звільнено ОСОБА_7 з посади концертмейстера вокального ансамблю Казка за власним бажанням. Підставою для винесення наказу була заява ОСОБА_7 датована 17.08.2017 року, на якій у верхньому лівому куті міститься резолюція уповноваженої особи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачу з 17.08.2017 року стало відомо, що посада концертмейстера вокального ансамблю Казка буде вільною, на цю посаду було призначено ОСОБА_8, проте ця посада, яка є аналогічною посаді позивача, не була запропонована ОСОБА_1 в період її роботи з 17.08.2017 по 31.08.2017 і будь-яких доказів відмови ОСОБА_1 від переведення на цю роботу відповідачем не надано.

Отже, суд дійшов висновку, що звільнення позивача відбулось з порушенням частини другої статті 40 та частини третьої статті 492 КЗпП України.

З вищенаведених підстав суд вважає необґрунтованими та відхиляє дві згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1, які надані Зміївською районною профспілковою організацією працівників культури та Профспілковим комітетом ОСОБА_4 селищного ОСОБА_4 культури, оскільки вони були надані без врахування встановлених судом обставин, які є істотними та такими, що впливають на висновки профспілок.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у звязку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У з'язку з викладеним позовні вимоги про визнання звільнення ОСОБА_1 з посади концертмейстера музичного гурту Естер Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури згідно наказу № 96 від 31.08.2017 незаконним та її поновлення на роботі на цій посаді з 01 вересня 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня її звільнення до дня винесення судом рішення з урахуванням середньоденного заробітку в розмірі 107 грн. 93 коп., суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, ОСОБА_1 була звільнена 31.08.2017, тобто день звільнення є останнім робочим днем.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З урахуванням довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 27.09.2018 (а.с. 69 т.2) та заяви про уточнення позовних вимог в частині розрахунку середньоденного заробітку позивача (а.с. 68 т.2), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 107 грн. 93 коп.

Судом розраховано, що за період з 01.09.2017 по 21.01.2019 (день ухвалення рішення) кількість робочих днів склала 347.

Таким чином, при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за п. 8 вищевказаного Порядку, на користь позивача за період з 01.09.2017 по 21.01.2019 підлягає стягненню 37451 грн. 71 коп., виходячи з наступного розрахунку: 107,93 грн., (середньоденна заробітна плата) х 347 (дні вимушеного прогулу).

Суд зазначає, що вказана сума у розмірі 37451 грн. 71 коп. повинна бути виплачена позивачу за вирахуванням тих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які підлягають вирахуванню роботодавцем згідно чинного законодавства під час виплати заробітної плати працівнику.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача 12 781 грн. 75 коп. ненарахованної та невиплаченої заробітної плати за період з 01.04.2016 року по 31.08.2017 року, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути на її користь ненараховану та невиплачену заробітну плату, яка складається з різниці між посадовим окладом, який, на думку позивача, їй повинен був виплачуватись з 01.04.2016, та фактично отриманим за цей період 0,5 посадового окладу.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач до 01.04.2016 року отримувала повну тарифну ставку, а з 01.04.2016 року почала отримувати 0.5 тарифної ставки.

Вказана зміна істотних умов праці позивача та її переведення з повної тарифної ставки на половину відбувалось у зв'язку з недостатньою субвенцією на заробітну плату та поступовим скороченням штатних одиниць, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 94-101 т.2).

Згідно ч.3 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Наказом КУ Комсомольський селищний ОСОБА_4 культури про скорочення штату працівників № 14 від 01.02.2016 підтверджується, що концертмейстер колективу Естер ОСОБА_1 була повідомлена під особистий підпис про цю зміну істотних умов праці. Тобто своїм підписом позивач погодилась на продовження роботи в нових умовах.

При цьому, Закон України Про культуру не містить норм, які б забороняли проведення саме змін істотних умов праці згідно ч.3 ст. 32 КЗпП України, що відбулось у відповідача, у зв'язку з чим ч.2 ст. 29 Закону України Про культуру , на яку посилається позивач, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення на користь позивача 12 781 грн. 75 коп. ненарахованної та невиплаченої заробітної плати за період з 01.04.2016 року по 31.08.2017 року є необґрунтованими та задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача 6 652 грн.40 коп. ненарахованної та невиплаченої доплати за вислугу років за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 р., суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 2,3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1026 від 09.12.2015 Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань , установлено, що працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів за переліком посад згідно з додатком виплачується:

1) доплата за вислугу років залежно від стажу роботи на посадах, передбачених зазначеним переліком, у такому розмірі:

10 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад три роки;

20 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 10 років;

30 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 20 років;

2) допомога для оздоровлення під час надання щорічної відпустки в межах фонду оплати праці, затвердженого на відповідний рік, у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати);

3) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у межах фонду оплати праці, затвердженого на відповідний рік, в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) на рік за рішенням керівника державного або комунального клубного закладу, парку культури та відпочинку, центру (будинку) народної творчості, центру культури та дозвілля, іншого культурно-освітнього центру.

Доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів виплачується за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел.

Суд зазначає, що визначена в наведеній Постанові КМУ № 1026 виплата доплати за вислугу років ставиться в залежність тільки від наявного стажу роботи та за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел. Інших виключень, в тому числі, недостатнього фінансування, на яке посилається відповідач, наведена Постанова КМУ № 1026 не містить.

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона має стаж роботи, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, - понад 10 років.

Відповідачем не заперечувалось, що доплата за вислугу років позивачу не виплачувалась.

Згідно кошторису Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури на 2017 рік (а.с. 70-71, 73-74 т.1) та довідки відповідача від 11.07.2018 № 68 в бюджеті КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури в 2016-2017 роках були передбачені видатки за спеціальним фондом.

Згідно Інформації про розмір тарифної ставки ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.08.2017 (а.с. 105 т.2) в січні-

березні 2016 її тарифна ставка була повною з посадовим окладом 1925 грн., в квітні 2016 у позивача було 0,5 тарифної ставки з посадовим окладом 962,50 грн., з травня 2016 по листопад 2016 включно у позивача було 0,5 тарифної ставки з посадовим окладом 1025 грн., в грудні 2016 - 0,5 тарифної ставки з посадовим окладом 1155 грн., а з січня 2017 по серпень 2017 включно - 0,5 тарифної ставки з посадовим окладом 1384 грн.

З уточненої позовної заяви вбачається, що позивачем ненарахована та невиплачена доплата за вислугу років за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 р. обраховувалась з урахуванням повної тарифної ставки за цей період, проте судом було зроблено висновок про дотримання чинного трудового законодавства відповідачем під час зміни тарифної ставки позивача з 01.04.2016 року з повної на 0,5.

Отже, 20 відсотків від посадового окладу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 р. повинен бути розрахований згідно розміру посадового окладу визначеного в вищенаведеній Інформації про розмір тарифної ставки ОСОБА_1 (а.с. 105 т.2).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення п.п. 2,3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1026 від 09.12.2015 ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась доплата за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 р. у розмірі 5227 грн. 90 коп. з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача 1245 грн. 60 коп. невиплаченої надбавки до заробітної плати за період з 01.06.2017 по 31.08.2017 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 29 Закону України Про культуру , заробітна плата працівника у сфері культури, педагогічного працівника закладу освіти сфери культури складається з посадового окладу (тарифної ставки), надбавки за почесне звання, доплат за науковий ступінь, вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури, інших надбавок та доплат, премій, винагород за творчу діяльність, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 5.6. розділу 5 Колективного договору трудового колективу Комунальної установи Комсомольський селищний ОСОБА_4 культури та додатку 3 до Колективного договору (а.с. 205-212 т.1), встановлені розміри доплат, за складність і напруженість у роботі, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт концертмейстерам у розмірі до 50 % посадового окладу.

Суд зазначає, що наведена надбавка у розмірі до 50 відсотків посадового окладу надається концертмейстерам за складність і напруженість у роботі, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт, тобто як стимулюючий вид доплати до зарплати і не є обов'язковим.

Згідно наказів № 37 від 24.03.2017, № 49 від 24.04.2017, № 62 від 23.05.2017 за складність і напруженість у роботі в березні-травні 2017 позивачу виплачувалась надбавка до зарплати у розмірі 30 %, натомість у наказах № 70 від 27.06.2017, № 83 від 24.07.2017 та № 92 від 22.08.2017 позивач серед осіб, яким встановлювалась ця надбавка, - відсутня.

Як зазначив відповідач зазначений показник (складність і напруженість) в роботі позивача з червня місяця по день звільнення в 2017 році були відсутні, тому ця надбавка позивачу не виплачувалась.

Позивач не довів належними та допустимими доказами, що в період з червня місяця по день звільнення в 2017 р. вона виконувала роботу, пов'язану з такими показниками.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення на її користь 1245 грн. 60 коп. невиплаченої надбавки до заробітної плати за період з 01.06. по 31.08.2017 року є недоведеними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

При цьому, позицію позивача про те, що директор КП КЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури не мав жодних повноважень щодо прийняття рішення про скорочення її посади та подальшому звільненню за ч.1 ст. 40 КЗпП України суд вважає необґрунтованою, виходячи з наступного.

Як вбачається зі ОСОБА_9 культури Комунальне підприємство Комунальний заклад ОСОБА_4 палац культури заснований на комунальній власності територіальної громади Комсомольської селищної ради та знаходиться у сфері управління Комсомольської селищної ради, яка є засновником цього закладу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. ОСОБА_9 підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Суд зазначає, що ОСОБА_9 культури самостійно розробляє власний штатний розпис і подає його на затвердження до Комсомольської селищної ради, що повністю відповідає п. 6.1.9 ОСОБА_9 культури.

Відповідно до п. 6.4 ОСОБА_9 культури Директор є представником закладу під час реалізації завдань, функцій та обов'язків закладу, передбачених актами законодавства та цим ОСОБА_9, іншими нормативними документами. Здійснює поточне (оперативне) керівництво закладом, на основі єдиноначальності організує його роботу. Забезпечує добір кадрів. Укладає трудові договори, контракти з працівниками закладу.

Відповідно до п. 2.8 Контракту , який укладено 28.02.2017 року з ОСОБА_10, що є переможцем конкурсу на зайняття посади директора ОСОБА_4 палацу культури, керівник має право приймати на роботу та звільняти працівників закладу культури, визначати їх функціональні обов'язки, застосовувати до них заходи заохочення та дисциплінарного стягнення, укладати та розривати з ними трудові договори.

Таким чином вищенаведена позиція позивача щодо відсутності повноважень у керівника ОСОБА_4 культури вирішувати питання штатного розкладу, численності працівників та їх звільнення, є необґрунтованою та відхиляється судом.

Позиція позивача в тій частині, що після її звільнення, у зв'язку зі скороченням її посади, до штатного розпису на наступний день після її звільнення була введена посада концертмейстера вокального ансамблю Казка не відповідає дійсності, оскільки у штатному розписі відповідача станом на 01.07.2017 посада концертмейстера вокального ансамблю Казка також присутня.

Крім того, суд зазначає, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури до клубних закладів культури не застосовується. В Додатку Перелік посад художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури, заміщення яких здійснюєтсья на конкурсній основі до Наказу Міністерства культури України від 01 липня 2016 року № 497 Порядок формування на конкурсній основі кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури - відсутні посади працівників клубних закладів. В ОСОБА_4 культури відсутні професійні колективи і посади професійних творчих працівників- художнього та артистичного персоналу. Кадровий склад професійних творчих працівників - художнього та артистичного персоналу відноситься до професійних закладів культури, а саме - кіноконцертних організацій, філармоній, театрів (опери та балету), цирків та інших. У клубних закладах культури працюють творчі працівники, діяльність яких пов'язана з роботою аматорського мистецтва (з колективами художньої самодіяльності).

Таким чином, позиція позивача, пов'язана з посиланням на вищенаведений Закон, є необґрунтованою.

У справі Руїс Торіха проти Іспанії, Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Інші доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, не спростовують встановлених висновків суду та не є юридично визначальними.

Відповідно до п.п. 2,4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про поновлення на роботі ОСОБА_1; про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів; про стягнення на користь ОСОБА_1 ненарахованої та невиплаченої їй доплати за вислугу років за один місяць з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

При цьому, суд роз'яснює, що у разі вказівки у рішенні суду про його виконання у певній частині, воно виконується незалежно від набранням ним законної сили з моменту його ухвалення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави стягується судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-83, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 430 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури третя особа - ОСОБА_5 директор КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури , Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, Зміївська районна профспілкова організація працівників культури про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, доплат та надбавок - задовольнити частково.

Визнати звільнення ОСОБА_1 з посади концертмейстера музичного гурту Естер Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури згідно наказу № 96 від 31.08.2017 - незаконним.

Поновити ОСОБА_1 на роботі до Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури на посаді концертмейстера музичного гурту Естер з 01 вересня 2017 року.

Стягнути з Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2017 по 21.01.2019 включно у розмірі 37451 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 71 коп. з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену їй доплату за вислугу років за період з 01.01.2016 по

31.08.2017 у розмірі 5227 (п'ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 90 коп. з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині: 1. поновлення на роботі ОСОБА_1; 2. стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів; 3. стягнення на користь ОСОБА_1 ненарахованої та невиплаченої їй доплати за вислугу років за один місяць з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури на користь держави судовий збір в сумі 1749 ( одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 89 коп.

Позивач - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, мешкає за адресою 63460 АДРЕСА_1).

Відповідач - Комунальне підприємство комунальний заклад ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури (код ЄДРПОУ 31994671, розташований за адресою 63460 смт.Слобожанське, вул. Я. Мудрого, 12 Зміївського району, Харківської області).

Третя особа - ОСОБА_5 директор КПКЗ ОСОБА_4 селищний ОСОБА_4 культури (місце роботи 63460 смт.Слобожанське, вул. Я. Мудрого, 12 Зміївського району, Харківської області).

Третя особа - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397508, розташована за адресою 63460 смт. Слобожанське, вул. Миру,7 Зміївського району, Харківської області).

Третя особа - Зміївська районна профспілкова організація працівників культури (код ЄДРПОУ 25981542, розташована за адресою 63404 м. Зміїв пл.Соборна,8 , Харківська область).

Рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 30.01.2019 року.

Головуючий: