Ухвала

від 16.01.2019 по справі 760/811/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/1249/19

Справа №760/811/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в м. Києві клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погодженого прокурором Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення на арешту на майно у кримінальному провадженні №52018000000000991 від 11.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погодженого прокурором Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на мобільний телефон «Iphone 10», що належить ОСОБА_6 , вилучений 09.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане клопотанняобґрунтоване тим,що в провадженні П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000991 від 11.10.2018.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 серпня 2018 року на пленарному засіданні 55 сесії Білоцерківською міською радою Київської області, розглянувши подання міського голови ОСОБА_6 , було прийнято рішення №2538-55-VII «Про придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква об`єкта нерухомого майна».

Вказаним рішенням передбачається придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква право на будівництво адміністративно-торговельного комплексу відповідно до архітектурно-планувального завдання № 38 від 15 березня 2007 року, дозволу на виконання будівельних робіт № 78/07 від 06 листопада 2007 року та об`єкт нерухомого майна незавершене будівництво нежитлової будівлі літ. «А-5» 76% готовності, загальною площею 4728,5 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8 , вартістю 23955763 (в тому числі ПДВ 3992627), визначеною за результатами незалежної оцінки станом на 10 липня 2018 року.

В той же час, зазначений об`єкт незавершеного будівництва продавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був придбаний 04.07.2018 (за шість днів до здійснення незалежної оцінки) у підприємства ТОВ «Т.Р.К. Театральний» (код ЄДРПОУ 38009806) за ціною 4500000 грн.

Незалежну оцінку вказаного об`єкту незавершеного будівництва проводив оцінювач ТОВ «Укрекспертиза-центр» ОСОБА_9 , за результатом якого склав звіт про незалежну оцінку від 10.07.2018 та підписав як директор вказаного підприємства. Вивченням вказаного звіту, встановлено що він має ознаки завищення вартості досліджуваного об`єкта, так як оцінювачем використаний порівняльний метод та обрані об`єкти порівняння, які явно не відповідають технічному стану досліджуваного приміщення (недобудова, 76% готовності) та не зроблено коригування вартості на стан приміщення. Так, одним із об`єктів порівняння є діючий бізнес офісно-готельно-ресторанний комплекс в центрі м. Біла-Церква із власною котельнею та конференц-залами.

В ході прийняття рішення про придбання у комунальну власність зазначеного об`єкта незавершеного будівництва ОСОБА_6 також порушено вимогу ст. 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 47, ст.251), згідно якої, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Крім того, головою постійної комісії Білоцерківської міської ради з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації ОСОБА_10 , в порушення Регламенту Білоцерківської міської ради VII скликання, винесено питання набуття зазначеного об`єкту нерухомості на розгляд сесії міської ради попри те, що розгляд цього питання на засіданні комісії не відбулось у зв`язку із відсутністю кворуму.

Незважаючи на зазначені порушення та володіючи інформацією про вартість майна, яка була зазначена в договорі купівлі-продажу №1487 від 04.07.2018 між ТОВ «Т.Р.К. Театральний» та фізичними особами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в сумі 4,5 млн. грн., ОСОБА_6 05.09.2018 підписав договір купівлі-продажу №3-2950, згідно якого територіальна громада міста Біла Церква набула у комунальну власність зазначений об`єкт незавершеногобудівництва за ціною 23955763 грн.

Зазначеними діями міського голови м. Біла Церква ОСОБА_6 міському бюджету м. Біла Церква завдано збитку у сумі 19455763 грн.

В подальшому, з метою маскування вчиненого кримінального правопорушення оцінювач ОСОБА_9 звернувся до свого знайомого оцінювача ОСОБА_11 (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 8659 від 22.12.2012) та домовився про виготовлення завідомо недостовірної рецензії на звіт про незалежну оцінку від 10.07.2018 в тому числі із зазначенням недостовірної дати її виготовлення 29.08.2018, на що останній погодився.

Таким чином, у органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості та земельну ділянку під об`єктом, звіт про незалежну оцінку майна, рецензія на звіт, оригінал рішення Білоцерківської міської ради від 30.08.2018 №2538-55-VII, реєстраційна відомість, службова записка та порядок денний засідання від 27.08.2018 постійної комісії Білоцерківської міської ради з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації, оригінал протоколу пленарного засідання п`ятдесят п`ятої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання від 30.08.2018, договору купівлі-продажу №3-2950 від 05.09.2018, договору купівлі-продажу №1487 від 04.07.2018, комп`ютерна техніка (системні блоки, ноутбуки, планшети), жорсткі диски, інші технічні засоби (у тому числі електронні носії інформації, електронні інформаційні системи або їх частини), які можуть свідчити про здійснення незаконної діяльності, серверне обладнання (сервер, а також інформація з нього), мобільні телефони (мобільні термінали систем зв`язку), як засоби зв`язку для спілкування з іншими особами, які причетні до вчинення злочину, листування із продавцями нерухомості та оцінювачами, а також інші предмети, речі і документи, які мають значення для даного кримінального провадження, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, можуть зберігатися за місцем проживання міського голови м. Біла Церква ОСОБА_6 , у зв`язку з чим виникла обґрунтована необхідність у їх відшуканні та використанні як речових доказів.

У зв`язку із цим, 09.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 (справа №760/16551/18), було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку, крім зазначеного в ухвалі слідчого судді на обшук виявлено та тимчасово вилучено мобільний телефон «Iphone 10», що належить ОСОБА_6 , який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000000991 від 11.10.2018.

В ході обшуку здійснювався поверхневий огляд із відеофіксацією мобільного телефону «Iphone 10», що належить ОСОБА_6 , на якому в додатку для передавання повідомлень (месенджері) «Whats Up» виявлено переписку із ОСОБА_7 (продавцем приміщення) датовану липнем, серпнем 2018 року в якій вони домовляються про зустріч та порівнюють свій випадок із ситуацією із ОСОБА_12 .

В ході такого поверхневого огляду під час обшуку телефон був заблокований та повідомити пароль ОСОБА_6 відмовився. У зв`язку із неможливістю подолання системи логічного захисту (захисту паролем) телефон був вилучений для подолання такої системи логічного захисту та проведення детального огляду та технічної експертизи.

Детектив зазначає,що арешт вказаного мобільного телефону необхідно для збереження речового доказу та для подальшого проведення судових експертиз, оскільки він є оригінальним носієм інформації, який необхідний при проведенні судових комп`ютерних експертиз та містить інформацію про об`єкт досудового розслідування.

Постановою від 10.01.2019 зазначений тимчасово вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000000991 від 11.10.2018.

У зв`язку із вищевикладеним та враховуючи, що є достатні підстави вважати, що не накладення арешту може призвести до їх зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні, детектив просив клопотання задовольнити.

Детектив в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши детектива, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалівклопотання вбачається,що в провадженні П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000991 від 11.10.2018.

09.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 (справа №760/16551/18), було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку, крім зазначеного в ухвалі слідчого судді на обшук виявлено та тимчасово вилучено мобільний телефон «Iphone 10», що належить ОСОБА_6 , який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000000991 від 11.10.2018.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони :підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Таким чином вбачається, що вищезазначене майно має статус тимчасово вилученого майна.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучен.

Як вбачається з матеріалів клопотання, останнє було подано до Солом`янського районного суду м. Києва 11.01.2019 р.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою арешту вищезазначеного майна, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, майно мобільний телефон марки «ІPhone 10», що належить ОСОБА_6 на яке просить накласти арешт детектив та яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку 09.01.2019, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52018000000000991 від 11.10.2018 р., що підтверджується постановою детектива НАБУ про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 10.01.2019 р.

З поданого клопотання та доданих до нього доказів вбачається, що встановлені в ході досудового розслідування обставини у їх сукупності свідчать про те, що накладення арешту на зазначене вище майно є необхідним для збереження речового доказу та для подальшого проведення судових експертиз, оскільки він є оригінальним носієм інформації, який необхідний при проведенні судових комп`ютерних експертиз та містить інформацію про об`єкт досудового розслідування.

Враховуючи те, що детективом доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, то його слід задовольнити, оскільки настання інших наслідків може перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на мобільний телефон марки «ІPhone 10», що належить ОСОБА_6 , вилучений 09.01.2019 р. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно детективом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1