Ухвала

від 19.02.2019 по справі 760/811/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року у кримінальному провадженні №52018000000000991, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «IPhone10», що належить ОСОБА_8 , вилученого 09 січня 2019 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, оскільки майно має ознаки речового доказу так як відповідає, відповідає критеріямст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №52018000000000991.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в накладенні арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку - мобільний телефон марки «IPhone 10».

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, зазначає про те, що: доказів того, що вилучене майно містить сліди злочину та було знаряддям його вчинення та було набуте кримінально протиправним шляхом матеріали провадження не містять. Слідчий суддя не звернув увагу на це та прийшов помилкового висновку про те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Апелянт посилається, що ОСОБА_8 не має жодного відношення до кримінального провадження, не є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; арештоване майно, не є знаряддям злочину, не має жодного значення по справі, не несе будь-які ознаки злочину і не може бути речовим доказом у справі; зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження, має ознаки однобічності і необ`єктивність судового розгляду, істотно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням КПК України та кримінального провадження. Також апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя при прийнятті рішення не звернув увагу і на те, що дозвіл на відшукування та вилучення мобільних телефонів слідчим суддею не надавався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000991 від 11.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження детектив цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 09 січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 ,оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того постановою органу досудового розслідування від 10 січня 2019 року вищезазначене майно визнано речовими доказами.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, зокрема мобільний телефон марки «IPhone 10», з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання він є оригінальним носієм інформації, який необхідний при проведенні судових комп`ютерних експертиз та містить інформацію про об`єкт досудового розслідування.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно що належить ОСОБА_8 , вилученого 09 січня 2019 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 не може прийматися до уваги.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За встановлених обставин колегія суддів вважає доводи апеляції адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження та були враховані під час прийняття рішення слідчим суддею.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «IPhone 10», що належить ОСОБА_8 , вилученого 09 січня 2019 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/7824/1169/2019

Доповідач: ОСОБА_1