Постанова

від 28.01.2019 по справі 916/816/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/816/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання І.М. Станковій,

за участю представників:

від Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» - ОСОБА_1;

від ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» - ОСОБА_3;

від ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець 1936» - ОСОБА_3;

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_4;

від Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» - ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»

на рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018, прийняте суддею О.Ю.Оборотовою, м. Одеса, повний текст складено 16.07.2018,

у справі №916/816/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»

до відповідачів:

-ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» ;

-ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець 1936» ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 р. Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (далі - ПАТ «Імексбанк» , Банк) звернулось з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» (далі - ТОВ «Нова-Хвиля» ), ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець 1936» (далі- ТОВ «Чорноморець 1936» ) про визнання договору оренди від 03.11.2017, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 03.11.2017 за реєстровим №1935, недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як іпотекодержателя за іпотечними договорами від 22.10.2013 та від 28.10.2018, укладеними з Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» (далі- ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» ), зокрема тим, що ПАТ «Імексбанк» не надавав згоди ні іпотекодавцю- ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» , ні особі, якій останній на підставі договору управління нерухомим майном від 31.10.2017 передав в управління об'єкт іпотеки, на укладання з ТОВ «Нова-Хвиля» договору оренди нерухомого майна від 03.11.2017, а саме: нежитлових будівель учбово-спортивної бази «Чорноморець» , яка складається з будівель літ. «А» , літ, «Б» , літ. «В» , літ. «Е» , літ. «Г» , літ. «Д» , літ. «Ж» , літ «К» , загальною площею 1678,4 кв.м, літ. «Л» , що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова академіка, буд. 5-а.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №916/816/18 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець» (далі - ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» ).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18 (суддя О.Ю. Оборотова) у задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на те, що чинним законодавством передбачено можливість передання в управління майна, що є предметом іпотеки, при цьому положеннями Закону України «Про іпотеку» не передбачено обов'язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання такого різновиду цивільно-правових угод, як договору управління майном. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що ні чинним законодавством України, ні положеннями договору управління, ТОВ «Нова-Хвиля» , як управитель об'єкту, не було обмежено в передачі об'єкта нерухомого майна, переданого йому ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» за договором управління у подальшу оренду на умовах окремо укладеного договору оренди, та мало достатній обсяг цивільної дієздатності для вчинення даного правочину, а відтак спірний договір оренди відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Імексбанк» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що ПАТ «Імексбанк» , як іпотекодержатель, не надавав згоди на укладання між ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» та ТОВ «Нова-Хвиля» договору управління нерухомим майном від 31.10.2017, а також на укладання між ТОВ «Нова-Хвиля» та ТОВ «Чорноморець 1936» договору оренди від 03.11.2017 цього об'єкту нерухомого майна. Так, скаржник вважає, що ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» , уклавши 31.10.2017 з ТОВ «Нова-Хвиля» договір управління, фактично розпорядилось предметом іпотеки без згоди ПАТ «Імексбанк» , як іпотекодержателя, чим порушено норми абзацу четвертого частини третьої статті 9 Закону України «Про іпотеку» та умови пункту 4.1.4 іпотечних договорів, укладених між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» . Тому, на думку апелянта, договір управління є нікчемним в силу закону, визнання його недійсним у судовому порядку є недоцільним, оскільки наявні порушення при укладанні договору управління вимог Закону України «Про іпотеку» , у зв'язку з його укладанням без згоди іпотекодержателя, а також із порушенням вимог іпотечного договору, яким встановлено необхідність отримання письмової згоди іпотекодержателя на укладання такого договору. Крім того, в апеляційній скарзі Банк зазначає про те, що ТОВ «Нова-Хвиля» та ТОВ «Чорноморець 1936» не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення договору оренди, а тому останній є недійсним в силу частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» .

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на адресу суду надіслав письмові пояснення, в яких апеляційну скаргу просив задовольнити, вважаючи рішення першої інстанції незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки, на думку третьої особи, спірний договір оренди є недійсним в силу частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: Г.П. Разюк, Н.М. Принцевської від 14.08.2018 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 28.08.2018 її розгляд призначено на 27.09.2018 о 12:30 год.

На виконання вимог положень частини шостої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , частини п'ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, Одеським апеляційним господарським судом матеріали справи №916/816/18 передано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №916/816/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: Л.В. Поліщук, М.А. Мишкіна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у визначеному складі суддів справу №916/816/18 прийнято до свого провадження, розгляд справи №916/816/18 розпочато спочатку зі стадії підготовки справи до апеляційного розгляду, встановлено строк для подання учасникам справи будь-яких заяв чи клопотань до 16.11.2018.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 справу №916/816/18 призначено до розгляду на 04.12.2018 об 15:00год.

У судовому засіданні 04.12.2018 оголошувалась перерва до 12:30 год 21.12.2018.

Між тим 21.12.2018 судове засідання не відбулося через тимчасову непрацездатність судді-члена колегії ОСОБА_7, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 21.12.2018.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Мишкіної М.А. від 27.12.2018 справу №916/816/18 призначено до розгляду на 08.01.2019 об 11:00 год.

Однак 08.01.2019 судове засідання не відбулося через перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці, у зв'язку з чим за розпорядженням керівника апарату суду №8 від 08.01.2019 відповідно до підпункту 17.4, підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/816/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 для розгляду апеляційної скарги по справі №916/816/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 розгляд справи №916/816/18 призначено в судове засідання на 28.01.2019 об 11:00 год в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 28.01.2019, проведеному в режимі відеоконференції: представник позивача апеляційну скаргу підтримав; представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також просив апеляційну скаргу задовольнити; представник відповідачів та ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» проти її задоволення висловив заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» («кредитор» ) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Бугаз Делюкс» («позичальник» ) укладено договір про відкриття кредитної лінії №81/13 (далі - договір №81/13 від 21.10.2013), відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної ліній на умовах забезпеченості, повернення, строковості платності та цільового характеру використання.

Додатковою угодою №1 від 20.05.2014 до вказаного договору сторонами внесено зміни щодо предмету договору, порядку надання кредиту та сплати процентів.

Відповідно до пункту 1.1.1 в редакції додаткової угоди №1 від 20.05.2014 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 155 722 000 грн з кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 17.04.2017 на умовах, визначених цим кредитним договором зі сплатою процентної ставки в розмірі: з моменту надання першого траншу до 31.05.2014 -18% річних; 01.06.2014-17,4 % річних.

В якості забезпечення позивальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає: не пізніше 31.10.2013 з майновим поручителем ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» іпотечний договір, предметом якого є нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Вавілова академіка, буд. 5-а, заставна вартість іпотеки - 120000000 грн (пункти 1.3, 1.3.1 договору про відкриття кредитної лінії № 81/13 від 21.10.2013).

На виконання умов вказаного договору та з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Бугаз Делюкс» за договором про відкриття кредитної лінії №81/13 від 21.10.2013, 22.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» («іпотекодержатель» ) та Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» («іпотекодавець» ) було укладено іпотечний договір з майновим поручителем (далі - договір іпотеки від 22.10.2013), відповідно до якого предметом іпотеки є: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , яка складається з: будівель - літ. «А» , літ. «Б» , літ. «В» , літ. «Е» , літ. «Г» , літ. «Д» , літ. «Ж» , літ «К» , загальною площею 1678,4 кв.м, літ. «Л» , що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова академіка, будинок 5-а, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , серії САС №636389, виданого 23.02.2009 Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 120000000 грн (пункт 1.5 договору іпотеки від 22.10.2013).

Згідно з пунктом 4.1.4 договору іпотеки від 22.10.2013 іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя .

В силу статті 7.1 договору іпотеки від 22.10.2013 цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобовязань за кредитним договором та додаткових договорів /угод до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2015 у справі №916/1533/15-г за позовом ПАТ „Імексбанк" від імені та в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальніцстю „Бугаз Делюкс" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 21.10.2013 №81/13 у розмірі 11 201 322,98 грн (далі - справа №916/1533/15-г), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з останнбого на користь ПАТ „Імексбанк" прострочену заборгованість за відсотками за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 21.10.2013 №81/13 у розмірі 10 576 689,04 грн та 624 633,94 грн пені; стягнуто з ТОВ „Бугаз Делюкс" в дохід Державного бюджету 73 080 грн судовий збір.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2016 у справі №916/4094/15 за позовом ПАТ "Імексбанк" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Бугаз Делюкс" про стягнення 146 932 000 грн (далі - справа №916/4094/15) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з останнього на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованість за кредитом у сумі 146 932 000 грн; стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Бугаз Делюкс" до Державного бюджету України 182 700 грн судового збору.

12.06.2014 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» («кредитор» ) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Делівер» («позичальник» ) укладено договір про відкриття кредитної лінії №28/14, відповідно до умов якого з урахуванням змін, внесених додатковими угодами №1 від 28.10.2014, №2 від 22.12.2014, №3 від 25.12.2014 до нього, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 280 900 000 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами не пізніше 10.11.2015 на умовах, визначених цим договором.

В якості забезпечення позивальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з майновим поручителем, зокрема, ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» іпотечний договір (наступної черги), предметом якої є нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Вавілова академіка, буд. 5-а, загальною площею 1678,4 кв.м; заставна вартість іпотеки 80 000 000 грн (пункт 1.3 договору про відкриття кредитної лінії №28/14 в редакції додаткової угоди №3 від 25.12.2014).

На виконання умов вищевказаного договору та з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Делівер» , 28.10.2014 між ПАТ «Імексбанк» («іпотекодержатель» ) та ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» («іпотекодавець» ) укладено іпотечний договір (далі- договір іпотеки від 28.10.2014), відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , яка складається з: будівель - літ. «А» , літ. «Б» , літ. «В» , літ. «Е» , літ. «Г» , літ. «Д» , літ. «Ж» , літ «К» , загальною площею 1678,4 кв.м, літ. «Л» , що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова, будинок 5-а; предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , серії САС №636389, виданого 23.02.2009 Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 120000000 грн (пункт 1.5 договору іпотеки від 28.10.2014).

У пункті 4.1.4 іпотечного договору від 28.10.2014 сторони узгодили, що іпотекодавець (майновий поручитель) зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну заставу тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя .

Відповідні відомості щодо державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації обтяжень за вказаними вище договорами іпотеки від 22.10.2013 та від 28.10.2014 були внесені до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №114166463 від 15.02.2018).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50 Про віднесення ПАТ ІМЕКСБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.01.2015 №16 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ ІМЕКСБАНК строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ ІМЕКСБАНК провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ ІМЕКСБАНК з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8 строком на 1 рік з 27.05.2015 по 26.05.2016 включно.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015 відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ ІМЕКСБАНК у ОСОБА_8 з 20.10.2015, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ ІМЕКСБАНК , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_9 з 20.10.2015.

Строк здійснення процедури ліквідації АТ ІМЕКСБАНК продовжено на два роки по 26.05.2018 включно, продовжено повноваження ліквідатора АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_9 на два роки по 26.05.2018 включно за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №638 від 28.04.2016.

01.09.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1697, відповідно до якого відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ ІМЕКСБАНК та відкликано всі повноваження ліквідатора банку у ОСОБА_9 з 05.09.2016, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ ІМЕКСБАНК , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_10 з 05.09.2016.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №261 від 29.01.2018, зокрема, продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ ІМЕКСБАНК на два роки за 27.05.2018 по 26.05.2020 включно. Продовжено повноваження ліквідатора АТ ІМЕКСБАНК , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків департаменту управління активами ОСОБА_10 строком на два роки з 27.05.2018 по 26.05.2020 включно.

31.10.2017 між Приватним акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» («установник управління» ) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» («управитель» ) укладено договір управління нерухомим майном (далі - договір управління від 31.10.2017), відповідно до якого установник управління передає в управління об'єкт, а саме: нерухоме майно, що складається з нежитлових будівель учбово-спортивної бази «Чорноморець» , загальною площею приміщень - 1678,4 кв.м, а саме з будівель літ. «А» , літ. «Б» , літ. «В» , літ. «Е» , літ. «Г» , літ. «Д» , літ. «Ж» , літ.»К» , літ. «Л» , що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Вавілова академіка, буд. 5-а, а управитель приймає об'єкт та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління об'єктом виключно в інтересах установника управління.

Відповідно до пункту 1.3 договору управління від 31.10.2017 об'єкт належить установнику управління на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 23.02.2009; право власності на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 22.10.2013, реєстраційний номер: 188988451101, номер запису про право власності: 3001891.

Згідно з пунктом 1.4 договору управління від 31.10.2017 балансова вартість об'єкту, що передається в управління складає 12068268,26 грн, що підтверджується довідкою установника управління.

Управитель, здійснюючи будь-які юридичні та фактичні дії, у зв'язку з управлінням об'єктом, зобов'язаний заздалегідь повідомити осіб, з якими він вступає у відносини та/або здійснює ці дії, про те, що він є управителем, а не власником об'єкта (пункт 1.6 договору управління від 31.10.2017).

Пунктом 1.8 договору управління від 31.10.2017 визначено, що у відносинах із третіми особами повноваження управителя укладати правочини, спрямовані на реалізацію положень цього договору, підтверджується безпосередньо цим договором, а також додатково можуть бути підтверджені виданим установником управління дорученням; при здійсненні сторонами дій у рамках цього договору, щодо яких даним договором не встановлена необхідність додаткового узгодження з іншою стороною, згодою іншої сторони вважається цей договір.

Положеннями пункту 5.2 договору управління від 31.10.2017 передбачено, що на день підписання договору, об'єкт, який є предметом цього договору перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у ПАТ "Імексбанк"; реєстрація права власності, наявність заборони відчуження та обтяження іпотекою об'єкту, який є предметом цього договору підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31.10.2017, сформованою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №102073457.

З підписанням даного договору установник управління повідомляє управителя про те, що він не дає своєї згоди на відчуження об'єкта (його частини), переданого в управління, укладення щодо нього договорів застави (іпотеки); вчинення даних юридичних дій установник управління залишає виключно за собою (пункт 5.5 договору управління від 31.10.2017).

В силу пункту 6.3.1 договору управління від 31.10.2017 управитель має право володіти та користуватись об'єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором в межах (зокрема пунктом 5.5 цього договору), зокрема, укладати будь-які контракти, угоди на договори із третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно без погодження з установником управління та на власний розсуд визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.

03.11.2017 між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» («орендодавець» ), що є управителем нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» на підставі вищевказаного договору управління та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець» («орендар» ) укладено договір оренди (далі - договір оренди від 03.11.2017), відповідно до умов якого, орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі учбово-спортивної бази «Чорноморець» , загальною площею приміщень - 1678,4 кв.м, що складаються з будівель літ. «А» , літ. «Б» , літ. «В» , літ. «Е» , літ. «Г» , літ. «Д» , літ. «Ж» , літ. «К» , літ. «Л» , що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Вавілова академіка, буд. 5-а.

Згідно з пунктом 1.1 цього договору право власності на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 22.10.2013, реєстраційний номер запису про право власності: 3001891; право управління на зазначений об'єкт оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31.10.2017, номер запису про інше речове право власності 23110943; балансова вартість за якою об'єкт оренди передавався в управління складала 12068268, 26 грн.

Відповідно до пункту 1.6 договору оренди від 03.11.2017 об'єкт оренди надається орендарю для використання його у господарській діяльності орендаря.

У пункті 1.7 договору оренди від 03.11.2017 орендодавець зазначає, що передача орендарю об'єкта оренди не суперечить ніяким положенням документів орендодавця, будь-яким його угодам з третіми особами, іншим зобов'язанням, вимогам чинного законодавства України; на момент підписання цього договору в об'єкті оренди немає відомих або таких, які могли б бути відомими орендодавцю недоліків, які можуть призвести до пошкодження об'єкту оренди та/або бути небезпечними для орендаря, його співробітників, клієнтів, контрагентів.

Об'єкт оренди передається в оренду строком на 10 років (пункт 2.1 договору оренди від 03.11.2017 ).

Згідно з пунктом 10.6 договору оренди від 03.11.2017 перехід права власності на об'єкт оренди до третіх осіб (нового власника/власникам) не є підставою для розірвання цього договору або зміни його умов і він зберігає свою дію для нового власника приміщень; новий власник об'єкту оренди, як особа до якого в повному обсязі перейшли права та обов'язки орендодавця повинен у відносинах з орендарем керуватися умовами цього договору та не має права відступати від них.

У пункті 10.8 договору оренди від 03.11.2017 сторони погодили, що відповідно до положень частини другої статті 777 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо протягом строку дії даного договору орендодавець або установник управління приймуть рішення про відчуження (продаж) об'єкту оренди, орендар буде мати переважне право на придбання об'єкту оренди за ціною не більше, ніж буде запропонована потенційним покупцям; для забезпечення реалізації переважного права орендаря на придбання об'єкту оренди; сторони погодили наступну послідовність дій:

-орендодавець (як уповноважена особа установника управління на управління та розпорядження об'єктом оренди) зобов'язаний за тридцять календарних днів до дати укладення договору на відчуження об'єкту запропонувати (у письмовій формі) орендарю придбати об'єкт оренди, повідомити ціну та інші умови відчуження;

-орендар, у випадку зацікавленості, повинен впродовж двадцяти календарних днів від дати отримання пропозиції від орендодавця повідомити орендодавцю про свою згоду придбати об'єкт оренди на запропонованих умовах;

-орендодавець у випадку одержання від орендаря згоди придбати об'єкт оренди зобов'язаний впродовж десяти календарних днів від дати отримання вказаної згоди орендаря укласти з орендарем відповідний договір на відчуження об'єкту оренди;

-якщо орендодавець не отримає від орендаря відповіді у зазначений строк, вважається, що орендар відмовився від придбання об'єкту оренди на запропонованих умовах;

-у випадку порушення орендодавцем зазначеної послідовності дій, орендар має право звернутися до суду з позовом про переведення на себе прав та обов'язків за укладеною орендодавцем угодою, та стягнути з орендодавця всі збитки та витрати, пов'язані із цим.

Зазначений договір посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №1335.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним вищезазначеного договору оренди, обгрунтована його вчиненням без згоди іпотекодержателя нерухомого майна, що є об'єктом оренди, та за відсутності у ТОВ ОСОБА_11 -Хвиля повноважень на укладення спірного договору оренди з огляду на нікчемність в силу закону договору управління нерухомим майном від 31.10.2017.

Господарський суд Одеської області, відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Імексбанк» , дійшов висновку про можливість передання в управління майна, що є предметом іпотеки та відсутністю обов'язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання такого договору, а також про те, що ТОВ «Нова-Хвиля» при укладанні договору оренди від 03.11.2017 діяло у межах повноважень, наданих йому за договором управління від 31.10.2017 та, що права ПАТ «Імексбанк» , як іпотекодержателя об'єкту за договорами іпотеки від 22.10.2013 і від 28.10.2014, не були порушені.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду погодитись не може з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання відповідних правових наслідків.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 зазначено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку (пункт 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11).

За твердженням скаржника, спірний договір оренди має бути визнаний недійсним у зв'язку з відсутністю згоди ПАТ «Імексбанк» на укладання договору управління, на підставі якого укладено спірний правочин та відсутністю у ТОВ «Нова-Хвиля» повноважень на його укладання.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (частина перша статті 1029 Цивільного кодексу України).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя (частина друга статті 1029 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 1032 Цивільного кодексу України передбачено, що установником управління є власник майна.

В силу частини п'ятої статті 1033 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Управитель управляє майном відповідно до умов договору; управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління (частина перша статті 1037 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1039 Цивільного кодексу України майно, що є предметом договору застави, може бути передане в управління; установник управління зобов'язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави.

В силу частини першої, другої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначалось вище, 03.11.2017 між ТОВ «Нова-Хвиля» , що є управителем нерухомого майна ОСОБА_6 «Футобольний клуб «Чорноморець» на підставі договору управління від 31.10.2017 та ТОВ «Чорноморець 1936» укладено договір оренди, який, за твердженням позивача, порушує його права, як іпотекодержателя за іпотечними договорами від 22.10.2013 та від 28.10.2018, укладеними з ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» , оскільки ні іпотекодавцю, ні особі, якій останній на підставі договору управління від 31.10.2017 передав в управління об'єкт іпотеки, він згоди на укладання спірного договору оренди не надавав.

Відповідно до частини першої статті 1 Закон України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями частини першої статті 9 Закон України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування (частина третя статті 9 Закон України "Про іпотеку").

Згідно з частинами першою, третьою статті 12 Закон України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним .

За змістом статей 572, 575 Цивільного кодексу України та статей 1, 9,12 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок про те, що іпотека є видом забезпечення виконання основного зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника. При цьому, в силу частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку", право розпорядження майном, обтяженим іпотекою, іпотекодавець реалізує виключно на підставі згоди іпотекодержателя, а зокрема, відчужує предмет іпотеки, передає його у спільну діяльність, лізинг, оренду, користування за погодженням із обтяжувачем майна. Така законодавча вимога не може бути змінена сторонами в договірному порядку відповідно до частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України. Так, приписами частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" законодавцем встановлено наслідки вчинення іпотекодавцем без згоди іпотекодержателя правочину щодо відчуження переданого в іпотеку майна або передачі його в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування у вигляді визнання такого правочину недійсним на підставі частин першої, другої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у цій справі виник щодо дійсності договору оренди від 03.11.2017, укладеного ТОВ «Нова-Хвиля» , як управителем-орендодавцем, та ТОВ «Чорноморець 1936» , як орендарем, щодо нерухомого майна належного ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» , яке було передано в іпотеку в забезпечення кредитних зобов'язань відповідно до іпотечних договорів від 22.10.2013 та від 28.10.2018.

За твердженням позивача, у зв'язку з переданням ТОВ «Нова-Хвиля» , яке діяло як управитель в межах повноважень власника, що були обмежені іпотекою, в користування ТОВ «Чорноморець 1936» спірного об'єкта нерухомості, без його погодження, як іпотекодержателя, чим порушено пункти 4.1.4 іпотечних договорів від 22.10.2013 та від 28.10.2018.

Розділом 70 Цивільного кодексу України (статті 1029-1045 Цивільного кодексу України) передбачено особливості укладення, виконання та припинення договорів управління майном, як різновиду цивільно-правових договорів, що визначають взаємні права та обов'язки установника управління, як власника майна, що є предметом управління, та управителя майна, який в силу взятих на себе договірних зобов'язань за плату здійснює від свого імені управління належним установнику управління майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Частиною другою статті 1029 Цивільного кодексу України передбачено, що договір управління майном визначено як юридичний факт, що засвідчує виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. При цьому, в силу абзацу 2 частини другої статті 1029 Цивільного кодексу України, законом чи договором управління можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Отже, на відміну від права власності як цивільного права власника щодо володіння, користування та розпорядження належним йому нерухомим майном (частина перша статті 316 Цивільного кодексу України), що здійснюється власником в межах закону на власний розсуд та незалежно від волі інших осіб, право довірчої власності (частина друга статті 316 Цивільного кодексу України) може обмежуватись (частина друга статті 1029 Цивільного кодексу України) в силу закону або відповідно до умов договору управління майном.

Відтак, право довірчої власності залежить від волі іншої особи - законодавця, вираженої за змістом відповідного закону, або установника управління, встановленої в договорі управління майном, укладеного з управителем, правомочності якого щодо переданого йому в управління майна власника обмежуються умовами договору управління майном (частина п'ята статті 1033, частина перша статті 1037 Цивільного кодексу України) та не можуть перевищувати обсяг прав та обов'язків установника управління щодо володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності майном.

Із змісту частини першої статті 1043 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець презюмує виконання управителем своїх зобов'язань перед установником управління за умов належної турботливості про інтереси установника управління, як власника майна, переданого в управління, оскільки інакше має наслідком настання в управителя обов'язку щодо відшкодування установникові управління завданих збитків.

Отже, при реалізації права довірчої власності на майно установника управління управитель зобов'язаний діяти добросовісно, розумно та в межах наданих йому законом та умовами договору управління повноважень, так як вчинення управителем правочинів щодо переданого йому в управління майна з перевищенням повноважень матиме наслідком недійсність такого правочину в силу приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України як такого, що має недоліки щодо його суб'єктного складу (відсутність в управителя необхідного обсягу дієздатності для вчинення цивільно-правового договору щодо об'єкта управління в інтересах установника управління).

Законодавцем допускається передання власником-іпотекодавцем належного йому нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, в управління третій особі на підставі договору управління майном в силу частини першої статті 1039 Цивільного кодексу України з обов'язком щодо попередження управителя про правовий режим майна, що передається в управління, як такого, що є предметом обтяження (частина друга статті 1039 Цивільного когдексу України). Таке попередження має на меті інформувати управителя про існуюче обмеження у володінні та користуванні майном, що предметом договору управління.

При укладенні договору управління від 31.10.2017 іпотекодавець, як установник управління, попередив ТОВ Нова-Хвиля про обтяження нерухомого майна, переданого в управління, іпотекою (пункт 5.2 договору управління від 31.10.2017).

Статус спірного об'єкта нерухомості як майна, що перебуває в іпотеці ПАТ "Імексбанк", зумовлював обов'язок ТОВ "Нова-Хвиля", як управителя, враховувати при здійсненні управління нерухомим майном ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» приписи Закону України "Про іпотеку" як спеціального закону, що визначає порядок реалізації іпотекодавцем його правомочностей власника щодо іпотечного майна, оскільки при виконанні функцій з управління майном власника управитель (ТОВ "Нова-Хвиля") не міг мати більший обсяг правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном, ніж його власник .

Відтак законодавчо встановлені обмеження (частина третя статті 9 Закону України "Про іпотеку") щодо розпорядження іпотекодавцем належним йому нерухомим майном на власний розсуд у разі обтяження такого майна іпотекою із встановленням вимоги щодо погодження з іпотекодержателем вчинення правочинів щодо іпотечного майна, зокрема, договору оренди, поширюються і на управителя таким майном, у разі його передання іпотекодавцем в управління третій особі за договором управління майном.

Разом з тим, при вчиненні щодо обтяженого іпотекою ПАТ "Імексбанк" нерухомого майна ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» правочину щодо його передання в користування ТОВ "Нова-Хвиля", як управитель спірного майна, не погодив укладення спірного договору оренди від 03.11.201 з іпотекодержателем, а, відтак, порушив приписи частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку", що визначають обмеження щодо розпорядження іпотечним майном, зокрема, його передання в оренду виключно за згодою іпотекодержателя.

Відтак, висновок місцевого господарського суду, що оспорюваний правочин вчинено ТОВ "Нова-Хвиля", як управителем об'єкта нерухомості ОСОБА_6 «Футбольний клуб «Чорноморець» , за відсутності у нього статусу іпотекодавця спірного майна, що позбавило його обов'язку погоджувати розпорядження предметом іпотеки у такий спосіб з ПАТ "Імексбанком", як з іпотекодержателем, є помилковим та таким, що зроблений без врахування правової природи договору управління майном. В силу приписів статті 1029, частини п'ятої статті 1033 та частини першої статті 1037 Цивільного кодексу України перехід до управителя правомочностей установника управління, як власника, щодо володіння, користування та розпорядження майном в обсязі, визначеному установником управління в договорі управління, зумовлює обов'язок управителя при здійсненні управління майном діяти в інтересах установника управління добросовісно, розумно та без виходу за межі наданих йому повноважень.

За таких обставин, вчинення ТОВ "Нова-Хвиля", як управителем, оспорюваного правочину щодо передання в користування ТОВ "Чорноморець 1936" належного ОСОБА_6 "Футбольний клуб "Чорноморець" об'єкта нерухомості, обтяженого іпотекою ПАТ "Імексбанк", без необхідного обсягу його цивільної дієздатності щодо розпорядження іпотечним майном без погодження з іпотекодержателем, є підставою для визнання спірного договору оренди від 03.11.2017 недійсним в порядку частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №916/40/18.

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009).

Оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18 не відповідає цим вимогам з підстав неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, із задоволенням позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 у справі №916/816/18 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди від 03.11.2017, укладений між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець 1936» , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 03.11.2017 за реєстровим №1935.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» 881 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець 1936» на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» 881 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» 1321,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чорноморець 1936» на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» 1321,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 31.01.2019.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна