Постанова

від 24.01.2019 по справі 922/2454/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Справа № 922/2454/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Россолов В.В. , суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників сторін :

від С(Ф)Г "Промінь": ОСОБА_1, за довіреністю

від С(Ф)Г "Олександрівське" : ОСОБА_2, за довіреністю; ОСОБА_3, голова, наказ

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Промінь", с.Власівка Кегичівського району Харківської області (вх. №1112 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 р., повний текст складено 23.10.2018 р. (суддя Прохоров С.А.)

у справі № 922/2454/18,

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Промінь", с.Власівка Кегичівського району Харківської області

до Селянського (фермерського) господарства "Олександрівське", смт.Кегичівка Кегичівського району Харківської області

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Промінь» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Олександрівське» про стягнення збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 126 012,98 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на наявне у нього право оренди земельної ділянки за кадастровим номером №6323180800:03:000:0186, площею 5,1255 га, яке виникло на підставі укладеного ним з ОСОБА_4О.(власник земельної ділянки, орендодавець) договору оренди землі від 22.05.2017р., та зареєстроване як інше речове право за договором оренди землі від 22.05.2017р., на підтвердження чого надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2017р. №88098017.

Зазначив, що у травні 2017 року він, як законний користувач, не зміг засіяти орендовану земельну ділянку соняшником, оскільки, вказана земельна ділянка вже була засіяна С(Ф)Г "Олександрівське" пшеницею, у зв'язку з чим позивачу були спричинені збитки у вигляді втраченої вигоди. У липні 2017 року відповідачем було самовільно зібрано на спірній земельній ділянці урожай пшениці. З осені, під врожай 2018 року, позивачем засіяно орендовану земельну ділянку пшеницею, проте, відповідачем вказані посіви пшениці були знищені шляхом дискування. Наприкінці квітня 2018 року СФГ «Олександрівське» знову протизаконно засіяло орендовану позивачем земельну ділянку соняшником.

З огляду на такі порушення прав, позивач неодноразово звертався до Кегичівського ВП Сахновщинського відділу поліції ГУНП в Харківській області з заявами, в результаті чого 06.10.2017 року було відкрито кримінальне провадження за ст.194 ч.1 КК України, про що внесено запис до ЄРДР (копію витягу з ЄРДР від 06.10.2017р. надав до позову), додав також копію талону-повідомлення №131266 від 27.04.2018р., копію висновку ДОП Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області від 15.05.2018 року про результати розгляду заяви ОСОБА_5, з якого вбачається, що вказана земельна ділянка на момент оформлення ОСОБА_4 права власності перебувала в оренді С(Ф)Г Олександрівське згідно договору оренди, укладеного між С(Ф)Г Олександрівське та Кегичівською РДА, оскільки дана земля мала статус невитребуваного паю. В ході перевірки встановлено, що працівники С(Ф)Г Олександрівське , вважаючи, що зазначена земельна ділянка перебуває у них в оренді, провели її обробіток.

Позивач наголошує на наявності у відповідача інформації про оформлення ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку та передання земельної ділянки в оренду позивачеві, а отже відсутності права на обробіток спірної земельної ділянки.

Зазначаючи про протиправність перешкоджань відповідачем законному орендарю користуватися земельною ділянкою кадастровий № 6323180800:03:000:0186, позивач наполягає на понесенні ним матеріальних збитків в загальній сумі 126 012,98 грн., з яких 49 868,55 грн. сума неодержаних доходів за 2017р., 76 144,43 грн. сума неодержаних доходів за 2018р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.2018 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.10.2018.

Заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог № 2 від 12.10.2018 року, що надійшла до господарського суду Харківської області 16.10.2018 (вх. № 29683), позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) та втрат (реальних збитків) в загальній сумі 154 018,30 грн.

До заяви позивачем додані додаткові (нові) документи, перелічені в додатку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2018 року, на підставі ст. ст. 46, 118 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на подання позивачем заяви після спливу строків, встановлених положеннями господарського процесуального кодексу України, заяву позивача (вх. № 29683 від 16.10.2018 року) про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2018р. у справі №922/2454/18 в позові Селянського (фермерського) господарства "Промінь" до Селянського (фермерського) господарства "Олександрівське" відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту спричинення йому відповідачем збитків. Судом зазначено, що С(Ф)Г "Промінь" не обґрунтовано та документово не підтверджено розмір збитків, не доведено безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, що свідчить про відсутність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, який є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Селянське (фермерське) господарство "Промінь" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 року у справі № 922/2454/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Селянського (фермерського) господарства "Промінь" в повному обсязі.

До апеляційної скарги апелянтом надані додаткові документи, які він просить долучити до матеріалів справи: запит до Кегичівської РДА, копію відповіді на такий запит від 07.11.2018р. вих. №02-31/71; копію Договору №1/05/16 від 25.05.2017р, копії актів приймання-передачі від 25.05.2017р та 27.05.2017р.; роздруківку з ЄДРСР ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018р. по справі №820/2541/18; копію висновку експерта (незалежного аудитора) від 12.11.2018р., та врахувати їх при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Порушенням норм процесуального права вважає залишення судом без розгляду заяви позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог.

Зазначає, що перше судове засідання по справі № 922/2454/18 було призначене судом на 02.10.2018 року. За клопотанням позивача розгляд справи судом було відкладено на 18.10.2018 року.

Апелянт вважає, що 02.10.2018 року перше судове засідання судом не проводилося, так як було відкладено на іншу дату 18.10.2018 року. Отже, залишення без розгляду заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог призвело до порушення процесуальних прав позивача.

Зауважив, що заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог було збільшено розмір збитків на суму понесених позивачем матеріальних збитків в результаті знищення відповідачем посівів пшениці позивача восени 2017р., до якої були надані документальні підтвердження щодо посівного матеріалу, виконаних робіт, наявності с-г машин та техніки якою здійснювалися відповідні с-г роботи, які є необхідними для визначення розміру реальних збитків. Вважає, що залишення судом заяви без розгляду та не прийняття доказів не свідчить про їх відсутність.

Скаржник зазначає також, що долучені до матеріалів справи, надані відповідачем в запереченнях на позов письмові докази, прямо вказують на наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, який є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Наполягає, що після оформлення права власності на спірну земельну ділянку, остання змінила свій статус із не витребуваних часток(паїв) - на земельну ділянку приватної власності. Отже, Кегичівська РДА вже не може бути розпорядником такої земельної ділянки, що вказує на нечинність договору оренди між Кегичівською РДА та відповідачем.

Наголошує на доведеності позивачем наявності та розміру збитків, спричинених відповідачем, що підтверджено окрім документів, доданих до позовної заяви, документами, що додавалися до заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку суд неправомірно залишив без розгляду.

З посиланням на ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом до суду апеляційної інстанції надано копію висновку експерта (незалежного аудитора) від 12.11.2018р. за результатами економічної експертизи розрахунку суми упущеної вигоди та понесених збитків СФГ Промінь . Подання експертного висновку до суду апеляційної інстанції обґрунтовує тим, що 07.09.2018р. було відкрито провадження у справі №922/2454/18, а 18.10.2018р. справа вже була розглянута судом першої інстанції, що практично унеможливило позивачу подати до суду клопотання про призначення експертизи, чи будь-які інші докази по справі, тому позивачем пізніше самостійно замовлено експертний висновок, а так-як експертиза є оплатною, замовив її тоді, коли мав фінансову можливість розрахуватися за проведення експертизи. Висновок експерта позивачем отримано 12.11.2018р., після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції, тому подано його копію до суду апеляційної інстанції з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи з урахуванням таких додаткових доказів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_6 - головуючий суддя, судді Россолов В.В., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Промінь" на рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 року у справі № 922/2454/18. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018р. у справі №922/2454/18 призначено розгляд апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Промінь" на рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 року у справі №922/2454/18 на 24.01.2019 о 12:30 год.

Селянське (фермерське) господарство Олександрівське проти вимог апеляційної скарги заперечило, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018р. у справі №922/2454/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Промінь - без задоволення.

Вважає вимоги позивача про стягнення збитків не доведеними та не підтвердженими.

Наголошує на правомірності зайняття відповідачем спірної земельної ділянки на підставі чинного договору оренди землі від 01.11.2015р., укладеного між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та Селянським(фермерським) господарством Олександрівське , а отже законності використання земельної ділянки відповідно до умов договору, що є підтвердженням відсутності протиправної поведінки відповідача.

Вважає недоведеними твердження позивача про намір та реальну можливість використання земельної ділянки для посіву соняшника у травні 2017 року, виходячи з правомірного використання відповідачем спірної ділянки. Виходячи з приписів Закону України Про насіння та посівний матеріал , зазначає про не надання позивачем до суду підтвердження який саме посівний матеріал він мав намір використовувати у травні 2017 року.

Позивачем, за висновками відповідача, не надано і доказів про наявність у нього посівного матеріалу (насіння соняшнику у 2017 році, та насіння озимої пшениці), який би був набутий на підставі правочинів про купівлю посівного матеріалу, як то: договори поставки, договори купівлі-продажу, товарні накладі на отримання товару, податкові накладні про оплату вартості товару, довіреності про отримання товарно-матеріальних цінностей, дані складського обліку посівного матеріалу, дані сертифікації насіння та посівного матеріалу, що свідчить про відсутність даних про наявність у позивача посівного матеріалу, даних складського та бухгалтерського обліку про залишок посівного матеріалу у 2017-2018роках. Також не надано і доказів наявності у власності або в оренді у позивача сільськогосподарської техніки, яка застосовується для виробничого сільськогосподарського циклу, трудових відносин з трактористами, комбайнерами, механізаторами, тощо.

Наполягає, що документи, які були надані позивачем до суду першої інстанції, не доказують намір та фактичну можливість посіву сільськогосподарських культур відповідачем на спірній ділянці, що свідчить про недоведеність факту збитків.

Заперечує проти приєднання до справи в якості доказів, документів які були додані апелянтом до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 24.01.2019 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 року у справі №922/2454/18 скасувати, позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні просили рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 року залишити без змін.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції наділений правом прийняття доказів, які не були подані до суду першої інстанції, за умови, якщо учасник надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018р. у справі №922/2454/18 не оцінюються документи, додані позивачем до апеляційної скарги (тобто лише на стадії апеляційного провадження), оскільки вказані докази не були предметом розгляду судом першої інстанції, а апелянтом не надано доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, що виключає процесуальні підстави для дослідження наведених документів судом апеляційної інстанції.

Щодо посилання апелянта на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилося у залишенні без розгляду заяви позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№29683 від 16.10.2018 року).

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.2018р. відкрито провадження у справі №922/2454/18, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.10.2018р.

02.10.2018р. в приміщенні господарського суду Харківської області відбулося судове засідання у справі № 922/2454/18 за участю представника відповідача ОСОБА_2, в якому судом відкрито розгляд справи по суті, оголошено склад суду, перевірено явку представників, оголошено клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, проти клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував. За результатами вказаного судового засідання, судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи в порядку п.2 ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України до 18.10.2018р.

Як свідчить протокол судового засідання від 02.10.2018 року, в судовому засіданні здійснювався запис за допомогою технічних засобів.

Ухвалою від 02.10.2018 року судом повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження відбудеться 18.10.2018 року о 12-30год.

16.10.2018р. через канцелярію господарського суду Харківської області надійшла заява від 12.10.2018 року позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог, яку, згідно відмітки Укрпошта Експрес на конверті, направлено на адресу суду 13.10.2018р.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2018р. у справі №922/2454/18 заяву позивача про збільшення позовних вимог залишено судом без розгляду.

Враховуючи наведене, розгляд судом справи №922/2454/18 в порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначено в ухвалі суду від 07.09.2018р., призначення та проведення першого судового засідання 02.10.2018р., - колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заява позивача про збільшення позовних вимог (датована 12.10.2018р.), подана останнім після спливу строків, встановлених процесуальними нормами Господарського процесуального кодексу України та підлягала залишенню без розгляду на підставі ч.2 ст. 46 та ст.118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення повноважних представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджує документово, 22.05.2017 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та Фермерським господарством «Промінь» (орендар) було укладено Договір оренди землі від 22.05.2017р., відповідно до п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Власівської сільської ради.

За умовами п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,1255 га, у тому числі рілля 5,1255 га, на підставі розпорядження Кегичівської державної адміністрації Харківської області №151 від 28.04.2017р., кадастровий номером 6323180800:03:000:0186. Договір укладено на 25 років (п.8 договору).

Відповідно до п.п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як свідчить копія ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №88098017 від 26.05.2017, за Селянським (фермерським) господарством Промінь 23.05.2017 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6323180800:03:000:0186.

Зі змісту позовної заяви вбачається (втім, документового підтвердження не надано), що С(Ф)Г Промінь спланував у травні 2017р. засіяти орендовану земельну ділянку соняшником. Проте, вказана земельна ділянка вже була засіяна СФГ «Олександрівське» пшеницею, що зашкодило позивачу засіяти орендовану земельну ділянку. Як зазначає позивач, з осені під урожай 2018 року ним було засіяно орендовану земельну ділянку пшеницею, посіви якої були знищені відповідачем шляхом дискування. Наприкінці квітня 2018 року СФГ «Олександрівське» знову протизаконно засіяло орендовану позивачем земельну ділянку соняшником.

Враховуючи наведене, позивач неодноразово звертався до органів поліції, про що С(Ф)Г «Промінь» зазначено у позовній заяві та надано суду копію витягу з ЄРДР від 06.10.2017р., копію талону-повідомлення №131266 від 27.04.2018р., копію висновку ДОП Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області.

С(Ф)Г Промінь , наполягаючи на протиправному перешкоджанні йому, як законному орендарю, відповідачем користуватися земельною ділянкою кадастровий №6323180800:03:000:0186, наголошує на понесенні ним матеріальних збитків в загальній сумі 126 012,98 грн., з яких 49 868,55 грн. неодержані доходи за 2017р., 76 144,43 грн. неодержані доходи за 2018р., що було предметом розгляду судом першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Так, за змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків у вигляді втраченої (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді втраченої (упущеної) вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи мають бути наслідком такої протиправної поведінки.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Якщо ж позивач не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода не підлягає стягненню.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а реально були б ним отримані за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної (втраченої) вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані, що має бути доведено та підтверджено позивачем.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що всупереч наведеним вище приписам норм матеріального права позивачем не було обґрунтовано та не доведено наявність у позивача реальних збитків у вигляді втраченої (упущеної) вигоди.

Позивачем не надано належних та достатніх доказів, що саме відповідачем, а ні будь-якою іншою особою було засіяно спірну земельну ділянку, а в подальшому знищено посіви позивача, в т.ч. шляхом дискування.

Надані позивачем до позовної заяви: Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 рік; Основні показники господарської діяльності фермерського господарства, малого підприємства у сільському господарстві за 2016 рік; Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.08.2018 року; Податкова накладна №23072018 про продаж СФГ «Промінь» ТОВ комерційно - виробнича фірма «Рома» пшениці 2 класу кількістю 31.04 тони вартістю 134 506,56 грн.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 рік, не доводять намір позивача та фактичну можливість посіву сільськогосподарських культур, зокрема соняшника, саме на спірній ділянці, розмір та реальність понесених збитків.

Надані до справи докази звернення позивача з відповідними заявами до органів поліції, зокрема, витяг з ЄРДР від 06.10.2017р., копія талону-повідомлення №131266 від 27.04.2018р., копія висновку ДОП Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області, не підтверджують здійснення саме відповідачем протиправних дій на спірній земельній ділянці, а також не встановлюють факту наявності вини в діях відповідача, факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, знищення відповідачем посівів позивача, тощо, за результатами чого можливо було б встановити причинний зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками.

З висновку ДОД Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області від 15.05.2018 року про результати розгляду заяви ОСОБА_5 вбачається, що вказана земельна ділянка на момент оформлення ОСОБА_4 права власності перебувала в оренді С(Ф)Г Олександрівське згідно договору оренди, укладеного між С(Ф)Г Олександрівське та Кегичівською РДА, оскільки дана земля мала статус невитребуваного паю. Працівниками відповідача проведено обробіток земельної ділянки. Ознак кримінального правопорушення не встановлено.

При цьому, даний висновок не містить відомостей в чому саме полягав такий обробіток, чи здійснені під час такого обробітку відповідачем посіви пшениці, та взагалі коли саме було проведено відповідачем такий обробіток.

Посилаючись на наявність збитків від знищення відповідачем посівів пшениці, СФГ «Промінь» не довів належними та допустимими доказами факту такого знищення, розміру збитків від такого знищення та взагалі факту того, що позивачем було здійснено посів пшениці на спірній земельній ділянці.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної (втраченої) вигоди відшкодовуються лише ті збитки, які могли б бути реально отримані, що має бути доведено та підтверджено позивачем.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди, позивачем не наведено доказів вжиття ним активних заходів, направлених на недопущення збитків, окрім звернення до органів поліції. Позивачем документово не підтверджено, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання доходу у сумі 126 012,98 грн., що вказані доходи планувалися у його господарській діяльності, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток в сумі 126 012,98 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у нього збитків у вигляді втраченої вигоди, в результаті неправомірних дій відповідача, в сумі 126 012,98 грн., тому вірним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018р. у справі №922/2454/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018р. у справі №922/2454/18 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Промінь", с.Власівка Кегичівського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018р.( повний текст складено 23.10.2018 р.) у справі №922/2454/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018р.( повний текст складено 23.10.2018 р.) у справі №922/2454/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 24.01.2019р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 29.01.2019р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук