Ухвала

від 17.01.2019 по справі 907/25/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"17" січня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/25/16

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

розглянувши заяву ліквідатора Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: 79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, буд. 161-б) від 15.11.2018 №02-01/1843 (Вх.№02.3.1-09/14382/18 від 15.11.2018) до володіння ОСОБА_2, м. Свалява про витребування майна з чужого незаконного володіння,

у справі №907/25/16

За заявою ліквідаційної комісії Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород

ДО Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750)

ПРО банкрутство

За участю представників:

ліквідатор - ОСОБА_1;

від заявника - ОСОБА_3

від кредитора ОСОБА_4 об'єднаної ДПІ' ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_5 довіреність № 63/07-16-10-05-04 від 30.08.18

від кредитора ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_5 довіреність № 63/07-16-10-05-04 від 30.08.18

від кредитора ОСОБА_6 ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_5 довіреність № 63/07-16-10-05-04 від 30.08.18

У засіданні суду взяли участь: представник Головне управління юстиції у Закарпатській області - ОСОБА_7 за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) звернулося до суду з заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.01.2016р. №907/25/16 заяву ліквідаційної комісії Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 17.02.2016р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2016р. порушено провадження у справі №907/25/16 про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 02.06.16 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника ОСОБА_8

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.01.2017 року достроково припинено повноваження ліквідатора Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) ОСОБА_9 (паспорт серії ВР №484520 виданий Міжгірським РВ УМВС України в Закарпатській області 05.07.2012р., місце реєстрації: вул. Б.Хмельницького, 29а, смт. Міжгір'я, Закарпатська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та призначено ліквідатором Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: 79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, буд. 161-б).

15.11.2018 до суду від ліквідатора банкрута надійшла заява до ОСОБА_2, м. Свалява про витребування майна, а саме: комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль, - з чужого незаконного володіння з метою повернення до складу ліквідаційної маси.

Ухвалою суду від 15.11.2018 призначено до розгляду заяву ліквідатора на 13.12.2018.

Ліквідатор свої вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у поданій суду заяві, посилаючись на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду заяви у зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджується дотримання судом вимог законодавства щодо належного повідомлення учасників про судове засідання.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, не надав суду відомостей щодо наявності поважних причин щодо своєї неявки.

Матеріали справи містять відомості стосовно належного надіслання ухвали суду від 15.11.2018 на адресу ОСОБА_2 та повернуті на адресу суду з поштовим повідомленням за закінченням встановленого строку зберігання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що вимоги ліквідатора є обґрунтованими, з огляду на таке.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...] .

Відповідно до положень статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон №№ 2343-XII) , відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів та узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 3, ч.10 ст. 16 ГПК України.

Враховуючи спрямованість Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також беручи до уваги те, що до повноважень ліквідатора банкрута відноситься обов'язок вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, суд дійшов до висновку про обгрунтованість поданої ліквідатором заяви із її розглядом у межах справи про банкрутство боржника (постанова Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Цивільним Кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст.387 ЦК України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом , ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Наявними у справі матеріалами підтверджується, що 02 березня 2017 року ліквідатором отримано ОСОБА_5 з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002265055, з якого вбачається, що керівником Філії Свалявське лісове агропромислове господарство Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (ідентифікаційний код 26397348) є/був ОСОБА_2, з огляду на що, ліквідатором на адресу колишнього керівника направлено лист- вимогу від 06.03.2017р. за №02-01/246 щодо передання печаток, штампів, документації, майнових активів (майно та майнові права), зокрема, передання по акту приймання- передавання основних засобів згідно переліку про рухоме і нерухоме майно станом на 31,12.2016р., а саме: комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль. Відповідь не отримано, майно не передано, з огляду на що, ліквідатором на адресу Свалявського ВП ГУ НП у Закарпатській області направлено заяву від 31.07.2018р. за №02-01/1653 про перевірку факту щодо не передання майна підприємства банкрута та притягнення винних осіб до відповідальності. Станом на день подання даної заяви, майно ліквідатору не передано, відповідь на зазначену заяву не отримано.

У свою чергу, ОСОБА_2 не подав суду належних та допустимих доказів у підтвердження правомірності володіння спірним майном.

Ліквідатором у підтвердження наявності права власності на спірне майно подано суду баланс (звіт про фінансові результати) по філії Свалявське ЛАГ станом на 31.12.2016, наказ про зберігання основних засобів філії Свалявське ЛАГ від 31.05.2016 №21 та Додатком до нього, інформацією про рухоме та нерухоме майно станом на 31.12.2016.

Таким чином, вимога ліквідатора ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» арбітражного керуючого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення наступного майна: комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль, для включення їх до ліквідаційної маси ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , відповідає нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом та мала бути виконана ОСОБА_2

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

ОСОБА_2 зобов'язаний був вчинити дії по поверненню ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» за вимогою ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 наступного майна: комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль для включення їх до ліквідаційної маси боржника, проте уникнув виконати свій обов'язок перед ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» .

Згідно зі ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно, відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Від добросовісного набувача - лише в передбачених законом випадках (ст. 388 ЦК), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Верховний Суд України у постанові від 21.11.12 у справі № 6-136цс123а встановив нормами ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Відсутність між ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» та ОСОБА_2 будь-яких договірних відносин, не вчинення ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» будь-яких правочинів, направлених на відчуження спірного майна свідчать про вибуття нерухомого майна із власності боржника не з його волі іншим шляхом.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Права ліквідатора ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо вилучення майна боржника, а саме комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль до ліквідаційної маси, відповідають нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та мають бути захищенні господарським судом у межах справи про банкрутство з метою здійснення судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладені обставини, вимога ліквідатора про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. 95 ЦК України, ст. ст. 317, 321, 387 ЦК України, ст. ст. 20, 30 ГПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» , м. Ужгород (код ЄДРПОУ 32434750) арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 509 від 15.03.2013, адреса: 79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, буд. 161-б) від 15.11.2018 №02-01/1843 (Вх.№02.3.1-09/14382/18 від 15.11.2018) до володіння ОСОБА_2, м. Свалява про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (89300, Закарпатська обл., Свалявський р-н., м. Свалява, вул. Машкіна, буд. 16) на користь Державного підприємства Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (88011, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 42/1) комп'ютер, модем, комп'ютер, сканер, комп'ютер, монітор LG, КПК Nautiz ХЗ , ноутбук, принтер, комп'ютер Samsung, легковий автомобіль .

Стягувачем є Державне підприємство Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств (88011, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 42/1, код ЄДРПОУ 32434750);

Боржником є ОСОБА_2 (89300, Закарпатська обл., Свалявський р-н., м. Свалява, вул. Машкіна, буд. 16).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://court.gov.ua/fair/sud5008/

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.01.2019.

Суддя Ремецькі О.Ф.