Рішення

від 29.01.2019 по справі 140/2767/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2767/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представника позивача Бурди В.П.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортагротех" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпортагротех" (далі - ТзОВ "Імпортагротех", позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2018 року №0456411307 в частині збільшення грошового зобов'язання на 12677,70 грн., від 05.10.2018 року №0456421307 в частині збільшення грошового зобов'язання на 866,31 грн., від 04.10.2018 року №0011201403 в частині збільшення грошового зобов'язання на 147371,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки ГУ ДФС у Волинській області складено акт перевірки від 28.09.2018 року №21125/14-03/39775186 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Імпортагротех" (код 39775186) податкового законодавства за період з 30.04.2015 по 31.03.2018 з питань що стали предметом заперечення", яким встановлено порушення ТОВ "Імпортагротех", зокрема: п.44.6, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягає сплаті до бюджету на суму 297897 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 223312 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 18857грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 19224 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 18014 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 6210 грн., та за 1 квартал 2018 року в сумі 12280 грн.; пп.164.2.11, 164.2.17 абз. г п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст.170, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходу за 2016 рік в сумі 190142,16 грн. та по військовому збору в сумі 15693,05 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №0011201403, від 05.10.2018 року №0456411307, від 05.10.2018 року №0456421307 (а.с.94-96, том 1).

Податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2018 року №0011201403 збільшено грошове зобов'язання позивачу на 372371,25 грн. по сплаті податку на прибуток приватних підприємств, з яких 297897 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 74474,25 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2018 року №0456411307 ТзОВ "Імпортагротех" збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 282677,70 грн., з яких 190142,16 грн. за податковим зобов'язанням, та 92535,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.10.2018 року №0456421307 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 23366,31 грн., з яких 15693,05 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7673,26 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, яка скасувала податкові повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №0011201403 в частині взаємовідносин позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, від 05.10.2018 року №0456411307 в частині податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по основному платежу у сумі 180000 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 90000,00 грн., від 05.10.2018 року №0456421307 в частині податкового зобов'язання по військовому збору по основному платежу у сумі 15000,00 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 7500,00 грн. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін, які позивач вважає протиправними та просить скасувати.

Позивач вважає хибними висновки податкового органу про фіктивність договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, відповідно до якого ТзОВ "Імпортагротех" отримало послуги із розробки та наповнення інтернет-ресурсів, а також обслуговування комп'ютерного обладнання на загальну суму 608780,00 грн. Вважає, що надання вказаних послуг підтверджується актами виконаних робіт, скріншотами з відповідних сайтів інформаційних ресурсів, документами щодо володіння і використання 10 одиниць комп'ютерної техніки.

Також вважає правомірним відображення в бухгалтерському та податковому обліках витрат на службове відрядження в Республіку Білорусь працівника ОСОБА_5

З наведених підстав просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У відзиві на позовну заяву від 14 січня 2019 року (а.с.95-101, том 2) представник позивача просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. За умовами договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 01.07.2016 року №01/07-2016-ІD передбачалось здійснення інформаційного наповнення торгових інтернет-ресурсів рекламними оголошеннями ТзОВ "Імпортагротех", серед яких є: autoline.com.ua, agrobiz.net, ukrboard.com, agrovektor.com, all.biz, board.com.ua, olx.ua, zakupka.com. Однак вказана інформація не зазначена у договорі та актах виконаних робіт, а також відсутня будь-яка інформація щодо підтвердження погодження інформаційного наповнення відповідних торгових інтеренет-ресурсів. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до актів виконаних робіт не конкретизовано відповідні роботи (вказано виключно оновлення контенту, розробка змін дизайну). В ході перевірки позивачем не надано будь-яких документів, що свідчать про погодження контенту, який необхідно було оновлювати. Представник відповідача вважає, що до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували причетність ФОП ОСОБА_4 до наповнення рекламними оголошеннями вказаних інтернет-ресурсів, а тому вказане свідчить про формальне оформлення актів виконаних робіт без реального здійснення відповідних робіт.

Також представник відповідача вказує на те, що під час перевірки не надано жодного документа про підтвердження проходження семінару працівником ОСОБА_6 у Республіці Білорусь.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

18 січня 2019 року за вх. №785/19 (а.с.107-108, том 2) на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, в якій позивач зазначає, що після подачі позовної заяви та відкриття провадження у справі ГУ ДФС у Волинській області на підставі акта перевірки від 28.09.2018 року №21125/14-03/39775186 та рішення Державної фіскальної служби України від 13.12.2018 року №40293/6/99-99-11-04-01-25 прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.01.2019 року №0467021307, №0467001307, №0016321403.

Податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2019 року №0467021307 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 12677,70 грн., з яких 10142,16 грн. за податковим зобов'язанням, та 2535,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11.01.2019 року №0467001307 підприємству збільшено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 866,31 грн., з яких 693,05 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 173,26 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2019 року №0016321403 товариству збільшено грошове зобов'язання на 147371,25 грн. по сплаті податку на прибуток приватних підприємств, з яких 117897 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 29474,25 грн.

Предметом позову товариство просить вважати зазначені податкові повідомлення-рішення, які просить визнати протиправними та скасувати з підстав, наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням зміненого предмета позову, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ "Імпортагротех" 30.04.2015 року зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (46.61), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2015 року (а.с.46, том 2).

З матеріалів справи слідує, що з 19.09.2018 року по 21.09.2018 року ГУ ДФС у Волинській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Імпортагротех" податкового законодавства за період з 30.04.2015 року по 31.03.2018 року з питань, що стали предметом заперечення, за результатами якої складено акт від 28.09.2018 року №21125/14-03/39775186 (а.с.9-53, том 1). Перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Імпортагротех" наступні порушення, зокрема: п.44.6, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягає сплаті до бюджету на суму 297897 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 223312 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 18857грн., за 2 квартал 2017 року в сумі 19224 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 18014 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 6210 грн., та за 1 квартал 2018 року в сумі 12280 грн.; пп.164.2.11, 164.2.17 абз. г п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст.170, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходу за 2016 рік в сумі 190142,16 грн. та по військовому збору в сумі 15693,05 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №0011201403, від 05.10.2018 року №0456411307, від 05.10.2018 року №0456421307 (а.с.94-96, том 1).

Податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2018 року №0011201403 збільшено грошове зобов'язання позивачу на 372371,25 грн. по сплаті податку на прибуток приватних підприємств, з яких 297897 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 74474,25 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2018 року №0456411307 ТзОВ "Імпортагротех" збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 282677,70 грн., з яких 190142,16 грн. за податковим зобов'язанням, та 92535,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.10.2018 року №0456421307 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 23366,31 грн., з яких 15693,05 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7673,26 грн.

Позивач не погодився з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 13.12.2018 року №40293/6/99-99-11-04-01-25 (а.с.101-109, том 1) скасувала податкові повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №0011201403 в частині взаємовідносин позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, від 05.10.2018 року №0456411307 в частині податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб по основному платежу у сумі 180000 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 90000,00 грн., від 05.10.2018 року №0456421307 в частині податкового зобов'язання по військовому збору по основному платежу у сумі 15000,00 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 7500,00 грн. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

За результатами розгляду скарги та на підставі акта перевірки від 28.09.2018 року №21125/14-03/39775186 ГУ ДФС у Волинській області прийняла податкові повідомлення-рішення від 11.01.2019 року №0467021307, №0467001307, №0016321403 (а.с.109-112, том 2).

Податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2019 року №0467021307 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 12677,70 грн., з яких 10142,16 грн. за податковим зобов'язанням, та 2535,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11.01.2019 року №0467001307 підприємству збільшено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 866,31 грн., з яких 693,05 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 173,26 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2019 року №0016321403 товариству збільшено грошове зобов'язання на 147371,25 грн. по сплаті податку на прибуток приватних підприємств, з яких 117897 грн. за податковим зобов'язанням, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 29474,25 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Порядок оподаткування податком на прибуток підприємств регулюється розділом IІІ Податкового кодексу України.

Згідно з висновками акта перевірки ТзОВ "Імпортагротех" в порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України занижено фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток в загальній сумі 608780 грн. по взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, а також занижено такий результат у зв'язку із відрядженням працівника ОСОБА_6 до Республіки Білорусь за 2016 рік в сумі 46203,16 грн.

Відповідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до наданих документів ТзОВ "Імпортагротех" у перевіряємому періоді перебувало у взаємовідносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, а саме позивач отримував послуги із розробки та наповнення інтернет-ресурсів, а також обслуговування комп'ютерного обладнання на загальну суму 608780 грн.

Згідно з п.1.1 договору від 01 липня 2016 року №01/07-2016-ID про надання послуг, укладеного між ТзОВ "Імпортагротех" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець), останній бере на себе зобов'язання по виконанню робіт (наданню послуг) для оптимізації роботи підприємства за допомогою інтеренет-ресурсів та різних комп'ютерних програм, а Замовник зобов'язується прийняти послуги та своєчасно оплати Виконавцю їх вартість (а.с.119-120, том 1).

Послуги, що надаються за цим договором включають, але не обмежуються наступними: діагностика комп'ютерного обладнання; розробка змін дизайну; оновлення контенту; розробка сайту; розробка дизайну; розробка змін сайту; проведення перевірки комп'ютерної техніки на наявність вірусів (п.1.2 цього договору).

На підтвердження виконання зазначених робіт позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №02 від 31 жовтня 2016 року, №17 від 07 листопада 2016 року, №36 від 21 листопада 2016 року, №53 від 30 листопада 2016 року, №59 від 05 грудня 2016 року, №7 від 16 січня 2017 року, №12 від 30 січня 2017 року, №29 від 13 лютого 2017 року, №31 від 28 лютого 2017 року, №47 від 15 березня 2017 року, №52 від 28 березня 2017 року, №55 від 14 квітня 2017 року, №61 від 28 квітня 2017 року, №72 від 15 травня 2017 року, №76 від 31 травня 2017 року, №80 від 15 червня 2017 року, №87 від 30 червня 2017 року, №94 від 14 липня 2017 року, №101 від 28 липня 2017 року, №109 від 15 серпня 2017 року, №115 від 31 серпня 2017 року, №121 від 15 вересня 2017 року, №129 від 29 вересня 2017 року, №132 від 13 жовтня 2017 року, №138 від 31 жовтня 2017 року, №144 від 15 листопада 2017 року, №149 від 30 листопада 2017 року, №156 від 15 грудня 2017 року, №160 від 29 грудня 2017 року, №6 від 15 січня 2018 року, №12 від 31 січня 2018 року, №25 від 15 лютого 2018 року, №31 від 28 лютого 2018 року, №39 від 15 березня 2018 року, №45 від 30 березня 2018 року (а.с.121-156, том 1), оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 30.04.15 року - 31.03.2018 року (а.с.170, том 1), оборотно-сальдову відомість по рахунку 104 за 30.04.15 року - 31.03.2018 року (а.с.171, том 1), інвентарні картки обліку основних засобів (ноутбуків) (а.с.172-181, том1), акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с.182-191, том 1), банківські виписки (а.с.192-219, том 1), скріншоти із сайтів інформаційно-торгових ресурсів про розміщення оголошень про продаж ТзОВ "Імпортагротех" сільськогосподарської техніки на наступних сайтах, серед яких є: autoline.com.ua, agrobiz.net, ukrboard.com, agrovektor.com, all.biz, board.com.ua, olx.ua, zakupka.com (а.с.220-250, том 1, а.с.1-69 том 2).

Відповідно до пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як визначено частинами 1-2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити обсяг наданих позивачу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 послуг (виконаних робіт), оскільки відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг, а міститься лише загальний їх перелік (розробка сайту, дизайну, оновлення контенту, проведення перевірки комп'ютерної техніки на наявність вірусів, діагностика комп'ютерного обладнання).

На думку суду, у ТзОВ "Імпортагротех" відсутні дані щодо надання структурно-адміністративної та технічної інформації в ході надання послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, що передбачено договором від 01 липня 2016 року №01/07-2016-ID. Крім того, позивачем не надано будь-яких документів, що свідчать про погодження контенту, який необхідно оновлювати, змін дизайну, переліку інформаційного наповнення контенту інтернет-ресурсів.

Товариством до перевірки надано відповідний перелік інтернет-ресурсів, серед яких є: autoline.com.ua, agrobiz.net, ukrboard.com, agrovektor.com, all.biz, board.com.ua, olx.ua, zakupka.com, що наповнювалися рекламними оголошеннями. Однак зазначена інформація не вказана у договорі та актах виконаних робіт, також до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували причетність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до наповнення рекламними оголошеннями вказаних інтернет-ресурсів. При цьому, дані інтернет-ресурси надають можливість розміщення оголошень та автоматичної розробки інтернет-сторінки для оптових продавців як на безкоштовній так і на платній основі.

Крім того, не надано позивачем будь-яких документів на підтвердження факту розроблення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 веб-сайтів http://www.importagrotehtov.tk та http://www.importagrotex.autoline.com.ua, оскільки останні не згадуються в первинних документах.

Вищенаведене свідчить про формальне оформлення вищенаведених первинних документів, а тому суд вважає, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно встановлено заниження ТзОВ "Імпортагротех" об'єкту оподаткування податком на прибуток за вищенаведеною господарською операцією в загальній сумі 608780 грн.

Також судом встановлено, що відповідно до наказу директора ТзОВ "Імпортагротех" ОСОБА_7 №79 від 31.10.2016 року про відрядження ОСОБА_6 останню відправлено у службове відрядження в м. Білорусь на РУП Брестская областная сельскохозяйственная опытная станция Национальной академии наук Беларуси з 01.11.2016 року по 15.12.2016 року, терміном на 45 днів (а.с.117, том 1).

Згідно звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №124 від 16.12.2016 року ОСОБА_6 отримала 46203,16 грн., із них 45000 грн - добові, та 1203,16 грн - проїзд (вартість білетів) (а.с.110, том 1).

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З наданих позивачем документів слідує, що ОСОБА_6 проходила науково-практичне стажування в Республіці Білорусь, яке передбачає ознайомлення зі спектром профільних спеціальностей у галузі економіки сільського господарства (зокрема, вивчення сучасних технологій по вирощуванню зернових та зернобобових культур; технологій обробітку грунту, посіву зернових та зернобобових культур із використанням наявної у господарстві с/г техніки; моніторингу можливостей та пропозиції співпраці із постачання сучасної сільськогосподарської техніки). Протягом даного стажування було відвідано сільськогосподарські підприємства та науково-практичні семінари у Мінському, Вітебському та Брестському районах республіки Білорусь.

Однак позивачем не надано ні відповідачу, ні суду документів, що підтверджують проходження працівником ОСОБА_6 відповідного семінару (договорів, запрошення, тощо). Крім того, згідно даних офіційного сайту РУП Брестская областная сельскохозяйственная опытная станция Национальной академии наук Беларуси остання знаходиться за адресою: м. Пружани Брестської області (південно-західна частина республіки). При цьому, згідно з/д квитків (а.с.113-114, том 1) основну частину відрядження остання перебувала у північно-східній частині республіки (Вітебский район). Також не надано жодних документів, що підтверджують економічну мету даного відрядження (укладення контрактів тощо).

Відтак, суд погоджується з висновками податкового органу про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування податку на прибуток на суму 46203,16 грн., що пов'язані із відрядженням ОСОБА_6 за результатами звіту №124 від 16.12.2016 року.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ТзОВ "Імпортагротех" занижено фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток в загальній сумі 608780 грн. по взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, а також занижено такий результат у зв'язку із відрядженням працівника ОСОБА_6 до Республіки Білорусь за 2016 рік в сумі 46203,16 грн.

Порядок складання звіту про використання коштів та його форма затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 року за №841 Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання , що набрав чинності 06.11.2015 (далі за текстом - Порядок №841).

Згідно до пункту 3 Порядку №841 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або при поданні зазначеного Звіту.

Отже, працівник, який отримав кошти на відрядження або під звіт, має у встановлений термін після такого відрядження чи виконання дій, для яких отримано кошти, подати, звіт встановленої форми, до якого витрати мають бути підтверджені належним чином складеним розрахунковими документами.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України,

Приписом пункту 164.1. ст.164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема суми надміру витрачений коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Пунктом 164.5 ст.164 ПК України визначено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому ж порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп. б пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України, податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності сумй доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Підпунктом 170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України передбачено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем,, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до п. 170.9 ПК України сума, не підтверджена документально, але все ж таки компенсована підприємством, вважатиметься надміру витраченою. А тому вона підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% (пп. 164.2.11 та ст. 167.1 ПКУ). Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У зв'язку з вищенаведеним контролюючим органом правомірно встановлено порушення ТзОВ "Імпортагротех" п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.164.2.11 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст. 170 ПК України та заниження податку на прибуток приватних підприємств в сумі 117897 грн. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 10142.16 грн., а також своєчасно не сплаченого військового збору в сумі 693,05 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, в той час як відповідач довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.01.2019 року №0467021307, №0467001307, №0016321403, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортагротех" (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 76А, офіс 39, код ЄДРПОУ 39775186) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2019 року №0016321403, №0467021307, №0467001307 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду буде складено 01 лютого 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук