Рішення

від 25.01.2019 по справі 2340/4528/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року справа № 2340/4528/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - за посадою,

представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,

представника концерну «Техвоєнсервіс» ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом первинної профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - концерн «Техвоєнсервіс» , Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась первинна профспілкової організація філія концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (далі - позивач) з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - концерн «Техвоєнсервіс» , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006;

- скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуваний наказ було видано зокрема з метою підвищення рівня управління та ефективності діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , оптимізації чисельності ремонтних підприємств, більш ефективного використання їх фондів, якісного виконання завдань з капітального, поточного, середнього ремонту вантажних та легкових автомобілів і автобусів, посилення контролю за утилізацією автомобільної та іншої військової техніки. При реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України «Черкаський автомобільний ремонтний завод» шляхом приєднання до концерну «Техвоєнсервіс» передбачалось, що соціальним наслідком економічного розвитку буде підвищення заробітної плати персоналу, створення додаткових робочих місць. Однак станом на листопад 2018 року жодна із поставлених цілей не досягнута, завдання заплановані до реалізації в ході виконання наказу не виконані. В обґрунтування позову позивач також вказує, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не взято до уваги, що на момент його видання показники діяльності державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» свідчили про покращення фінансово-економічного стану, підприємство мало чистий прибуток, виробничі потужності були завантажені, середня кількість працівників складала 250 осіб, середньомісячна заробітна плата відповідала галузевій. Станом на 22.06.2018 по філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, земельного податку з юридичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 4 299 923 грн 53 коп. Подальша дія оскаржуваного наказу, на думку позивача, унеможливлює своєчасне та в повному обсязі виконання мобілізаційного завдання щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави в умовах особливого періоду та у період проведення антитерористичної операції, яке поставлене Міністерством оборони України, знищить мобілізаційні потужності на підприємстві, що як наслідок вплине на обороноздатність країни в цілому. Також мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач порушив передбачені Господарським кодексом України та Законом України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» права трудового колективу, інтереси якого представляє позивач.

Ухвалою від 15.11.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом.

03 грудня 2018 року позивачем до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

- скасувати наказ Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006.

- скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (ідентифікаційний код 08182911), запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог 03.12.2018 відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому вказує, що при прийнятті оскаржуваного наказу Міністерство оборони України діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що були визначені чинним на час його видання законодавством України.

17 грудня 2018 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою позивач вказує, що жодна із поставлених цілей, для досягнення яких було видано наказ Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006 не досягнута, завдання заплановані до реалізації в ході виконання наказу не виконані. У зв'язку з невиконанням мети його прийняття позивач звернувся до Міністра оборони України із заявою від 04.10.2018 про визнання таким, що втратив чинність вказаного наказу. Листом від 02.11.2018 №220/6463 відмовлено у задоволенні заяви позивача та повідомлено, що у разі незгоди з наданою відповіддю первинна профспілкова організація філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» має право звернутися до суду для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Позивач згідно із заявою про зміну предмету позову від 17.12.2018 вважає, що дії Міністерства оборони України в частині відмови у задоволенні заяви позивача від 04.10.2018 є протиправними та просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині відмови у задоволенні заяви первинної профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про визнання таким, що втратив чинність наказу Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006;

- скасувати наказ Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006;

- зобов'язати уповноважених осіб управління надання адміністративних послуг департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (ідентифікаційний код 08182911), запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20 грудня 2018 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - концерн «Техвоєнсервіс» надало до суду пояснення, відповідно до яких вказує про обґрунтованість позовних вимог. Згідно з вказаними поясненнями третя особа зазначає, що погоджується з обставинами зазначеними у позові.

20 грудня 2018 року відповідачем надано відзив на заяву про зміну предмету позову, відповідно до якого вказує, що жодна із цілей, які поставлені на виконання оскаржуваного наказу не досягнута, заплановані завдання в ході його виконання не виконано, що неможливо було передбачити Міністерством оборони України. Станом на 22.06.2018 по філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 152 183 грн 78 коп., заборгованість із земельного податку з юридичних осіб в сумі 129 грн 84 коп., заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 299 923 грн 53 коп. На сьогоднішній день реальний стан справ у філії не дає можливості виконувати ті завдання, що ставляться перед нею, у тому числі щодо виконання мобілізаційного завдання, захисту держави в умовах особливого періоду та у період проведення Операції об'єднаних сил. Приєднання основних фондів (майна) реорганізованого державного підприємства Міністерства оборони України Черкаський автомобільний ремонтний завод» до концерну «Техвоєнсервіс» призвело до ризику втрати основних фондів (майна), що несе пряму загрозу для обороноздатності держави. Враховуючи викладене відповідач просить суд прийняти рішення у даній справі за наявними матеріалами на розсуд суду.

Ухвалою від 18.01.2019 залучено до участі в справі № 2340/4528/18, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області.

У судове засідання, призначене на 25.01.2019 прибув представник позивача, яка просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача та представник третьої особи - концерну «Техвоєнсервіс» у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на заяву про зміну предмету позову та поясненнях третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - концерну «Техвоєнсервіс» , дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що державне підприємство «Черкаський автомобільний ремонтний завод» засноване 01.10.1977 на державній власності, діяло як державне унітарне комерційне підприємство та належало до сфери управління Міністерства оборони України. Основними видами діяльності підприємства були розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація автомобільної техніки, майна та іншої військової техніки; капітальний, поточний, середній ремонт вантажних, легкових автомобілів та автобусів.

Відповідно до п.2.1. Статуту (у новій редакції, затвердженій наказом Міністра оборони України від 14.07.2006 та яка діяла до реорганізації) ДП Черкаський автомобільний ремонтний завод створено з метою одержання прибутку, виконання державного замовлення Міністерства оборони України з ремонту озброєння та військової техніки, замовлень сторонніх організацій, юридичних та фізичних осіб України та інших держав тощо.

На підприємстві діяла первинна профспілкова організація, яка була зареєстрована як юридична особа 28.03.2000.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України, Закону України Про управління об'єктами державної власності , з метою оптимізацїї чисельності ремонтних підприємств та більш ефективного використання їх фондів Міністром оборони України був виданий наказ від 03 листопада 2006 року № 642 Про реорганізацію державного підприємства Черкаський автомобільний ремонтний завод (далі - Наказ).

Пунктом 1 Наказу припинено діяльність державного підприємства Черкаський автомобільний ремонтний завод шляхом приєднання до державного господарського об'єднання Концерн Техвоєнсервіс .

Пунктом 2 Наказу визначено державне господарське об'єднання Концерн Техвоєнсервіс правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства Черкаський автомобільний ремонтний завод (у тому числі й щодо відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву).

Відповідно до п.3 Наказу основні фонди та оборотні кошти, інші матеріальні та нематеріальні цінності державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод»що реорганізовується, закріплено за державним господарським об'єднанням Концерн «Техвоєнсервіс» на праві господарського відання згідно із затвердженим передавальним актом як внески до статутного фонду.

Пунктом 4 Наказу для проведення реорганізації державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» створено комісію, головою якої призначено заступника директора департаменту - начальник відділу управління майном підприємств з ремонту озброєння .та військової техніки Департаменту економічної та господарської - діяльності Міністерства оборони України ОСОБА_4

Пунктом 5 Наказу голову комісії зобов'язано:

- забезпечити проведення інвентаризації державного майна, яке знаходиться на балансі державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , його прийом-передачу на баланс Концерну «Техвоєнсервіс» відповідно до передавального акта;

- у триденний термін помістити в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення діяльності державного підприємства вЂ�«Черкаський автомобільний ремонтний завод» та в двомісячний термін отримати претензії кредиторів підприємства;

- під час здійснення процедури припинення діяльності підприємства забезпечити дотримання вимог Цивільного та Господарського кодексів України, трудового законодавства України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ;

- забезпечити подання до органів, які здійснили реєстрацію підприємства, що припиняє діяльність, нотаріально посвідчених копій цього наказу;

- після завершення роботи комісії з припинення діяльності підприємства скласти передавальний акт та у місячний термін подати його на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень) у встановленому порядку;

- після затвердження передавального акта забезпечили подання його нотаріально завірених копій до органів, які здійснили реєстрацію підприємства, що припиняє діяльність;

- забезпечити додержання прав та законних інтересів працівників державного підприємства «Черкаський, автомобільний ремонтний завод» відповідно до трудового законодавства-України.

Згідно з п. 7 Наказу голові комісії доповісти про припинення діяльності державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» до 15 березня 2007 року.

Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено 26.03.2007, Номер запису: 10261120005006189.

У звязку із реорганізацією державного підприємства «Черкаський, автомобільний ремонтний завод» 19.11.2008 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію як юридичної особи первинної профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» .

Відповідно до інформаційної довідки до Наказу в обґрунтування прийняття означеного документа зазначено про перехід економіки України на ринкові відносини, підвищення рівня конкуренції на ринку товарів та послуг, збільшення ефективності роботи в нових економічних умовах, завантаження виробництва, оптимізацію кількості підприємств з ремонту автомобільної техніки, покращення якості управління майонм, що є у загальнодержавній власності.

Цілями і завданнями прийняття Наказу в інформаційній довідці вказано - підвищення рівня управління та ефективності діяльності державних підприємств, з метою оптимізації чисельності ремонтних підприємств, більш ефективного використання їх фондів, якісного виконання завдань з капітального, поточного, середнього ремонту вантажних та легкових автомобілів і автобусів, посилення контролю за утилізацією автомобільної та іншої військової техніки.

Також в інформаційній довідці до Наказу міститься посилання, що запровадження положень наказу Міністра оборони України «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» створить умови для більш якісного та ефективного управління державним майном, завантаженості потужності підприємства, зниження собівартості продукції, скорочення невиробничих витрат, оптимізації кількості ремонтних підприємств, конкурентоспроможного розвитку державного сектору економіки та підвищення боєздатності Збройних Сил України.

У техніко-економічному обґрунтуванні доцільності реорганізації державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» зазначено показники ефективності використання державного майна, прибутку та майнового стану державного підприємства Черкаський автомобільний ремонтний завод до моменту видання спірного Наказу (порівняльна характеристика за 2003 - 2006 роки) та зазначено, що аналіз показників фінансово-господарської діяльності підприємства за 2003-2005 роки свідчить про деяке покращення у 2005 році показників діяльності підприємства після його перепідпорядкування Департаменту економічної та господарської діяльності та входження до складу державного господарського об'єднання концерну «Техвоєнсервіс» , збільшення обсягів виробництва та надання послуг.

Згідно з техніко-економічними обґрунтуваннями доцільності реорганізації державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» передбачалось, що на базі філії Концерну будуть заплановані наступні заходи:

- зменшено частку адміністративних витрат у загальному обсязі витрат підприємства;

- буде проведена ліквідація застарілого обладнання та обладнання, яке не буде використовуватись в перспективі;

- скоротяться витрати енергоресурсів за рахунок впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;

- буде здійснено підбір нового персоналу та підвищено кваліфікацію вже існуючого персоналу.

Планувалось, що такі дії призведуть до виведення на повну потужність підприємства, забезпечить внутрішній ринок відремонтованою технікою сімейства КРАЗ та створить ремонтну базу для ремонту сільськогосподарської технік. Як наслідок - відбудеться підвищення заробітної плати та буде створено нові робочі місця.

Також передбачалось створення і розвиток на базі підприємства наступних видів діяльності:

- співпраця з ВАТ Черкаський автобус по виробництву автобусів модельного ряду Богдан та вантажних автомобілів ISUZU» ;

- виготовлення спільно з ХК АвтоКрАЗ комплектів РТО та комплектів РР для автомобілів КрАЗ - приблизно 60-85 комплектів на рік;

- виготовлення і доставка бетону на будівельні майданчики - приблизно 10584 м3 на рік.

Джерела коштів на виконання зазначених заходів:

- оборотні активи підприємства та концерну «Техвоєнсервіс» ;

- відчуження надлишкових основних фондів, які не використовуються у господарській діяльності та не плануються у найближчий час до використання у виробництві.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що станом на 2018 рік завдання та мети Наказу досягнуто не було, зокрема:

- адміністративні витрати у загальному обсязі витрат підприємства з кожним роком збільшувалися;

- застаріле обладнання та обладнання, яке не використовується не списалося, а передалося Філії Концерну Техвоєнсервіс Черкаський автомобільний ремонтний завод як основні фонди;

- Концерном Техвоєнсервіс не проводилося жодних впроваджень сучасних енергозберігаючих технологій на ФКТ ЧАРЗ ;

- на діючому державному підприємстві Черкаський автомобільний ремонтний завод працювало 800 осіб, після реорганізації ДП ЧАРЗ шляхом приєднання до Концерну Техвоєнсервіс залишилися працювати лише 150 осіб, заробітна плата яким виплачується невчасно;

- замовлення на виконання робіт відбувається на недостатньому рівні;

- Концерном Техвоєнсервіс не укладались угоди з ВАТ Черкаський автобус по виробництву автобусів модельного ряду Богдан та вантажних автомобілів ISUZU ;

- Концерном Техвоєнсервіс не укладались угоди з виготовлення спільно з ХК АвтоКрАЗ комплектів РТО та комплектів РР для автомобілів КрАЗ для забезпечення внутрішнього ринку відремонтованою автомобільною технікою сімейства КрАЗ та створення ремонтної бази для сільськогосподарської техніки.

Як наслідок, на філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» зменшився обсяг щодо надання послуг з ремонту автомобільної техніки в обсязі на 90%.

Станом на 22.06.2018 по філії Концерну Техвоєнсервіс Черкаський автомобільний ремонтний завод обліковується:

- заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 152 183 грн 78 коп.,

- заборгованість із земельного податку з юридичних осіб в сумі 129 грн 84 коп.,

- заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 299 923 грн 53 коп.

Судом встановлено та визнається сторонами, третьою особою - Концерном Техвоєнсервіс , що станом на дент вирішення справи в суді матеріальний та технічний стан філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» унеможливлює виконання нею поставлених перед підприємством завдань, у тому числі щодо виконання мобілізаційного завдання, захисту держави в умовах особливого періоду та у період проведення Операції об'єднаних сил.

Приєднання основних фондів (майна) реорганізованого державного підприємства Міністерства оборони України Черкаський автомобільний ремонтний завод до Концерну Техвоєнсервіс призвело до ризику втрати основних фондів (майна), що несе пряму загрозу для обороноздатності держави.

Враховуючи фактичні обставини справи позивач, як повноважний представник інтересів трудового колективу як державного підприємства«Черкаський автомобільний ремонтний завод» , так і філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , звернувся до Міністерства оборони України із заявою від 04.10.2018 про визнання таким, що втратив чинність наказу Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006.

Листом від 02.11.2018 № 220/6463 повідомлено первинну профспілкову організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , що на виконання вказаного наказу припинено діяльність державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , на підставі Передавального акта, затвердженого Заступником Міністра оборони України 15.03.2007 основні фонди підприємства закріплені на праві господарського відання за концерном «Техвоєнсервіс» . Враховуючи викладене заява первинної профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» не може бути задоволена.

Не погоджуючись із наданою відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.

Первинна профспілкова організація філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» звернулась до Міністерства оборони України із заявою від 04.10.2018, в якій посилаючись на те, що цілі та завдання, на досягнення яких було прийнято спірний Наказ не досягнуті, сам Наказ прийнято без згоди трудового колективу та профспілкової організації державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , а тому наказ Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006 підлягає скасуванню.

Зі змісту листа від 02.11.2018 № 220/6463 вбачається, що висновок відповідача про неможливість задоволення заяви позивача від 04.10.2018 ґрунтується на тому, що на виконання спірного наказу вже вчинено усі дії щодо реалізації його виконання - припинено як юридичну особу державне підприємство «Черкаський автомобільний ремонтний завод» .

Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Зазначене стосується також прав і обов'язків у сфері трудових правовідносин. Тобто при реорганізації новий суб'єкт господарювання стає правонаступником прав та обов'язків попереднього роботодавця.

Однак суд висновує про безпідставність тверджень відповідача в цій частині, з огляду на те, що передумовою для прийняття оскаржуваного Наказу був аналіз показників фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» за 2003-2005 роки, за результатами якого відповідач передбачав, зокрема, що соціальним наслідком економічного розвитку внаслідок прийняття спірного наказу буде підвищення заробітної плати персоналу, створення додаткових робочих місць.

Цілями і завданнями прийняття Наказу в інформаційній довідці вказано - підвищення рівня управління та ефективності діяльності державних підприємств, з метою оптимізації чисельності ремонтних підприємств, більш ефективного використання їх фондів, якісного виконання завдань з капітального, поточного, середнього ремонту вантажних та легкових автомобілів і автобусів, посилення контролю за утилізацією автомобільної та іншої військової техніки.

Також в інформаційній довідці до Наказу міститься посилання, що запровадження положень наказу Міністра оборони України «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» створить умови для більш якісного та ефективного управління державним майном, завантаженості потужності підприємства, зниження собівартості продукції, скорочення невиробничих витрат, оптимізації кількості ремонтних підприємств, конкурентоспроможного розвитку державного сектору економіки та підвищення боєздатності Збройних Сил України.

Відтак, суд висновує, що дія спірного наказу не вичерпується лише припиненням діяльності державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» внаслідок приєднання до концерну «Техвоєнсервіс» та передачею основних фондів державного підприємства на праві господарського відання до концерну.

Відповідно до положень ч.1 ст.5 КАС України особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину щодо фактичного порушення суб'єктом владних повноважень - відповідачем його прав, свобод чи інтересів має довести, саме, позивач належними і допустимими доказами.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, при цьому, задоволенню підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.

Аналогічна позиція підтверджується, зокрема, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України, зі змісту яких випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Як зазначив Верховний Суд України в ухвалі від 12.03.2009 у справі №6-9743сво08, право, яке захищає суд, повинно існувати на день ухвалення судового рішення.

Право на судовий захист, гарантоване Конституцією України, закріплене статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, суд повинен встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям право має один і той же зміст.

Верховний Суд України, усуваючи розбіжності у застосуванні судами касаційної інстанції зазначених норм матеріального права в постанові від 15 грудня 2015 року (справа № 800/206/15) вказав, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Крім того, Верховний Суд України, аналізуючи положення статті 6, а також частини другої статті 171 КАС України (у попередній редакції), зазначив, що суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть. Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС, також убачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Правові акти індивідуальної дії породжують права і обов'язки тільки у тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що жодна із поставлених на виконання Наказу цілей не досягнута, заплановані завдання в ході його реалізації - не виконано.

При вирішенні спору суд також враховує, що станом на 22.06.2018 по філії Концерну Техвоєнсервіс «Черкаський автомобільний ремонтний завод обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 152 183 грн 78 коп., із земельного податку з юридичних осіб в сумі 129 грн 84 коп., та із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 299 923 грн 53 коп. А тому суд погоджується з доводами відповідача, що приєднання основних фондів (майна) реорганізованого державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод до концерну «Техвоєнсервіс» призвело до ризику втрати основних фондів (майна), що несе пряму загрозу для обороноздатності держави.

А тому, враховуючи що позивач у даному спорі виступає як законний представник трудового колективу реорганізованого державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача в частині відмови у задоволенні заяви первинної профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про скасування наказу Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006.

При вирішенні спору суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу законів про працю України працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Підпунктом 6.8 пункту 6 Статуту державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» , затвердженого Міністром оборони України від 14.07.2006 передбачалось, що рішення соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу та уповноважених ним органів і відображаються у колективному договорі.

Доказів проведення консультацій за участю трудового колективу державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» та уповноважених ним органів про заходи щодо запобігання, зменшення або пом'якшення негативних соціальних наслідків реорганізації підприємства на виконання Наказу, розгляд та врахування пропозицій трудового колективу та профспілки з цих питань суду сторони не назвали та не надали.

Відтак, суд висновує про наявність обґрунтованих підстав для скасування наказу Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006 та державної реєстрації припинення юридичної особи державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» вчиненої на виконання цього Наказу.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» , направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті:

1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації;

2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення;

3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини);

4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Згідно з ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст.90 КАС України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1 762 грн 00 коп.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 762 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (18036, м. Черкаси, вул. Чорновола, 277, ідентифікаційний код 36262657) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - концерн «Техвоєнсервіс» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 33689867), Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка 185, ідентифікаційний код 34924330), про скасування наказу - задовольнити повністю.

Скасувати наказ Міністра оборони України № 642 «Про реорганізацію державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» від 03.11.2006.

Скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (ідентифікаційний код 08182911), запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Дата запису: 26.03.2007; Номер запису: 10261120005006189.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства оборони України на користь профспілкової організації філії концерну «Техвоєнсервіс» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.01.2019.

Суддя С.О. Кульчицький