Рішення

від 30.01.2019 по справі 520/11199/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 січня 2019 р. № 520/11199/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі- Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Задніпряного А.О.

відповідача - Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС" (вул. Москалівська, буд. 99, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 39667744) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00002741411 від 30.11.2018 року, яким донараховано податок на додану вартість в розмірі 103793,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25948,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд вважає вказати наступне.

31 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ № 8143 та направлення № 11004 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС .

З 31.10.2018 по 06.11.2018 ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальником ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ за травень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт №4735/20-40-14-11-11/39667744 від 15.11.2018 року, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит в травні 2018 року на загальну суму ПДВ 103793 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № 00002741411 від 30 листопада 2018 р., яким збільшено податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 103793 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 25948,25 грн.

Підставою для вказаних дій послугувало твердження ДФС про те, що постачальник ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ з ознаками фіктивності, територіально розташований в Донецькій області, а об'єкт, який ремонтували - у м.Харкові, незначна кількість працівників, відсутність інформації в Договорі щодо можливості залучення субпідрядників, відсутність придбання послуг будівельних машин та механізмів тощо, відсутність інформації щодо придбання послуг перевезень між м.Маріуполь (юридична адреса ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ на дату підписання Договору) та м.Харків (розташування об'єкта - будівлі, на якій здійснювався ремонт покрівлі) (згідно ЄРПН), відсутність придбання паливо - мастильних матеріалів для транспорту (згідно ЄРПН), який міг би здійснювати перевезення необхідних ресурсів для здійснення ремонтних робіт, відсутність придбання будівельних матеріалів (згідно ЄРПН) необхідних для ремонту покрівлі, свідчить про відсутність реальних господарських операцій, та оформлення господарських операцій в паперовому вигляді без їх фактичного здійснення.

Суд вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відсутність факту придбання товару не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що з наданих до перевірки документів не можливо встановити реальність господарських операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закон №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (п. 2.15 та п. 2.16 Положення №88).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. При цьому судом зроблено зауваження, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Тобто судом висновок про те, що факт укладення договору не є належним (допустимим) доказом реальності господарський операцій, а вимагає дослідження наявності фактичного руху активів платника та його капіталу.

Як зазначено у постанові ВСУ від 22.03.2016 по справі №810/6201/14ВАСУ, про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

У постанові ВСУ від 27.06.2017 №21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно із якою первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та бути включені до податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з постановою ВСУ від 06.12.2016 р. №21-1440а16 недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. У вказаній постанові ВСУ дійшов висновку про те, що встановлення, що контрагент не мав поставок сільськогосподарських товарів і не співпрацював із іншими суб'єктами господарювання, а також зважаючи на відсутність у нього земельних угідь, придатних до вирощування культур, найманих працівників, техніки, складських приміщень, що є необхідним для здійснення поставки позивачу обумовленого договором в майбутньому, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виконання вказаної господарської операції контрагентом і, відповідно, відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 № 816/5072/14, в якій відмічено, що за відсутності належних документальних підтверджень отримання виробничого обладнання в оренду та постановки всього обладнання на облік немає підстав вважати, що таке обладнання було передано позивачу, а перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів не є беззаперечним свідченням здійснення договірними сторонами реальних господарських операцій.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ТОВ ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС (податковий номер 39667744) на користь контрагентів ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ (податковий номер 41684230) у червні 2018 року були перераховані грошові кошти за нереальною операцією. Перерахування грошових коштів підприємством ТОВ ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС здійснено на підставі платіжного доручення з недостовірним зазначенням даних реквізитах призначення платежу (оплата за ремонт покрівлі будівлі за адресою м. Харків, вул. Москалівська, 99 до договору №27/04-1 від 27.04.2018 року), які фактично не отримано та отримання яких у майбутньому виходячи з об'єктивних обставин є нереальним, в зв'язку з цим відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаним операціям, отже ці операції на загальну суму 622755,6 грн. у т.ч. ПДВ 103793 грн. ТОВ ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС в бухгалтерському обліку повинно відобразити як інші розрахунки, не пов'язані з постачанням товарів/робіт.

Судом встановлено, що пунктом 2.1 Договору № 27/04-1 від 27.04.2018 р. зазначено, що кошторис є невід'ємною його частиною, а тому до вартості послуг було включено вартість матеріалів, що були витрачені.

Проте, згідно з ЄРПН такі ресурси не придбавались.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було встановлено неможливість виконання такого виду робіт з урахуванням кількості працівників у ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ . Згідно з даними звіту ФОРМА 1-ДФ, від 08.08.2018 № 9163911361, кількість працюючих у травні 2018 року - 3 особи. За умови дотримання трудового законодавства України, три працівника ТОВ РЕАЛ БУДГІРОЕКТ протягом травня 2018 року могли виконати наступний максимальний обсяг робіт: 3 х 209 люд. Год. (167 люд-год. за травень 2018 року + (21x2=42 люд.-год. надурочні) = 627,00 люд-год.

Проте у вищезазначених документах, складених щодо ремонту покрівлі зазначено 1657,49 людино-годин. Укладеним між ТОВ ВІДІ ЕЛЕКТРОНІКО та ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ Договором від 27.04.2018 року №27/04-1 не передбачено залучення сторонніх організацій, субпідрядників для виконання робіт - ремонт покрівлі будівлі за адресою: м. Харків, вул.. Москалівська,99.

Також, як встановлено судом, щодо ТОВ РЕАЛ БУДПРОЕКТ було зібрано негативну податкову інформацію від 31.07.2018 р. № 239/05-99-46-03/41684230, відповідно до якої платник податків визначався як ймовірний учасник схем ухилення від оподаткування, ресурсів встановлено незначну кількість працюючих (зокрема, директор та головний бухгалтер в одній особі), проте специфіка даного виду операцій характеризується властивостями, що потребують значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом. При цьому, залучення стороннього трудового ресурсу у третіх осіб не здійснювалось, оскільки відсутні контрагенти. Також, інформація про наявність транспортних засобів згідно з АІС Автомобіль відсутня. Так як сторони знаходяться в різних містах, не підтверджений факт переїзду таких робітників до місця ремонту. Крім цього, довідкою від ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області підтверджено відсутні ТОВ "РЕАЛ БУДПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 41684230), за юридичною адресою: м. Маріуполь, вул. Громової, 69,

Відповідно до пп. 14.1.171 пп.14.1. ст.14 Кодексу податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію"; в якому визначено Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Контрагент Позивача виступає стороною у кримінальних провадженнях, що зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ТОВ ТОВ ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС та РЕАЛ БУДПРОЕКТ за травень 2018 року, а отже і підтвердити правомірність включення до складу податкового кредиту за травень 2018 року суми ПДВ по вищезазначеним взаємовідносинам, а саме суму ПДВ 103793,00 грн.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем не доведено протиправності винесених рішень, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ-ЕЛЕКТРОНІКС" (вул. Москалівська, буд. 99, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 39667744) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 31 січня 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.