Ухвала

від 15.01.2019 по справі 757/59437/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/422/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантрейд компані» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 року задоволено частково клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), ТОВ «ПФК «Восток» (ЄДРПОУ 35844837), та ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Сантрейд компані» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 року про накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950) та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання в цій частині відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник зазначає, що кошти-сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не є грошовими коштами, в розумінні ст. 98 КПК України, а тому накладення арешту є неможливим, оскільки немає правових підстав для такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, заслухавши пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти її задоволення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Генеральною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2016 року під №42016000000003544 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.191, ч. 5 ст.191 КК України, за фактами розтрати коштів державного бюджету України службовими особами територіальних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби України вчинене шляхом зловживання своїми службовими обов`язками, а також за фактом привласнення коштів державного бюджету України, в особливо великих розмірах в спосіб поставки товарів та послуг територіальним підрозділам Державної кримінально-виконавчої служби України.

29.11.2018 року заступникначальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), ТОВ «ПФК «Восток» (ЄДРПОУ 35844837), та ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), та заборонити використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні Ухвали слідчого судді, а також, повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, виконання ухвали доручити Державній фіскальній службі України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 року частково задоволено клопотання та накладеноарешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), ТОВ «ПФК «Восток» (ЄДРПОУ 35844837), та ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Оскільки дана ухвала оскаржена представником ТОВ «Сантрейд компані» ОСОБА_6 тільки в частині накладення арешту на майно вказаного товариства, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42016000000003544 про накладення арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України, а тому даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою збереження речових доказів.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В клопотанні прокурор просить накласти арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), проте ст. 170 КПК України містить вичерпний перелік майна, на яке може бути накладено арешт, а сума ПДВ в системі електронного адміністрування в розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України не є таким майном.

Крім того, не може відповідати критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави для арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та на думку колегії суддів, не містить під собою правового підґрунтя.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга представника ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950)ОСОБА_6 , задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при

викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантрейд компані» ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року, якою задоволено частково клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладеноарешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4