Ухвала

від 11.09.2019 по справі 757/59437/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ПП «КАМЕРОН» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частковозадоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), ТОВ «ПФК «Восток» (ЄДРПОУ 35844837), та ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках вказаних вище юридичних осіб, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ПП «КАМЕРОН» ОСОБА_5 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Камерон» (ЄДРГІОУ 24652687), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Камерон» .

Щодо строку апеляційного оскарження, представник зазначає, що не подав апеляційну скаргу у встановлений ст.395 КПК України строк після отримання копії ухвали від 30 листопада 2018 року, оскільки подав в порядку ст.174 КПК України до Печерського районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту майна, а одночасне подання апеляційної скарги та клопотання про скасування арешту є взаємовиключним, оскільки таке одночасне подання може фактично заблокувати їх розгляд, що на думку представника є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

На думку представника, оскаржувана ухвала прийнята суддею без дотримання норм законодавства, а саме: ст. ст. 16, 85, 94, 98, 132, 173, 170, ст. 370 КПК України та положень ст. 201 Податкового кодексу України, а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 № 569, що призвело до прийняття незаконно рішення.

Посилається на те, що підприємство є реальним сектором економіки і не мало жодного відношення до поставки у жовтні 2017 року вугілля кам`яного марки ДГР 0-200 до ТОВ «Валекта» (код ЄДРПОУ 40086130, зареєстроване за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 10), яке у подальшому поставляло його до установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України за кошти Державного бюджету України, як встановлено слідством, на суму 11 453 747, 20 грн. на 5 113,28 тон, оскільки будь-яких контрактів із ТОВ «Валекта» не укладалося.

Разом із тим, ухвалою слідчого судді накладено арешт на ліміт ПДВ, тобто на кошти, які стосуються господарських операцій з іншими контрагентами. Ці кошти не можуть бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні в силу того, що вони отримані підприємством від інших покупців, а не від ТОВ «Валекта».

Як зазначає апелянт, речовими доказами визнаються лише матеріальні об`єкти, в тому числі, грошовікошти, які можуть належати до матеріальних об`єктів, наприклад, v вигляді грошових банкнот/купюр, які є матеріальними об`єктами. Грошові кошти на банківському рахунку представляють собою комп`ютерний код, що в силу природи, відносить їх до нематеріальних об`єктів. Як наслідок грошові кошти на банківському рахунку не відповідають обов`язковій ознаці, передбаченій для речового доказу, а саме, матеріальність.

Представник вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді про арешт коштів ПДВ ( ліміту ПДВ) в системі електронного адміністрування ПП «КАМЕРОН» порушує вимоги cm. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, накладення арешту на ліміт ПДВ, не дає можливість підприємству використати ці кошти для реєстрації податкових накладних відповідно до вимог податкового законодавства, що негативно відбивається на господарської діяльності підприємства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила про її задоволення, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 30 листопада 2018 року було постановлено без виклику представника ПП «КАМЕРОН» , колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, Генеральною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2016 року під №42016000000003544 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України, за фактами розтрати коштів державного бюджету України службовими особами територіальних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби України вчинене шляхом зловживання своїми службовими обов`язками, а також за фактом привласнення коштів державного бюджету України, в особливо великих розмірах в спосіб поставки товарів та послуг територіальним підрозділам Державної кримінально-виконавчої служби України.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.

28 листопада 2018 року заступник начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), ТОВ «ПФК «Восток» (ЄДРПОУ 35844837), та ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), із встановленням заборони використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаних товариствах.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представником ПП «Камерон», то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах його апеляційної скарги, а щодо інших осіб, на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42016000000003544, щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

У відповідності до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цимКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)зазначеною нормоюКПК Українине передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10ст. 170 КПК України, а і з того, що арештсуми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Отже, органом досудового розслідування було внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не визначена можливість його арешту, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, орган досудового розслідування у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) забезпечення збереження майна з посиланням на ст. 98 КПК України, однак така мета арешту майна ним не доведена.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що суми ліміту ПДВ є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування, навіть за умови можливості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), не доведено саме законних підстав для їх арешту, а тому слідчий суддя безпідставно наклав арешт на ліміти суми ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ПП «Камерон».

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на ліміти сум ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість по ПП «Камерон» підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ПП «КАМЕРОН» ОСОБА_5 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «КАМЕРОН» , як такого, що внесено до суду з порушенням ч. 10ст. 170, ст. 171 КПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ПП «КАМЕРОН» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвалислідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу представника ПП «КАМЕРОН» ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року, якою частково задоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сантрейд компані» (ЄДРПОУ 40936950), ТОВ «ПФК «Восток» (ЄДРПОУ 35844837), ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), встановивши заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, в частині накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687), із забороноювикористовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_6 про накладення арешту на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПП «Камерон» (ЄДРПОУ 24652687) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/4146/2019

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_8

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1