Рішення

від 30.01.2019 по справі 911/2423/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2423/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед"

до фізичної особи-підприємця Головні Сергія Олеговича

про стягнення 258029,51грн за договором №090302 від 03.09.2013

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Савчук М.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: Гудзевич І.А. (ордер КС №367059, договір про надання правової допомоги від 26.10.2018);

від відповідача: Софійський С.Ю. (договір про надання правової допомоги адвоката (представництво) №10/12/18 від 10.12.2018).

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОМЕД" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Головні Сергія Олеговича (далі - ФОП Головня С.О.) та просить суд стягнути 258 029,51грн заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №090302 від 03.09.2013 в частині оплати за поставлений товар у встановлений договором строк.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; підготовче судове засідання призначено на 13.12.2018; відповідачу встановлено строк для подачі відзиву до 11.12.2018.

У підготовчому судовому засіданні 13.12.2018 оголошено перерву до 10.01.2019.

09.01.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення 258029,51грн за договором №090302 від 03.09.2013 не підлягають задоволенню у зв'язку з удаваним правочином. Так, договір №090302 від 03.09.2013 був укладений для приховання іншого правочину, а саме, трудових відносин.

У підготовчому судовому засідання 10.01.2019 оголошено перерву до 14.01.2019.

У підготовче судове засідання 14.01.2019 представник відповідача не з'явився; про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом підписання бланку перерви у судовому засіданні 10.01.2019. Дані відомості містяться в матеріалах справи.

14.01.2019 представником відповідача подано пояснення у справі, якими зазначає, що договір №090302 від 03.09.2013 був укладений для приховання іншого правочину, а саме, трудових відносин. Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з удаваним правочином.

14.01.2019 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів, у якому просить суд витребувати від ТОВ "Екомед" бухгалтерські документи Накладні (вимоги) та (або) Накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, що підтверджують надання менеджеру зі збуту товарів медичного призначення Головні С.О. матеріальних цінностей зі складу ТОВ "Екомед" з метою їх подальшого продажу стотоннім організаціям та особам в період з 03.09.2013 по 25.10.2018.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву до 11.12.2018, отже, клопотання про витребування доказів подано з порушенням строків встановлених судом. Також, клопотання відповідача про витребування доказів не містить жодних аргументів стосовно заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач жодним чином не звертався до нього для отримання відповідних доказів.

З огляду на зазначене, суд залишає без задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представників сторін позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Екомед (продавець) та фізичною особою-підприємцем Головня Сергій Олегович (покупець) було укладено договір №090302 (далі - договір, а.с.14-15, зворот).

За умовами договору, продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари (надалі - товар) згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, зазначеними у видаткових накладних та в кількості, що відповідає заявці покупця, та вказується в видаткових накладних на партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором. Асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом поставки за цим договором попередньо узгоджується сторонами на кожну окрему партію та вказується у відповідній видатковій накладній (яка має значення специфікації у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України) (п.1.1 договору).

Згідно з п. 5 договору, партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній.

У відповідності до п.3.1 договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту узгодження замовлення в порядку передбаченому пп.1.2-1.4 цього договору. Адреса поставки вказується покупцем в заявці на партію товару. Мінімальна сума поставки, що здійснюється за рахунок продавця становить 1000грн.

Відповідно до 3.2 договору, датою поставки вважається дата передачі продавцем товару покупцю. Право власності на партію товару переходить покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається отримання довіреності та відмітка покупця про отримання товару на видатковій накладній продавця.

Згідно з п.4.1 договору, порядок оплати: покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця суму у розмірі та в терміни визначені в відповідному рахунку та видатковій накладній, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання накладної та рахунку.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата проводиться на поточних рахунок продавця, що вказаний в відповідних рахунку або видатковій накладній.

Днем здійснення платежу вважається день в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на поточних рахунок продавця (п.4.3 договору).

Згідно з п.14.1 договору, даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2015 року.

Додатковою угодою №1 від 02.04.2015 до договору сторони погодили викласти п.4.1 договору в наступні й редакції: порядок оплати: оплата за товар проводиться в порядку розстрочення платежу, шляхом сплати щомісячного платежу (до 15 числа кожного місяця) протягом 36 місяців, починаючи з 02.06.2015. Сума платежу за перший місяць становить 9155грн, сума платежу за кожний наступний місяць може визначатися шляхом корегування суми оплати за попередній місяць на індекс інфляції за даними Державної служби статистики. У разі прострочення покупцем сплати хоча б одного чергового платежу більше ніж на 30 днів, у продавця виникає право на стягнення з покупця повної вартості поставленого товару. В такому випадку покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця повну вартість отриманого ним товару за мінусом тієї суми, яка вже була сплачена покупцем в рахунок оплати товару.

Також, даною додатковою угодою продовжено строк дії договору до 01.08.2018.

Додатковою угодою №2 від 02.08.2018 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2019.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними.(а.с.19-49).

Позивач вказує, що заборгованість відповідача складає 258029,51грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що спірний договір є удаваним правочином, бо сторони насправді уклали між собою трудовий договір, що не суперечить законодавству України, оскільки відповідач мав закуповувати товар у позивача для продажу третім особам.

Як визначено ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Суд не приймає пояснення відповідача щодо удаваності зазначеного договору. Посилання відповідача на те, що він знаходився у трудових стосунках з позивачем і фактично ним виконувалися трудові обов'язки, не є підставою для визнання спірного договору удаваним.

В силу ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідачем не доведено, що правочин укладений з ним як фізичною особою-підприємцем приховував трудові відносни. Перебування відповідача з позивачем у трудових відносинах не є перешкодою у укладенні інших договорів між сторонами, у т.ч. спірного договору.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається зі спірного договору, право власності на товар переходить до відповідача за який відповідач має сплатити кошти.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних без урахування видаткової накладної №180524-038 від 24.05.2018, оскільки відповідна накладна відноситься до іншого договору, також з урахуванням часткового повернення товару за накладною № 180523-165 від 23.05.2018 на суму 7631,41грн, що не заперечується позивачем, суд розглядає суму за цією накладною у розмірі 399,24грн. Окрім того, в накладній № 180523-160 від 23.05.2018 зазначено суму 28217,82грн, однак в бухгалтерських документах за вказаною накладною зазначена сума у розмірі 17843,10грн, позивачем здійснено припущення, що за відповідною накладною відповідачем було здійснено часткове повернення товару, тому суд приймає до уваги суму у розмірі 17843,10грн, що не заперечується позивачем. Таким чином, сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає 268098,73грн.

Надані відповідачем квитанції (а.с. 140-144, 146-151, 157), суд не приймає до уваги, оскільки видаткові накладні з вказаними рахунками у квитанціях відсутні в матеріалах справи, вказані рахунки у квитанціях не відносяться до видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи та щодо яких позивач просить стягнути заборгованість.

Також, в наданих відповідачем квитанціях (а.с.152-154) не зазначено рахунки щодо яких сплачено кошти за поставлений товар, а тому не можливо встановити за якими видатковими накладними сплачено кошти, окрім того надані квитанції (а.с.155-156) відносяться до іншого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено частково кошти за поставлений товар у розмірі 12753,83грн, що підтверджується квитанцією № 604151001018091534918405 від 22.08.2018 (а.с. 145).

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення коштів у розмірі 255344,90грн заборгованості за поставлений товар обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; в частині стягнення 2684,61грн заборгованості за поставлений товар задоволенню не підлягає.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 3830,13грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Головні Сергія Олеговича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екомед (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н/п 43; ідентифікаційний код 22922786) 255344,90грн основної заборгованості, а також 3830,13грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 2684,61грн заборгованості відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01.02.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова