Рішення

від 01.02.2019 по справі 910/16041/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.02.2019Справа №910/16041/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №910/16041/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» (01103, м.Київ, Залізничне шосе, буд.25, офіс 3, код ЄДРПОУ 39111645) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» (04071, м.Київ, вул.Почайнинська, буд.25/49, код ЄДРПОУ 35735699) про стягнення 144  841,90 грн,- Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ», 30 листопада 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», про стягнення 144 841,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» умов Основного Договору про надання транспортних послуг, в частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 у справі №910/16041/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, м.Київ, вул.Почайнинська, буд.25/49. Відповідачем 07.12.2018 отримано поштове відправлення з Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 у справі №910/16041/18, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0103048329040. Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. 17.12.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» надійшла заява про забезпечення позову шляхом: - накладення арешту в межах 144 841,90 грн на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» та містяться на банківському рахунку Відповідача: №26005010045796 в банку АБ «Південний» в м.Одесі, МФО 328209. 21.12.2018 Ухвалою Господарського суду міста Києва в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» про забезпечення позову відмовлено повністю. Станом на 01.02.2019 від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву. Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» у спрощений спосіб, шляхом направлення на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» електронного листа, здійснив заявку на надання транспортних послуг. У спрощений спосіб, шляхом обміну електронними листами, сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а саме: Позивач за завданням Відповідача, за плату, зобов'язався надати транспортні послуги, а Відповідач прийняти та оплатити надані послуги. Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Також, ст.639 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Аналогічна правова позиція викладена у частині 1 статті 181 Господарського кодексу України, якою передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. Як встановлено судом, вищезазначений правочин за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, укладений у спрощений спосіб.           Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Так, з метою підтвердження прийняття замовлень до виконання та задля здійснення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем були виставлені рахунки на оплату послуг, а саме: 1) Рахунок №183 від 02.07.2018 на оплату наданих транспортних послуг у розмірі 88 500,00 грн, крім того ПДВ 17 700,00 грн. Всього разом з ПДВ 106 200,00 грн. 2) Рахунок №198 від 09.08.2018 на оплату наданих транспортних послуг у розмірі 27 000,00 грн, крім того ПДВ 5 400,00 грн. Всього разом з ПДВ 32 400,00 грн. Задля підтвердження факту передання та прийняття наданих транспортних послуг Позивачем та Відповідачем були оформлені та підписані Акти надання послуг, а саме: 1) Акт надання послуг №168 від 31.07.2018 про надання транспортних послуг на суму 88 500,00 грн, крім того ПДВ 17 700,00 грн, всього разом з ПДВ 106 200,00 грн відповідно до виставленого рахунку на оплату №183 від 02.07.2018. Підписуючи акт №168 від 31.07.2018 Відповідач підтвердив, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає. Надані послуги приймає та зобов'язується оплатити. 2) Акт надання послуг №167 від 31.07.2018 про надання транспортних послуг на суму 27 000.00 грн, крім того ПДВ 5 400,00 грн, всього разом з ПДВ 32 400,00 грн, відповідно до виставленого рахунку на оплату №198 від 09.08.2018. Підписуючи акт №167 від 31.07.2018 Відповідач підтвердив, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає. Надані послуги приймає та зобов'язується оплатити. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Здійснюючи правочин у спрощеній формі, сторони дійшли згоди, що зобов'язання оплати виникає з моменту фактичного надання послуг Позивачем та їх прийняття Відповідачем. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Враховуючи вищевказане обов'язок сплати за транспортні послуги виник з моменту прийняття Відповідачем наданих транспортних послуг, тобто 31.07.2018, що підтверджується підписаними актами. Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного обов'язку по оплаті наданих послуг, не здійснив належним чином розрахунку за надані послуги, передбачені Договором, внаслідок чого у останнього станом на момент вирішення спору утворилась заборгованість у розмірі 138  600,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи відсутність оплати за надані послуги, Позивач в порядку статті 181 Господарського кодексу України та статті 639 Цивільного кодексу України у спрощений спосіб, направив на електронну пошту відповідача електронний лист-претензію з вимогою здійснити оплату за надані транспортні послуги. 10.08.2018 на електронну пошту Позивача надійшов електронний лист-відповідь на лист-претензію, якою Відповідач визнав заборгованість у розмірі 106 200,00 грн та 32 400,00 грн, при цьому Відповідач не вчинив жодних дій щодо оплати послуг, наданих Позивачем та підтверджених Актом надання послуг №168 від 31.07.2018 та Актом надання послуг №167 від 31.07.2018. Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 138  600,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений, а також, оскільки Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за надані послуги у розмірі 138  600,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. За приписами ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Як зазначено у п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від травня 2013 року №14 (далі - постанова Пленуму ВГСУ від 17.05.2013 №14), з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язань; тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, які обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та  проценти річних від простроченої суми основного боргу. У зв'язку із нездійсненням оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» послуг, наданих Позивачем та підтверджених Актом надання послуг №168 від 31.07.2018 та Актом надання послуг №167 від 31.07.2018, позивач просить стягнути з відповідача також 1  207,53 грн – 3% річних та 5  034,37 грн – іфляційних втрат, із розрахунку: 1. Відповідно до Акту надання послуг №167 від 31.07.2018 сума заборгованості складає 32 400, 00 грн. Розрахунок інфляційного збільшення суми боргу ПеріодзаборгованостіСума боргу (грн.) Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.08.2018-31.10.201832 400,001.0361 176,87 Розрахунок 3% річних Сума боргу(грн.)ПеріодПростроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 32 400,0001.08.2018-14.11.20181063%282,28 2. Відповідно до Акту надання послуг №168 від 31.07.2018 сума заборгованості складає 106 200,00 грн.                                        Розрахунок інфляційного збільшення суми боргу Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.08.2018-31.10.2018106 200,001.0363 857,50                                                                         Розрахунок 3% річних Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 106 200,0001.08.2018- 14.11.2018              106              3%925,25 Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що загальна сума 3% річних та інфляційних втрат розрахована позивачем вірно, а тому відповідно до розрахунку суду сума 3% річних становить 1  207,53 грн, а інфляційних втрат – 5  034,37 грн. Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тервел Україна» інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню. Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг щодо своєчасної оплати за надані послуги належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ», до матеріалів справи долучив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, який складається з: Судового збору2 172,64 грн Витрат на професійну правничу допомогу19 200,00 грн Витрат, пов'язаних з вчиненням дій необхідних для підготовки справи до розгляду (поштові витрати)500,00 грн      Судового збору за забезпечення позову881,00 грн Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України). Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» для захисту своїх прав та інтересів у даній справі залучив Адвокатське об'єднання «КПД Консалтиг» на умовах Договору про надання правової допомоги від 14.11.2018. Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» належними та допустимим доказами доведено обсяг виконаних послуг адвокатом, а також надано доказ на підтвердження оплати таких послуг, а саме надано виписку по рахунку Адвокатського об'єднання «КПД Консалтиг» №26009878823828 з 20.11.2018 до 20.11.2018, якою підтверджено сплату наданих юридичних послуг в розмірі 19  200,00 грн та зарахування вказаних коштів на рахунок Адвокатського об'єднання «КПД Консалтиг», суд вирішив покласти на відповідача обов'язок сплати витрат позивача на професійну правничу допомогу. При цьому, суд вбачає за необхідне зазначити, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» витрати, пов'язані з вчиненням дій необхідних для підготовки справи до розгляду (поштові витрати) в розмірі 500,00 грн позивачем не обґрунтовані та не є судовими витратами в розумінні ст.123 Господарського процесуального кодексу України, а отже задоволенню не підлягають. Щодо покладення судового збору, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 881,00 грн, останній залишається за Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ», у зв'язку з відмовою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» про забезпечення позову, на підставі Ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2018. Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» (04071, м.Київ, вул.Почайнинська, буд.25/49, код ЄДРПОУ 35735699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» (01103, м.Київ, Залізничне шосе, буд.25, офіс 3, код ЄДРПОУ 39111645) 138 600 (сто тридцять вісім тисяч шістсот) грн 00 коп основного боргу, 5  034 (п'ять тисяч тридцять чотири) грн 37 коп інфляційних втрат та 1  207 (одна тисяча двісті сім) грн 53 коп 3% річних. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» (04071, м.Київ, вул.Почайнинська, буд.25/49, код ЄДРПОУ 35735699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферс Київ» (01103, м.Київ, Залізничне шосе, буд.25, офіс 3, код ЄДРПОУ 39111645) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2  172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн 63 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19  200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.            Суддя                                                                 О.Є. Блажівська