Рішення

від 01.02.2019 по справі 826/1806/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2019 року № 826/1806/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами загального провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Ареко до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ареко (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б ) (далі - позивач, ТОВ Ареко звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2015 № 0008162207, № 0008172207, № 0008182207 та № 0008192207, прийняті ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено акт від 18.09.2015 № 433/22-07/33790832 на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Разом з тим, на думку представника позивача такі податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки, як стверджує представник позивача з посиланням на п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, останній вказав, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У позовній заяві представник позивача наголошує, що під час проведення перевірки позивачем було надано відповідачу всі необхідні первинні документи, на підставі яких були обліковані господарські операції з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс .

Представник позивача стверджує, що надані документи є цілком достатніми для підтвердження реальності вказаних операцій.

Між тим останній зазначив, що в порушення вимог п. 6 наказу Державної податкової адміністрації України Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 № 984 відповідачем в акті перевірки від 18.09.2015 № 433/22-07/33790832 не зазначено жодних посилань на відповідні первинні документи, які б свідчили про порушення позивачем вимог податкового законодавства, з огляду на що, за висновком представника позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними.

Як стверджує представник товариства реальність господарських операцій між ТОВ Ареко з контрагентом ТОВ Тріумф+ підтверджуються рахунком на оплату від 18.07.2014, видатковою накладною від 18.07.2014 № 1807/006, податковою накладною від 18.07.2014 № 8, натомість реальність господарських операцій між ТОВ Ареко та ТОВ Сейл Сістемс підтверджується рахунком на оплату від 17.06.2014 № 1706/031; видатковою накладною від 17.06.2014 № 1706/031 та податковою накладною від 17.06.2014 № 112.

Крім того, представник позивача також вказав, що реальність господарських операцій між ТОВ Ареко з контрагентами ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс підтверджується документами, щодо подальшого продажу придбаних у ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс товарів, які були надані контролюючому органу супровідним листом 02.10.2014 у відповідь на запит від 11.09.2014 № 11402/10-26-59-22-13.

Таким чином, за висновком представник позивача вищевказані документи є беззаперечним підтвердженням реальності здійснюваних між ТОВ Ареко з контрагентами ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс господарських операцій та законності їх відображення у бухгалтерському обліку товариства.

Представник позивача також додав, що в акті перевірки податковий орган дійшов хибних висновків проте, що господарські операції між позивачем та його контрагентами є фіктивними, оскільки в такому акті перевірки відсутні жодні посилання на наявність будь-яких судових рішень, які б підтверджували факт фіктивності правочинів, вчинених між ТОВ Ареко з контрагентами ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс .

Також представник позивача звертає увагу суду на те, що ні ст. 20 Податкового кодексу України, ні Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 не надають службовим особам податкової служби права юридичної оцінки договорів, в тому числі і права робити висновок стосовно їх відповідності чинному законодавству і можливої недійсності (нікчемності), з огляду на що, за висновком представника товариства, підставами вважати правочини між ТОВ Ареко з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс нікчемними - відсутні, оскільки вони створили реальні правові наслідки і обов'язки за якими були виконані всіма сторонами правочинів.

Крім того, представник ТОВ Ареко вказує на те, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були діючими та легітимними підприємствами, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, податкових органах та зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Також представник позивача звертає увагу суду на принцип індивідуальної відповідальності, встановлений ст. 61 Конституції України, а відтак ТОВ Ареко не відповідає за дії чи бездіяльність ТОВ Тріумф та ТОВ Сейл Сістемс , а також інших суб'єктів господарювання.

Підсумовуючи викладене представник позивача наголосив, що у ТОВ Ареко були всі наявні підстави для віднесення витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу податкового кредиту, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надіслав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Так представник відповідача вказав, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві отримала на виконання постанову слідчого СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2015 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства - ТОВ Ареко по взаєморозрахунках з ТОВ Тріумф+ , ТОВ Сейл Сістемс за 2014 рік з питань правомірності відображення у податковому обліку податкового кредиту з податну на додану вартість та податку на прибуток з врахування наданих до перевірки матеріалів кримінального провадження.

Представник відповідача вказав, що відповідно до постанови від 20.04.2015 у провадженні слідчого СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження від 23.10.2014 № 32014100000000215 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Представник податкового органу звертає увагу суду на те в ході досудового розслідування встановлено підприємства з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс . Під час розслідування було допитано директорів та засновників зазначених підприємств, які на допиті зазначили, що непричетні до реєстрації підприємств, ведення їх фінансово-господарської діяльності та ніякого не уповноважували представляти інтереси при реєстрації вказаних підприємств.

Представник ДПІ вказав, що в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що за період 01.01.2014 по 31.12.2014 ТОВ Ареко задекларовано витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс встановлено їх завищення всього на суму 515 114,00 грн.

Так, як зазначає представник відповідача, згідно з письмовими поясненнями, наданими ТОВ Ареко договір з ТОВ Сейл Сістемс не укладався, це була усна домовленість. На підставі цієї домовленості було здійснено оплату придбаних товарів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Сейл Сістемс у розмірі 30 096,00 грн. у тому числі ПДВ 5 016,00 грн.

Представник податкового органу вказує, що відповідно до виписок банку та картки взаєморозрахунків (рахунок 631) розрахунок в розрізі контрагента ТОВ Сейл Сістемс станом на 31.12.2014 проведено повністю.

Також останній вказав, що згідно з даними АІС Податковий блок встановлено, що на момент перевірки ТОВ Сейл Сістемс зареєстровано ГТУЮ у м. Києві 04.11.2013, взято на облік у податкові органи 05.11.2013. Перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Вид діяльності - 46.90 несанкціонована оптова торгівля. Стан платника 7, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво платника ПДВ від 01.12.2013 = анульовано 08.09.2014.

Також представник контролюючого органу додав, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Тріумф+ на користь ТОВ Ареко виписано видаткову накладну на загальну суму 588 040,68 грн., у тому числі ПДВ - 98 006,78 грн. Згідно з наданою випискою банку встановлено, що оплату здійснено у безготівковій формі, відповідно до якої ТОВ Ареко перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ Тріумф+ у розмірі 588 040,68 грн.

Представник відповідача вказав, що відповідно до виписок банку та картки взаєморозрахунків (рахунок 631) розрахунок в розрізі контрагента ТОВ Тріумф+ станом на 31.12.2014 проведено повністю. Сума ПДВ включена до податкового кредиту за липень 2014 року та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2014 року, який відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ.

Крім того, у запереченнях проти позову представник відповідача також посилається на те, що на момент перевірки ТОВ Тріумф+ 28.04.2014 зареєстровано Запорізьким МУЮ у м. Запоріжжі, взято на облік у податкові органи 29.04.2014 та перебуває на обліку у ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Вид діяльності 73.20 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Стан платника 8, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2014 анульовано 28.08.2014.

Зважаючи на викладене, як стверджує представник відповідача, податковим органом в ході перевірки зроблено висновок, що документи видані та підписані від імені ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених ст. 2 та ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , складені з порушенням п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2, п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 № 168/704, а відтак, за висновком податкового органу, ТОВ Ареко безпідставно завищило за перевіряємий період витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну суму 515 114,00 грн. та податковий кредит при взаємовідносинах з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у розмірі 103 023,00 грн.

Отже, як стверджує представник відповідача, зважаючи на викладені обставини податковий орган в ході перевірки дійшов висновків про порушення позивачем вимог:

п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 408,00 грн., в тому числі за грудень 2014 року в сумі 408,00 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 102 615,00 грн., в тому числі за червень 2014 року в сумі 5 016,00 грн., за липень 2014 року в сумі 23 275,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 23 747,00 грн., за грудень 50 577,00 грн.;

п. 138.2 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 193 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 34 275,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 34 275,00 грн.

Таким чином, представник відповідача наголосив на правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалами судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.03.2016 (суддя Літвінова А.В,) відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 № 6835 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 14.11.2017 вказану адміністративну справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Щодо клопотання позивача у позовній заяві про залучення до участі у справі в якості третіх осіб - ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс , то суд вважає за необхідне зазначити, що проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд не вбачає підстав для залучення вказаних товариств до участі у справі в якості третіх осіб, зважаючи на наявність достатніх в матеріалів справи доказів для вирішення справи по суті та прийняття рішення.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи наведене, справа розглянута з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ареко з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 з питань правильності відображення у податковому обліку податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток з врахування наданих до перевірки матеріалів кримінального провадження, за результатами якої складено акт від 18.09.2015 № 433/22-07/33790832.

Так, в акті перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі слідчого СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2015, на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.09.2015 № 1925, направлення від 08.09.2015 № 1937/2207 та п/п 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України (в редакції на час проведення перевірки).

З метою вручення копії наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.09.2015 № 1925 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ареко здійснено виїзд на адресу товариства: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б . Направлення від 08.09.2015 № 1937/2207 та копія наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.09.2015 № 1925 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ареко вручено 08.09.2015 під розписку директору ТОВ Ареко Степурі Д.Ф.

Перевірка проводилась з 08.09.2015 по 14.09.2015.

З 15.09.2015 по 18.09.2015 складався акт перевірки.

У період, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником ПДВ.

Перевірку проведено за результатами аналізу даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем: АІС Податки ГУ ДФС в м. Києві, інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДФС України Податковий блок ; первинних документів; наданих ТОВ Ареко згідно запита про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Також акт перевірки містить посилання на те, що відповідно до постанови слідчого 20.04.2015, у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження від 23.10.2014 № 32014100000000215, вчинено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс . Під час розслідування було допитано директорів та засновників зазначених підприємств, які на допиті зазначили, що непричетні до реєстрації підприємств, ведення їх фінансово-господарської діяльності та ніякого не уповноважували представляти інтереси при реєстрації вказаних підприємств.

За перевіряємий період ТОВ Ареко задекларовано доходи, що нараховуються при визначені об'єкта оподаткування у сумі 3 386 234,00 грн.

За перевіряємий період ТОВ Ареко задекларовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у сумі 3 710 932,00 грн.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що за період 01.01.2014 по 31.12.2014 ТОВ Ареко задекларовано витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс встановлено їх завищення всього на суму 515 114,00 грн.

Згідно письмовими поясненнями, наданими директором ТОВ Ареко Степурою Д.Ф. договір між ТОВ Ареко та ТОВ Сейл Сістемс не укладався, оплата здійснювалася на підставі рахунку.

ТОВ Ареко здійснило оплату шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Сейл Сістемс у розмірі 30 096,00 грн.

ТОВ Сейл Сістемс виписало на користь ТОВ Ареко видаткову накладну від 17.06.2014 № 1706/031 на суму 30 096,00 грн. у тому числі ПДВ 5 016,00 грн.

В акті перевірки також зазначено, що відповідно до виписок банку та картки взаєморозрахунків (рахунок 631) розрахунок в розрізі контрагента ТОВ Сейл Сістемс станом на 31.12.2014 проведено повністю.

Крім того, як зазначено в акті перевірки ТОВ Тріумф+ на користь ТОВ Ареко виписано видаткову накладну на загальну суму 588 040,68 грн., у тому числі ПДВ - 98 006,78 грн. Згідно з наданою випискою банку встановлено, що оплату здійснено у безготівковій формі, відповідно до якої ТОВ Ареко перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ Тріумф+ у розмірі 588 040,68 грн.

Згідно з наданою випискою банку встановлено, що оплату здійснено у безготівковій формі, відповідно до якої ТОВ Ареко перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ Тріумф+ у розмірі 588 040,68 грн.

Акт перевірки також містить посилання на те, що відповідно до виписок банку та картки взаєморозрахунків (рахунок 631) розрахунок в розрізі контрагента ТОВ Тріумф+ станом на 31.12.2014 проведено повністю.

Реалізація товару була відображена у валових витратах у податковій декларації з податку на прибуток (річна) за 2014 рік у сумі 25 080,00 грн. та у сумі 490 033,90 грн.

Разом з тим, посилаючись на п. 138.2 ст. 138 ПК України та п/п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України податковий орган в акті перевірки зазначив, що документи видані від імені ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс не мають юридичної сили і доказовості (враховуючи постанову слідчого), не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні ст. 2 та ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , складені з порушенням п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2, п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 № 168/704, а відтак, за висновком податкового органу, ТОВ Ареко безпідставно завищило за перевіряємий період витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну суму 515 114,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 515 114,00 грн. Дане порушення виникло при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Акт перевірки також містить посилання на те, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток ТОВ Ареко при взаєморозрахунках з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс за перевіряємий період встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності податку на прибуток в розмірі 324 698,00 грн., у тому числі у 2014 році в сумі 324 698,00 грн. та встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 34 275,00 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 34 275,00 грн.

Також, акті перевірки містить посилання на те, що ТОВ Сейл Сістемс на користь ТОВ Ареко виписало податкову накладну від 17.06.2014 № 112 на суму 30 096,00 грн., у тому числі ПДВ 5 016,00 грн. Вказана сума ПДВ включена ТОВ Ареко до податкового кредиту за червень 2014 року.

Крім того, посадовими особами податкового органу встановлено, що ТОВ Тріумф+ виписало на користь ТОВ Ареко податкову накладну від 18.07.2014 № 8 на суму 588 040,68 грн., у тому числі ПДВ 98 006,78 грн. Вказана сума ПДВ включена ТОВ Ареко до податкового кредиту за липень 2014 року.

Отже, перевіряючими в акті перевірки зроблено висновок відносно того, що даними господарськими операціями встановлено завищення ТОВ Ареко податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 103 023,00 грн., у тому числі за червень 2014 року в сумі 5 016,00 грн., за липень 2017 року на суму 98 006,78 грн., чим порушено позивачем вимоги:

п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 408,00 грн., в тому числі за грудень 2014 року в сумі 408,00 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 102 615,00 грн., в тому числі за червень 2014 року в сумі 5 016,00 грн., за липень 2014 року в сумі 23 275,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 23 747,00 грн., за грудень 50 577,00 грн.;

п. 138.2 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 193 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 34 275,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 34 275,00 грн.

На підставі вказаних порушень та акту перевірки від 18.09.2015 № 433/22-07/33790832 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.10.2015:

№ 0008162207, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком а прибуток у розмірі 324 698,00 грн.;

№ 0008172207, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибиток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 42 844,00 грн., у тому числі за основним платежем - 34 275,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 8 569,00 грн.;

№ 0008182207, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 408,00 грн.;

№ 0008192207, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 128 269,00 грн., у тому числі за основним платежем - 102 615,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 654,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Ареко звернулося зі скаргою від 13.10.2015 № 64 до ГУ ДФС у м. Києві. Однак, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2015 № 18789/10/26-15-10-05-35, скарга позивача залишена без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач, вважаючи вказані рішення такими, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час оформлення операцій та формування податкових вигод), а саме:

п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну господарська діяльність ), п/п. 14.1.185. (щодо визначення постачання послуг ), п/п. 14.1.203 (щодо визначення продаж результатів робіт (послуг),

(щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27. ПК України (щодо визначення терміну витрати ), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг ), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

(щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення податок на додану вартість ), п/п. 14.1.181 (щодо визначення податковий кредит ), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення об'єкт оподаткування ), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до наступних висновків.

Так, суд зазначає, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, та з урахуванням приписів ст. 73 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах , є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними , з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.

У той же час, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду операцій, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод. Натомість, наявні в матеріалах справи докази підтверджують фактичне виконання спірних операцій.

Так, за змісту акту перевірки видно, що податковий орган по суті підтверджує наявність первинних документів, податкових та видаткових накладних, проведення розрахунків. Фактичне виконання цих операцій, рух товарів підтверджується і наявними у справі первинними документами, податковими накладними, видатковими накладними, а також платіжними документами.

Крім того, суд також враховує, що придбаний у ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс товар ТОВ Ареко було в подальшому поставлено Державному підприємству Національна атомна енергетична компанія Енергоатом на умовах договору поставки від 04.04.2014 № 53-129-01-14-00083, укладеного між ДП НАЕК Енергоатом (покупець) та ТОВ Ареко (продавець) за результатами проведення процедур відкритих торів від 17.04.2014 № 3731 (том 1, а.с. 110-111). Факт доставки/переміщення товару підтверджується відомостями з акту приймання-передачі ( т.1, а.с. 47).

Рух придбаних у ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс ТМЦ від позивача Державному підприємству підтверджується також видатковими накладними, актами приймання-передачі ТМЦ, довіреностями на передачу та отримання таких ТМЦ, копії яких наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 45-50) та виписками по особовому рахунку ТОВ Ареко за 07.08.2014 (том 1, а.с. 100).

У той же час, за відносинами з контрагентами фактичне виконання цих операцій підтверджується наявними у справі: податковими та видатковими накладними, виписками з банку.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстрованими платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки та запереченнях відповідача, а отже видача ними податкових накладних як платниками ПДВ є правомірними діями останніх.

При цьому, свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ Сейл Сістемс анульоване 08.09.2014, а свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ Тріумф+ анульоване 28.08.2014, тобто вказані свідоцтва анульовані поза межами виконання та оформлення спірних операцій, що, відповідно, не впливає на юридичну значимість виданих до цього податкових накладних.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного, наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку і не доведено податковим органом, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем, в даному випадку позивачем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Посилання відповідача, як на підставу проведення позапланової документальної перевірки позивача на постанову слідчого СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2015 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства - ТОВ Ареко по взаєморозрахунках з ТОВ Тріумф+ , ТОВ Сейл Сістемс за 2014 рік та на кримінальне провадження щодо ТОВ Тріумф+ , ТОВ Сейл Сістемс , слід зазначити, що правове значення для цілей з'ясування обставин можливої фіктивної діяльності підприємства має вирок суду, що набрав законної сили.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, під час розгляду справи відповідачем не надано вироку (вироків) суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, якими б встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Крім того, відповідачем так і не надано суду постанови слідчого СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2015 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства - ТОВ Ареко по взаєморозрахунках з ТОВ Тріумф+ , ТОВ Сейл Сістемс за 2014 рік, на яку відповідач посилається як на підставі висновків акту перевірки, а також не надано протоколів допиту осіб, які начебто зазначають про непричетність до господарської діяльності контрагентів позивача - ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс , хоча такі документи було витребувано судом ухвалою від 14.11.2017.

Суд також зазначає, що податковим органом в акті перевірки не зазначено, які саме первинні документи, що сформовані за результатами господарської операції між ТОВ Ареко з контрагентами ТОВ Тріумф+ та ТОВ Сейл Сістемс не відповідають вимогам ст. 2 та ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та складені з порушенням п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2, п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 № 168/704.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ).

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи податковим органом не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи відповідачем також не надано рішення суду про визнання укладеного з контрагентом правочину недійсними з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

В Акті перевірки по суті не наведено жодних обставин та належних та допустимих доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 73 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак податковий орган не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки, з огляду на що податкові повідомлення-рішення від 05.10.2015 № 0008162207, № 0008172207, № 0008182207 та № 0008192207, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не спростовано у повній мірі доводів позивача та не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в частині.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ареко (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б , код ЄДР: 33790832) задовольнити повністю.

Визнати протиправним протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2015 № 0008162207, № 0008172207, № 0008182207 та № 0008192207, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДР: 39561761).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ареко (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера Б , код ЄДР: 33790832) сплачений судовий збір у розмірі 7 443,28 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні 28 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДР: 39561761).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін