Постанова

від 21.01.2019 по справі 0340/1641/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3726/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Мачульський В.В., м. Луцьк, повний текст рішення складено 23.10.2018) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН до Державної фіскальної служби України, головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкових накладних від 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714, від 23.03.2018 №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, від 31.05.2018 №749271/41048714, від 23.03.2018 №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714, №608230/41048714, №608231/41048714; зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні від 30.11.2017 №534, №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608, від 23.11.2017 №115, від 30.11.2017 №461, №548, №577, №578, №649, №650 в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року позовну заяву в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714 та від 23.03.2018 №608230/41048714, №608231/41048714, рішень комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.03.2018 №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714 та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №534, №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608, №461, №548, №577, №578, №649, №650 складені Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН - залишено без розгляду з підстав передбачених ст.123 КАС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що ухвала прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає,що згідно ч. 1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч.2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч. 3 для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведеного випливає, що положення в інших Законах щодо строків звернення до суду мають пріоритет над приписами ст.122 КАС України, тобто якщо Законом встановлено інший строк звернення до суду, ніж у КАС України, то застосовуються приписи, які встановлені Законом.

Відтак, за пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України одним з основних прав платника податків є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Підпунктом 14.1.7 п. 14.1 ст.14 ПК України дано визначення оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні №1797-VIII від 21.12.2016р. статтю 56 ПК України доповнено пунктом 56.23 такого змісту оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику: (пп.56.23.1)

Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику: (пп.56.23.2)

Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; (пп.56.23.3)

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку, (пп.56.23.4)

З огляду на це апелянт вважає, що порядок оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється статтею 56 ПК України.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Поряд з цим, вважає некоректним посилання суду першої інстанції на лист Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011р. №203/11/13-11, в тій частині, що протягом 1095 днів можливе оскарження лише податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання. Оскільки, вказаний лист було прийнято в період, коли норма п.56.18 ст.56 ПК України звучала так: з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або піше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов 'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Тобто, зазначеною нормою ПК України було врегульовано питання застосування строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Однак, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень №657-VII від 24.10.2013р„ внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема в абзаці першому п.56.18 ст.56 слова про нарахування грошового зобов'язання виключено. Таким чином, у редакції п.56.18 ст.56 ПК України, що діє з 01.01.2014. з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Додатковим доказом даного твердження є доповнення ст.56 ПК України згадуваним пунктом 56.23, який й передбачає оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

З урахуванням викладеного приписи ст.56 ПК України є положеннями, які регулюють питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправним та скасування рішень державної фіскальної служби, в тому числі й рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на положення ст.102 ПК України, апелянт вважає, що такий строк становить 1095 днів з дня отримання відповідного оскаржуваного рішення.

Крім того апелянт за необхідне вважає врахувати і ту обставину, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Суд безпідставно не врахував положення п.56.21 ст.56 ПК України згідно з яким, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідачів, залишаючи без розгляду позов в частині визнання протиправними та скасування Рішень про відмову в реєстрації податкових накладних (у зв'язку із пропуском строку передбаченого ч.4 ст.122 КАС України), оскаржуваною ухвалою одночасно залишив без розгляду й інші позовні вимоги позивача, а саме: зобов'язання контролюючого органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №534. №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608. №461, №548. №577, №578, №649, №650. Однак, зобов'язання контролюючого органу вчинити певні дії, в даному випадку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, є окремою позовною вимогою, відмінною від вимоги про скасування та визнання протиправними рішень, до якої варто застосовувати інші строки на звернення до суду, ніж ті, які застосовано судом першої інстанції.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН складено податкові накладні від 30.11.2017 №534, №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608, від 23.11.2017 №115, від 30.11.2017 №461, №548, №577, №578, №649, №650, які були надіслані для реєстрації в ЄРПН 15.12.2017, про те їх реєстрація була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

В подальшому рішеннями Комісії ДФС України та комісії ГУ ДФС України у Волинській області від 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714, від 23.03.2018 №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, від 31.05.2018 №749271/41048714, від 23.03.2018 №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714, №608230/41048714, №608231/41048714 відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних.

При визначені норми, якою слід керуватись при вирішенні питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, в даних правовідносинах суд першої інстанції правильно виходив з наступного, що застосування строку на звернення до суду нерозривно пов'язано з обставинами, що зумовлюють початок його перебігу та законодавством, яке повинно бути застосоване для його обрахунку з огляду, зокрема, на дію відповідного законодавства в часі.

При цьому вірно зазначив, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Строк звернення до адміністративного суду є процесуальним строком, що встановлюється спеціальним процесуальним законом - Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при застосуванні процедури адміністративного оскарження (досудового порядку врегулювання спору), застосуванню підлягають положення частини четвертої статті 122 КАС України, якою передбачено строк звернення до суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції встановлено, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та звернувся в порядку адміністративного оскарження до Комісії ДФС з розгляду скарг, рішеннями яких від 27.02.2018, 16.03.2018 та 05.04.2018 скарги ТзОВ ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714 та від 23.03.2018 №608230/41048714, №608231/41048714, №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714, які і є предметом оскарження у даній справі - без змін.

На підтвердження доказів надіслання позивачу оскаржуваних рішень, представником відповідачів надано суду реєстри поштових відправлень, з яких слідує, що рішення комісії ДФС за результатами розгляду скарг були надіслані на адресу позивача та отримані товариством 02.03.2018 та 23.03.2018 відповідно, що підтверджується інформацією із Інтернет-сайту Укрпошти. Також як слідує з матеріалів справи ДФС України направила електронним зв'язком рішення про результати розгляду скарг 10.04.2018, що підтверджується копією скриншота електронної сторінки ДФС України (т.2 а.с.202).

Однак, до суду позивач звернувся 17.08.2018, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції вх. №10813/18, тобто з пропуском передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України тримісячного строку на оскарження рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714 та від 23.03.2018 №608230/41048714, №608231/41048714, №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714 після застосування процедури досудового врегулювання спору.

Крім того, ТзОВ ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях не вказало причин пропуску вказаного строку, що, відповідно, позбавило суд першої інстанції можливості надати оцінку поважності причин його пропуску, Також позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, а посилання на застосування в такому випадку 1095 днів на оскарження рішення не заслуговують на увагу.

Оскільки перешкод та підстав для вчасного вчинення позивачем процесуальних дій судом першої інстанції не встановлено, позивач не обґрунтовав причини пропуску строку звернення до суду та не надав доказів, які підтверджують неможливість вчасного звернення з цим позовом до суду, а враховуючи, що позивачем подано адміністративний позов з пропуском тримісячного строку звернення до суду, то суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовну заяву в частині визнання протиправними та скасування рішень від 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714 та від 23.03.2018 №608230/41048714, №608231/41048714, №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714 та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №534, №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608, №461, №548, №577, №578, №649, №650 складені Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН_ДІСТРІБЮШИН слід залишити без розгляду, як то встановлено ч.3 статті 123 КАС України.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 0340/1641/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 31.01.19