ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2019 р.
м. Київ
Справа № 911/2057/18
Суддя Черногуз А.Ф., при секретарі Білій О.А., розглянув в порядку загального позовного провадження
позов Приватного акціонерного товариства Київобленерго (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику Вишгород, Шевченка 7А (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка, буд. 7А, код ЄДРПОУ 37256796)
про стягнення 194032,18 грн збитків
за участю представників:
позивача: Кричевський В.В. (ордер №182578);
відповідача: Толкачов А.В. (керівник);
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 14.09.2018 Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А" про стягнення 194032,18 грн збитків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.
08.10.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява позивача б/н від 04.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Згідно ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Ухвалою від 16.10.2018 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 06.11.2018, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
В судовому засіданні 06.11.2018 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, судом оголошено перерву до 20.11.2018.
15.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано відзив на позов.
Крім того, 15.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичної особи-підприємця Федченка Юрія Олександровича.
В судовому засіданні 20.11.2018 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, відмовив в задоволенні заяви відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, оголосив перерву в судовому засіданні до 03.12.2018.
30.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано відповідь на відзив.
03.12.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
В судове засідання 03.12.2018 представники сторін не з'явились, суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відклав судове засідання на 17.12.2018, відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
В судовому засіданні 17.12.2018 суд заслухав представника позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.01.2019, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання.
14.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 07.11.2011 між Публічним акціонерним товариством АЕС Київобленерго (актуальна назва - Приватне акціонерне товариство Київобленерго ) (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного буднику Вишгород, Шевченка 7А (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 220050106;
- 15.06.2018 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: м. Вишгород, вул. Шевченка, 7А, виявлено факт порушення п. 8.2.4. ПРРЕЕ, а саме виявлено самовільне дооблікове підключення до мережі енергопостачальної організації, шляхом приєднання струмоприймачів, спожита електроенергія якими не була врахована розрахунковим приладом обліку, про що складено акт про порушення № К039558 від 15.06.2018;
- 20.06.2018 проведено засідання комісії по розгляду акту від 15.06.2018 № К039558, про що складено протокол № 0298.;
- за результатами розгляду акту від 15.06.2018 № К039558 постачальником здійснено розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, що за розрахунком становить 194032,18 грн.
- У зв'язку із незгодою споживача з результатами перевірки та рішенням комісії, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 194032,18 грн збитків.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав наступне:
- відповідач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зі скаргою від 04.07.2018 зі скаргою на дії працівників Приватне акціонерне товариство Київобленерго щодо складення акту від 15.06.2018 № К039558; у відповідь на зазначену скаргу Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом повідомила скаржника про те, що у спірному акті, як у описі порушення, так і в наведеній в акті схемі електропостачання споживача, не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, таким чином, НКРЕКП вважає, що енергопостачальник не мав підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу вартості не облікованої електричної енергії на підставі акта;
- самовільного підключення відповідачем не здійснювалось, позаяк офісні приміщення, що були підключені у точці, що була виявлена при перевірці представниками енергопостачальника, розміщуються у підвалі будинку та перебувають у приватній власності юридичних осіб, тож відповідач на має законних повноважень на втручання у внутрішньогосподарську діяльність останніх, та не може відповідати за факт незаконного приєднання до електромережі.
В судовому засіданні 14.01.2019 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оголосив перерву в судовому засіданні до 22.01.2019.
В судовому засіданні 22.01.2019 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти позову заперечив.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
07.11.2011 між Публічним акціонерним товариством АЕС Київобленерго (актуальна назва - Приватне акціонерне товариство Київобленерго ) (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного буднику Вишгород, Шевченка 7А (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 220050106.
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВт, а споживач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами вказаного договору.
Відповідно до п. 1.2 договору, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною вказаного договору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
15.06.2018 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: м. Вишгород, вул. Шевченка, 7А, виявлено факт порушення п. 8.2.4. ПРРЕЕ, а саме виявлено самовільне дооблікове підключення до мережі енергопостачальної організації, шляхом приєднання струмоприймачів, спожита електроенергія якими не була врахована розрахунковим приладом обліку, про що складено акт про порушення № К039558 від 15.06.2018.
Як вказано в зазначеному акті, при його складані представник споживача від підпису відмовився.
Позивачем було надано відповідачу запрошення на засідання комісії по розгляду акта про порушення від 15.06.2018 № К039558, що відбудеться 20.06.2018. Вказане запрошення отримано відповідачем 18.06.2018, про що свідчить власноручний напис керівника відповідача на останньому. Вказаний факт також підтверджено відповідачем у судовому засіданні.
20.06.2018 проведено засідання комісії по розгляду акту від 15.06.2018 № К039558, про що складено протокол № 0298. За результатами розгляду акту вирішено провести нарахування заподіяних збитків згідно п. 8.2.4. та п. 2.1.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562. Примірник вказаного акту отримано представником споживача, про що свідчить власноручний напис керівника відповідача на останньому.
Відповідач звернувся до позивача з листом б/н від 22.06.2018, в якому заперечував проти рішення комісії.
Отже, за результатами розгляду акту від 15.06.2018 № К039558 постачальником здійснено розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, що за розрахунком становить 194032,18 грн, вказаний розрахунок міститься в п. 12 вищезазначеного акту.
У зв'язку із незгодою споживача з результатами перевірки та рішенням комісії, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 194032,18 грн збитків.
Суд, дослідивши подані докази та пояснення сторін, встановив наступне.
Відповідно до 8.2.5. ПРРКК у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Зі спірного акту про порушення від 15.06.2018 № К039558 вбачається, що споживач від підписання останнього відмовився. З огляду на це, акт має бути підписаний особами, зазначеними в п. 8.2.5. ПРРКК, а саме уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Водночас, спірний акт підписано чотирма представниками позивача та двома невстановленими особами, прізвища яких в акті зазначені нерозбірливо, особи яких не посвідчені, зокрема паспортними даними.
Виходячи з наведеного, суд констатує, що акт про порушення від 15.06.2018 № К039558 складено з порушенням вимог чинного на момент такого складання законодавства в частині складу осіб, що мають підписувати такі акти, а відтак вказаний акт не може вважатись дійсним в розумінні п. 8.2.5. ПРРКК.
Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості необлікованої внаслідок порушення електроенергії, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електричної енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів п. 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 910/277/18).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 194032,18 грн збитків. В рішенні комісії, оформленому протоколом № 0298 від 20.06.2018 зазначено, що акт підлягає розрахунку згідно п. 8.2.4. ПРРЕЕ, п. 2.1.6. Методики за період 183 дні з 15.12.2017 по 15.06.2018 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.
Відповідно до п. 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором.
За змістом пп. 6 п. 2.1. Методики, остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Згідно з п. 2.8. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 6 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.пор.обл., кВт·год) визначається за формулою W доб.пор.обл. = W доб. + W доб.с.п., (2.11) , де W доб. (кВт·год) визначається за формулою (2.4) Методики; W доб.с.п. (кВт·год) визначається за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
За змістом п. 2.9. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.
Суд, дослідивши схему електропостачання відповідача, що наведена в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 07.11.2011, що є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії № 220050106 від 07.11.2011, встановив, що підключення об'єкту відповідача відбувається через дві точки підключення (основна, резервна), а облік споживання електроенергії відбувається чотирма лічильниками, позначеними на схемі електропостачання.
Водночас, на схемі, що міститься в акті про порушення, позначена лише одна точка підключення без вказівки на її призначення (основна, резервна), один лічильник, місце дооблікового підключення через автоматичний вимикач. Водночас, у зв'язку з тим що представниками енергопостачальна в акті про порушення не наведено повної схеми підключення відповідача, у суду відсутня можливість встановити чи не здійснюється облік спожитої у вказаній точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником.
Крім того, зі змісту акта про порушення від 15.06.2018 № К039558 вбачається, що під час його складення здійснювалась фотофіксація правопорушення, що було підтверджено позивачем у відповіді на відзив з наданням копій роздрукованих фотознімків, завірених позивачем. Дослідивши вказані знімки у судовому засідання разом з актом про порушення від 15.06.2018 № К039558, судом було встановлено, що автоматичний вимикач, через який згідно пояснень позивача відбувалось без облікове підключення та споживання, розміщений на монтажній панелі для автоматичних вимикачів (din-рейці) під № 7. Крім того, на вказаній панелі розміщено ще 6 автоматичних вимикачів.
Суд звертає увагу на те, що спосіб підключення вказаних автоматичних вимикачів до дротів живлення з наданих фотографій встановити неможливо, позаяк місця підключення ввідних дротів приховані під планкою на якій нанесені порядкові номери автоматичних вимикачів.
Суд констатує, що в акті про порушення від 15.06.2018 № К039558, а саме в наведеній в ньому схемі, позивачем також не вказано способу підключення всіх автоматичних вимикачів, як і не вказано, що спосіб підключення позивачем встановлювався, не зазначено через який саме автоматичний вимикач здійснювалось безоблікове підключення (з наданих фотографій вбачається, що підключення здійснено до вимикача № 7).
В наявній в акті про порушення від 15.06.2018 № К039558 схемі відображено лише два автоматичних вимикачі із семи, без зазначення приналежності автоматичних вимикачів до решти трьох лічильників, що обліковують енергоспоживання відповідача.
Відсутність в акті про порушення від 15.06.2018 № К039558 відомостей про повну схему обліку електроенергії відповідача, на якій відображено спосіб підключення всіх автоматичних вимикачів (підключення через шину (перемички) чи підключення кожного з автоматичних вимикачів окремо), чи відповідних письмових пояснень з цього приводу, не дає можливості суду встановити чи було підключення автомату № 7, а також інших шести автоматичних вимикачів, здійснено до чи після будь-якого з чотирьох лічильників відповідача, в той час як підключення автоматичного вимикача після приладу обліку автоматично унеможливлює безоблікове споживання через його вивідні клеми.
Принагідно суд звертає увагу на те, що в акті не відображений навіть той лічильник, який зображений на фотографії з написом на ньому Робоче освітлення під'їздів , який згідно акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 07.11.2011 може мати № 228547 або № 228599, та, відповідно, автоматичний вимикач, що йому відповідає.
Щодо заяв свідків, що додані позивачем до відповіді на відзив, то останні не приймаються судом до уваги, позаяк не спростовують обставин, що встановлені судом та не можуть вплинути на факт встановлення судом факту наявності недоліків акту про порушення. Крім того, вказані заяви складені працівниками позивача, що не є такими, яких можна визнати незацікавленими особами.
Дослідивши розрахунок збитків, наведений в п. 12 акту про порушення від 15.06.2018 № К039558, суд встановив наступне. Пунктами 2.8., 2.9. Методики визначено спеціальний порядок розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії, зокрема, у випадку порушення споживачем пп. 6 п. 2.1. ПРРЕЕ.
З розрахунку, що наведений позивачем у спірному акті, неможливо встановити яким чином та за якою формулою виконано останній. Позивач ані в акті про порушення, ані в позові, ані в протоколі комісії не зазначає способу визначення та обрахунку прийнятої до розрахунку потужності пропускної здатності мережі в розмірі 35,64 кВт, а саме на підставі чого (стандартів, методології тощо) обраховано останню, що унеможливлює встановлення судом факту правильності її визначення, тоді як остання безпосередньо впливає на правильність визначення розміру заявлених до стягнення збитків. Так само, позивачем не зазначено яким чином визначено добову величину споживання.
Серед іншого, позивачем розраховано вартість електроенергії за період 183 дні, протягом якого змінювався тариф, проте позивачем в розрахунку не визначено періоду за який розраховано вартість недооблікованої електричної енергії по кожному тарифу.
Суд звертає увагу на те, що в формі акту про порушення пункт № 11 визначено як Інші обставини, які впливають на розрахунок , проте позивачем не внесено до останнього усіх необхідних вихідних даних, що впливають на розрахунок та способу їх обчислення з посиланням на відповідні пункти Методики. Так само, жодних пояснень та розшифровки розрахунку не зазначено в позові.
Виходячи з того, що позивачем не зазначено яким чином вирахувані величини на підставі яких здійснювався розрахунок, не зазначено формули відповідно до якої здійснено останній, не зазначено якими пунктами Методики керувався позивач при здійсненні розрахунку, у суду відсутня можливість перевірити правильність та обґрунтованість такого розрахунку.
Щодо посилання відповідача на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 7235/20/7-18 від 14.08.2018, в якому остання повідомила скаржника про те, що у спірному акті, як у описі порушення, так і в наведеній в акті схемі електропостачання споживача, не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, таким чином, НКРЕКП вважає, що енергопостачальник не мав підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу вартості не облікованої електричної енергії на підставі акта, суд зазначає наступне. Зі схеми, наведеної в акті про порушення від 15.06.2018 № К039558 вбачається, що на останній визначено точку приєднання до електромережі та остання позначена на схемі як дооблікове приєднання , тож посилання на те, що представниками енергопостачальника, в порушення вимог Методики, не визначено точки підключення судом до уваги не приймаються, позаяк вказане спростовується відомостями, що містяться в спірному акті.
Щодо посилань відповідача на те, що офісні приміщення, що були підключені у точці, що була виявлена при перевірці представниками енергопостачальника, розміщуються у підвалі будинку та перебувають у приватній власності юридичних осіб, тож відповідач на має законних повноважень на втручання у внутрішньогосподарську діяльність останніх, та не може відповідати за факт незаконного приєднання до електромережі, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 4. Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 07.11.2011, що є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії № 220050106 від 07.11.2011, споживач зобов'язався нести відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електроустановок, які знаходяться у його віданні, за збереження засобів обліку та управління електроспоживанням, за раціональне використання електроенергії, додержання оперативної дисципліни відповідно до Правил користування електроенергією. Тож, у випадку якщо порушення відбулось в електромережі, що відноситься до балансової належності відповідача, саме він є особою, що за відповідає за таке порушення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Виходячи з того, недоліки акта про порушення зазначені вище є істотними та такими що позбавляють суд можливості встановити об'єктиву істину у справі, враховуючи, що позивачем в акті наведено неповну схему електропостачання, що не відповідає дійсним обставинам справи та умовам договору, враховуючи що позивачем ані в позовній заяві, ані в розрахунку, наведеному в акті не зазначено яким чином вирахувані величини на підставі яких здійснювався розрахунок, не зазначено формули відповідно до якої здійснено останній, не зазначено якими пунктами Методики керувався позивач при здійсненні розрахунку, враховуючи, що позивачем при складанні акту про порушення від 15.06.2018 № К039558 не дотримано вимог п. 8.2.5. ПРРКК щодо кола осіб, що мають підписувати акт про порушення у випадку відмови від підписання представником споживача, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 194032,18 грн збитків необгрутованою, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача - Приватне акціонерне товариство Київобленерго (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188).
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене та підписане 01.02.2019.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 03.02.2019 |
Номер документу | 79556052 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні