Ухвала

від 30.01.2019 по справі 804/1097/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2019 року

Київ

справа №804/1097/16

адміністративне провадження №К/9901/13144/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації, Державного реєстратора Зінченка Ігоря Івановича, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське , ОСОБА_3 про скасування рішень за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон (далі - ТОВ СП Скорпіон , позивач) звернулося суду з позовом до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації (далі - Відділ з питань державної реєстрації, відповідач 1), Державного реєстратора Зінченка Ігоря Івановича (далі - державний реєстратор, відповідач 2), у якому просило скасувати рішення № 25764803 від 02 листопада 2015 року Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, рішення № 25764363 від 02 листопада 2015 року Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладеними між ТОВ СК Скорпіон та ОСОБА_3, належним чином не перевірено відсутність вже зареєстрованого права оренди на дані земельні ділянки, внаслідок чого було неправомірно здійснено реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок за різними особами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що договори оренди земельної ділянки № 406 від 23 листопада 2004 року та б/н від 17 вересня 2009 року, на підставі яких вищевказані земельні ділянки перебувають на праві оренди у користуванні позивача, є чинними, строк дії договорів оренди не закінчився, достроково не розірвані, записи про розірвання або припинення договорів до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі не вносилися. З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що державним реєстратором при прийнятті оскаржуваних рішень порушено принцип законності, оскільки не було перевірено інформацію про наявність вже зареєстрованих речових прав, що, у свою чергу, призвело до одночасного існування подвійної державної реєстрації прав. За таких умов, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25764803 від 02 листопада 2015 року та № 25764363 від 02 листопада 2015 року визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ Агрофірма Христофорівське звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга подана 07 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/1097/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року прийнято до свого провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації, Державного реєстратора Зінченка Ігоря Івановича, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське , ОСОБА_3 про скасування рішень, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що під час реєстрації за скаржником права оренди земельних ділянок у державного реєстратора не виникло обов'язку запитувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ документи або іншу інформацію під час вчинення реєстраційних дій, відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV). Крім того, наголошує, що оскільки даний спір виник з приводу права користування третьою особою спірними земельними ділянками, то він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини шостої статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Скорпіон до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації, Державного реєстратора Зінченка Ігоря Івановича, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Христофорівське , ОСОБА_3 про скасування рішень передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко