Рішення

від 21.01.2019 по справі 524/7063/17

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7063/17

Провадження №2-а/524/12/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання - Крижановської Я.О.,

з участю ОСОБА_1, Шинкаренко Н.М., Гонтара В.М., ОСОБА_4, Білоконя О.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю АТП-15307 , Приватне підприємство Ямщик , Приватне підприємство Креміньзовніштранссервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-комплект , Товариство з обмеженою відповідальністю Креміньавто , Мале колективне підприємство Фірма Аделла , Приватне підприємство Євротранс-сервіс , Приватне підприємство Союз-Агро-Експрес , про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.05.2017 року № 373 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському автотранспорті, що здійснюються в режимі маршрутного таксі у м. Кременчуці , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 звернулися в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 373 від 3 травня 2017 року Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському автотранспорті, що здійснюються в режимі маршрутного таксі в м. Кременчуці . Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 листопада 2018 року адміністративну справу в частині позовних вимог ОСОБА_7 було залишено без розгляду з підстав частини 5 статті 205, пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України. Ухвала набрала законної сили.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що в порушення статей 1, 8, 9, 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконком прийняв регуляторний акт, хоча проект регуляторного акту не був оприлюднений і аналіз його регуляторного впливу був відсутній. Збільшуючи тариф на перевезення пасажирів у міському маршрутному автотранспорті, відповідач виходив лише з припущень і не перевірив обґрунтованість виконаних перевізниками розрахунків тарифів. Позивач вважав, що відповідач не мав матеріалів перевірки обґрунтованості тарифів, що свідчить про те, що тариф було підвищено без перевірки достовірності та обґрунтованості поданих перевізниками розрахунків. Окрім того, деякі з перевізників не уклали з відповідачем договору на виконання послуг з перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі.

Відповідач позов не визнав. Представник Шинкаренко Н.М. суду пояснила, що оскаржуване рішення було прийнято у відповідності до вимог п.п. 2 пункту а статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні і статті 10 Закону України Про автомобільний транспорт , тобто в межах повноважень відповідача та в порядку, визначеному Методикою розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затв. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 року № 1175. Під час прийняття рішення були враховані розрахунки автотранспортних підприємств, які покривають витрати з надання послуг та забезпечують технічний розвиток цих підприємств. На думку представника, оскаржуване рішення не є регуляторним актом, оскільки не встановлює, не змінює та не скасовує норми права, а кількість перевізників, яким погоджений граничний тариф, є визначеним. Підставою для погодження тарифу органом місцевого самоврядування є положення частини третьої статті 35 Закону України Про автомобільний транспорт , а також п.п. 2.1.2 Договорів на виконання транспортних послуг щодо перевезення пасажирів на міському маршруті м. Кременчука, укладених за результатами проведених конкурсів. Розрахунок тарифу проведено у відповідності до Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту.

Представники третіх осіб Гонтар В.М., Горбенко Т.В., Білокінь О.О. вважали позов безпідставним з тих самих підстав, які наводились представником відповідача.

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 25 вересня 2017 року (т.1, а.с. 123). Ухвалою суду від 8 лютого 2018 року (т.1, а.с. 209) відповідача було зобов'язано опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту. Вимоги ухвали суду відповідачем були виконанні, що підтверджується долученим до матеріалів справи примірником газети Вісник Кременчука № 8 (1886) від 22 лютого 2018 року (т.1, а.с. 216, 217). За клопотанням представника позивача від перевізників суд витребовував докази (т.1, а.с. 224-225) та за клопотанням представника відповідача залучив до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на боці відповідача - ТОВ АТП-15307 , ПП Ямщик , ПП Креміньзовніштранссервіс , ТОВ Авто-комплект , ТОВ Креміньавто , МКП Фірма Аделла , ПП Євротранс-сервіс та ПП Союз-Агро-Експрес (т. 1, а.с. 226). Ухвалою суду від 11 травня 2018 року підготовче провадження у справі було закінчено (т.2, а.с. 174). Ухвалою від 21 листопада 2018 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника третьої особи Білоконя О.О. про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (т. 3, а.с. 10).

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:

Між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та третіми особами укладені договори на виконання транспортних послуг щодо перевезення пасажирів на міському маршруті м. Кременчука (т.1, а.с. 53-101). 3 травня 2017 року відповідач прийняв рішення № 373 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському автотранспорті, що здійснюється в режимі маршрутного таксі в м. Кременчуці . Згідно додатку до рішення, тариф на проїзд, окрім маршруту № 25, був встановлений в сумі 5,00 грн. на перевезення одного пасажира (т.1, а.с. 21,22). Прийняттю цього рішення передували звернення суб'єктів господарювання, які надають послуги з пасажирських перевезень, з наданням розрахункових матеріалів щодо необхідності збільшення тарифу (т.1, а.с. 31-51). Проект рішення та аналіз регуляторного впливу не оприлюднювався.

Правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Постанова КМУ від 18 лютого 1997 року № 176 Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 17 листопада 2017 року № 1175 Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту (т.2 а. с. 184). Тариф діяв до опублікування 22.11.2018 року оголошення про прийняття виконкомом Кременчуцької міської ради Полтавської області рішення №1484 від 16.11.2018 року Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирі у міському пасажирському автотранспорті, що здійснюється в режимі маршрутного таксі та експресному режимі в м. Кременчуці

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 1160-IV) визначено, що регуляторний акт це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

- регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Оскаржуване рішення Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському автотранспорті, що здійснюється в режимі маршрутного таксі в м. Кременчуці за своєю правовою природою є регуляторним актом, яким змінені норми права, оскільки він розрахований на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, з метою встановлення тарифів на перевезення населення у місті Кременчуці.

Відповідно до статті 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону № 1160-IV, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

У відповідності зі статтею 12 Закону № 1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації , діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

Отже, виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради порушено процедуру підготовки та подальшого оприлюднення оспорюваного рішення, яке є регуляторним актом.

Водночас, суд зазначає наступне: як вбачається зі змісту рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373, ним не лише встановлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті, що здійснюються в режимі маршрутного таксі в місті Кременчук суб'єктами господарювання всіх форм власності на одного пасажира згідно з додатком (п. 1 розпорядчої частини), а й врегульовано інші питання, зокрема: зобов'язано керівників підприємств, які виконують перевезення пасажирів у міському автотранспорті, що здійснюються в режимі маршрутного таксі, дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року № 176 (п. 2 розпорядчої частини), приписано Відділу транспорту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (ОСОБА_8) встановити контроль за виконанням графіків руху автобусів-перевізників на міських автобусних маршрутах, що здійснюються в режимі маршрутного таксі (п. 3 розпорядчої частини) тощо.

Це означає, що оскаржуваний позивачем правовий акт, тобто рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373, є одночасно регуляторним актом, а в певній частині - індивідуальним актом. Разом із тим, заявлені по справі позовні вимоги зводяться до визнання його протиправним та скасування не лише в частині нормативно-правових приписів, а в цілому, тобто і в частині індивідуальних правових приписів.

У відповідності до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненим законом способом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

За загальним правилом акт вважається застосованим до особи, якщо на його підставі іншими особами, не обов'язково суб'єктами владних повноважень, вчинені дії, прийняті рішення, чи має місце бездіяльність щодо конкретної особи. Застосуванням нормативно-правового акта до особи є також виникнення на підставі цього акта правовідносин, які покладають на особу певні права чи обов'язки. У свою чергу, особу слід ввважати суб'єктом правовідносин, в яких буде застосовано нормативно-правовий акт, якщо вона безпосередньо є учасником матеріальних правовідносин, для врегулювання яких прийнято нормативно-правовий акт.

Приписами п. 1 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373, враховуючи зміст додатку до цього рішення, встановлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті, які надаються 8-ма автомобільними перевізниками (суб'єктами господарювання) за 19-ма міськими автобусними маршрутами загального користування. Прив'язки до конкретних перевізників із числа 8-ми або до конкретних маршрутів із числа 19-ти ні позовна заява не містить.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про те, що на підставі приписів п. 1 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373 іншими особами, не обов'язково суб'єктами владних повноважень, вчинені дії, прийняті рішення, або допущено бездіяльність відносно особи позивача. Доказів існування конкретних правовідносин за участю позивача, які виникли б на підставі приписів п. 1 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373 та які породжували б для позивача конкретні права чи обов'язки, судом також не здобуто.

Отже, судом не встановлено порушення конкретних суб'єктивних прав, свобод або законних інтересів позивача внаслідок видання відповідачем індивідуально-правових приписів у формі рішення виконавчого комітету міської ради від 3 травня 2017 року № 373. Більш того, посилання на такі порушення навіть відсутні по тексту позовної заяви.

За змістом КАС України провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування має свої особливості, які визначено ст. 171 КАС України в редакції до 15.12.2017 року, тобто станом на дату відкриття провадження у даній справі, а також ст. 264 КАС України в редакції із 15.12.2017 року, тобто станом на дату прийняття судом рішення в даній справі.

Однією з особливостей даного виду провадження є те, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом строку їх чинності (ч. 3 ст. 264 КАС України в редакції із 15.12.2017 року). Крім того, право оскаржити нормативно-правовий акт належить певному коло осіб, а саме: особам, щодо яких його застосовано, а також особам, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2 ст. 171 КАС України в редакції до 15.12.2017 року, ч. 2 ст. 264 КАС України в редакції із 15.12.2017 року).

При цьому з матеріалів справи слідує, що з урахуванням приписів п. 4 розпорядчої частини рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16 листопада 2018 року № 1484 (т.2, а.с. 222) оскаржуване позивачем в судовому порядку рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373 втратило чинність із 23.11.2018 року, тобто з моменту оприлюднення в газеті Вісник Кременчука (т.3, а.с. 13-14) рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16 листопада 2018 року № 1484.

За таких обставин позивач не може вважатись суб'єктом правовідносин, в яких буде застосовано нормативно-правовий акт в майбутньому. Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 травня 2017 року № 373 як таке, що втратило чинність, не може в майбутньому регулювати правовідносини, відповідно й впливати на зміст та обсяг прав, свобод та законних інтересів позивача.

В силу викладеного вище підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст.ст. 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.05.2017 року № 373 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів у міському пасажирському автотранспорті, що здійснюються в режимі маршрутного таксі у м. Кременчуці - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Перебіг строку апеляційного оскарження починається з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення - 31.01.2019 року.

Суддя