Рішення

від 01.02.2019 по справі 531/1002/18

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1002/18

Номер провадження 2/540/147/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Карлівської міської територіальної громади в особі Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_2, яка мотивована тим, що рішенням восьмої сесії шостого скликання Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області від 14.087.2011 р. було вирішено дати ОСОБА_2 - позивачу по справі дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,0050 га для будівництва індивідуального гаража з адресою: м. Карлівка, вул. Гориста. В подальшому позивачу рішенням 45 позачергової сесії шостого скликання Карлівської міської ради Полтавської області 24.04.2014 р. вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки за рахунок земель Карлівської міської ради та вирішено передати у власність її для цільового призначення, для будівництва індивідуальних гаражів, також дозволено оформити право власності на дану земельну ділянку. Крім цього, рішенням виконавчого комітету Карлівської міської ради від 24.06.2014 р. було дозволено провести будівництво гаража розміром 4,10 м на 6,10 м на земельній ділянці згідно свідоцтва про право власності. У 2014 р. позивач побудував гараж з погребом, якому було присвоєно відповідний номер та поштову адресу. Натомість, позивачу було відмовлено у визнанні за ним права власності і на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, оскільки вони підлягають прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку. Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майно, зокрема: гараж №1166 по вул. Гористій,6-А у м. Карлівка Полтавської області, а саме: гараж літ. Б , погріб літ. б .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, направили заяви про розгляд справи без участі представника, проти позову не заперечують та при вирішенні питання покладаються на розсуд суду (а.с.32, 46,68).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_2 - позивач по справі, є власником земельної ділянки площею 0,005 га кадастровий номер 5321610100:50:005:0402, що знаходиться за адресою: м. Карлівка, вул. Гориста Карлівського району Полтавської області., цільове призначення якої, для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.6).

Як убачається з рішення виконавчого комітету Карлівської міської ради від 24.06.2014 р. №100 "Про надання дозволу на будівництво та реконструкцію", вирішено дозволити ОСОБА_2 - позивачу по справі, провести будівництво гаража розміром 4.10 м на 6.10 м на земельній ділянці, згідно вищевказаного свідоцтва про право власності (а.с.8).

За рішенням виконавчого комітету Карлівської міської ради від 25.05.2016 р. №87, за результатами розгляду заяви позивача було вирішено присвоїти гаражу №1166, яким користується ОСОБА_2, поштову адресу- м. Карлівка, вул. Гориста, 6-А Полтавської області (а.с.9).

Технічний паспорт на гараж №1166, що за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений у липні 2016 р., а замовником якого вказаний ОСОБА_2, відповідно до якого відображені збудовані об'єкти нерухомості, а саме: гараж літ. Б та погріб літ. б ., які не зареєстровані як об'єкти закінченого будівництва (а.с.10,11).

За результатами проведення 08.06.2018 р. технічного обстеження вищевказаного гаража встановлено можливість надійної та безпечної його експлуатації (а.с.12).

Як убачається з документів, наданих Карлівською міською радою 17.12.2018 року (а.с.70-82), в Карлівській міській раді створено Відділ державного архітектурного контролю апарату Карлівської міської ради, якому передані функції державного архітектурно-будівельного контролю на території м.Карлівка.

Так, на звернення позивача до Карлівської міської ради про визнання за ним права власності на самовільно збудований гараж з погребом, відмовлено та було повідомлено, що дане нерухоме майно підлягає прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на них у судовому порядку (а.с.22).

Відповідно до ч. 2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

У відповідності із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч. 2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст.376 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.

Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

З аналізу частин третьої, четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Саме такий висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові ВС/КЦС від 11 липня 2018 року в справі № 1621/436/12.

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28.01.2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з'ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

За таких обставин, оскільки гараж побудований позивачем на земельній ділянці, що була йому передана для будівництва у встановленому законом порядку, відповідно до її цільового призначення, будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, та ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до Карлівської міської територіальної громади в особі Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж №1166 по вул. Гористій,6-А у м. Карлівка Полтавської області, який складається з гаражу літ. Б , погреба літ. б .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, паспорт громадянина України серія КО №508975 виданий 20.08.2003 р. Карлівським РВ УМВС України в Полтавські йобласті , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - Карлівська міська територіальна громада в особі Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області, місце знаходження: м. Карлівка, вул.. Полтавський шлях, 54 Полтавської області.

Суддя С.М.Косик