Рішення

від 22.12.2018 по справі 703/1886/17

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1886/17

2/703/157/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарях судового засідання Литвин Г.Т., Харченко М.О., Бойко Л.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Хорс до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_5, про визнання права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки, -

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Хорс звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_5, про визнання права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 1 липня 2008 року між ОСОБА_6 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Хорс було укладено договір оренди землі №152 щодо оренди земельної ділянки площею 2,73 га строком до 31 грудня 2017 року, який зареєстровано у Смілянському ГВ Державного підприємства Центр державного земельного кадастру 17 березня 2009 року за №040979200172. Вищевказаний договір сторонами достроково не розривався, право оренди земельною ділянкою не потребувало реєстрації, оскільки на час укладання договору право оренди не реєструвалося, а реєстрації підлягав лише договір оренди землі, що й було зроблено у відповідності до законодавства, що діяло на момент його укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі він повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно п. 6.3 договору оренди земельної ділянки передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 3-х днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі. Відповідно до підписаного акту приймання-передачі об'єкта оренди ОСОБА_6 передав, а СТОВ Зернова компанія Хорс прийняв в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку. Згідно свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем ОСОБА_6 є його дочка ОСОБА_3 Відповідно до п. 12.5 договору оренди землі від 1 липня 2008 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов договору або його розірвання. Тобто, ОСОБА_3, як спадкоємець ОСОБА_6, успадкувавши земельну ділянку стала стороною діючого договору оренди землі та має певні права і обов'язки стосовно земельної ділянки. ОСОБА_3 протягом 2015-2016 років отримувала орендну плату від СТОВ Зернова компанія Хорс за користування успадкованою земельною ділянкою. Однак, не зважаючи на наявність діючого договору оренди землі, 19 жовтня 2016 року ОСОБА_3 уклала інший договір оренди земельної ділянки на строк до 2065 року з ОСОБА_2 Право оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано 21 жовтня 2016 року. Оскільки, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, крім того, укладення нового договору оренди порушує права СТОВ Зернова компанія Хорс на першочергове право на укладення договору оренди, тому звернулося до суду з позовом в якому просить визнати за СТОВ Зернова компанія Хорс право оренди земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки площею 2,73 га укладеного між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_6, визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, припинити право оренди земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,73 га, яке виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 19 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради ОСОБА_5 від 21 жовтня 2016 року.

21 листопада 2017 року директор СТОВ Зернова компанія Хорс надіслав до суду заяву про зміну підстави позову в якій просила визнати за СТОВ Зернова компанія Хорс право оренди земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки площею 2,73 га укладеного між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_6, визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, припинити право оренди земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,73 га, яке виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 19 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради ОСОБА_5 від 21 жовтня 2016 року та зобов'язати державного реєстратора зареєструвати право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі №3329 від 25 жовтня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2,7302 га укладеного між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що у 2008 році між ОСОБА_6 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Хорс було укладено договір оренди землі строком до 31 грудня 2017 року. Після смерті ОСОБА_6 його донька ОСОБА_3 успадкувала вищевказану земельну ділянку та взяла на себе не тільки права але і обов'язки спадкодавця стосовно спірної земельної ділянки. У 2014 році СТОВ Зернова компанія Хорс переукладала договори оренди землі, в тому числі, і договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 Вищевказаний договір був підписаний ОСОБА_3, однак, державна реєстрація такого не проведена, оскільки СТОВ Зернова компанія Хорс мало намір провести державну реєстрацію договорів, після переукладення їх з усіма орендодавцями. Протягом всього часу ОСОБА_3 отримувала орендну плату за договором оренди в повному обсязі. У 2016 році коли СТОВ Зернова компанія Хорс мало намір провести державну реєстрацію договору оренди державним реєстратором було відмовлено у здійсненні такої, оскільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки терміном на 49 років. Зазначила, що у 2018 році ОСОБА_3 направила до СТОВ Зернова компанія Хорс лист в якому просила не проводити державну реєстрацію договору оренди укладеного між нею та СТОВ Зернова компанія Хорс оскільки такий є недійсним, так як підписаний в період дії іншого договору укладеного між її батьком ОСОБА_6 та СТОВ Зернова компанія Хорс . Також зазначила, що позивачем земельна ділянка не обробляється, орендна плата не сплачується, оскільки строк дії догову оренди укладений у 2008 році уже закінчився, а зареєструвати право оренди землі по договору оренди від 2014 року вони у 2016 році не мали змоги. Вважає такі дії відповідача неправомірними та просить суд визнати за СТОВ Зернова компанія Хорс право оренди земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки площею 2,73 га укладеного між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_6, визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, припинити право оренди земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,73 га, яке виникло на підставі договору оренди землі №б/н від 19 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради ОСОБА_5 від 21 жовтня 2016 року та зобов'язати державного реєстратора зареєструвати право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі №3329 від 25 жовтня 2014 року щодо земельної ділянки площею 2,7302 га укладеного між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що розпорядження майном, укладення договору оренди з іншим орендарем є правом його довірителя, передбаченим чинним законодавством, яким відповідач ОСОБА_3 скористалася. Крім того, зауважив, що укладення договору оренди має на меті, перш за все, настання юридичних наслідків, які виникають з моменту реєстрації права оренди, що і відбулося після укладення договору оренди між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тобто у останнього, з моменту реєстрації права оренди виникло право передбачене законом, відтак, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те,що договір оренди між ним та ОСОБА_3 укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Він правомірно орендує спірну земельну ділянку, сплачує за неї орендну плату відповідно до вимог договору оренди.

Третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, відзив на позов, заперечення на відзив, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи приходить до наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 1 липня 2008 року між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки №152, строком до 31 грудня 2017 року, який зареєстрований у Смілянському РВ ДП Центр ДЗК 17 березня 2009 року (а.с. 7-8).

Відповідно до акту прийому-передачі об'єкта оренди вищевказана земельна ділянка була передана ОСОБА_6 до СТОВ Зернова компанія Хорс 11 вересня 2008 року (а.с. 7).

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2014 року спадкоємцем ОСОБА_6, який помер 30 листопада 2013 року є його донька ОСОБА_3. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 2,7302 га, кадастровий номер 7123781500:02:001:0447 розташованої на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 9).

25 жовтня 2014 року між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки №3329, строком до 31 грудня 2025 року (а.с. 47-48).

З відомостей про виплату грошей за оренду землі вбачається, що ОСОБА_3 16 та 24 грудня 2015 року, 12 лютого та 25 серпня 2016 року отримувала грошові кошти за договором оренди землі (а.с. 13-16).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка площею 2,7302 га кадастровий номер 7123781500:02:001:0447 передана ОСОБА_2 в оренду строком до 2065 року. Право оренди зареєстровано 19 жовтня 2016 року (а.с. 11-12).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ст. 7 ЗУ Про оренду землі право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи 1 липня 2008 року між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки №152, строком до 31 грудня 2017 року, який зареєстрований у Смілянському РВ ДП Центр ДЗК 17 березня 2009 року (а.с. 7-8).

Відповідно до акту прийому-передачі об'єкта оренди вищевказана земельна ділянка була передана ОСОБА_6 СТОВ Зернова компанія Хорс 11 вересня 2008 року (а.с. 7).

25 жовтня 2014 року між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки №3329, строком до 31 грудня 2025 року (а.с. 47-48).

Однак, правовідносини, за якими виникає правонаступництво , не потребують укладення окремого правочину про заміну сторони, однак, якщо сторони для зручності вирішили внести зміни до договору оренди то між орендодавцем та орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції. При укладенні додаткової угоди до договору посилання на підстави її укладення є обов'язковим. При укладенні додаткової угоди до договору, якою змінюється сторона в договорі, відбувається перехід прав і обов'язків, що вже існують.

Як вбачається з матеріалів справи між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_3 25 жовтня 2014 року було укладено договір оренди земельної ділянки №3329, строком до 31 грудня 2025 року (а.с. 47-48).

Однак, згідно вищевказаного договору оренди, будь-які дані стосовно того, що такий, укладений у зв'язку із зміною орендодавця та з метою внесення змін до договору оренди укладеного між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_6 він не містить. Відтак, суд приходить до висновку, що договір оренди землі №3329 від 25 жовтня 2014 року, укладений між СТОВ Зернова компанія Хорс та ОСОБА_3 не є договором про зміну орендодавця та таким, в який внесено зміни до вже діючого договору.

Згідно з частиною 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку,на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7цього Закону,від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

За правилами частини 2 даної статті договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Правила припинення зобов'язань за домовленістю сторін визначені статтею 604 ЦК України.

За змістом вказаної статті зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, новація спосіб припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Новація характеризується подвійною правовою природою, адже вона виступає одночасно підставою для виникнення зобов'язальних правовідносин та підставою їх припинення. Новація породжує нові зобов'язальні правовідносини, отже виступає правостворюючим юридичним фактом та одночасно правоприпиняючим припиняючи первісне зобов'язання.

З часу укладення сторонами договору оренди земельної ділянки відбулася заміна первісного зобов'язання новим. Первісне зобов'язання, яке виникло у сторін за оспорюваним договором, припинено з моменту укладення нового правочину щодо оренди земельної ділянки.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 лютого 2018 року у справі N 346/3978/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а згідно з вимогами частини третьої цієї ж статті - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Згідно із ч. 5 ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Державна реєстрація договорів оренди землі була передбачена законодавством України до 31 грудня 2012 року (включно), а з 1 січня 2013 року здійснюється державна реєстрація права оренди, а договір набирає чинності з моменту реєстрації такого права, що додатково визначено у ст.17 Закону України Про оренду землі , яким передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

З положень ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача ( орендаря, суб'єкта іншого права, похідного від права власності, іпотекодержателя, спадкоємця), сторони правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Проте після підписання 25 жовтня 2014 року договору оренди землі з ОСОБА_3 СТОВ Зернова компанія Хорс , не вчинило жодних дій щодо проведення державної реєстрації права оренди, а твердження представника позивача про те, що державна реєстрація права оренди вищевказаного договору не була проведена у зв'язку з відсутністю достатньої кількості укладених договорів оренди з іншими орендодавцями є безпідставним та таким, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Оскільки за вказаним договором оренди землі не проведено державну реєстрацію прав, тому цей договір оренди землі не набрав чинності, відтак СТОВ Зернова компанія Хорс не набуло прав орендаря за ним, внаслідок чого відповідач ОСОБА_3 уклавши договір оренди землі з ОСОБА_2, не порушила права позивача.

Вказане роз'яснено в правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові по справі № 6-643цс16 від 13 червня 2016року і є обов'язковою для застосування судами.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, укладаючи договір оренди земельної ділянки, виходили з того, що у СТОВ Зернова компанія Хорс станом на 19 жовтня 2016 року відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, а у ОСОБА_3 відсутні відповідні обов'язки за договором від 25 жовтня 2014 року, оскільки сторони цього договору не набули цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення такого.

Будь-які домовленості між ОСОБА_3 та СТОВ Зернова компанія Хорс щодо користування спірною земельною ділянкою, що передували правочину від 19 жовтня 2016 року у даному випадку, не є підставою для ствердження про порушення прав позивача на користування спірною земельною ділянкою, а також для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19 жовтня 2016 року.

Статтею 204 ЦК встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Презумпція правомірності правочину, а відтак і цивільно-правового договору, встановлена законодавцем у статті 204 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з нормами глави 16 ЦК України правочин може бути визнано судом недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Підставою недійсності правочину відповідно достатті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Всупереч вищевикладеному представник позивача не надав суду доказів недійсності договору оренди укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 203 ЦК України.

Суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що підставою позову СТОВ Зернова компанія Хорс є фактичні обставини, що викладені позивачем в позовній заяві.

Як вбачається з позовної заяви СТОВ Зернова компанія Хорс підставою для припинення права оренди та скасування рішення про державну реєстрацію такого зазначено те, що існує інший договір оренди землі - договір від 19 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором не було враховано, що між ОСОБА_3 та СТОВ Зернова компанія Хорс був укладений договір оренди який діяв.

На цю ж підставу позивач посилався і при заявленні позовної вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі від 19 жовтня 2016 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога про припинення права оренди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в даній справі є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 19 жовтня 2016 року.

Оскільки представником позивача не надано доказів недійсності договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 19 жовтня 2016 року, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Оскільки в задоволенні позовних вимог СТОВ Зернова компанія Хорс суд відмовляє, відтак судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 204, 215, 393, 604, 626, 627, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76,77,81, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. 124, 125, 126 ЗУ України, Законом України Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року, -

вирішив:

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Хорс до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_5, про визнання права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом 30-ти днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Відповідно до Перехідних Положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 31 січня 2019 року.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Хорс , вул. Подільська, 10 с. Погреби Драбівський район Черкаська область.

Відповідач: ОСОБА_3, жителька АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_1.

Третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_5, вул. Леніна, 9 с. Мала Смілянка Смілянський район Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська