печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2215/19-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2019 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: не з`явився,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 року за № 42016101010000182 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 року за № 42016101010000182, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , дізнавшись в грудні 2014 року про те, що потерпілому ОСОБА_5 необхідні грошові кошти в сумі 117000 дол. США та достовірно знаючи, що в останнього наявне нерухоме майно, ринкова вартість якого значно перевищує вказану суму коштів, вирішив шляхом реалізації злочинної схеми шахрайським способом заволодіти належним потерпілому майном. Реалізовуючи свої злочинні наміри та використовуючи скрутне становище потерпілого, ОСОБА_4 , через спільних знайомих, повідомив ОСОБА_5 про те, що готовий на вигідних умовах надати йому в позику вищевказану суму грошових коштів під заставу належного останньому нерухомого майна за умови укладення договорів позики та іпотеки.
В подальшому, ОСОБА_4 09.12.2014 року надав потерпілому у позику грошові кошти в сумі 1901250 грн. (117000 дол. США) строком до 09.12.2015 року, при цьому спонукаючи його укласти із ним договір іпотеки, предметом якого є належне ОСОБА_5 нерухоме майно. Надалі, потерпілий ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики грошових коштів уклав із ОСОБА_6 договір іпотеки, предметом якого є належні ОСОБА_5 житловий будинок та земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, в грудні 2015 року ОСОБА_5 , намагаючись в обумовлений строк повернути ОСОБА_7 позичені грошові кошти, звернувся з цією метою до нього, однак ОСОБА_4 проігнорував звернення потерпілого та почав уникати з ним особистих зустрічей і відповідати на його телефонні дзвінки, а згодом зовсім перестав виходити на зв`язок та зник.
Після цього, ОСОБА_4 , здійнюючи незаконні дії, спрямовані на заволодіння нерухомим майном, належним ОСОБА_5 , організував підроблення підпису потерпілого на рекомендованому повідомленні щодо вручення останньому письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання згідно договору позики (тобто вимоги про повернення ОСОБА_5 в обумовлений строк позичених грошових коштів). Крім того, ОСОБА_4 організував підроблення довідки Голосіївського сервісного центру по роботі зі споживачами Комунального концерну «Центр комунального сервісу», в якій зазначалося, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживає лише ОСОБА_4 , в той час, як у вказаному сервісному центрі наявна інформація щодо реєстрації за вказаною адресою ще й ОСОБА_5 та його малолітнього сина ОСОБА_8 подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи вищевказані підроблені документи, укладені із ОСОБА_5 договори позики та іпотеки від 09.12.2014 року та інші документи, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 із заявою щодо реєстрації за ним права власності на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , після чого 14.06.2016 року нотаріус провів відповідні реєстраційні дії. Надалі, ОСОБА_4 передав вищевказане нерухоме майно в якості статутного капіталу до створеного останнім підприємства ТОВ «Ріксос ЛТД» (код ЄДРПОУ 40714870), а згодом через підконтрольну йому особу - ОСОБА_10 формально продав його іншій підконтрольній йому особі - ОСОБА_11 .
Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , користуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, використовуючи завідомо підроблені офіційні документи, шляхом шахрайства, заволодів нерухомим майном, належним ОСОБА_5 , тим самим завдавши останньому майнової шкоди.
Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013, за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом злочину.
Постановою Прокурора групи прокурорів ОСОБА_12 від 18.01.2018 року земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013 за адресою: АДРЕСА_1 , визнана речовим доказам у кримінальному провадженні № 42016101010000182.
Таким чином, на даний час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказану земельну ділянку з метою забезпечення збереження речових доказів.
З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.
В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності прокурора.
Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 року за № 42016101010000182, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , користуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, використовуючи завідомо підроблені офіційні документи, шляхом шахрайства, заволодів нерухомим майном, належним ОСОБА_5 , а саме: житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013 за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим завдавши останньому майнової шкоди.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013 за адресою: АДРЕСА_1 є предметом злочину.
Постановою Прокурора групи прокурорів ОСОБА_12 від 18.01.2018 року земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013 за адресою: АДРЕСА_1 , визнана речовим доказам у кримінальному провадженні № 42016101010000182.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.12.2018 року № 150073021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:005:0013 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 .
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оскільки, земельна ділянка, на яку просить накласти арешт прокурор, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині накладення арешту шляхом заборони розпорядження.
Разом з тим, клопотання в частині накладення арешту на майно шляхом заборони користування не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не обгрутовано наявність обставин, які підтверджують, що незастосування заборони користування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна.
При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 року за № 42016101010000182 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:005:0013, площею 0,0936 га, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у кримінальному провадженні № 42016101010000182 від 26.07.2016 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2019 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 79572577 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Григоренко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні