Постанова

від 28.01.2019 по справі 917/972/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р. Справа № 917/972/18

Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від ТОВ "Стривер": від ФОП Ракецького С.О.: від відповідача: від третьої особи: Стойка О.В. Пелипенко Н.М., Пушай В.І. Склярук С.І. Не з'явився Карнаук А.В. за ордером Остапенко І.Л. за довіреністю Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 24.10.2018 року (повний текст складено 29.10.2018 року) у справі№ 917/972/18 (суддя Тимощенко О.М.) за позовом до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер", м. Полтава (замінено на Фізичну особу-підприємця Ракецького С.О., м. Полтава згідно оскаржуваного рішення) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава Управління державної казначейської служби України у м. Полтава, м. Полтава простягнення 578 191, 53 грн. заборгованості

В С Т А Н ОВ И В:

У серпні 2018 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стривер" до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Управління державної казначейської служби України у м. Полтава (далі - Третя особа) про стягнення 578 191,53 грн. заборгованості за Договором підряду №19 капітального ремонту бульвару Богдана Хмельницького (від проспекту Миколи Вавілова до вулиці Головка) у місті Полтава (ІІ черга) від 21.09.2017 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2018р. замінено Позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Стривер" на Фізичну особу-підприємця Ракецького Станіслава Олександровича (далі - ФОП Ракецький С.О.), позовні вимоги задоволені у повному обсязі та стягнуто з Відповідача на користь заміненого Позивача суму заборгованості у розмірі 578 191, 53 грн.

Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати спірне рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог заявник скарги зазначив, що судом першої інстанції не встановлено об'єктивно всі обставини справи та неправильно застосовно норми процесуального та матеріального права, оскільки станом на час розгляду заяви про заміну Позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" ФОП Ракецьким С.О., сума неврегульованих зобов'язань за Договором підряду становила 2562179,88грн., у зв'язку з чим Договір про відступлення права вимоги №34 від 04.10.2018р. обґрунтовує тільки часткове відступлення права вимоги за Договором підряду №19. Також Відповідач вважав, що судом першої інстанції не прийнято його доводи щодо неможливості проведення оплати іншій особі, оскільки ФОП Ракецький С.О. не є одержувачем бюджетних коштів, а Договір підряду №19, укладений у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого не передбачають заміни сторони сторони у зобов'язанні.

На адресу суду від ФОП Ракецького С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги. Зокрема, зазначав, що ані Договором підряду, ані положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" не встановлено заборони на укладення договорів про відступлення права вимоги, а твердження Відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального права не відповідають дійсності, оскільки такі аргументи Відповідача зводяться лише до викладення загальних обставин справи.

Представник Відповідача у судовому засіданні 21.01.2019р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Представник ФОП Ракецького С.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" та Третьої особи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи. Від Третьої особи на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стривер" та Відповідачем 21.09.2017 року Договору підряду №19, згідно з яким ТОВ "Стривер" зобов'язався виконати роботи з проведення капітального ремонту бульвару Богдана Хмельницького (від проспекту Миколи Вавілова до вулиці Головка) у м. Полтаві (II черга), а Відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити їх;

- перерахування Відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Стривер" у якості попередньої оплати грошових коштів у розмірі 1983988,35 грн., про що свідчить копія платіжного доручення № 8 (арк. с. 28);

- підписання між Відповідачем та ТОВ "Стривер" акту приймання виконаних будівельних за грудень 2017року, форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2017 року згідно яких загальна вартість виконаних робіт та витрат склала 2562179,88 грн.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стривер", обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалось на наявність у Відповідача обов'язку сплатити грошові кошти у сумі 578 191,53 грн. (залишок суми за актом з урахуванням попередньої оплати), за виконані ним роботи.

Відповідач у суді першої інстанції заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Так, за змістом відзиву, зазначав, що ТОВ "Стривер" вірно визначено вартість виконаних робіт та неоплачених робіт в сумі 578 191,53 грн. за Договором підряду на підставі оформленого та підписаного між сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт. Проте зазначав, що оскільки він є органом місцевого самоврядування і утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, а Третьою особою не було зараховано вищезазначений акт приймання виконаних будівельних робіт в якості погашення суми попередньої оплати та відмовлено в реєстрації зобов'язань в сумі 578191,53 грн., тому відсутні підстави до оплати виконаних Позивачем робіт.

В процесі розгляду справи від ТОВ "Стривер" на 19.10.2018 року до суду надійшла заява про заміну учасника справи його правонаступником (арк. с. 114-116) в якій останній просив суд замінити Позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" на його правонаступника ФОП Ракецького С.О. на підставі ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви, ТОВ "Стривер" посилалось на укладення 04.10.2018 року Договору про відступлення права вимоги № 34, за умовами пункту 1.1. якого, первісний кредитор (ТОВ "Стривер") відступив, а новий кредитор (ФОП Ракецький С.О.) повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором підряду № 19 капітальний ремонт бульвару Богдана Хмельницького (від проспекту Миколи Вавілова до вулиці Головка) у м. Полтаві (II черга) від 21.09.2017 року (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (боржник).

Про наведені обставини, Відповідача було повідомлено 08.10.2018р. відповідним повідомлення вих. №133 від 08.10.2018р. (а.с. 119).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів доведеності факту порушення Відповідачем зобов'язань за Договором підряду. При цьому, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни Позивача - ТОВ "Стривер" на його правонаступника ФОП Ракецького С.О.

Оскаржуючи зазначене рішення, Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно в рішенні здійснив заміну Позивача у справі, оскільки новий кредитор - ФОП Ракецький С.О. не є одержувачем бюджетних коштів, умови бюджетного фінансування не передбачають можливість проведення оплати іншій особі, крім тієї, що визначена умовами укладеного Договору підряду. Також зазначав, що Договір підряду №19, укладений у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" положення якого не передбачають заміни сторони у зобов'язанні.

Факт наявності невиконаних зобов'язань на суму 578 191,53грн. за Договором підряду №19 від 21.09.2017р. Відповідачем не оспорюється, спір щодо розміру суми невиконаних Відповідачем зобов'язань між сторонами відсутній.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги - це цивільно- правовий правочин, який укладається між первісним та новим кредитором і передбачає перехід до останнього зобов'язальних прав вимоги. Функціонально цесія забезпечує юридичну можливість заміни учасників зобов'язального правовідношення при дотриманні незмінності його предмета та змісту.

Цесія розглядається як двосторонній правочин, тому що для здійснення відступлення правав вимоги необхідним і достатнім є волевиявлення двох осіб - цедента і цесіонарія, тобто первісного кредитора і набувача вимоги.

Зазначене узгоджується із принципом свободи договору, що закріплений в ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з обставин спору, предметом розгляду у справі 917/972/18 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" про стягнення з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 578 191,53 грн. заборгованості за Договором підряду №19 капітального ремонту бульвару Богдана Хмельницького (від проспекту Миколи Вавілова до вулиці Головка) у місті Полтава (ІІ черга) від 21.09.2017 року.

Разом з тим, ФОП Ракецький С.О. за Договором про відступлення права вимоги №34 від 04.10.2018, набув право вимоги виконання Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради зобов'язання щодо сплати грошових коштів у сумі 578 191,53 грн., що належало ТОВ Товариству з обмеженою відповідальністю "Стривер" за Договором підряду № 19 від 21.09.2017 року.

Оскільки, зміст укладеного Договору підряду №19 від 21.09.2017р. не містить будь- яких заборон на укладення договорів про відступлення права вимоги, таких заборон не містять і положення Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для заміни первісного кредитора на нового кредитора та стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 578 191,53 грн. на користь ФОП Ракецького С.О., оскільки право останнього на отримання наведених грошових коштів є порушеним.

Доводи апеляційної скарги про те, що господарський суд, здійснюючи заміну Позивача у справі при прийнятті рішення фактично позбавив Відповідача права на оскарження ухвали про заміну сторони, є помилковими, оскільки звертаючись до суду апеляційної інстанції, Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі, а у відповідності до приписів ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дійсно, вимогами ч. 3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено постановлення судом ухвали з приводу заміни правонаступника, але оскільки за змістом ч. 1 цієї норми зазначена процесуальна дія вчиняється на будь-якій стадії процесу, викладення судом першої інстанції висновку щодо заміни Позивача у справі в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України в судовому рішенні, яким закінчено розгляд справи із зазначенням про це в його резолютивній частині, не є процесуальним порушенням, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу, ФОП Ракецький С.О. просив суд стягнути з Відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 8 750,00грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В підтвердження понесених витрат на послуги адвоката до матеріалів справи надано: копію Договору від 29.11.2018 року про надання правничої допомоги, копію акту виконаних робіт від 30.11.2018р. щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), копію квитанції б/н від 30.11.2018р., в призначенні платежу якої зазначено: "оплата за правничі послуги згідно Договору від 29.11.2018р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №942 від 22.04.2011р. та ордер №018707 від 29.11.2018р. на надання правової допомоги

Дослідивши надані документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні копії документів є належним доказом понесення витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Карнаук А.В. (який був присутній у судовому засіданні під час перегляду справи судом апеляційної інстанції) на суму 8750,00 грн., у зв'язку з чим наведена сума підлягає стягненню з Відповідача на користь ФОП Ракецького С.О.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене вище, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 24.10.2018 року у справі № 917/972/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 24.10.2018 року у справі № 917/972/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.10.2018 року у справі № 917/972/18 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 03365854) на користь Фізичної особи-підприємця Ракецького Станіслава Олександровича (3600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 8750,00 грн.

Зобов'язати господарський суд Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 01.02.2019.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай