Рішення

від 13.03.2018 по справі 905/2462/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2018 м. Харків Справа № 905/2462/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аеро-Транс

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Моспінське вуглепереробне підприємство

про стягнення 543 994,61 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ Аеро-Транс звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ Моспінське вуглепереробне підприємство 543 994,61 грн., з яких: 442 360,61 грн. - заборгованість за договором підряду №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р., 68 026,64 грн. - пеня, 7 853,42 грн. - 3% річних, 25 753,55 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати робіт.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2017р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В. Ухвалою суду від 16.11.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/2462/17.

Згідно з ухвалою суду від 19.12.2017р., у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, було ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

За змістом письмових пояснень вх.№32865/17 від 15.12.2017р. позивач посилається на наступне: основний борг у розмірі 442 360,61 грн. рахується за актом приймання виконаних робіт № АТ -036 від 16.01.2017р., із врахуванням переплати у розмірі 5 496,60 грн., здійсненої відповідачем 31.03.2016р.; датою, з якої підлягає нарахуванню інфляційні втрати, 3% річних та пеня, є 16.02.2017р. з огляду на умови п. 4.4 договору; всі рахунки надавались замовнику нарочно разом з актами приймання виконаних робіт для підписання, окремо рахунки по договору засобами поштового зв'язку або іншим чином не надсилались; вимога від 10.10.2017р. була направлена на адресу відповідача кур'єрською поштовою службою ФЕМ 10.10.2017р., що підтверджується квитанцією №001239.

У відзиві за вх. № 33220/17 від 19.12.2017р. відповідач проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечив з посиланням на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виконання робіт за договором підряду №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р., оскільки не надано технічного завдання та заявок по договору. Водночас, як вказує відповідач, позивач не надавав рахунки на оплату, а тому у відповідача відсутні підстави для погашення заборгованості за вказаним правочином.

У клопотанні за вх. № 33224/17 від 19.12.2017р. відповідач посилається на наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), а саме: проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, протиправне захоплення незаконними збройними формуваннями майнового комплексу відповідача, як на підставу для звільнення його від сплати неустойки за спірним правочином.

Представники сторін у судове засідання щодо розгляду справи по суті 13.03.2018р. не з'явились, при цьому сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні рекомендовані повідомлення про отримання ухвали суду від 15.02.2018р., а тому, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за їх відсутністю у судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 13.03.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

26.01.2016р. між ТОВ Моспінське вуглепереробне підприємство (замовник, відповідач) та ТОВ Аеро-Транс (підрядник, позивач) укладений договір підряду № 29УП-УП-ДЦ, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконувати: перевезення технологічної породи, магнетиту, відходів вуглезбагачення; роботу автотранспорту; на ТОВ Моспінське ВПП , відповідно до Технічного завдання на закупівлю робіт (послуг) автотракторної техніки, а також виконати інші разові роботи, не передбачені Технічним завданням, необхідність виконання яких може виникнути при виробничій необхідності замовника на підставі письмових заявок замовника. Роботи за цим договором виконуються підрядником на підставі технічного завдання та замовлень на виконання робіт замовника, які містять найменування робіт, які мають бути виконані, об'єм та строки виконання. Замовник зобов'язується своєчасно вносити плату за виконані роботи на умовах, передбачених вказаним договором. Роботи виконуються підрядником за адресою: територія ТОВ Моспінське вуглепереробне підприємство : Донецька обл., м. Моспіно, вул. Гришина, 1А. (п. п. 1.1 - 1.4 договору).

У п. 4.1 договору передбачено, що вартість виконаних по даному договору робіт , передбачених п.1.1 договору орієнтовно складає 1 000 000 грн., крім того ПДВ 20% 200 000 грн., всього 1 200 000 грн.

Даний договір набирає чинності з 27.01.2016р. Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов'язань, обговорених даним договором датою закінчення строку дії договору є 31.12.2016р. включно, а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному договору, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) всіх прийнятих на себе по договору зобов'язань (п.7.1 договору).

З огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Як вказує позивач, у січні - грудні 2016 року, січні 2017 року останнім було виконано роботи, обумовлені договором підряду №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р. Проте, відповідач встановлений вищевказаним договором обов'язок щодо оплати виконаних підрядних робіт у визначені спірною угодою строки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 442 360,61 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Тобто, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1, 3 ст.13, 86, 162 ГПК України при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором підряду позивачем має бути доведено, в т. ч., факт виконання робіт за договором, а також настання строку виконання замовником за договором обов'язку стосовно оплати підрядних робіт.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За умовами п.п.3.4, 3.5 договору після виконання робіт, замовник зобов'язаний оглянути виконані підрядником роботи та при відсутності зауважень прийняти їх шляхом підписання наданого підрядником акта здачі-приймання виконаних робіт. У випадку виявлення, під час здачі-приймання виконаних робіт, допущених та/або виявлених недоліків та інших відступлень від умов договору, сторони складають відповідний акт виявлених недоліків, в якому зазначають перелік недоліків та строк їх усунення.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, у січні - грудні 2016 року, січні 2017 року ТОВ Аеро-Транс було виконано підрядні роботи за договором №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р. на загальну суму 12 729 357,84 грн. та оформлені наступні акти здачі-приймання виконаних робіт: №АТ- 061 від 31.01.2016р. на суму 83 161 грн. з ПДВ, №АТ- 080 від 16.02.2016р. на суму 321 163,44 грн. з ПДВ, №АТ- 0081 від 16.02.2016р. на суму 25 027,20 грн. з ПДВ, №АТ- 082 від 16.02.2016р. на суму 3 282,30 грн. з ПДВ, №АТ- 113 від 29.02.2016р. на суму 17 330,54 грн. з ПДВ, №АТ- 114 від 29.02.2016р. на суму 25 027,20 грн. з ПДВ, №АТ- 121 від 29.02.2016р. на суму 374 409,01 грн. з ПДВ, №АТ- 142 від 16.03.2016р. на суму 390 843,07 грн. з ПДВ, №АТ- 143 від 16.03.2016р. на суму 9 190,44 грн. з ПДВ, №АТ- 144 від 16.03.2016р. на суму 22 492,80 грн. з ПДВ, №АТ- 176 від 31.03.2016р. на суму 530 241,18 грн. з ПДВ, №АТ- 177 від 31.03.2016р. на суму 62 626,28 грн. з ПДВ, №АТ- 178 від 31.03.2016р. на суму 29 779,20 грн. з ПДВ, №АТ- 212 від 18.04.2016р. на суму 477 986,32 грн. з ПДВ, №АТ- 213 від 18.04.2016р. на суму 13 305,60 грн. з ПДВ, №АТ- 214 від 18.04.2016р. на суму 59 081,40 грн. з ПДВ, №АТ- 243 від 30.04.2016р. на суму 306 380,57 грн. з ПДВ, №АТ- 244 від 30.04.2016р. на суму 31 680 грн. з ПДВ, №АТ- 245 від 30.04.2016р. на суму 26 258,40 грн. з ПДВ, №АТ- 280 від 16.05.2016р. на суму 62 168,70 грн. з ПДВ, №АТ- 281 від 16.05.2016р. на суму 18691,20 грн. з ПДВ, №АТ- 282 від 16.05.2016р. на суму 407 704,49 грн. з ПДВ, №АТ- 283 від 16.05.2016р. на суму 29146,82 грн. з ПДВ, №АТ- 316 від 31.05.2016р. на суму 404 712,95 грн. з ПДВ, №АТ- 313 від 31.05.2016р. на суму 120 426,13грн. з ПДВ, №АТ- 314 від 31.05.2016р. на суму 11 721,60 грн. з ПДВ, №АТ- 315 від 31.05.2016р. на суму 49 890,96 грн. з ПДВ, №АТ- 348 від 16.06.2016р. на суму 151 304,63 грн. з ПДВ, №АТ- 373 від 30.06.2016р. на суму 330 215,77 грн. з ПДВ, №АТ- 372 від 30.06.2016р. на суму 159 333,04 грн. з ПДВ, №АТ- 374 від 30.06.2016р. на суму 10 454,40 грн. з ПДВ, №АТ- 375 від 30.06.2016р. на суму 34 398,50 грн. з ПДВ, №АТ- 412 від 19.07.2016р. на суму 15 523,20 грн. з ПДВ, №АТ- 413 від 19.07.2016р. на суму 59 081,40 грн. з ПДВ, №АТ- 414 від 19.07.2016р. на суму 137 615,16грн. з ПДВ, №АТ- 415 від 19.07.2016р. на суму 563 187 грн. з ПДВ, №АТ- 438 від 31.07.2016р. на суму 54 223,60 грн. з ПДВ, №АТ- 439 від 31.07.2016р. на суму 173 948,86 грн. з ПДВ, №АТ- 440 від 31.07.2016р. на суму 515 555,42 грн. з ПДВ, №АТ- 441 від 31.07.2016р. на суму 18 057,60 грн. з ПДВ, №АТ- 478 від 16.08.2016р. на суму 6 336 грн. з ПДВ, №АТ- 479 від 16.08.2016р. на суму 59 081,40 грн. з ПДВ, №АТ- 480 від 16.08.2016р. на суму 159 435,97 грн. з ПДВ, №АТ- 481 від 16.08.2016р. на суму 545 354,29 грн. з ПДВ, №АТ- 508 від 31.08.2016р. на суму 41 184 грн. з ПДВ, №АТ- 509 від 31.08.2016р. на суму 36 236,59 грн. з ПДВ, №АТ- 510 від 31.08.2016р. на суму 218 722,68 грн. з ПДВ, №АТ- 511 від 31.08.2016р. на суму 514 448,16 грн. з ПДВ, №АТ- 550 від 16.09.2016р. на суму 61 510,31 грн. з ПДВ, №АТ- 551 від 16.09.2016р. на суму 233 750,22 грн. з ПДВ, №АТ- 552 від 16.09.2016р. на суму 12 038,40 грн. з ПДВ, №АТ- 553 від 16.09.2016р. на суму 491 118,02 грн. з ПДВ, №АТ- 581 від 30.09.2016р. на суму 36 748,80 грн. з ПДВ, №АТ- 582 від 30.09.2016р. на суму 116 720,71 грн. з ПДВ, №АТ- 583 від 30.09.2016р. на суму 496 537,76 грн. з ПДВ, №АТ- 584 від 30.09.2016р. на суму 33 676,40 грн. з ПДВ, №АТ- 623 від 17.10.2016р. на суму 25 344 грн. з ПДВ, №АТ- 624 від 17.10.2016р. на суму 129 689,69 грн. з ПДВ, №АТ- 625 від 17.10.2016р. на суму 20 875,43 грн. з ПДВ, №АТ- 626 від 17.10.2016р. на суму 540 847,56 грн. з ПДВ, №АТ- 655 від 31.10.2016р. на суму 27 308,74 грн. з ПДВ, №АТ- 656 від 31.10.2016р. на суму 533 543,53 грн. з ПДВ, №АТ- 657 від 31.10.2016р. на суму 148 010,93 грн. з ПДВ, №АТ- 658 від 31.10.2016р. на суму 19 641,60 грн. з ПДВ, №АТ- 699 від 16.11.2016р. на суму 467 263,38 грн. з ПДВ, №АТ- 700 від 16.11.2016р. на суму 19 641,60 грн. з ПДВ, №АТ- 701 від 16.11.2016р. на суму 16 936,67 грн. з ПДВ, №АТ- 737 від 30.11.2016р. на суму 44 901,86 грн. з ПДВ, №АТ- 738 від 30.11.2016р. на суму 43 744,54 грн. з ПДВ, №АТ- 739 від 30.11.2016р. на суму 19 641,60 грн. з ПДВ, №АТ- 740 від 30.11.2016р. на суму 341 521,48 грн. з ПДВ, №АТ- 784 від 16.12.2016р. на суму 6 336 грн. з ПДВ, №АТ- 785 від 16.12.2016р. на суму 17 067,96 грн. з ПДВ, №АТ- 786 від 16.12.2016р. на суму 312 985,27 грн. з ПДВ, №АТ- 817 від 30.12.2016р. на суму 24 945,48 грн. з ПДВ, №АТ- 818 від 30.12.2016р. на суму 261 798,82 грн. з ПДВ, №АТ- 819 від 30.12.2016р. на суму 30 096 грн. з ПДВ, №АТ- 034 від 16.01.2017р. на суму 10 137,60 грн. з ПДВ, №АТ- 035 від 16.01.2017р. на суму 19 693,80 грн. з ПДВ, №АТ- 036 від 16.01.2017р. на суму 447 857,21 грн. з ПДВ.

Вищевказані акти підписані відповідачем без зауважень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, скріплені печатками підприємств, містять посилання на договір №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р., що свідчить про виконання робіт саме за вказаним правочином.

Доказів звернення замовника до підрядника щодо виявлених недоліків виконаних робіт, оформлення акту виявлених недоліків виконаних робіт, який фіксує наявність недоліків, причини їх утворення та строки усунення (п.3.5 договору №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р.) відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 86 ГПК України, до матеріалів справи не надано.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 ГПК України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання підрядних робіт за спірним правочином.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.п.4.3, 4.4 оплата за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, в національній валюті України. Оплата робіт, виконаних підрядником у відповідному місяці, здійснюється замовником на 30 календарних днів з дати підписання обома сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт та отримання рахунку від підрядника.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок філії Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк у м. Краматорськ по рахунку №26005300802066 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у загальній сумі 12 286 997,23 грн. в рахунок погашення заборгованості в повному обсязі за роботи, які виконані позивачем згідно з актами здачі - приймання виконаних робіт №АТ- 061 від 31.01.2016р., №АТ- 080 від 16.02.2016р., №АТ- 0081 від 16.02.2016р., №АТ- 082 від 16.02.2016р., №АТ- 113 від 29.02.2016р., №АТ- 114 від 29.02.2016р., №АТ- 121 від 29.02.2016р., №АТ- 142 від 16.03.2016р., №АТ- 143 від 16.03.2016р., №АТ- 144 від 16.03.2016р., №АТ- 176 від 31.03.2016р., №АТ- 177 від 31.03.2016р., №АТ- 178 від 31.03.2016р., №АТ- 212 від 18.04.2016р., №АТ- 213 від 18.04.2016р., №АТ- 214 від 18.04.2016р., №АТ- 243 від 30.04.2016р., №АТ- 244 від 30.04.2016р., №АТ- 245 від 30.04.2016р., №АТ- 280 від 16.05.2016р., №АТ- 281 від 16.05.2016р., №АТ- 282 від 16.05.2016р., №АТ- 283 від 16.05.2016р., №АТ- 316 від 31.05.2016р., №АТ- 313 від 31.05.2016р., №АТ- 314 від 31.05.2016р., №АТ- 315 від 31.05.2016р., №АТ- 348 від 16.06.2016р., №АТ- 373 від 30.06.2016р., №АТ- 372 від 30.06.2016р., №АТ- 374 від 30.06.2016р., №АТ- 375 від 30.06.2016р., №АТ- 412 від 19.07.2016р., №АТ- 413 від 19.07.2016р., №АТ- 414 від 19.07.2016р., №АТ- 415 від 19.07.2016р., №АТ- 438 від 31.07.2016р., №АТ- 439 від 31.07.2016р., №АТ- 440 від 31.07.2016р., №АТ- 441 від 31.07.2016р., №АТ- 478 від 16.08.2016р., №АТ- 479 від 16.08.2016р., №АТ- 480 від 16.08.2016р., №АТ- 481 від 16.08.2016р., №АТ- 508 від 31.08.2016р., №АТ- 509 від 31.08.2016р., №АТ- 510 від 31.08.2016р., №АТ- 511 від 31.08.2016р., №АТ- 550 від 16.09.2016р., №АТ- 551 від 16.09.2016р., №АТ- 552 від 16.09.2016р., №АТ- 553 від 16.09.2016р., №АТ- 581 від 30.09.2016р., №АТ- 582 від 30.09.2016р., №АТ- 583 від 30.09.2016р., №АТ- 584 від 30.09.2016р., №АТ- 623 від 17.10.2016р., №АТ- 624 від 17.10.2016р., №АТ- 625 від 17.10.2016р., №АТ- 626 від 17.10.2016р., №АТ- 655 від 31.10.2016р., №АТ- 656 від 31.10.2016р., №АТ- 657 від 31.10.2016р., №АТ- 658 від 31.10.2016р., №АТ- 699 від 16.11.2016р., №АТ- 700 від 16.11.2016р., №АТ- 701 від 16.11.2016р., №АТ- 737 від 30.11.2016р., №АТ- 738 від 30.11.2016р., №АТ- 739 від 30.11.2016р., №АТ- 740 від 30.11.2016р., №АТ- 784 від 16.12.2016р., №АТ- 785 від 16.12.2016р., №АТ- 786 від 16.12.2016р., №АТ- 817 від 30.12.2016р., №АТ- 818 від 30.12.2016р., №АТ- 819 від 30.12.2016р., №АТ- 034 від 16.01.2017р., №АТ- 035 від 16.01.2017р., та частково у розмірі 5 496,60 грн. за роботи, які виконані позивачем згідно акту здачі - приймання виконаних робіт № АТ-036 від 16.01.2017р.

Отже, борг відповідача у розмірі 442 360,61 грн. виник внаслідок несплати вартості робіт згідно акту здачі - приймання виконаних робіт № АТ-036 від 16.01.2017р.

При цьому, виходячи з умов п. 4.4 укладеного сторонами правочину, строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт згідно акту здачі - приймання виконаних робіт № АТ-036 від 16.01.2017р. настав 15.02.2017р.

10.10.2017р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №10/10-в1 від 10.10.2017р. сплатити заборгованість за вказаним вище правочином у розмірі 442 360,61 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи відповідачем не представлено належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 ГПК України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед позивачем.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виконання підрядних робіт за спірним правочином з огляду на ненадання технічного завдання та заявок на виконання робіт, не заслуговують на увагу виходячи з наступного:

В силу приписів ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України, документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.4, 2.5 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Наявні у матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт, які підписані представниками сторін без зауважень стосовно якості та обсягу виконаних робіт та скріплені печатками підприємств, та у яких наявні посилання на договір №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р., є документами первинного обліку та фіксують факт виконання позивачем робіт та приймання їх відповідачем.

Відсутність технічного завдання на закупівлю робіт (послуг) автотракторної техніки та заявок жодним чином не спростовує такі встановлені судом обставини. При цьому, у самому договорі визначені види робіт, які виконуються, а безпосередньо у спірному акті здачі - приймання виконаних робіт - перелік автотранспорту, що використаний при виконанні робіт, кількість перевезеного вантажу та відстань перевезення, ціна робіт та інші необхідні відомості.

Посилання відповідача на відсутність його обов'язку щодо оплати виконаних позивачем робіт з огляду на ненадання рахунків на оплату робіт не прийняті судом до уваги виходячи з умов п. 4.4 договору, згідно з якими такий обов'язок відповідача насамперед пов'язується з підписанням актів здачі - приймання робіт.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні норм ст.613 вказаного нормативно-правового акту, внаслідок чого наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані підрядником роботи.

До того ж, з огляду на підписання відповідачем спірного акту здачі - приймання виконаних робіт, останній був обізнаний про вартість належних до сплати виконаних підрядних робіт.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 442 360,61 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 68 026,64 грн., 3% річних у розмірі 7 853,42 грн., інфляційні втрати у розмірі 25 753,55 грн.

В силу норм ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.п.5.1, 5.6 договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, вони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору. У випадку прострочення оплати вартості виконаних підрядником робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у момент прострочення, від вартості виконаних робіт, відповідно до заявки за кожен день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за період з 16.02.2017р. по 19.09.2017р. на суму боргу 442 360,61 грн. згідно акту здачі - приймання виконаних робіт № АТ-036 від 16.01.2017р., становить 68 026,64 грн., перевірений судом та встановлено, що позивач припустився помилки при визначенні кінцевої дати для нарахування пені, з огляду на приписи ч.6 ст.232 ГК України.

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені, згідно з яким розмір пені становить 57 422,04 грн.

Посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), а саме проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (місцезнаходження виробничих потужностей відповідача), захоплення підприємства відповідача, які звільняють останнього від відповідальності (сплати неустойки) за невиконання грошових зобов'язань за договором підряду №29УП-УП-ДЦ від 26.01.2016р. на підставі ст.617 ЦК України, до уваги судом не приймаються виходячи з наступного:

Указом №405/2014 від 14.04.2014р. Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Як свідчать обставини справи, правовідносини між сторонами за договором склались вже після настання обставин проведення антитерористичної операції, сторонами було свідомо обрано місце виконання робіт на території, де державою не забезпечується правовий режим діяльності підприємств, установ та організацій, внаслідок чого, укладаючи вказаний договір на обумовлених сторонами умовах, відповідач був обізнаний про існування визначених ним обставин.

Крім того, виходячи із специфіки укладеного сторонами правочину, предмет якого охоплює виконання робіт та надання послуг з боку позивача, відповідач не був позбавлений можливості вимагати припинення дії цього договору або зміну його умов (зокрема, зміни щодо прийняття робіт та послуг, оплати виконаних робіт) в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За змістом ст.10 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та ст.14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили), затверджений рішенням №40 (3) від 15.07.2014р. Президії Торгово-промислової палати України, що кореспондується та витікає з положень ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні , форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

За визначеннями наведеного Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно п.п.6.1, 6.2 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи, по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Аналіз приведеного вище Регламенту та положень ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні свідчить про те, що сертифікат засвідчує певні форс-мажорні обставини, які звільняють від відповідальності за чітко визначеними зобов'язаннями та на які вказано заявником.

Надані відповідачем сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №7621 від 19.06.2017р., №7622 від 19.06.2017р., якими засвідчено захоплення підприємства та протиправні дії третіх осіб, не є належними доказами обставин непереборної сили за спірними правовідносинами, оскільки підтверджують настання форс-мажору щодо податкових зобов'язань відповідача.

Одночасно, обставини захоплення підприємства відповідача виникли у березні 2017р., а отже жодним чином не могли вплинути на виконання відповідачем обов'язку щодо оплати робіт за спірним актом здачі - прийняття виконаних робіт, який виник 15.02.2017р.

Крім того, у п. 6.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору, якщо це стало наслідком обставин непереробного характеру (стихійні лиха - землетруси, повені і т.п. обставини природного характеру, які не залежать від волі сторін), які безпосередньо впливають на виконання договору. При цьому, у п. п. 6.3, 6.4. договору узгоджено, що сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов'язань по даному договору на умовах, передбачених у п. 6.1 договору, зобов'язана у строк не більш 5 днів з моменту виникнення таких обставин, письмово повідомити іншу сторону (лист, факс, телеграф) та надіслати підтвердження, яке видане Торгово - промисловою палатою України або іншим повноважним органом. В свою чергу, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення одною із сторін про неможливість виконання прийнятих по даному договору зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

Тобто, обставини, на які посилається відповідач в якості таких, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов'язання, за умовами укладеного між сторонами договору не вважаються випадком, що звільняє відповідача від відповідальності. До того ж, відповідач взагалі не повідомляв позивача про жодні обставини, які унеможливлюють або ускладнюють виконання зобов'язань за договором.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 57 422,04 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за період з 16.02.2017р. по 19.09.2017р. на суму боргу 442 360,61 грн. згідно акту здачі - приймання виконаних робіт № АТ-036 від 16.01.2017р., становить 7 853,42 грн., перевірений судом та встановлено відповідність вказаного розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задовольняються господарським судом у визначеному позивачем розмірі 7 853,42 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних втрат за період з березня 2017 року по серпень 2017 року на суму боргу 442 360,61 грн. згідно акту здачі - приймання виконаних робіт № АТ-036 від 16.01.2017р., становить 25 753,55 грн., перевірений судом та встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки при здійсненні вказаного розрахунку.

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 25 753,53 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задовольняються господарським судом частково у розмірі 25 753,53 грн.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, переплачена сума судового збору у розмірі 0,01 коп. згідно платіжного доручення № 883 від 20.09.2017р. може бути повернута позивачу за його клопотанням в порядку ст. 7 ЗУ Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аеро-Транс задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Моспінське вуглепереробне підприємство (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд.1, код ЄДРПОУ 31616011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю Аеро-Транс (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.10, код ЄДРПОУ 39704948) заборгованість у розмірі 442 360 (чотириста сорок дві тисячі триста шістдесят) грн. 61 коп., пеню у розмірі 57 422 (п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 7 853 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 25 753 (двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 53 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 25 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23.03.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва