Рішення

від 23.01.2019 по справі 908/1213/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/75/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2019 Справа № 908/1213/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Боєва О.С.,

Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали справи № 908/1213/18

За позовом: Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133, код ЄДРПОУ 20509800)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 8 466 503,36 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Мороз В.С., довіреність № 5 від 01.01.2019, адвокат, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 09.02.2018;

Вільний слухач: ОСОБА_6, довіреність № 270 від 18.01.2019, юрисконсульт;

Вільний слухач: ОСОБА_7, довіреність № 33 від 01.01.2019 ;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1213/18 за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення основної заборгованості та пені за договором на приймання платежів від фізичних осіб № 20-500 від 07.09.2009, а також інфляційних витрат та 3 % річних за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016.

Ухвалою суду від 26.09.2018 на підставі ч.ч. 1 та 10 ст. 33 ГПК України, справу № 908/1213/18 передано на колегіальний розгляд.

Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.09.2018, на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 26.09.2018 по справі №908/1213/18, відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, враховуючи категорію, складність та обставини справи, значний обсяг доказів необхідний для подання сторонами та дослідження судом, з метою забезпечення об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, справу №908/1213/18 передано на колегіальний розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2018 справу №908/1213/18 колегією суддів прийнято до свого провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.10.2018 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 22.11.2018 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів до 26.12.2018. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 17.12.2018. Ухвалою суду від 17.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.12.2018 з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 26.12.2018 колегією суддів оголошено перерву до 23.01.2019 з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи неодноразові заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог № б/н від 04.09.2018 (вх. № 08-08/15949/18 від 06.09.2018), про зміну предмету позову № 03-24/10-01 від 24.10.2018 (вх. № 08-08/19091/18 від 24.10.2018), письмові пояснення № б/н від 19.11.2018 (вх. № 08-08/20776/18 від 19.11.2018) та пояснення № б/н від 13.12.2018 (вх. № 08-08/22494/18 від 13.12.2018), які прийняті судом до розгляду, позовними вимогами є стягнення з відповідача на користь позивача 8 466 503,36 грн. , а саме: 8 042 806,51 грн. основної заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з травня 2017 по квітень 2018 включно та 384 286,57 грн. пені за період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно, 10 546,09 грн. 3 % річних за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 та 28 864,19 грн. втрат від інфляції за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з 01.11.2016 по 31.08.2018.

26.09.2018 від ПАТ Запоріжжяобленерго до суду надійшов письмовий відзив № 1003-юр від 25.09.2018 (вх. № 08-08/17163/18) на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача та письмове клопотання № 1002-юр від 25.09.2018 (вх. № 08-08/17161/18 від 26.09.2018) про призначення судової економічної експертизи, проведення якої доручити експертам ТОВ Регіональне судово-експертне бюро .

Також, 26.09.2018 від відповідача до суду надійшло письмове клопотання № 1004-юр від 25.09.2018 (вх. № 08-08/17167/18 від 26.09.2018) про зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Вищевказаний відзив на позовну заяву, клопотання про призначення судової економічної експертизи та клопотання про зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. прийняті судом до розгляду.

Розглянувши клопотання ПАТ Запоріжжяобленерго про призначення по справі № 908/1213/18 судової економічної експертизи колегія суддів відмовила у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

24.10.2019 від позивача до суду надійшло письмове клопотання № 03-24/10-03 (вх. № 08-08/19093/18) про витребування у ПАТ Запоріжжяобленерго оригіналів актів прийому-здачі виконаних робіт Бердянського РЕМ від 31.03.2018 та 30.04.2018, Більмацького РЕМ від 30.04.2018 та Мелітопольського МРЕМ від 31.01.2018, у зв'язку з тим, що на протязі 2018 року відокремлені структурні підрозділи позивача, які взаємодіяли з вказаними районними електричними мережами було реорганізовано та частково ліквідовано, у зв'язку з чим первинна документація по взаємодії із відповідачем внаслідок проведеної реорганізації та переміщення архівів частково втрачена. Оскільки акти виконаних робіт виготовлялись, оформлювались та підписувались обома сторонами, один з оформлених актів в обов'язковому порядку знаходиться у відповідача. На підставі викладеного, позивач просить суд витребувати у відповідача та долучити до матеріалів справи акти прийому-здачі виконаних робіт Бердянського РЕМ від 31.03.2018 та 30.04.2018, Більмацького РЕМ від 30.04.2018 та Мелітопольського МРЕМ від 31.01.2018.

Розглянувши клопотання позивача № 03-24/10-03 (вх. № 08-08/19093/18) про витребування у ПАТ Запоріжжяобленерго оригіналів актів прийому-здачі виконаних робіт колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 2 та 4 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у зв'язку з поданням вказаного клопотання на стадії розгляду справи по суті, пропуском строку для вчинення вказаної процесуальної дії, відсутності причин, з яких зазначені докази не могли бути подані у зазначений строк та доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

21.01.2019 від позивача до суду надійшли письмові пояснення № б/н від 18.01.2019 (вх. № 08-08/1303/19 від 21.01.2019), в яких позивач зазначає, що у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України № 611 від 14.12.2018, змінено тип Публічного акціонерного товариства Укрпошта з Публічного на Приватне, у зв'язку з чим товариство перейменоване в Акціонерне товариство Укрпошта , в підтвердження чого додано копію наказу Міністерства інфраструктури України № 611 від 14.12.2018, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.12.2018 та копію Статуту АТ Укрпошта .

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України Про акціонерні товариства , зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Згідно з п. п. 1.3. та 1.4. Статуту Акціонерного товариства Укрпошта , затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 № 611, Товариство є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (п. 1.3.). Повне найменування Товариства українською мовою - Акціонерне товариство Укрпошта (п. 1.4.).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Запорізької дирекції Акціонерного товариства Укрпошта - повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності ідентифікаційний код юридичної особи - Акціонерне товариство Укрпошта , АТ Укрпошта , 20509800, виконуючий обов'язки директора філії - Балуєв Олег Леонідович.

Розглянувши вищевказані пояснення позивача, колегія суддів визначила, що позивачем по справі № 908/1213/18 слід вважати - Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133, код ЄДРПОУ 20509800).

У судовому засіданні 23.01.2019 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.01.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

Уповноважений представник Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" в судове засідання 23.01.2019 не з'явився.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 07.09.2009 між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Замовником) укладено договір № 20-500 на приймання платежів від фізичних осіб, на виконання якого сторонами щомісячно підписувались відповідні акти виконаних робіт. Проте, в порушення умов договору відповідач у період з травня 2017 по квітень 2018 включно не сплачував надані послуги згідно підписаних актів виконаних робіт, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8 042 806,51 грн. У зв'язку і неналежним виконанням умов договору № 20-500 від 07.09.2009 в частині перерахування грошових коштів, позивач нарахував пеню за період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно в сумі 384 286,57 грн. 23.08.2016, з метою мирного врегулювання питання погашення заборгованості за основним договором між сторонами укладено договір реструктуризації № 22-1249 за умовами якого погоджений графік погашення боргу та визначений щомісячний розмір обов'язкових платежів. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію № 22-1249 від 23.08.2016, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідною позовною заявою. Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2017 по справі № 908/1085/17 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 527 660,55 грн. Проте, починаючи з 01.11.2017, залишок несплаченої суми заборгованості за рішенням суду від 05.09.2017 по справі № 908/1085/17 складає 419 362,14 грн. У зв'язку з невиконанням умов договору про реструктуризацію № 22-1249 від 23.08.2016, позивач нарахував 3 % річних за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 на суму 10 546,09 грн. та втрати від інфляції за період з 01.11.2016 по 31.08.2018у розмірі 28 864,19 грн. Просить суд відмовити ПАТ "Запоріжжяобленерго" в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені до 50 000,00 грн. З урахуванням викладеного, керуючись умовами договору № 20-500 від 07.09.2009, договору № 22-1249 від 23.08.2016, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву з урахуванням заперечень на відповідь на відзив та клопотання про зменшення пені зазначивши, що позивачем неправомірно збільшено нарахування пені за договором № 20-500 на суму 44 545,11 грн., збільшено розмір основної заборгованості на суму 18 086,10 грн. порівняно з актами виконаних робіт, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Також відповідач просить суд на підставі ст. 233 ГК України, ч. 3 с. 551 ЦК України зменшити розмір пені до 50 000,00 грн. посилаючись на те, що відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі, що ускладнює виконання ним зобов'язань, прострочення виконання зобов'язання відповідача перед позивачем обумовлено несвоєчасністю оплати споживачами вартості спожитої електроенергії та з інших причин, які не залежать від відповідача. Незастосування судом права на зменшення пені призведе до погіршення скрутного фінансового становища відповідача, та як наслідок, загрози у функціонуванні об'єднаної енергетичної системи України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників сторін, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (згідно з додатковою угодою № 8 від 03.03.2017 змінено на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (Замовник, відповідач) та Українським державним підприємством поштового зв'язку Укрпошта (згідно з додатковою угодою № 9 від 13.03.2017 змінено на Публічне акціонерне товариство Укрпошта (Виконавець, позивач) укладено договір на приймання платежів від фізичних осіб № 20-500 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого за цим договором замовник доручає, а виконавець зобов'язується через мережу своїх установ, згідно Додатку № 1 до цього договору, здійснювати приймання та перерахування, на користь структурних підрозділів Замовника, платежів від громадян - споживачів (платників). Структурними підрозділами замовника є Запорізькі міські електричні мережі (ЗМЕМ) та Райони електричних мереж (РЕМ), перелік яких вказано у Додатку № 2 до цього договору. Всього в Додатку № 2 визначено 22 структурних підрозділів Замовника, на поточні рахунки яких здійснюється приймання платежів.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 4.1 договору Виконавець зобов'язався надавати платникам ЗМЕМ (РЕМ) Замовника послуги по прийманню платежів на користь Замовника всіма установами Виконавця, згідно рахунків, що виписані у ЗМЕМ (РЕМ) Замовника. Суми грошових переказів, прийняті Виконавцем на користь Замовника, згідно пунктів 3.2.1, 3.2.2 та 3.2.3 перераховуються виконавцем на рахунки Замовника, відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника.

Згідно з п. 3.1. договору, приймання та перерахування коштів здійснюється виключно в розмірі зазначеному у паперових рахунках. Оплачений рахунок має бути погашений штампом Виконавця та повернутий платнику.

У підпунктах 3.2.1, 3.2.3 пункту 3.2 договору визначено, що приймання платежів за спожиту електричну енергію та по актах про порушення Правил користування електричною енергією, здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ПАТ "Запоріжжяобленерго", відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника (види оплат - стор. 3 Додатку № 2 до договору). За послуги, які відносяться до іншої ліцензійної діяльності Замовника та узгоджені ним (повторне підключення, ремонт лічильників, видачу техумов, експертизу лічильників, пеню та інш.), виключно на поточні рахунки, відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника (види оплат - стор. 3-4 Додатку №2).

Сума грошових переказів, прийняті Виконавцем на користь Замовника, згідно пунктів 3.2.1., 3.2.2. та 3.2.3. перераховуються Виконавцем на рахунки ПАТ Запоріжжяобленерго , відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника: у містах - на 2-й банківський день; у сільській місцевості - на 3-й банківський день (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, в редакції додаткової угоди від 01.09.2014 р. № 5, за надані послуги з перерахування платежів за спожиту електричну енергію згідно пункту 3.2.1, Замовник сплачує Виконавцю комісійну винагороду в розмірі 1,7% від загальної суми платежів, які перераховані Виконавцем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, відкриті для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника. Розрахунки за надані послуги виконуються шляхом перерахування коштів з поточних рахунків Замовника, відкритих для ЗМЕМ (РЕМ) Замовника, на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що підставою для остаточних розрахунків між сторонами є Акти виконаних робіт, які підписуються при виконанні сторонами умов цього договору. Акти виконаних робіт за послуги, надані для ЗМЕМ Замовника та для інших структурних підрозділів замовника слід складати та підписувати окремо.

Згідно з п. 4.5 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.08.2012 р. № 3, за підсумками надання послуг згідно пункту 3.2.1 в поточному місяці Акт виконаних робіт підписують директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника. Акти у двох примірниках направляються в ЗМЕМ (РЕМ) Замовника щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним. У разі відсутності зауважень, директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника на протязі трьох банківських днів з дати отримання, підписує Акт виконаних робіт один примірник повертає іншій Стороні. У разі наявності претензій до роботи Виконавця директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника зобов'язаний у триденний термін надати мотивовані заперечення та письмову претензію щодо виконання роботи Виконавцем. Форма акта повинна відповідати Додатку № 8 до цього Договору.

Кожна із сторін має право розірвати даний договір. Зацікавлена сторона повинна письмово повідомити про це іншу сторону за місяць до дати розірвання договору (п. 5.1. договору).

Розділом 7 Договору визначено, що даний договір укладений строком до 31 грудня 2009 року. Договір набуває чинності з дати його підписання (п. 7.1). У разі подальшої необхідності дії договору, при умові продовження виконання Виконавцем своїх зобов'язань, та за відсутності письмового повідомлення від Замовника про припинення дії договору, направленого Виконавцю не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається чинним на такий же термін, та на тих же умовах на протязі наступного календарного року (п. 7.2). Дія договору може бути припинена до вказаного терміну за згодою Сторін, досягнутою в письмовій формі (п. 7.3).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2016 сторонами укладено договір реструктуризації № 22-1249 (з протоколом розбіжностей від 25.08.2016), предметом якого є умови і порядок сплати Боржником (ПАТ "Запоріжжяобленерго") заборгованості, що утворилась на підставі договору на приймання платежів від фізичних осіб № 20-500 від 07.09.2009, який укладений між Кредитором (позивачем у даній справі) та Боржником (далі - договір реструктуризації № 22-1249), за період з березня 2016 по червень 2016 включно у розмірі 1 993 873,96 грн., яка є комісійною винагородою за надані послуги з перерахування платежів від фізичних осіб за спожиту електроенергію.

В пункті 1.2 договору реструктуризації № 22-1249 встановлено графік погашення заборгованості, шляхом розстрочки внесення суми заборгованості. Так, до 01 вересня 2016 відповідач повинен сплатити 243 873,96 грн., в подальшому за період з жовтня 2016 по квітень 2017 включно, до 01 числа кожного місяця вносити по 250 000,00 грн.

Згідно з п. 2.2 договору реструктуризації (в редакції протоколу розбіжностей) Боржник зобов'язаний вносити платежі відповідно до строків, обумовлених графіком погашення заборгованості; окрім своєчасної сплати заборгованості за даним договором, проводити оплату поточних платежів з комісійної винагороди, які виникають за умовами основного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору реструктуризації № 22-1249, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до умов даного Договору та вимог законодавства.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1085/17 за позовом ПАТ "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції ПАТ "Укрпошта" до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення 4 052 539,75 грн., з яких: 3 768 670,07 грн. - заборгованість за договором № 20-500 від 07.09.2009; 161 651,68 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання щодо оплати комісійної винагороди за договором № 20-500 від 07.09.2009; 122 218,00 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2017 по справі № 908/1085/17 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ПАТ "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції ПАТ "Укрпошта" 1 902 731,62 грн. основного боргу, 81 058,98 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання щодо оплати комісійної винагороди за договором № 20-500 від 07.09.2009 та 59 165,45 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016. Розстрочено виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу та пені, які складають загальну суму 2 042 956,05 грн. на 6 місяців, шляхом сплати щомісячно, до останнього дня кожного місяця, рівними частками: у вересні 2017, жовтні 2017, листопаді 2017, грудні 2017, січні 2018 по 340 492,67 грн., кінцеву оплату здійснити у лютому 2018 у розмірі 340 492,70 грн. В частині стягнення суми 1 217 787,78 грн. основного боргу провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 22.09.2017.

29.09.2017 на виконання вказаного рішення господарським судом Запорізької області видані відповідні накази.

Проте, вищевказане рішення суду від 05.09.2017 в частині погашення заборгованості за договором реструктуризації відповідачем виконано частково та у зв'язку з недотриманням ПАТ "Запоріжжяобленерго" графіку погашення заборгованості, станом на 01.11.2017 у останнього наявний залишок заборгованості у розмірі 419 316,36 грн., який відповідач визнав у судовому засіданні. У зв'язку з недотриманням графіку погашення заборгованості за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 у розмірі 10 546,09 грн. та втрати від інфляції за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 на суму 28 864,19 грн.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № 20-500 від 07.09.2009 позивач у період з травня 2017 по квітень 2018 включно здійснив приймання та перерахування на користь структурних підрозділів відповідача платежі від громадян - споживачів на загальну суму 8 042 806,51 грн. (т. 1, а.с. 57-220, т. 2, а.с. 52-74, т. 3, а.с. 10-283).

З метою досудового врегулювання спору, 13.03.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист-повідомлення № 22-11/108 про наявність у ПАТ Запоріжжяобленерго заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 на загальну суму 7 805 081,05 грн. в т.ч. заборгованості згідно договору реструктуризації № 462 від 17.05.2015 на суму 419 362,14 грн. та пропозицією про розірвання договору № 20-500 від 07.09.2009 з додатком відповідного примірника договору про припинення дії договору № 20-500 від 07.09.2009. Проте, відповіді на вказаний лист-повідомлення та погодження договору про припинення дії договору № 20-500 від 07.09.2009 в редакції запропонованій позивачем матеріали справи не містять.

27.04.2018 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення № 22-11/148, в якому Запорізька дирекція АТ "Укрпошта" повідомила ПАТ Запоріжжяобленерго , що з 01.05.2018 приймання платежів від населення за послугу електропостачання буде здійснюватися на бездоговірній основі.

Враховуючи положення п. 5.1. договору № 20-500 від 07.09.2009 та повідомлення позивачем відповідача про його розірвання у березні 2018, зазначений договір є розірваним з травня 2018 року. Проте, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову серед іншого є стягнення основної заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з травня 2017 по квітень 2018 включно, тобто під час його дії.

Згідно з п. 6.2. договору, за несвоєчасне перерахування ЗМЕМ (РЕМ) Замовника комісійної винагороди згідно пункту 4.2. цього Договору на рахунок Виконавця, ЗМЕМ (РЕМ) Замовника сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми неперерахованого платежу за кожний день затримки перерахування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором визначається у відповідності до чинного законодавства України.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору на приймання платежів від фізичних осіб № 20-500 від 07.09.2009, керуючись п.п. 6.2, 6.3. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно у розмірі 384 286,57 грн.

На підставі викладеного, предметом розгляду справи є стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" заборгованості на загальну суму 8 466 503,36 грн. , а саме: 8 042 806,51 грн. основної заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з травня 2017 по квітень 2018 включно та 384 286,57 грн. пені за період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно, 10 546,09 грн. 3 % річних за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 та 28 864,19 грн. втрат від інфляції за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з 01.11.2016 по 31.08.2018.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1213/18, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, заслухавши представника відповідача колегія суддів при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що підставою для остаточних розрахунків між сторонами є Акти виконаних робіт, які підписуються при виконанні сторонами умов цього договору. Акти виконаних робіт за послуги, надані для ЗМЕМ Замовника та для інших структурних підрозділів замовника слід складати та підписувати окремо.

Згідно з п. 4.5 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.08.2012 р. № 3, за підсумками надання послуг згідно пункту 3.2.1 в поточному місяці Акт виконаних робіт підписують директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника. Акти у двох примірниках направляються в ЗМЕМ (РЕМ) Замовника щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним. У разі відсутності зауважень, директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника на протязі трьох банківських днів з дати отримання, підписує Акт виконаних робіт один примірник повертає іншій Стороні. У разі наявності претензій до роботи Виконавця директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника зобов'язаний у триденний термін надати мотивовані заперечення та письмову претензію щодо виконання роботи Виконавцем. Форма акта повинна відповідати Додатку № 8 до цього Договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір основної заборгованості відповідача за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з травня 2017 по квітень 2018 включно складає 8 042 806,51 грн., який досліджений судом, в цілому є вірним та підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Однак, перевіривши надані позивачем акти прийому-здачі виконаних робіт за договором № 20-500 від 07.09.2009 з урахуванням заперечень відповідача викладених у письмових поясненнях № 1497-юр від 14.12.2018, колегією суддів встановлено наступне:

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 12/17 Запорізького РЕМ від 29.12.2017 на суму 39 851,43 грн., проте в самому акті зазначено суму 39 827,93 грн. (тобто безпідставно збільшено заборгованість на 23,50 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 04/18 Бердянського РЕМ від 15.04.2018 на суму 23 650,68 грн. (в матеріалах справи зазначений акт відсутній, проте відповідачем існування заборгованості за вказаним актом визнається, про що зазначено у письмових поясненнях та відзиві, проте зазначено, що в акті зазначена сума у розмірі 23 647,42 грн. (збільшено заборгованість на 3,26 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 05/17 Чернігівського РЕМ від 30.05.2017 на суму 17 853,81 грн., проте в самому акті зазначено суму 7,05 грн. (збільшено заборгованість на 17 846,76 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 07/17 Більмацького РЕС від 30.07.2017 на суму 29 002,23 грн., проте в самому акті зазначено суму 28 976,97 грн. (збільшено заборгованість на 25,26 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 12/17 Більмацького РЕС від 30.12.2017 на суму 21 216,56 грн., проте в самому акті зазначено суму 21 216,55 грн. (збільшено заборгованість на 0,01 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 07/17 Пологівського РЕМ від 30.07.2017 на суму 30 318,65 грн., проте в самому акті зазначено суму 30 197,53 грн. (збільшено заборгованість на 121,12 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 01/18 Пологівського РЕМ від 31.01.2018 на суму 25 755,21 грн., проте в самому акті зазначено суму 25 689,23 грн. (збільшено заборгованість на 65,98 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 05/17 Оріхівського РЕМ від 31.05.2017 на суму 33 687,88 грн., проте в самому акті зазначено суму 33 687,68 грн. (збільшено заборгованість на 0,20 грн.);

- в розрахунку позивача зазначений акт комісійної винагороди 04/18 Оріхівського РЕМ від 28.04.2018 на суму 21 709,53 грн., проте в самому акті зазначено суму 21 709,52 грн. (збільшено заборгованість на 0,01 грн.);

Враховуючи вищевикладене, загальна сума на яку позивачем безпідставно збільшено основну заборгованість складає 18 068,10 грн.

Крім цього, в матеріалах справи відсутній акт комісійної винагороди 03/18 Бердянського РЕМ від 15.03.2018 на суму 23 116,04 грн. та акт комісійної винагороди 04/18 Більмацького РЕС від 28.04.2018 на суму 23 916,36 грн. , отже позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у ПАТ Запоріжжяобленерго заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 на зазначені суми.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на відсутність підписів з боку структурних підрозділів ПАТ Запоріжжяобленерго в актах комісійної винагороди № 12/17 Михайлівського РЕМ від 30.12.2017 на суму 14 037,12 грн. та № 02/18 Чернігівського РЕМ від 28.02.2018 на суму 19 030,52 грн. , а отже відсутністю у відповідача обов'язку щодо сплати зазначених сум.

Так, п. 4.4. договору № 20-500 від 07.09.2009 визначено, що підставою для остаточних розрахунків між сторонами є Акти виконаних робіт, які підписуються при виконанні сторонами умов цього договору. Акти виконаних робіт за послуги, надані для ЗМЕМ Замовника та для інших структурних підрозділів замовника слід складати та підписувати окремо.

Згідно з п. 4.5 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.08.2012 р. № 3, за підсумками надання послуг згідно пункту 3.2.1 в поточному місяці Акт виконаних робіт підписують директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника. Акти у двох примірниках направляються в ЗМЕМ (РЕМ) Замовника щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним . У разі відсутності зауважень, директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника на протязі трьох банківських днів з дати отримання, підписує Акт виконаних робіт один примірник повертає іншій Стороні. У разі наявності претензій до роботи Виконавця директор ЗМЕМ (начальник РЕМ) Замовника зобов'язаний у триденний термін надати мотивовані заперечення та письмову претензію щодо виконання роботи Виконавцем. Форма акта повинна відповідати Додатку № 8 до цього Договору.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано будь-яких претензій до роботи Виконавця за актами комісійної винагороди № 12/17 Михайлівського РЕМ від 30.12.2017 на суму 14 037,12 грн. та № 02/18 Чернігівського РЕМ від 28.02.2018 на суму 19 030,52 грн., отже вказані роботи прийняті відповідачем без зауважень, у зв'язку з чим підлягають оплаті на умовах визначених договором. Враховуючи викладене, вказані заперечення відповідача до уваги колегією суддів не приймаються.

На підставі викладеного, розмір основної заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з травня 2017 по квітень 2018 включно вкладає 7 967 956,96 грн. Доказів погашення заборгованості на вказану суму відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з травня 2017 по квітень 2018 включно задовольняються судом частково в розмірі 7 967 956,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 5510570/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 6.2. договору сторони визначили, що за несвоєчасне перерахування ЗМЕМ (РЕМ) Замовника комісійної винагороди згідно пункту 4.2. цього Договору на рахунок Виконавця, ЗМЕМ (РЕМ) Замовника сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми неперерахованого платежу за кожний день затримки перерахування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором визначається у відповідності до чинного законодавства України.

Загальна сума пені, що погоджена сторонами, як зазначено у відзиві відповідача на заяву про збільшення позовних вимог, контррозрахунку та заяві позивача про зміну предмету позову, та підлягає стягненню у заявленій сумі становить 384 286,57 грн. за актами прийому-здачі виконаних робіт за грудень 2017-квітень 2018 у період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно (т. 2, а.с. 109-111, т. 3, а.с. 1-5).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені за актами прийому-здачі виконаних робіт за грудень 2017-квітень 2018 у період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно підлягає задоволенню, а саме: в сумі 384 286,57 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 у розмірі 10 546,09 грн. та втрати від інфляції за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з 01.11.2016 по 31.08.2018 в сумі 28 864,19 грн.

Колегія суддів, перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство за період з листопада 2016 по серпень 2018 включно у розмірах 10 546,09 грн. та 28 864,19 грн. відповідно , наданих позивачем, приходить до висновку, що вони є вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву та клопотанні № 1004-юр віл 25.09.2018 відповідач просить зменшити розмір пені до 50 000,00 грн.. Вказану заяву представник відповідача підтримав також у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти зменшення пені, що також відображено у відповіді на відзив.

Розглянувши відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив в частині зменшення розміру пені з 384 286,57 грн. до суми 50 000,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено колегією суддів та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача за договором на приймання платежів від фізичних осіб № 20-500 від 07.09.2009 виникла з 20.12.2017 .

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Запоріжжяобленерго" дійсно знаходиться у кризовому та вкрай критичному фінансовому стані, що підтверджується довідками про залишки коштів на поточних рахунках у банківських установах, на які накладені арешти, довідками про заборгованість по заробітній платі, щодо наявності податкового боргу, дефіциту обігових коштів, кредиторської заборгованості перед ДП Енергоринок .

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочки виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у системному розумінні якої, а також національному закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського Кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз вказаних статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Колегією суддів встановлено, що позивачем нараховано пеню на прострочення заборгованості за шість місяців у період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно, а також те, що розмір пені 384 286,57 грн. складає 4,83 % від загальної суми заборгованості .

Враховуючи, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" дійсно знаходиться у кризовому та вкрай критичному фінансовому стані, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити та зменшити розмір пені до 50 000,00 грн.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Чинне законодавство України не визначає переліку об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнала позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги колегією суддів не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 149 672,73 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Запорізької дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133, код ЄДРПОУ 20509800) основну заборгованість за договором на приймання платежів від фізичних осіб № 20-500 від 07.09.2009 у розмірі 7 967 956 (сім мільйонів дев'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 96 коп. , пеню за договором № 20-500 від 07.09.2009 за період з 20.12.2017 по 20.06.2018 включно у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. , 3 % річних за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з листопада 2016 по серпень 2018 включно на суму 10 546 (десять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 09 коп. , інфляційні витрати за договором реструктуризації № 22-1249 від 23.08.2016 за період з листопада 2016 по серпень 2018 включно на суму 28 864 (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 19 коп. , та судовий збір у розмірі 149 672 (сто сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 73 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено: 04.02.2019.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя О.С. Боєва

Суддя М.В. Мірошниченко

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.