Рішення

від 16.01.2019 по справі 908/1871/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/93/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 Справа № 908/1871/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Фермерського господарства "ЛУЧИСТЕ-2А" (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, ідентифікаційний код 33836049)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Веселівська селищна об'єднана територіальна громада Веселівського району Запорізької області (72202, Запорізька область, смт Веселе, вул. Центральна, 162, код ЄДРПОУ 25677264)

про визнання дій відповідача протиправними, протизаконними, та визнання пролонгованим договору оренди землі за законом на той самий строк і на тих самих умовах

За участю представників:

від позивача: Ларченко І.О., паспорт серія НОМЕР_1 виданий 20.09.2019, голова;

від позивача: Ларченко М.І., довіреність № 2/01 від 01.01.2017;

від відповідача: Нікогосян Л.В., довіреність № -8-0.62-2/62-19 від 02.01.2019;

від третьої особи: Редкозубов О.А., довіреність № 02-01-25/0334 від 24.01.2018;

вільний слухач: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 02.10.2015

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "ЛУЧИСТЕ-2А" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про: визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, протиправними, протизаконними; визнання пролонгованим за законом договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 між Фермерським господарством "ЛУЧИСТЕ-2А" та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області, на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, додаткову угоду до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 (зареєстрованого 14.05.2007 № 040726800031) укладеною.

Ухвалою суду від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1871/18 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/93/18, підготовче судове засідання призначено на 22.10.2018.

Ухвалою суду від 22.10.2018 зупинено провадження у справі № 908/1871/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 920/739/17.

Ухвалою суду від 22.11.2018 поновлено провадження у справі № 908/1871/18. Підготовче засідання призначено на 17.12.2018.

Ухвалою суду від 17.12.2018 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Веселівську селищну об'єднану територіальну громаду Веселівського району Запорізької області (72202, Запорізька область, смт Веселе, вул. Центральна, 162, код ЄДРПОУ 25677264). Відкладено підготовче засідання на 16.01.2019 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.01.2019 розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Оберіг".

Представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, згідно яких просили суд визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, протиправними, протизаконними; визнати пролонгованим за законом договір оренди землі № 29 від 27.04.2007 між Фермерським господарством "ЛУЧИСТЕ-2А" та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області, на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, додаткову угоду до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 (зареєстрованого 14.05.2007 № 040726800031) укладеною.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та протизаконними, та посилається на те, що має повне право на поновлення договору оренди землі на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди цієї земельної ділянки, і протягом місяця після закінчення строку дії договору заперечень з боку орендодавця щодо поновлення договору не надходило, сплачує орендну плату.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, просив суд у позові відмовити повністю. Вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Вказує на те, що відповідачем позивачу направлявся лист-повідомлення від 25.10.2016 про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Суд вислухав всі надані у письмову вигляді клопотання позивача. Клопотання із доданими документами були залучені до матеріалів справи та розглянуті судом в цьому ж судовому засіданні.

Суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання.

За згодою та письмовою заявою учасників судового процесу, суд закінчив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті.

Суд заслухав вступні слова позивача та відповідача та оголосив про надані докази по справі.

Представник третьої особи надав пояснення щодо передачі спірної земельної ділянки та наголосив на належне виконання позивачем обов'язків орендаря спірної земельної ділянки.

По закінченні судового засідання 16.01.2018 судом прийнято рішення про часткове задоволення позову, вступну та резолютивну частини якого було оголошено в цьому ж судовому засіданні. Суд закрив провадження у справі щодо позову в частині визнання дій відповідача протиправними та протизаконними та задовольнив позов в іншій частині позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Веселівської районної державної адміністрації № 56 від 19.03.2007 р. затверджено розроблену відповідно до розпоряджень голови районної державної адміністрації від 02.10.2006 р. № 218, від 18.07.2006 р. № 163 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку:

- для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Фермерському господарству "Лучите-2а", голова Ларченко І.О., площею 37,3614 га пасовищ, що розташована на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради (невитрибувані земельні частки (паї); Фермерському господарству "Лучисте-2а", голова Ларченко І.О., площею 10,1286 га багаторічних насаджень (горіхоплідні), що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради; Фермерському господарству "Лучисте-2а", голова Ларченко І.О., площею 35,2739 га ріллі, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

- для створення громадського пасовища Фермерському господарству "Лучисте-2а", голова Ларченко І.О., загальною площею 48,6137 га, в тому числі пасовищ - 46,7499 га під господарськими шляхами та прогонами - 0,2782 га, інші сільськогосподарські землі - 1,5856 га, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради. Даним розпорядженням передано в оренду, на умовах зазначених у розпорядженні Веселівської районної державної адміністрації від 02.10.2006 р. № 218, від 18.07.2006 р. № 163: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: Фермерському господарству "Лучисте-2а", голова Ларченко І.О., площею 37,3614 га пасовищ, що розташована на землях реформованого КСП ім. Шевченко Менчикурівської сільської ради (невитрибувані земельні частки (паї); Фермерському господарству "Лучисте-2а", голова Ларченко І.О., площею 10,1286 га багаторічних насаджень (горіхоплідні), що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради; Фермерському господарству "Лучисте-2а", голова Ларченко І.О., площею 35,2739 га ріллі, що розташована на землях державної власності Веселівської селищної ради.

В подальшому, між Веселівською районною державною адміністрацією, в особі голови райдержадміністрації Рудика В.І. (далі - орендодавець) та Фермерським господарством "Лучисте-2а" в особі голови Ларченко І.О. (далі - орендар) укладено договір оренди землі № 29 від 27.04.2007 р. (далі - договір), відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 35,2739 га, у т.ч. ріллі 35,2739 га.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 365963,8 грн.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 років і діє до 01.01.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар покинення не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 36 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно п. 37 договору, дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження

земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

- договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди земельної ділянки від 27.04.2007р. № 29 зареєстровано у Веселівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040726800031 від 14.05.2007 р.

Вищевказана земельна ділянка передана Фермерському господарству "Лучисте-2а" на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 14.05.2007р.

Як свідчать матеріали справи, Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням № 1 від 21.09.2016 р. (вх. 29.09.2016 р.) , в якому орендар просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки № 29 від 27.04.2007р. на 49 років на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, зазначені у договорі оренди землі. До заяви було додано: проект додаткової угоди, копію витягу з ДРРПННМ про РІРП, копію свідоцтва про реєстрацію ФГ "Лучисте-2А", копію диплома про вищу аграрну освіту, копію договору оренди № 29 від 27.04.2007 р.,

Листом-повідомленням від 25.10.2016 р. вих. №27-8-0.41-7905/2-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було надано відповідь на вищевказаний лист Фермерського господарства "Лучисте-2А", якою відмовлено у поновленні договору оренди землі на тій підставі, що до листа повідомлення додано лише один екземпляр проекту додаткової угоди, із змісту якої вбачається намір про внесення змін до договору оренди землі, а не про його поновлення в порядку ст. 33 Закону України Про оренду землі , і в листі зазначено про поновлення (продовження) договору на 49 років, що не відповідає умовам договору та не приймається орендодавцем.

Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням № 1 від 31.10.2016 р., в якому орендар просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки № 29 від 27.04.2007р. терміном на 10 років, на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, зазначені у договорі оренди землі. До заяви було додано: проект додаткової угоди (3 екз.), копію витягу з ДРРПННМ про РІРП, копію свідоцтва про реєстрацію ФГ "Лучисте-2А", копію диплома про вищу аграрну освіту, копію договору оренди № 29 від 27.04.2007 р., довідку про відсутність заборгованості та відомості про стан і використання земельної ділянки.

В подальшому, позивач звертався до відповідача із відповідним листом-повідомленням № 5 (вх. № 5473/0/1-16 від 07.11.2016) та заявою № 11 (вх. № 5467/0/1-16 від 07.11.2016) із доданням відповідних додатків.

Головним управління було надано відповідь листом від 15.11.2016 р. № 27-8-0.41-8434/2-16, якою запропоновано поновити договір оренди № 29 від 27 квітня 2007 року, на умовах 8% орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років.

Надаючи вказану відповідь, Головне управління Держгекадастру у Запорізькій області керувалося листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 р. №ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років.

Посилаючись на те, що від позивача відповіді на вищевказаний лист отримано не було, відповідач вважає, що між ним та позивачем не було досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, саме тому переважне право на укладення договору оренди землі припиняється.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами, Фермерське господарство "Лучисте-2А" звернулось до місцевого господарського суду із позовом в якому просило суд: визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, протиправними, протизаконними; визнати пролонгованим за законом договір оренди землі № 29 від 27.04.2007 між Фермерським господарством "ЛУЧИСТЕ-2А" та Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області, на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, додаткову угоду до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 (зареєстрованого 14.05.2007 № 040726800031) укладеною (згідно уточнених позовних вимог).

Проаналізувавши обставини справи, суд у складі колегії суддів, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.14 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Враховуючи наведене, після укладення між Веселівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Лучисте-2а" договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 р. та станом на час закінчення 10-річного терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі № 29 від 27.04.2007 р., яким є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постановах від 23.11.2016р. по справі №6-2540цс16, від 25.05.2016р. по справі №3-312гс16, від 13.04.16 у справі №6-2027цс15.

Як свідчать матеріали справи, орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови Верховного суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку. У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україн

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Як встановлено судом, позивач більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору разом із проектом відповідної додаткової угоди, а також інші документи.

Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем, після закінчення строку дії договору оренди, позивач прожовував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Відповідач факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

Орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на поновлення договору оренди землі на той самий строк на тих самих умовах.

При цьому, Фермерське господарство "Лучисте-2а" до вищевказаних листів додавало копії документів, що підтверджують належне виконання орендарем обов'язків за умовами договору оренди землі, а саме: довідку від Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати; відомості про стан та використання земельної ділянки, довідку Веселівської селищної ради про належне виконання обов'язків за договором оренди землі № 29 від 27.04.2007 р.

Суд зазначає, що слід чітко розрізняти підстави поновлення договору оренди землі, передбачені ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 вказаного Закону, оскільки вказані правові конструкції передбачають встановлення різних юридичних фактів.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди землі №29 від 27.04.2007р. встановлено до 01.01.2017р.

Право оренди земельної ділянки за позивачем підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речого права, копія якого надана позивачем у матеріали справи.

Згідно Публічної кадастрової Карти України станом на 17.12.2018 спірна земельна ділянка перебуває у державній власності.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, у встановлені законом строки, не надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції, податкові декларації, які свідчать про таку сплату, як протягом дії спірного договору оренди землі, так і після його закінчення.

Факт належного виконання орендарем обов'язків щодо сплати орендної плати за договором оренди землі №29 від 27.04.2007р. також підтверджується довідками про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), відповідними квитанціями та довідками.

В матеріалах справи наявні довідки відділу агропромислового розвитку Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області " 01-04/146 від 15.05.2017 р. та довідка Веселівської селищної ради № 02-05-11/1387 від 16.05.2017р., які підтверджують, що за результатами обстеження ФГ "Лучисте-2А", встановлено, що станом на 15.05.2017 р. та 16.05.2017р. на орендована даним господарством земельна ділянка, розташованих на території Веселівської селищної ради площею 35, 2739 га, кадастровий №2321255100:09:018:0043 засіяна озимим ячменем.

Отже, після 01.01.2017 р. орендар продовжував використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору.

Суд дійшов висновку щодо належного виконання орендарем умов договору оренди землі та положень ст. 96 Земельного кодексу України.

Заперечень з боку орендодавця після закінчення строку дії договору оренди землі від №29 від 27.04.2007р. не надано.

Отже, скільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов'язки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

До того ж, орендар за відсутності у місячний строк після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, мав законні підстави вважати, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов'язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Виходячи зі змісту пунктів 32-35 цього рішення, майном у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції".

За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003р. відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

До того ж, як вбачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду.

Суд вважає, що заперечуючи проти поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідачем порушено переважне право позивача на поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк , відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

Відновленням порушеного парва позивача є саме понволення договору оренди та визнання укладеною угоди про понволення договору на той самий строк на тих самих умовах.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

А відтак, способом захисту порушеного права є спонукання до укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення, договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов'язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

Зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до чинного законодавства України позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Як вже зазначалось, відповідно, для поновлення договору оренди земельної ділянки з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи також положення частин восьмої та дев'ятої зазначеної статті Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 і Великою палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та також у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Господарським судом встановлено у даній справі обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання частини 8 статті 33 Закону.

При розгляді справи встановлено, що відповідач у встановлений законом строк обґрунтованих заперечень щодо поновлення строку дії договору не надав, а тому договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Оскільки відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди, то позовна вимога щодо визнання такої додаткової угоди укладеною, підлягає задоволенню.

Додаткова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості задоволення позову, оскільки вони спростовуються вищезазначеними обставинами справи та вимогами законодавства України.

Таким чином, оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку, що оскільки позивач продовжив користуватися спірною земельною ділянкою по закінченню строку договору оренди, відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах та укладеною додаткову угоду до договору оренди, внаслідок чого наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп. судового збору покладається на відповідача, оскільки спір до суду в цій частині доведений з його вини.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, протиправними, протизаконними, то суд в цій частині провадження у справі закрив на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Позивач не позбавлений права звернення із відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , враховуючи закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області протиправними, протизаконними, суд ухвалює про повернення судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп., сплаченого при поданні позовної заяви платіжним дорученням № 04/09 від 11.09.2018.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 129, п.1 ч.1 ст. 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фермерського господарства "Лучисте-2А", смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689, протиправними, протизаконними.

3. Визнати поновленим договір оренди землі № 29 від 27.04.2007р. (зареєстровано за № 040726800031 від 14.05.2007 р., внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.04.2015) на той самий строк та на тих самих умовах та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007р. про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором, в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 р (зареєстрованого 14.05.2007р.

№ 040726800031)

м. Запоріжжя 16.01.2018 р.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689, вул. Українська, 50, м. Запоріжжя) в особі в.о. начальника Шляхового В.В., що діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменованому в подальшому "Орендодавець", з однієї сторони, та

Фермерське господарство "ЛУЧИСТЕ-2А" (код ЄДРПОУ 33836049) в особі голови Ларченка Ігора Олексійовича, відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", Земельного Кодексу України, Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, за домовленістю сторін уклали додаткову угоду :

1. Продовжити термін дії Договору оренди землі № 29 від 27.04.2007 року на той самий строк, на тих самих умовах.

Інші умови Договору зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору, складена у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

Головне управління Фермерське господарство

Держгеокадастру "ЛУЧИСТЕ -2А", голова

у Запорізькій області Ларченко Ігор Олексійович

ЄДРПОУ 39820689 ЄДРПОУ 33836049

вул. Українська, 50 вул. Лучиста, 2а

м. Запоріжжя смт. Веселе

Веселівський район

Запорізька область

---

Шляховий В.В.

---

Ларченко І.О.

МП МП

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства "Лучисте-2А" (72202 Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, код ЄДРПОУ 33836049) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору за позовною вимогою.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Фермерському господарству "ЛУЧИСТЕ-2А" (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, ідентифікаційний код 33836049) з державного бюджету 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. судового збору , сплаченого при поданні позову платіжним дорученням № 04/09 від 11.09.2018.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення, у зв'язку з великим обсягом та враховуючи відрядження судді, складено та підписано 04.02.2019 року.

Суддя

господарського суду

Запорізької області Т.А. Азізбекян