Рішення

від 30.01.2019 по справі 522/11247/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11247/16

Провадження № 2/522/3714/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Прусс О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент про усунення наслідків незаконної реконструкції квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась 22 червня 2016 до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент в якому просила зобов?язати товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент за власний кошт привести несущу стіну будинку у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, мотивуючи це тим, що відповідач вчинив незаконну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом часткового демонтажу несущої стіни на третьому поверсі та влаштування віконних отворів. Всього було влаштовано п'ять віконних отворів вздовж усієї стіни. Вікна влаштовані у несущій стіні, яка виходить у внутрішній двір будинку по вулиці Успенська, 42 у місті Одесі. Відповідач вчинив зазначену реконструкцію без проекту реконструкції та відповідних дозвільних документів щодо часткового демонтажу несущої стіни. Зазначена реконструкція є незаконною.

Провадження у справі відкрито 23 червня 2016 року.

06 грудня 2016 року відповідачем надані заперечення проти позовної заяви, в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що жодного цивільного права позивача не порушено. Позивач не відноситься до кола суб'єктів, за позовом яких суд може зобов'язати провести перебудову, позивач не має повноважень щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Позивач не надала доказів порушення відповідачем суспільних інтересів чи прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил. Відповідач стверджує, що ним здійснювався капітальний ремонт, а не реконструкція. Зазначає, що об'єкт будівництва капітального ремонту АДРЕСА_1 без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом законного будівництва.

13 лютого 2017 року позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить зобов?язати товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент за власний кошт привести несущу стіну будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замуровування влаштованих віконних отворів та зобов?язати товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент за власний кошт демонтувати самовільно збудований четвертий поверх над квартирою АДРЕСА_1 та привести покрівлю будівлі у первісний стан, посилаючись на незаконність проведеної реконструкції.

17 липня 2017 року представником відповідача подано заперечення на позов, в яких представник просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність позову, відсутність порушень прав позивача та те, що будівельні роботи здійснювалися на законних підставах з усіма підтверджуючими документами.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року. Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІІ) справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 22 червня 2018 року вжито заходи забезпечення позову та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент зупинити будь-які дії, пов'язані з реконструкцією квартири АДРЕСА_1, в частині реконструкції стіни зазначеного будинку на третьому поверсі із сторони будинку позивача (будинок АДРЕСА_4); зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент зупинити будь-які дії, пов'язані з реконструкцією квартири АДРЕСА_1, в частині будівництва четвертого поверху (поверх мансардного типу) над квартирою №3-АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на підстави, викладені в позові та на те, що вказана реконструкція порушує права позивача, яка є мешканкою іншого будинку, з огляду на те, що реконструйована стіна виходить в двір будинків, а її руйнування загрожує і позивачеві в тому числі.

Представник відповідача в судовому засідання просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін приходить до наступного.

Суд встановив, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_4, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 3743.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № НОМЕР_2 від 18 травня 2016 року відповідачу на праві приватної власності належить квартира, загальною площею 1227,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачем у 2016 році здійснювались будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із аналізу змісту вищевказаних норм випливає, що обов'язковою умовою звернення особи до цивільного суду є наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі звернення особи до цивільного суду, особа має довести відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, що право або законний інтерес, за захистом якого звернулася ця особа, порушується, не визнається або оспорюється.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із даним позовом посилається на ч. 7 ст. 376 ЦПК України, відповідно до якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Однак, ч. 7 ст. 376 ЦПК України містить вичерпний перелік осіб, що мають право звернутись до суду із позовом про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво із істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову. До такого переліку належать органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

Таким чином, правом на звернення з позовом про знесення спірної самочинної прибудови наділені: органи державної влади і органи місцевого самоврядування; у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права, а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно пункту 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченою законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позивач обґрунтовуючи звернення до суду із позовом у даній справі посилався на те, що внаслідок здійсненої відповідачем незаконної реконструкції у квартирі АДРЕСА_1, несуча стіна була ослаблена, що у майбутньому зможе призвести до її обвалу та пошкодження майна позивача.

Суд зауважує, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача, а саме проведення будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1 призводять до погіршення надійності конструкції будівлі (АДРЕСА_1) або до його аварійного стану.

Натомість, у матеріалах справи наявна копія висновку ТОВ Науково - виробничий центр Екосторой+ про технічний стан основних несучих і огороджувальних конструкцій АДРЕСА_1, розташованої у частині будівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 після виконання будівельних робіт з капітального ремонту с визначенням їх відповідності проектній документації і чинним нормативним вимогам, відповідно до якого якість виконаних на момент обстеження будівельних робіт в цілому відповідає вимогам чинних будівельних норм і правил, у тому числі, СНіП 3.03.01 - 87 Несучі та огороджувальні конструкції . Проведені роботи по капітальному ремонту значно покращили технічний стан приміщень квартири і відповідної частини будівлі в цілому; після виконання ремонтних робіт основні несучі і огороджувальні конструкції АДРЕСА_1 і будинку в цілому, у зоні її розміщення, придатні до подальшої надійної експлуатації у відповідності до їх функціональних призначень на момент обстеження.

Отже, позивач не довів як саме дії відповідача із здійснення будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1 порушують права, свободи чи інтереси позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на звернення до суду із даним позовом про усунення наслідків незаконної реконструкції.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні його позову до відповідача про усунення наслідків незаконної реконструкції

Під час вирішення питання про стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 376 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_4) до товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент (ЄДРПОУ 35880922, адреса: 65125, м. Одеса, вул.. Успенська, 44) про усунення наслідків незаконної реконструкції квартири, шляхом зобов?язання товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент за власний кошт привести несущу стіну будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замуровування влаштованих віконних отворів та зобов?язання товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент за власний кошт демонтувати самовільно збудований четвертий поверх над квартирою АДРЕСА_1 та привести покрівлю будівлі у первісний стан.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2019 року.

Суддя Л.М. Чернявська

30.01.19