Постанова

від 01.10.2019 по справі 522/11247/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4419/19

Номер справи місцевого суду: 522/11247/16-ц

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.

за участю секретаря судового засідання: Віцько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Г.М.Б. Девелопмент про усунення наслідків незаконної реконструкції квартири,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з позовом, який вподальшому уточнила (а.с.116 том 1), до ТОВ „Г.М.Б. Девелопмент» про зобов`язання відповідача за власний кошт привести несучу стіну будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замурування влаштованих віконних отворів та демонтувати самовільно збудований четвертий поверх над квартирою АДРЕСА_1 та привести покрівлю будівлі у первісний стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вчинив незаконну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 та почав будувати четвертий поверх. Зазначені будівельні роботи навантажують несучу стіну будинку, яка вже вкрай ослаблена у зв`язку з влаштуванням віконних отворів. Крім того, будівельні роботи проводяться відповідачем без дозвільних документів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача за власний кошт привести несучу стіну будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замурування влаштованих віконних отворів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині вимог про відмову у зобов`язанні відповідача за власний кошт демонтувати самовільно збудований четвертий поверх над квартирою АДРЕСА_1 та привести покрівлю будівлі у первісний стан не оскаржено і тому в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи в Одеському апеляційному суді на 01.10.2019 року о 14-00 г. в судове засідання не з`явилася, про причини не явки суду не повідомила.

Представник ОСОБА_1 адвокат Вронський С.В. подав 01.10.2019 року через електронну пошту заяву до Одеського апеляційного суду про неможливість прибуття до судового засідання у зв`язку зайнятістю в іншій справі в П`ятому Одеському адміністративному суді. При цьому будь-яких доказів не надав.

Присутня в судовому засіданні представник ТОВ Г.М.Б. Девелопмент адвокат Берназ А.В. проти відкладення справи заперечувала, посилаючись на ненадання представником ОСОБА_1 будь-яких доказів зайнятості в іншій судовій справі.

Враховуючи не надання до апеляційного суду адвокатом Вронським С.В. доказів його представництва в іншій судовій справі, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ТОВ Г.М.Б. Девелопмент про зобов`язання за власний кошт привести несучу стіну будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замурування влаштованих віконних отворів та демонтувати самовільно збудований четвертий поверх над квартирою АДРЕСА_1 та привести покрівлю будівлі у первісний стан, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача, пов`язані з проведенням будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1 призводять до погіршення надійності конструкції будівлі (будинку АДРЕСА_2 ) або до його аварійного стану, а також, не довела, як саме дії відповідача із здійснення будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_1 порушують права, свободи чи інтереси позивача.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду.

Судом встановлено, що:

- ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрованого у реєстрі за №3743;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 59321989 від 18 травня 2016 року відповідачу на праві приватної власності належить квартира, загальною площею 1227,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідачем у 2016 році здійснювались будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1 ;

- згідно з висновком ТОВ Науково - виробничий центр Екосторой+ про технічний стан основних несучих і огороджувальних конструкцій квартири АДРЕСА_5 у частині будівлі АДРЕСА_2 після виконання будівельних робіт з капітального ремонту з визначенням їх відповідності проектній документації і чинним нормативним вимогам, якість виконаних на момент обстеження будівельних робіт в цілому відповідає вимогам чинних будівельних норм і правил, у тому числі, СНіП 3.03.01 - 87 Несучі та огороджувальні конструкції . Проведені роботи по капітальному ремонту значно покращили технічний стан приміщень квартири і відповідної частини будівлі в цілому; після виконання ремонтних робіт основні несучі і огороджувальні конструкції квартири АДРЕСА_5 а і будинку в АДРЕСА_6 , у зоні її розміщення, придатні до подальшої надійної експлуатації у відповідності до їх функціональних призначень на момент обстеження.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 13 Конституції визначено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні за змістом положення закріплено у статті 319 ЦК України.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист порушеного права особа реалізує перш за все шляхом звернення до суду з відповідним позовом, за наслідками розгляду якого суд ухвалює судове рішення.

Права власника житлового будинку, квартири визначено у статті 383 ЦК України, відповідно до частини другої якої власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Предметом спору є самочинна реконструкція квартири АДРЕСА_7 у вигляді влаштування віконних отворів у несучій стіні будинку, що виходять у внутрішній двір будинку та надбудови мансардного поверху з улаштуванням нового даху, а предметом апеляційного розгляду - незгода з рішенням райсуду про відмову у вимогах про зобов`язання привести несучу стіну будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замурування влаштованих віконних отворів

Положення статті 376 ЦК України про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, з посиланням на яку ОСОБА_1 заявила відповідні позовні вимоги до ТОВ Г.М.Б. Девелопмент про приведення об`єкту до попереднього стану, не застосовуються до цих правовідносин.

Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначено пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76.

Відповідно до пункту 1.4.6 Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

В якості обґрунтування заявлених вимог про зобов`язання приведення несучої стіни будинку на третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_1 у первісний стан, шляхом замурування влаштованих віконних отворів, позивач послалася на те, що зазначене втручання в несучу стіну будинку відповідач вчинив без проекту реконструкції та відповідних дозвільних документів, тобто незаконно, а влаштування віконних отворів у несучій стіні послаблює останню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається в якості підстави своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 будучи фізичною особою, якій на праві власності належить квартира у багатоквартирному будинку має довести факт порушення відповідачем конструктивних елементів будинку.

Саме по собі здійснення перепланування квартири з влаштування віконних отворів у несучій стіні багатоквартирного будинку доводить лише факт втручання в конструктивний елемент будинку (несучу стіну), що є підставою для відповідного реагування з боку компетентних органів державної влади або місцевого самоврядування з дотриманням встановленого законом порядку .

Разом з тим порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту , відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, є підставою для зобов`язання власника (наймача) привести приміщення у попередній стан, лише у разі погіршення стану або якісних характеристик конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту.

Проте належних, допустимих і достатніх доказів послаблення або погіршення несучої здатності (несучої спроможності) стіни внаслідок влаштування віконних отворів на третьому поверсі 3-х поверхового будинку, позивач до суду не надала.

У разі доведення позивачем такого факту, подальший тягар доведення відсутності вини законом покладається на відповідача.

Крім того, позивач не обґрунтувала і не довела, як саме реконструкція квартири АДРЕСА_1 порушує її права та інтереси, як власника квартири АДРЕСА_3 .

Не надано позивачем таких доказів і в якості додатків до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи, що позивач не довела порушення конструктивних елементів в контексті погіршення якісних характеристик несучої стіни будинку АДРЕСА_2 , яка виходить у внутрішній двір даного будинку внаслідок самочинної реконструкції відповідачем квартири АДРЕСА_1 і не обґрунтувала, яким чином проведена реконструкція порушує її права, як власника квартири, що розташована в сусідньому будинку АДРЕСА_8 , суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення суду вимогам цивільно-процесуального законодавства, не врахування, що реконструкція здійснена без відповідних дозвільних документів, що втручання в несучі конструкції будинку вже само по собі свідчить про зменшення міцності будинку, висновку районного суду не спростовують і зведені виключно до переоцінки доказів, яким судом з урахуванням встановлених у справі обставин надано належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивача права власності або на частку у квартирі, яка розташована у багатоквартирному будинку, вирішального значення при поданні позову про усунення перешкод у користування власністю не мають, оскільки закон захищає, як права власника нерухомого майна, так і права співвласника. Визначальним в даному випадку є обґрунтування порушення права власності та його доведення належними, допустимими і достатніми доказами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування (зміни) рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.10.2019 року

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова