Постанова

від 31.01.2019 по справі 355/1018/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/824/219/2019 Головуючий у 1 інстанції - Литвиненко О.Л.

Унікальний номер справи № 355/1018/18 Доповідач - Андрієнко А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

ПоліщукН.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року позивач Гостролуцька сільська рада Баришівського району Київської області звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 05.04.2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі б/н строком на 25 років, починаючи з 05.04.2013 року до 05.04.2038 року, площею 1,4018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по АДРЕСА_1.

05.04.2013 року між Гостролуцькою сільською радою Баришівського району Київської областіта ОСОБА_2 укладений договір оренди землі б/н строком на 25 років, починаючи з 05.04.2013 року до 05.04.2038 року площею 0,9231 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по АДРЕСА_2.

05.04.2013 року між Гостролуцькою сільською радою Баришівського району Київської областіта ОСОБА_2 укладений договір оренди землі б/н строком на 25 років, починаючи з 05.04.2013 року до 05.04.2038 року площею 0,2092 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по АДРЕСА_3.

01.12.2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди землі № 5/2014 строком на 5 років, починаючи з 01.12.2014 року до 01.12.2019 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по АДРЕСА_4.

Згідно із пунктом 9 вказаних вище договорів, ОСОБА_2 зобов'язаний вносити орендну плату в грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Проте, відповідач, в порушення вимог договорів, орендні платежі не сплачує, у зв'язку з чим, виникла заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 96 679 грн. 76 коп.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року позов Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області заборгованість по орендній платі за договорами оренди землі в розмірі 96 679 грн. 76 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1841 грн., а всього 98 520 грн. 76 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що згідно з пункту 1 Договорів оренди землі, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в с. Гостролуччя.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято земельні ділянки відповідно до укладених Договорів, які зазначені вище.

Відповідно до пунктів 9, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі виключно у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 Договорів оренди землі).

Згідно пунктів 11 договорів орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на протязі 30-ти календарних днів місяця, що настає за звітним. Орендна плата вноситься на поточних рахунок Гостролуцької сільської ради.

Однак, судом при винесені оскаржуваного рішення, не враховані вимоги ЦК України щодо позовної давності.

Апелянт вказує, що починаючи з травня 2013 року (за трьома Договорами) та січня 2015 року Позивач по справі вже знав про порушення умов Договорів, а отже строк на частину заборгованості, на момент подачі позову сплинув.

Відтак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, з якого часу орган місцевого самоврядування дізнався про порушення його права та на наявність доказів, що позивачу було відомо про порушення його права.

Враховуючи вищевикладені норми, суд першої інстанції, повинен був, враховуючи строк позовної давності, стягнути суму 57 644 грн. 10 коп. замість 98 520 грн. 76 коп.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності невиплати ОСОБА_2 орендної плати за договорами оренди землі починаючи з квітня 2013 року по липень 2018 року.

Вказаний висновок суду в повній мірі відповідає обставинам справи виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 05.04.2013 року між позивачем Гостролуцькою сільською радою Баришівського району Київської області та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі б/н, строком на 25 років з 05.04.2013 року до 05.04.2038 року площею 1,4018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по по АДРЕСА_1. У відповідності до п. 9 даного договору ОСОБА_2 зобов'язаний вносити орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладання договору становить 11 309 гривень 31 копійка на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів місяця, що настає за звітним, яка вноситься на поточний рахунок Гостролуцької сільської ради.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання. Відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим з 05.04.2013 року по 01.07.2018 року заборгованість по сплаті орендної плати ОСОБА_2 становить 59373 грн. 88 коп.

05.04.2013 року між позивачем Гостролуцькою сільською радою Баришівського району Київської області та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі б/н, строком на 25 років з 05.04.2013 року до 05.04.2038 року площею 0,9231 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по по АДРЕСА_2. У відповідності до п. 9 даного договору ОСОБА_2 зобов'язаний вносити орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладання договору становить 7440 гривень 84 копійки на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів місяця, що настає за звітним, яка вноситься на поточний рахунок Гостролуцької сільської ради.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання. Відповідач ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим з станом на 25.06.2018 року заборгованість по сплаті орендної плати ОСОБА_2 становить 19496 гривень 84 копійки.

05.04.2013 року між позивачем Гостролуцькою сільською радою Баришівського району Київської області та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі б/н, строком на 25 років з 05.04.2013 року до 05.04.2038 року площею 0,2092 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по АДРЕСА_3. У відповідності до п. 9 даного договору ОСОБА_2 зобов'язаний вносити орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладання договору становить 1687 гривень 76 копійок на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів місяця, що настає за звітним, яка вноситься на поточний рахунок Гостролуцької сільської ради.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим з 05.04.2013 року по 01.07.2018 року заборгованість по сплаті орендної плати ОСОБА_2 становить 8860 грн. 74 коп.

01.12.2014 року між позивачем Гостролуцькою сільською радою Баришівського району Київської області та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № 5/2014 строком на 5 років з 01.12.2014 року до 01.12.2019 року площею 0,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по по АДРЕСА_4. У відповідності до п. 9 даного договору ОСОБА_2 зобов'язаний вносити орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладання договору становить 2497 гривень 20 копійок на рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів місяця, що настає за звітним, яка вноситься на поточний рахунок Гостролуцької сільської ради.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання. ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим з 01.12.2014 року по 01.07.2018 року заборгованість по сплаті орендної плати ОСОБА_2 становить 8948 гривень 30 копійок.

В зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання по умовах договорів оренди землі, за якими орендодавець виконав умови повністю, а орендар порушив умови договору по сплаті орендної плати, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача. Заяви відповідача про застосування строку позовної давності до суду першої інстанції подано відповідачем не було. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин місцевому суду не надано.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення цього договору.

Згідно із частиною першою статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі послався на ту обставину, що судом не застосовано строк позовної давності, та просив суд апеляційної інстанції змінити рішення, застосувати строк позовної давності та зменшити суму стягнутої заборгованості по орендній платі.

Однак, колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги.

Апеляційний суд вправі застосувати строк позовної давності в разі, якщо рішення судом першої інстанції було прийнято за відсутності відповідача та якщо відповідач не був належним чином повідомлений про час розгляду справи, що не давало йому змоги подати заяву про застосування строку позовної давності до постановлення рішення суду.

Така позиція викладена Великою палатою Верховного суду.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач двічі був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом першої інстанції, однак, ним були подані заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відрядженні.

На думку колегії суддів , будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, відповідач мав реальну можливість подати заяву про застосування строків позовної давності до правовідносин, що виникли між сторонами по справі, однак, він не скористався своїм правом до постановлення рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що у суду апеляційної інстанції немає підстав для застосування ст..256 ЦК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ у справі Stubbings and others v. The United Kingdom за заявами №№ 22083/93, 22095/93, § 51, від 22 жовтня 1996 року; рішення ЄСПЛ у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Російської Федерації за заявою № 14902/04, § 570, від 20 вересня 2011 року).

Проте, не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Як убачається із матеріалів справи, 11.07.2018 року позивач Гостролуцька сільська рада Баришівського району Київської області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 13.07.2018 року відкрито провадження в даній справі.

Справа неодноразово призначалась до судового розгляду (на 30.07.2018 року, 21.09.2018 року, 10.10.2018 року, 29.10.2018 року).

Із матеріалів справи убачається, що будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи в порядку, визначеному ст.128, 130 ЦПК України, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.74, 88), відповідач в судове засідання не з'явився і про застосування позовної давності не заявляв.

Згідно правового висновку, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18), якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у суді апеляційної інстанції лише у випадку його неналежного повідомлення судом першої інстанції про час і місце розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Заявлена ОСОБА_2 в апеляційній скарзі заява про застосування позовної давності не може бути прийнята до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 обмежився лише посиланням на необхідність застосування строку позовної давності, не наводячи при цьому причин неподання такої заяви до суду першої інстанції, а також не посилаючись на допущення місцевим судом будь - яких порушень норм процесуального права чи на неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, оскільки доводи апеляційної скарги не містять посилання на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, а застосувати позовну давність на стадії апеляційного розгляду справи неможливо, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого судом першої інстанції рішення.

Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову відповідають обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 1 лютого 2019 року.

Суддя - доповідач:

Судді: