ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2491/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,
представників позивача Климюк Н.І., Шафран Д.В.,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Споживчого товариства Сільського споживчого товариства Вовнянка до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Споживче товариство Сільське споживче товариства Вовнянка (надалі - ССТ Вовнянка , товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року №0009801405, яким застосовано штрафні санкції у сумі 73484,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що спірне податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 29 серпня 2018 року №03/40-01, у якому відповідач дійшов висновку про порушення пунктів 5, 11 розділу ІІ постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з тих підстав, що позивач не забезпечив оприбуткування готівкової виручки в Книзі обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) за період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року на загальну суму 14696,80 грн.
Позивач з таким висновком перевірки не погоджується та зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки належного йому магазину, який знаходиться за адресою: Волинська область, Рожищенський район, село Луків, вулиця 8-го Березня, будинок 17, продавцем було надано КОРО, яка у період з 04 лютого по 12 березня 2018 року велася у формі зошита, але з дотриманням вимог, що наведені в Порядку реєстрації та ведення розрахункових книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі - Порядок №547): аркуші були пронумеровані, прошиті; роздруковані фіскальні звітні чеки підклеєні до відповідних сторінок; про рух готівки та відповідні суми розрахунків щоденно вчинені записи. Крім того, кошти у сумі 14696,80 грн. відображені у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій (РРО) та у додатках 6 до декларації акцизного збору за лютий і березень 2018 року; забезпечено щоденне передавання електронних копій фіскальних чеків РРО до контролюючих органів через екваер.
Позивач вважає, що висновки акта перевірки є помилковими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправним. З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою від 04 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов та додаткових поясненнях (а.с.34-35; 59-60) відповідач позовні вимоги заперечує з тих підстав, що за результатами проведення фактичної перевірки магазину, належного позивачу, було встановлено, що в період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року позивачем не проводилось оприбуткування готівкових коштів в КОРО в сумі 14696,80 грн., тобто облікові записи щодо надходження готівки здійснювалися в незареєстрованій КОРО, що є порушенням пунктів 5, 11 розділу ІІ постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні . Відповідно до пункту 6 глави 1 розділу II Порядку №547, КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
Зазначені порушення стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким до СТ ССТ Вовнянка застосовані штрафні санкції на суму 73484,00 грн. за неоприбуткування готівкових коштів у КОРО.
Звертає увагу, що відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленій в постановах у справах такої категорії, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткування готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-яких з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.
З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив позивач звертав увагу на непропорційність застосованих штрафних санкцій, а також у додаткових поясненнях вказав, що оприбуткування готівки у касі підприємства здійснювалося у касовій книзі відповідно до прибуткових касових ордерів; здача виручки відображена продавцем у КОРО у формі зошита. Вважає, що висновки акта перевірки не відповідають первинним документам - касовій книзі, прибутковим ордерам та даним КОРО (50-51; 62-65).
У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Представник Климюк Н.І. - керівник товариства - суду додатково пояснила, що відповідно до внутрішніх документів підприємства, встановлено ліміт каси та графік здачі виручки двічі на тиждень. З урахуванням такого порядку продавець магазину здійснювала передачу готівки у касу через операцію службова видача , що відображено у фіскальних звітних чеках; на суму видачі виписано касові ордери, що у свою чергу зафіксовано у касовій книзі. Вважає, що такі дії спростовують доводи відповідача про несвоєчасне оприбуткування готівки у касі підприємства.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, у задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд встановив такі обставини.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6) слідує, що ССТ Вовнянка зареєстроване як юридична особа з 14 червня 2016 року та здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Матеріалами справи встановлено, що 29 серпня 2018 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області на підставі наказу ГУ ДФС У Волинській області від 23 серпня 2018 року №3036, направлень на перевірку від 28 серпня 2018 року №003783 та №003784 (а.с.36-37) проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, який знаходиться за адресою: Волинська область, Рожищенський район, село Луків, вулиця 8-го Березня, будинок 17, де здійснює господарську діяльність позивач, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено відповідний акт перевірки від 29 серпня 2018 року №03/182/40-01/40566401 (далі - акт перевірки, а.с.11-14). В акті перевірки вказано, що перевіркою, серед іншого, встановлено незабезпечення оприбуткування позивачем готівкової виручки в КОРО за період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року включно на загальну суму 14696,80 грн., чим порушено пункти 5, 11 розділу ІІ постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні . Присутня під час перевірки продавець магазину ОСОБА_4 у письмових поясненнях від 29 серпня 2018 року підтвердила, що оприбуткування готівки здійснювали у цей період не в КОРО, а у зошиті із підклеюванням фіскальних звітних чеків та вчиненням відповідних записів (а.с.15). В матеріалах справи є копія такого зошита, який вівся за формою КОРО, однак не був зареєстрований у податковому органі (а.с.16-22).
На підставі акта перевірки з посиланням на постанову Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами і доповненнями) 12 вересня 2018 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0009801405, яким до позивача відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовано штрафні санкції в сумі 73484,00 грн. (а.с.10).
Не погоджуючись із цим рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами прийнято Указ Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ №436/95). Статтею 2 Указу №436/95 установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Згідно з абзацом третім статті 1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Перевіряючи наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу третього статті 1 Указу №436/95, суду необхідно перевірити наявність складу правопорушення в діях товариства та правильну його кваліфікацію відповідачем.
Відповідно до визначення, що наведене у підпункті 18 пункту 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, що набрала чинності 05 січня 2018 року (надалі - Положення №148, у редакції, чинній у період до 01 червня 2018 року), оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.
Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
Отже, з наведеного випливає, що з 05 січня 2018 року (з дня набрання чинності Положенням №148) оприбуткуванням готівки для підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги посилання відповідача на практику Верховного Суду (постанови від 23 січня 2018 року у справі №2а-12605/11/2670; від 06 лютого 2018 року у справі №2а-14315/10/0470) та Верховного Суду України (постанови від 15 жовтня 2013 року №21-247а13, від 01 квітня 2014 року №21-54а14, від 04 листопада 2015 року №21-3680а15), оскільки правові позиції у цих постановах стосуються застосування норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (а не Положення №148). Пунктом 2.6 розділу 2 Положення №637 передбачалося, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Тому належне оприбуткування готівкових коштів за цими правилами у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО передбачало сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Разом з тим, зазначене Положення №637 втратило чинність 05 січня 2018 року.
Також варто зауважити, що постановою Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54 внесено зміни та доповнення до Положення №148. Так відповідно до пункту 11 розділу ІІ Положення №148 (зі змінами і поповненнями згідно з постановою від 24 травня 2018 року №54) оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Як вбачається зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року №0009801405, при його прийнятті відповідач керувався постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами і доповненнями). Однак такі зміни і доповнення до Положення №148 набрали чинності з 01 червня 2018 року, а тому норми пункту 11 розділу ІІ Положення №148 в новій редакції не підлягають застосуванню до оприбуткування готівки позивачем у період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року.
Що стосується порушення товариством пункту 5 розділу ІІ Положення №148, то тут варто зауважити, що відповідно до цієї норми суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
За визначенням, наведеним у підпункті 13 пункту 3 розділу ІІ Положення №148, книга обліку - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат.
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із пунктом 1, 2 глави 1 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за №920/29050 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2016 року №837, надалі - Порядок №547), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО). Реєстрація книг ОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
Відповідно до пункту 6 глави 1 розділу II Порядку №547 книга ОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю. Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб'єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
Пунктами 1, 2, 6 глави 4 Розділу П Порядку №547 визначено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання КОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги ОРО при її реєстрацїї/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги ОРО (це положення не поширюється на транспортні засоби, об'єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі). Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі з здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Як встановлено в ході розгляду даної справи, в період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року облікові записи щодо надходження готівки здійснювалися в незареєстрованій КОРО (а.с.15-22). Останні записи в КОРО №3000324595р/1, розпочатій 01 червня 2017 року, датовані 03 лютого 2018 року, а нова КОРО №3000324595р/2 за заявою позивача від 12 березня 2018 року (а.с.88-89) зареєстрована того ж дня і розпочата 13 березня 2018 року (а.с.82).
Проте, на думку суду, з урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства, у даному випадку мало місце порушення порядку обліку операцій з готівкою (пункт 5 розділу ІІ Положення №148) у зв'язку із використанням незареєстрованої у встановленому порядку КОРО, а не факт неоприбуткування готівки (пункт 11 розділу ІІ Положення №148).
Відповідно до пунктів 14, 15 розділу ІІ Положення №148 установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків. Установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси.
З урахуванням наведених норм розпорядженням керівника товариства від 04 січня 2018 року №1 встановлено ліміт каси на 2018 рік в розмірі 3000,00 грн. та здавання готівкової виручки в банк двічі на тиждень (а.с.84).
Згідно з пунктом пункту 29 розділу III Положення №148 вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції службова видача .
Як встановлено судом, у період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року у господарській одиниці товариства (магазині) забезпечено друк фіскальних звітних чеків із відображенням у них залишку коштів на кінець дня, які наступного робочого дня проведено як службове внесення . Оприбуткування коштів у касі товариства за операціями службова видача здійснювалася на підставі касових ордерів (прийнято від ОСОБА_4С.) у касовій книзі (копії цих документів наявні в матеріалах справи - а.с.66-78).
Судом також встановлено, що готівкові кошти у сумі 14696,80 грн. отриманні від продажу товарів у період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року відображено у додатках №6 до декларації акцизного збору за лютий та березень 2018 року (а.с.23-24, 90), а також забезпечено щоденне передавання копій фіскальних чеків РРО до контролюючого органу через екваер.
З огляду на зазначене суд вважає, що позивач допустив порушення обліку операцій з готівкою, який вів у незареєстрованій КОРО.
Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач допустився помилкової кваліфікації правопорушення, застосувавши норми, що набули чинності з 01 червня 2018 року. Оцінку правильності оприбуткування готівки в касі товариства у касовій книзі на підставі фіскальних звітних чеків відповідач не надавав.
Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року №0009801405 про застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 73484,00 грн. за порушення вимог Положення №148 (зі змінами і доповненнями) є протиправним, відповідач не перевірив та не врахував при цьому усіх істотних обставин, а тому таке рішення підлягає скасуванню. Отже, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач сплатив судовий збір у сумі 1762,00 грн. (а.с.2), що підтверджується платіжним дорученням від 28 листопада 2018 року №318, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.28).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1762,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Споживчого товариства Сільського споживчого товариства Вовнянка (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Сковороди, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40566401) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 12 вересня 2018 року №0009801405.
Стягнути на користь Споживчого товариства Сільського споживчого товариства Вовнянка за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк
Повне судове рішення складено судом 05 лютого 2019 року
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 06.02.2019 |
Номер документу | 79605565 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Каленюк Жанна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні