Постанова

від 27.05.2019 по справі 140/2491/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3112/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Большакової О.О.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Каленюк Ж.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку о 15 год. 32 хв. 31 січня 2019 року, повне судове рішення складено 05 лютого 2019 року, у справі №140/2491/18 за позовом Споживчого товариства Сільського споживчого товариства Вовнянка до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2018 Споживче товариство Сільське споживче товариство Вовнянка (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009801405 від 12.09.2018.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року облікові записи щодо надходження готівки здійснювалися в незареєстрованій КОРО, останні записи в КОРО №3000324595р/1, розпочатій 01 червня 2017 року, датовані 03 лютого 2018 року, а нова КОРО №3000324595р/2 за заявою позивача від 12 березня 2018 року зареєстрована того ж дня і розпочата 13 березня 2018 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства, у даному випадку мало місце порушення порядку обліку операцій з готівкою (пункт 5 розділу ІІ Положення №148) у зв`язку із використанням незареєстрованої у встановленому порядку КОРО, а не факт неоприбуткування готівки (пункт 11 розділу ІІ Положення №148). Суд першої інстанції зазначив, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач допустився помилкової кваліфікації правопорушення, застосувавши норми, що набули чинності з 01 червня 2018 року, оцінку правильності оприбуткування готівки в касі Товариства у касовій книзі на підставі фіскальних звітних чеків відповідач не надавав. Суд першої інстанції вказав, що податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року №0009801405 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 73 484,00 грн. за порушення вимог Положення №148 (зі змінами і доповненнями) є протиправним, оскільки відповідач не перевірив та не врахував при цьому усіх істотних обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО, невиконання будь-якої з цих дій є порушення порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність. Скаржник вказує, що факт порушення підтверджено і продавцем, яка у поясненнях зазначила, що оприбуткування готівки з 04.02.2018 по 10.03.2018 не здійснювали в КОРО тому що така закінчилась, записи робили і клеїли обнуління в простому зошиті, поки не завели нову КОРО. За таких обставин, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Споживче товариство Сільське споживче товариство Вовнянка подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що судом першої інстанції правильно встановлено, що у даному випадку мало місце порушення обліку операцій з готівкою у зв`язку з використанням незареєстрованої у встановленому порядку КОРО, а не факт неоприбуткування готівки. Вважає, що позиція відповідача, викладена у апеляційній скарзі є необґрунтованою та такою, що не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи встановлено, що Споживче товариство Сільське споживче товариство Вовнянка зареєстровано як юридична особа 14.06.2016, основний вид економічної діяльності за КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі Наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 23.08.2018 №3036 Про проведення фактичної перевірки (а.с.36) та направлень на перевірку від 28.08.2018 №003783 та №003784 (а.с.37) 29 серпня 2018 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність Споживче товариство Сільське споживче товариство Вовнянка з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів за результатами проведення якої складено акт від 29 серпня 2018 року №03/182/40-01/40566401. Перевірку проведено в присутності продавця Марфутіни ОСОБА_1 .

Відповідно до акта фактичної перевірки від 29 серпня 2018 року №03/182/40-01/40566401 в ході перевірки встановлено, зокрема, що не забезпечено оприбуткування готівкової виручки в КОРО за період з 04.02.2018 по 10.03.2018 включно на загальну суму 14696,80 грн., чим порушено п.5, 11 Розділу 2 Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України . До акта перевірки додано періодичний звіт з РРО про виторги з 04.02.2018 по 10.03.2018.

На підставі акта фактичної перевірки №03/182/40-01/40566401 12.09.208 ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №0009801405, згідно з яким на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу 3 статті 1 Указу №436/95 від 12.06.1995 за порушення пункту 5, 11 розділу 2 Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (із змінами та доповненнями) застосовано 73 484 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (а.с.10).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 від 12.06.1995 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно з статтею 2 вказаного Указу штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в первинній редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення №148) яким визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами.

Відповідно до підпунктів 13, 18 пункту 3 Положення № 148 книга обліку - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат; оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.

Згідно з пунктом 5 Положення № 148 суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 11 Положення №148 встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Таким чином, в період, за який контролюючим органом виявлено порушення, оприбуткування готівки для підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО, полягало в сукупності наступних дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки, зокрема, у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на підставі таких готівки у касовій книзі.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1); застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п.3); щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п.9); друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п.10).

Статтею 2 Закону № 265/95-ВР встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті.

Вищевказані норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Як зазначено у поясненнях продавця магазину ОСОБА_2 від 29.08.2018 у період з 04.02.2018 по 10.03.2018,Є оскільки КОРО закінчилась, записи та клеєння обнуління здійснювалось у простому зошиті поки не принесли нову КОРО.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 04.02.2018 по 10.03.2018 включно роздруковані денні Z-звіти на загальну суму 14 696,80 грн., такі підклеєні у зошит з титульним аркушем Книга обліку розрахункових операцій на РРЛ №3000324595Р/1 , на 28 сторінках, розпочата 04.02.2018, закінчена 13.03.2018, та здійснено відповідні записи (а.с.16-22).

До матеріалів справи долучено копії касової книги Товариства за 2018 рік та прибуткові касові ордери, відповідно до яких у період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року залишок коштів на кінець дня, відображений у фіскальних звітних чеках, наступного робочого дня проведено як службове внесення . Оприбуткування коштів у касі Товариства за операціями службова видача здійснювалася на підставі касових ордерів (прийнято від ОСОБА_2 ) у касовій книзі (а.с.66-78). Вказане підтверджено поясненнями представників позивача, наданими в суді апеляційної інстанції.

При цьому, з врахуванням положень пунктів 14, 15 розділу ІІ Положення №148, розпорядженням керівника Товариства від 04 січня 2018 року №1 встановлено ліміт каси на 2018 рік в розмірі 3 000,00 грн. та здавання готівкової виручки в банк двічі на тиждень (а.с.84).

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано контролюючим органом, готівкові кошти у сумі 14 696,80 грн. отриманні від продажу товарів у період з 04 лютого 2018 року по 10 березня 2018 року відображено у додатках №6 до декларації акцизного збору за лютий та березень 2018 року (а.с.23-24).

Отже, отримання вищезазначеної суми за період з 04.02.2018 по 10.03.2018 проведено Товариством через РРО, що підтверджується фіскальними звітними чеками (Z-звіт), зазначена сума коштів занесена до фіскальної пам`яті РРО, та відображена у касовій книзі Товариства, що вказує на оприбуткування готівки в день одержання у повній сумі.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин практики Верховного Суду (постанови від 23 січня 2018 року у справі №2а-12605/11/2670; від 06 лютого 2018 року у справі №2а-14315/10/0470) та Верховного Суду України (постанови від 15 жовтня 2013 року №21-247а13, від 01 квітня 2014 року №21-54а14, від 04 листопада 2015 року №21-3680а15), оскільки правові позиції у цих постановах висловлено щодо застосування норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а не Положення №148.

До того ж, як встановлено з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення при винесені такого контролюючий орган керувався Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами і доповненнями).

Так, Постановою Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54, яка набрала законної сили 01.06.2018, пункт 11 Положення № 148 викладено в новій редакції згідно з якою оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Тобто, оприбуткування готівки через здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО, законодавцем введено з 01.06.2018, тоді як в період за який виявлено порушення вказана вимога відсутня.

Відповідно до статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.

Так, наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 №547 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок № 547) підрозділу 1 пунктом 1 розділу ІІ якого встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 6 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 547 книга ОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю. Титульна сторінка книги ОРО має містити дані про суб`єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації книги ОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 547 перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО. Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви.

Відповідно до пункту 6 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З долучених до матеріалів справи копій титульних аркушів книг ОРО, зареєстрованих позивачем, встановлено, що 12.05.2017 зареєстровано КОРО №3000324595Р/1 для використання з реєстратором розрахункових операцій модель Міні - 500.02 МЕ , фіскальний номер НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_1 - ПБ57710345, назва господарської одиниці - магазин, адреса господарської одиниці - Рожищенський район, с.Луків, вул. 8 Березня, 17, належить суб`єкту господарювання - Сільське споживче товариство Вовнянка , податковий номер - 40566401, місцезнаходження - 45100, Волинська область, м.Рожище, вул.Сковороди,1, номер установленого засобу контролю - ВХ201965, кількість аркушів 40. Записи у вказану КОРО внесено по 03.02.2018 включно (а.с.79-81).

Аналогічно заповнено титульний аркуш зошита, де здійснено вклеєння денних Z-звітів та внесення відповідних записів за період з 04.02.2018 по 10.03.2018 включно, без зазначення дати реєстрації такої книги та номеру установленого засобу контролю. Такий зошит розграфлено відповідно до вимог Порядку № 547, прошито та пронумеровано, що відповідачем не заперечується.

Водночас, 12.03.2018 Рожищенським відділенням Луцької ОДПІ зареєстрована заява позивача про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій на вказаний реєстратор розрахункових операцій та господарську одиницю, за результатами розгляду якої прийнято рішення про реєстрацію КОРО 12.03.2018 №300324595Р/2.

Як зазначено представниками позивача невчасна реєстрація КОРО зумовлена відсутністю у продажі самих книг, а тому КОРО №300324595Р/2 розпочата лиш 13.03.2018.

За таких обставин, суд першої інстанції з урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства дійшов вірного висновку, що Товариством допущено порушення обліку операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 5 розділу ІІ Положення №148) так як у період з 04.02.2018 по 10.03.2018 використовувалась незареєстрована у встановленому порядку КОРО, однак не допущено неоприбуткування готівки.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесення податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року №0009801405, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 140/2491/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді О. О. Большакова Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 30.05.2019