Постанова

від 02.03.2010 по справі 2а-70/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року справа № 2а-70/10/2370

м. Черкаси

09 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4954 грн. 86 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 880867, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 20.07.2004 р.

Відповідач узятий на облік в Смілянській об'єднаній ДПІ 20.07.2004 р. за №20240000000000051, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 15.01.2010 р. № 5789.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України Про систему оподаткування від 25.06.1991 р. № 1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог Закону України Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон), контролюючими органами та органами стягнення податків та зборів (обов`язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є податкові органи.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено в статті 5 Закону.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків, який не погоджується з визначеною контролюючим органом сумою податкового зобов'язання, не розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підпункт 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону зазначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно з п.п.17.1.4. п.17.1 ст.17 Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті в підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з матеріалів справи, Смілянською ОДПІ відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 1915/17-111/НОМЕР_1 від 09.12.2008 р. Перевіркою встановлені відхилення суми податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з поставки на митній території України, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків.

На підставі зазначеного акта перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007771701/0 від 25.12.2008 р., в якому визначена сума податкового зобов'язання 3675 грн. 00 коп., яке отримано відповідачем 06.01.2009 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 95095.

Як зазначає представник позивача, по податковому повідомленню-решенню №0007771701/0 від 25.12.2008 р. відповідач сплатив 27 грн. 92 коп. Залишок несплаченої заборгованості становить 3647 грн. 08 коп.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Смілянською ОДПІ відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 проведені документальні невиїзні перевірки подання податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами яких складено акти № 1445/17-111/НОМЕР_1 від 25.05.2009 р., № 2379/17-111/НОМЕР_1 від 22.07.2009 р., № 3121/17-111/НОМЕР_1 від 02.09.2009 р., № 3554/17-111/НОМЕР_1 від 28.09.2009 р.

Перевірками встановлено, що відповідач за квітень-серпень 2009 року не подав декларації з податку на додану вартість.

На підставі вищезазанчених актів перевірки, позивачем виставлені податкові повідомлення-рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларацій, а саме: № 0010531701/0 від 25.05.2009 р. на суму 170 грн., № 0099881701/0 від 10.08.2009 р. на суму 340 грн. 00 коп., № 0107981701/0 від 01.10.2009 р. на суму 170 грн., № 1113831701/0 від 14.10.2009 р. на суму 170 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 4497 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян від 26.12.1992 р. № 13-92, який втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, згідно із Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003 р. № 889-IV, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Декрету, з доходів, зазначених у розділі IV Декрету, податок обчислюється, зокрема, податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Як встановлено з матеріалів справи, 9 лютого 2009 року Смілянською ОДПІ від відповідача отримана податкова декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року або інший період звітного року, в якій відповідач задекларував на 2009 рік очікуваний сукупний оподаткований дохід у розмірі 5000 грн. 00 коп.

З вказаної суми позивачем обчислена річна сума податку в розмірі 15%, що становить 750 грн. 00 коп., які відповідач мав сплачувати рівними частками по 187 грн. 50 коп. 16.03.2009 р., 14.05.2009р., 14.08.2009 р. та 16.11.2009 р., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000831720/0 від 13.02.2009 р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що по строку сплати 14.05.2009 р. суми податку в розмірі 187 грн. 50 коп., відповідачем частково сплачено 112 грн. 21 коп. Залишок несплаченої суми становить 75 грн. 29 коп.

По строку сплати 14.08.2009 р. та 16.11.2009 р. по 187 грн. 50 коп. відповідачем не сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2009 року Смілянською ОДПІ відносно відповідача здійснено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, за результатами якої складено акт № 1377/17-111/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, що приватному підприємцю нараховано податку з доходів фізичних осіб по строку сплати: 16.03.2009 р. - 74 грн. 85 коп., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 13.02.2009 р. В порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону, податковий борг в сумі 74 грн. 85 коп. по строку сплати 16.03.2009 р. був погашений 31.03.2009 р. платіжним повідомлення із затримкою на 15 днів.

На підставі акта перевірки та у відповідності п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону, позивачем виставлено податкове повідомлення-рішення № 0009851701/0 від 21.05.2009 р., в якому визначено суму штрафу в розмірі 7 грн. 49 коп.

Внаслідок існування податкового боргу позивачем виставлялись податкові вимоги №1/9/24-012/914 від 20.01.2009 р. на суму 3647 грн. 08 коп. та № 2/546/24-012/3261 від 27.02.2009 р. на суму 3647 грн. 28 коп.

Податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштових відправлень.

Отже, сума заборгованості з податку доходів фізичних осіб складає 457 грн. 78 коп.

Згідно ст. 3.1.1 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань.

04 квітня 2009 року позивачем прийнято рішення № 131/24-012/1822313494/5867 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог податкового законодавства, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, буд.76, код 21367325) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 4954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 86 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 3 березня 2010 року