Рішення

від 31.01.2019 по справі 1340/4040/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4040/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача Фостяка О.Я.,

представника відповідача Козича В.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Новий стиль (далі - ПП Новий стиль , позивач) до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Новий стиль , в якій позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ673/461/АВ/ФС від 01.08.2018 року про накладення на Приватне підприємство "Новий стиль" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 111 690,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що з 10.07.2018 року (12:05 год.) по 11.07.2018 року (16:15 год.) інспектором Держпраці проведено інспекційне відвідування, про що 11.07.2018 року складено акт №ЛВ/673/461/АВ та винесено припис №ЛВ673/461/АВ/П про усунення порушень вимог статті 24 КЗпП України, оскільки інспектором встановлено, що працівник ОСОБА_3 був допущений до роботи без належного оформлення правовідносин із суб'єктом господарювання у спосіб та порядку встановленому законом. На цій підставі відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №ЛВ673/461/АВ/ФС від 01.08.2018 року, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 111690 грн. Позивач не погоджується з висновками відповідача, стверджуючи, що перевірка проведена без належних підстав. Вважає, що на момент перевірки ОСОБА_3 надавав послуги за цивільно-правовим договором №1 від 06.07.2018 року, які не носили характеру трудового договору та на них не поширювалися вимоги трудового законодавства. Заперечує порушення вимог статті 24 КЗпП України, а відтак, вважає оскаржувану постанову протиправною.

Ухвалою від 10.09.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 08.10.2018 замінено судове засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

06.11.2018 року підготовче засідання відкладено на 29.11.2018 року.

29.11.2018 року протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача про виклик свідків та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.12.2018.

20.12.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні до 31.01.2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за результатами інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ПП Новий стиль зафіксовано порушення ним вимог ч.1, ч. 3 ст.24 КЗпП України, а саме допущення до роботи працівника ОСОБА_3 без укладення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, під час інспекційного відвідування інспектором відібрано пояснення у ОСОБА_3 в яких зазначено, що він є стажером кочегара та стажується у ПП Новий стиль протягом одного місяця, орієнтовно з червня 2018 року. Вказане підтверджує факт допуску до роботи працівника ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин, попри наявні ознаки таких відносин між позивачем та вказаною особою.

30.10.2018 року представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначає, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.08.2018 року провадження у справі №450/2416/18 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст41 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

З 10.07.2018 року по 11.07.2018 року на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області №1585-П від 09.07.2018 року та направлення від 09.07.2018 року №1441 інспектором праці Щербою Н.Р. було проведено інспекційне відвідування ПП Новий стиль , за результатами якого складено акт №ЛВ673/461/АВ від 11.07.2018 року, яким встановлено порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ході перевірки інспекційного відвідування були відібрані пояснення ОСОБА_3 та директора підприємства ОСОБА_4

Крім цього, інспектором праці Щербою Н.Р., складено припис №ЛВ673/461/АВ/П від 11.07.2018 року про усунення порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування ПП Новий стиль .

17.07.2018 року директором ПП Новий стиль подано до ГУ Держпраці у Львівській області письмові зауваження стосовно проведеного інспекційного відвідування, безпідставності зроблених за його результатами висновків про порушення законодавства, зокрема, щодо необґрунтованості тверджень про наявність між ОСОБА_3 та ПП Новий стиль трудових відносин на виконання функцій кочегара.

Листом №6934/4/04.4-09 від 20.07.2018 року відповідач відхилив аргументи позивача про наявність виключно цивільно-правових відносин між підприємством та ОСОБА_3

Розглянувши матеріали перевірки, заступник начальника Головного управління Держпраці у Львівській області за результатами розгляду справи склав постанову №ЛВ673/461/АВ/ФС від 01.08.2018 року, якою за порушення вимог ст.24 КЗпП України фактичний допуск працівника ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України накладено штраф у розмірі 111690 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №295.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №2955 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктами 6, 7, 8 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акту інспекційного відвідування, яким установлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме порушення частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України. Позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

У ході інспекційного відвідування ПП Новий Стиль було встановлено допущення до роботи працівника ОСОБА_3 без укладення трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач стверджує, що позивач фактично допустив ОСОБА_3 до роботи, не оформивши з ними трудовий договір, чим порушив вимоги статей 21, 24 КЗпП України.

У частині 1 статті 21 КЗпП України міститься визначення трудового договору, який означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Отже, визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, в яких зазначив, що 06.07.2018 року між ним та ОСОБА_3 укладено цивільно-правовий договір №1, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи, а саме: рубання дров в кількості 5 м.куб. Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 800 грн. Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому надання послуг (виконаної роботи). Про виконання договору між його сторонами складено акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №1 від 20.07.2018 року.

Вказана в договорі робота є разова та оплачується у повному обсязі після досягнення результату - виконання робіт (рубання дров).

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 902, частиною 1 статті 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. (частина 1 статті 905 ЦК України)

Судом встановлено, що на момент інспекційного відвідування правовідносини між ПП Новий стиль та ОСОБА_3 були оформлені цивільно-правовим договором про надання послуг, а відтак вимоги трудового законодавства на нього не поширювалися.

Отже, порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_3, як найманого працівника, позивач не вчиняв, а тому притягнення його до відповідальності на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України за неоформлення трудового договору з ОСОБА_3 є протиправним.

Допитаний в судовому засіданні 20.12.2019 року свідок директор ОСОБА_4 надав пояснення, вказавши, що ОСОБА_3 працював на підприємстві без укладення трудового договору, оскільки з останнім 06.07.2018р. був укладений цивільно-правовий договір, який він надавав для огляду інспектору Держпраці, але такий не був взятий до уваги. Зазначив, що згідно даного договору, ОСОБА_3 виплачена обумовлена в договорі сума, а також підприємством сплачені необхідні податки та внески, на підтвердження чого подав копії відповідних документів. Крім того, свідок зазначив, що інспектором праці при проведенні інспекційного відвідування чинився тиск на нього та ОСОБА_3 щодо надання певниих письмових пояснень.

Допитаний у судовому засіданні 20.12.2019 року інспектор праці Шерба Н.Р. , заперечує будь-який вплив інспектора на пояснення працівника і директора.

Оцінивши докази та пояснення у їх сукупності, суд вважає, що викладені в акті інспекційного відвідування від 11.07.2018 №ЛВ673/461/АВ висновки щодо порушень ПП Новий стиль законодавства про працю є такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Крім того, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.08.2018 року провадження у справі №450/2416/18 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст41 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, порушення позивачем ст.24 КЗпП України, а саме: факту допуску працівника ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ673/461/АВ/ФС від 01.08.2018 року про накладення на Приватне підприємство "Новий стиль" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 111 690,00 грн.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що спірна постанова про накладення штрафу №ЛВ673/461/АВ/ФС від 01.08.2018 року прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ673/461/АВ/ФС від 01.08.2018 року про накладення на Приватне підприємство "Новий стиль" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 111 690,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань 1 762,00 грн. сплаченого судового збору на користь Приватного підприємства "Новий стиль" (81122, с.Ямпіль, вул.Т.Шевченка, 97, код ЄДРПОУ 32060191) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2019 року.

Суддя Крутько О.В.