ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №821/1279/16
адміністративне провадження №К/9901/25638/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року у складі судді Циганій С.І.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року у складі колегії суддів Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А., Федусика А.Г.
у справі № 821/1279/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газ-Авто
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газ-Авто (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, з мотивів безпідставності їх прийняття.
23 вересня 2016 року Херсонський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих нім рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотнього.
У лютому 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом згідно зі статтею 20, статтею 75, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статтею 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням ухвали слідчого судді, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Українська нафто-газова компанія за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №57/21-22-14-04/32479634 від 7 червня 2016 року.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000761422 від 23 червня 2016 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 72 800,00 грн., в т.ч. 58 240,00 грн. - основного платежу, та 14 560,00 грн. - штрафні санкції; №0000761422 від 23 червня 2016 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 609 824,00 грн., в т.ч. 487 859,00 грн. - основного платежу, та 121 965,00 грн. - штрафні санкції.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2016 року №0000761422 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 609 824 грн. за порушення положень пункту 138.2 статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2016 року № 0000771422 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 72 800 грн. за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, як належний доказ, використали та оцінили висновки акту позапланової перевірки Товариства, проведеної в межах кримінального провадження відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що обумовило безпідставність збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.
Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки, а саме вказано що вона здійснюється на виконання ухвали слідчого судді Херсонського міського суду, в межах кримінальної справи.
Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
До запровадження наведених норм, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року у справі № 821/1279/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2019 |
Оприлюднено | 06.02.2019 |
Номер документу | 79615767 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні