Ухвала

від 04.02.2019 по справі 482/117/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

4 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 482/117/18

провадження № 61-1123ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фанчі-Інвест , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Воліс-Трейд , про виключення з опису та зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є дійсним власником безпідставно описаного та арештованого 14 вересня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області майна в рахунок погашення боргів ТОВ Воліс-Трейд перед відповідачем за позовом ТОВ Фанчі-Інвест та просила виключити з опису та зняти арешт з вказаного майна.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані на підтвердження належності позивачці спірного майна договори купівлі-продажу від 25 листопада 2016 року не є належними та достовірними доказами права власності останньої, у зв'язку з чим заявлені вимоги щодо виключення з опису та зняття арешту з майна задоволенню не підлягають, тобто зробив висновок про недоведеність позовних вимог, щодо належності описаного та арештованого майна ОСОБА_1, а також зазначив, що позов заявлено до неналежного відповідача.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2018 року змінено шляхом виключення з мотивувальної частини висновків суду про недоведеність права власності ОСОБА_1 на описане та арештоване майно відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Миколаївської області про опис та арешт майна боржника від 14 вересня 2017 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду про неможливість вирішення питання щодо належності майна саме ТОВ Воліс-Трейд як боржнику у виконавчому провадженні та відмову у задоволені позову є вірним. Однак, зазначивши, що право власності на спірне майно позивачки не доведено, суд першої інстанції не врахував, що вказані обставини можуть стати підставою розгляду справи при зверненні позивачки з вимогами до всіх належних відповідачів. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що позивачка не позбавлена права звернутися до суду з позовом до належних учасників справи, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушене.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, а постанову суду апеляційної інстанції - в незміненій частині та ухвалити нове рішення по задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами положень частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження .

Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно із частиною другою цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження).

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За встановленими судами обставинами справи та визначеними правовідносинами, а також ціни позову, визначеної заявницею шляхом сплати судового збору в розмірі лише 1409 грн, правове регулювання та застосування норм матеріального права не представляє складності, а тому справа є малозначною.

Суди ухвалювали рішення відповідно до усталеної судової практики, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів , що не входить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України). Таким чином, за встановленими фактичними обставинами, справи та правовідносинами; правовим регулювання спору, справа не представляє значної складності, не належить до виключень із категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

За таких обставин справа, як така, що не представляє значної складності, є малозначною.

Крім того, відповідно до частини першої статі 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;

У цій справі обставин, передбачених частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389 та частиною першою статі 411 ЦПК України , за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню не встановлено.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 , пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389 , пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко