Ухвала

від 29.09.2009 по справі 6-97/09

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

                                                                           Справа № 6-97/09                                                                  

УХВАЛА

29 вересня 2009 року                                                   Жовтневий районний суд

                                                м. Дніпропетровська

У складі:    

Головуючого     – судді Мазниці А.А.

    При секретарі     – Нікітіні С.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську подання державного виконавця Жовтневого ДВС ДМУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

    У вересні 2009 р. державний виконавець звернувся до суду з вищезазначеним поданням, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні Жовтневого ВДВС ДМУЮ перебуває виконавчий лист № 2-1615 від 19.05.2009 р. про стягнення боргу з ОСОБА_1 Під час його виконання боржник добровільно борг не сплатив, його майно, виявлене державним виконавцем, за вартістю є недостатнім для задоволення вимог стягувача, втім державним виконавцем отримана інформація про те, що боржник регулярно виїжджає за межі України, а отже він може залишити межі України, при цьому його зобов’язання перед стягувачем залишаться невиконаними. На підставі викладеного державний виконавець просив суд в порядку ст. 217 ЦПК України на підставі ст. 5 Закону України “Про порядок в’їзду в Україну та виїзду з України громадян України” обмежити боржника у праві виїзду за межі України до повного виконання рішення суду.  

У судове засідання з розгляду заяви учасники виконавчого провадження не з’явилися.

    Розглянувши подання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Так, відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може вжити заходи щодо забезпечення його виконання. Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

    Таким чином вжиття забезпечувального заходу у вигляді обмеження боржника у конституційному праві на пересування може бути застосоване судом виключно за наявності вагомих підстав вважати, що за умови його невжиття рішення суду залишиться невиконаним, зокрема за наявності доказів того, що боржник скриється від виконання за межами України. Застосування такого забезпечувального заходу суто як засобу тиску на боржника за відсутності обставин, визначених ст. 151 ЦПК України, є безпідставним.

    З матеріалів, доданих до подання, не вбачається, що у випадку невжиття запропонованих заходів виникнуть додаткові перешкоди у виконанні рішення суду. Міркування державного виконавця щодо ймовірного виїзду боржника за межі України мають характер припущень і спростовуються тим фактом, що відповідно до отриманої державним виконавцем інформації боржник регулярно виїжджає за кордон та повертається до України, а отже він мав більше, ніж достатньо часу та можливостей для залишення за межами України, проте цього не зробив. Також немає підстав вважати, що вжиття таких заходів потягне усунення обставин, у зв’язку з якими рішення суду не виконане станом на час розгляду подання.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 217 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Подання державного виконавця Жовтневого ДВС ДМУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 – залишити без задоволення .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання заяви про її оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом наступних десяти днів.

Суддя                                     А.А. Мазниця