Постанова

від 03.11.2010 по справі 2а-4705/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-4705/10/2370

03.11.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача -ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства Канівавтотранс до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

ПП Канівавтотранс звернулося до суду з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що фінансові санкції застосовано до ПП Канівавтотранс у зв'язку із виявленням у ході проведення перевірки порушення вимог ст.39 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. №2344-ІІІ (далі за текстом Закон №2344-ІІІ), зокрема щодо наявності квитків у п'ятьох пасажирів та не заповнення квитково-касового листа водієм автобуса. При цьому позивач стверджує, що ці обставини (як підстава для прийняття оскаржуваної постанови) спростовуються квитково-касовим листом від 31.08.2010 р. серії УБК №742861 де зазначено про реалізацію водієм восьми квитків на загальну суму 167 грн. 05 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених у запереченні та просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають при переміщенні пасажира та багажу регулюються договором, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення (ст.910 Цивільного кодексу України). Із визначення поняття договору перевезення пасажира та багажу виділяють його характерні риси: по-перше, сторонами договору є пасажир - фізична особа (як при перевезенні пасажира, так і його багажу) та перевізник (транспортна організація, яка відноситься, як правило, до транспорту загального користування); по-друге, договір укладається усно (при купівлі квитка); по-третє, договір є відплатним, однак законодавець може надати право безоплатного, пільгового проїзду окремим категоріям громадян за рахунок підприємств транспорту або відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Предметом договору перевезення пасажира та багажу є надання транспортних послуг. До основних транспортних послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування законодавець відносить автобусні, таксі та вантажопасажирські перевезення пасажирів та багажу (ст. 35 Закону №2344-ІІІ). Крім того, населенню можуть надаватися додаткові транспортні послуги з: а) попереднього продажу квитків; б) бронювання місць; в) замовлення квитка по телефону; г) замовлення таксі (звичайного, термінового, нічного); д) замовлення автобуса; е) переоформлення квитка та інші послуги.

ПП Канівавтотранс є юридичною особою, що зареєстровано виконавчим комітетом Канівської міської ради 10.12.2004р., ідентифікаційний код - 33282691. Основним видом діяльності приватного підприємства Канівавтотранс є діяльність автомобільного регулярного транспорту.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006р. (надалі - Порядок) державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

У разі виявлення у ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою (п. 21 Порядку).

Відповідно до статті 40 Закону №2344-ІІІ до основних обов'язків водія автобуса, зокрема віднесено зобов'язання стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків. Крім того, цією нормою передбачено право водія не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса, забруднює його, пасажирів або їх речі, а також право перевіряти наявність квитків на проїзд та перевезення багажу під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршруті.

Статтею 34 Закону №2344-ІІІ встановлено, що при перевезенні пасажирів автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Під час проведення рейдової перевірки, зокрема перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2010 р. співробітниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області було здійснено рейдову перевірку позивача щодо дотримання останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. У ході вищевказаної перевірки господарської діяльності позивача з питань дотримання правил перевезень пасажирів автомобільним транспортом у салоні автобуса марки І-VAN, номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 було виявлено п'ять пасажирів без квитків, чим порушено вимоги ст.ст. 39 Закону №2344-ІІІ, про що свідчить акт проведення перевірки № 179417 від 31.08.2010 р.

Пунктами 25, 27 зазначеного вище Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Отже, за результатами розгляду допущеного порушення за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області було прийнято постанову № 107314 від 27.09.2010 р. про застосування до ПП Канівавтотранс фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону №2344-III перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, вказаною нормою встановлено перелік документів, що є підставою для виконання регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не погодився з висновками перевірки і стверджує, що постанова № 107314 від 27.09.2010 р. не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що ПП Канівавтотранс порушення не допускалось і спростовується квитково-касовим листком від 31.08.2010 р. серії УБК №742861, копія якого наявна в матеріалах справи, чим підтверджується та обставина, що водієм належним чином здійснювався облік проданих пасажирам квитків. Крім того, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що ні водій, ні суб'єкт господарювання - перевізник не можуть нести відповідальності за пасажира, який не виконує свого обов'язку щодо збереження квитка протягом усього часу перебування у дорозі.

Спростовуючи твердження позивача, представник відповідача вказала, що наявність квитка у пасажира є обов'язковим документом при здійсненні регулярних пасажирських перевезень і за відсутності квитка до автомобільного перевізника передбачено застосування фінансової санкції. Належне оформлення квитково-касового листа передбачає зазначення в ньому відстані на яку здійснюється перевезення кожного з пасажирів, що купує квиток у водія, серію та номер такого квитка а також його ціну. Крім того представник відповідача зазначила, що незаповнений зворотній бік квитково-касового листа не дає можливості встановити на якому з двох здійснених 31.08.2010 р. даним автобусом рейсів було продано квитки і за якою ціною, оскільки вартість квитків змінюється в залежності від кілометражу на який перевізником надаються послуги пасажирам. Щодо відповідальності пасажира, то представник відповідача вказала, що законодавцем до повноважень територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті не віднесено право застосування заходів відповідальності стосовно пасажирів.

З матеріалів справи, а саме: дорожнього листа від 31.08.2010 р., вбачається, що автобусом марки І-VAN, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 в цей день здійснено два рейси по маршруту Канів-Київ.

Згідно з пунктом 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі за текстом -Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р. №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України на час виникнення правовідносин), ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Пунктами 115, 146 зазначених Правил передбачено право перевізників на здійснення продажу квитків через автостанції, агентства з продажу квитків та/або самостійно до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках у відповідності з укладеними договорами. Зокрема, передбачено можливість продажу квитків водієм автобусу в разі відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з продажу квитків, а також після закриття квитково-касової відомості на автостанції.

Разом з тим, у порушення вимог ст.39 Закону №2344-ІІІ під час перевірки позивача 31.08.2010 р. у водія (автобуса марки І-VAN, номерний знак НОМЕР_1) був відсутній належним чином оформлений один з обов'язкових документів на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, а саме: квитково-касовий лист, яким має бути підтверджено продаж водієм автобуса квитків пасажирам, що стало підставою для застосування фінансових санкцій до позивача.

Беручи до уваги викладене, дослідивши аргументацію позивача, виходячи із сукупності наявних доказів, суд не встановив жодних ознак порушення відповідачем чинного законодавства при застосуванні фінансових санкцій до ПП Канівавтотранс .

За таких обставин, суд приймає і враховує заперечення відповідача і не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159,160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена у повному обсязі 8 листопада 2010 року.

Суддя Л.В.Трофімова