Рішення

від 25.01.2019 по справі 200/11052/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 р. Справа№200/11052/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача Літвиненко О.В.,

представника відповідача Голуб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000044000/80, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2018 на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000044000/80.

В обгрунутвання позовних вимог позивач зазначає, що в період з 09.12.2016 року по 09.12.2016 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області була камеральна перевірка декларацій акцизного податку, акцизних накладних ТОВ КТК за серпень та вересень 2016 року норм законодавства України при реалізації пального. За результатами перевірки складено акт № 1939/05-15-40-14328081 від 09.12.2016 року та встановлені порушення пп.212.3.4 п. 121.3 ст. 121 Податкового кодексу України здійснив реалізацію пального без обов'язкової попередньої реєстрації в ДПІ у м. Краматорську платником акцизного податку; пп.121.1.15 п. 121.1 ст. 121, пп. 213.1.12 п. 213.1 ст.213, п. 214.4 ст. 214, пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215, п. 216.12 ст. 216, п. 217.3 ст. 217, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222, ст. 223 Податкового кодексу України не розрахувало, не відобразило в деклараціях акцизного податку за серпень та вересень 2016 року, а також не сплатило суми акцизного податку, що справляється при реалізації пального чим було занижено суму податкових зобов'язань акцизного податку за серпень та вересень 2016 року; п. 231.5 та пп. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових акцизних накладних акцизну накладну при реалізації пального згідно податкової накладної № 5 від 31.08.2016 року та № 7 від 26.09.2016 року. На підставі висновків акту Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000044000/80, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пальне в сумі 160092,81 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 18366,94 грн., та за штрафними санкціями у сумі 141725,87 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000044000/80 прийнято безпідставно та не є законним, оскільки 24.03.2016 року між ТОВ Нафтотрейд ресурс та ТОВ Краматорську транспортна компанія укладено договір поставки нафтопродуктів оптовими партіями № 167. Позивач зазначає, що на виконання договору було здійснено поставку карток на пальне та дизельне паливо в кількості 5950 літрів на загальну суму 110015,50 грн., про що сформована видаткова накладна № 38012 від 25.03.2016 року. 30.08.2016 року між ТОВ КТК та ТОВ Укрдортрансбуд був укладений договір № 45, відповідно до умов якого ТОВ КТК продало ТОВ Укрдортрансбуд картки на пальне які були придбані у ТОВ Нафтотрейд Ресурс , що підтверджується видатковими накладними № РН-00000006 від 31.08.2016 року та № РН-0000008 від 26.09.2016 року.

На думку позивача, податковим органом не було досліджено всіх обставин, а тому вважає, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача під час судового засідання на позовних вимогах наполягав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача під час судового засідання просив відмовити у задоволенні позову, про що надав письмовий відзив.

Однак, як зазначає відповідач, на адресу покупців пального акцизні накладні позивач не реєстрував.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, дослідивши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія зареєстрована в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 14328081, адреса реєстрації: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6ж, на податковому обліку перебуває в Державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Судом встановлено, що в період з 09.12.2016 року по 09.12.2016 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку декларацій акцизного податку, акцизних накладних ТОВ КТК за серпень та вересень 2016 року норм законодавства України при реалізації пального.

За результатами перевірки складено акт № 1939/05-15-40-14328081 від 09.12.2016 року та встановлені порушення пп.212.3.4 п. 121.3 ст. 121 Податкового кодексу України здійснив реалізацію пального без обов'язкової попередньої реєстрації в ДПІ у м. Краматорську платником акцизного податку; пп.121.1.15 п. 121.1 ст. 121, пп. 213.1.12 п. 213.1 ст.213, п. 214.4 ст. 214, пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215, п. 216.12 ст. 216, п. 217.3 ст. 217, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222, ст. 223 Податкового кодексу України не розрахувало, не відобразило в деклараціях акцизного податку за серпень та вересень 2016 року, а також не сплатило суми акцизного податку, що справляється при реалізації пального чим було занижено суму податкових зобов'язань акцизного податку за серпень та вересень 2016 року; п. 231.5 та пп. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових акцизних накладних акцизну накладну при реалізації пального згідно податкової накладної № 5 від 31.08.2016 року та № 7 від 26.09.2016 року.

На підставі висновків акту Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000044000/80, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пальне в сумі 160092,81 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 18366,94 грн., та за штрафними санкціями у сумі 141725,87 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000044000/80 прийнято не у спосіб норм діючого законодавства України, а тому звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. 14.1.4. ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п/п. 14.1.212. ПК України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Відповідно до п/п. 212.1.15. ПК України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Відповідно до положень ст. 231 ПК України (в редакції на період проведення спірних операцій) платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливо роздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливо роздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Відповідно до індивідуальної податкової консультації від 08.04.2016 № 7905/6/99-99-21-05-15, наданої позивачу ДФС України з посиланням, зокрема, на положення п/п. 14.1.212, ст. 231, 213.1.12 ПК України, ДФС України роз'яснила позивачу, що при здійсненні операцій з реалізації талонів на право придбання палива об'єкта оподаткування акцизним податком не виникає, оскільки при реалізації талонів не відбувається його фізичний відпуск.

При реалізації талонів на право придбання палива акцизна накладна не оформлюється.

Такий висновок ДФС України відповідає вищенаведеним положенням ПК України, зокрема абзацу другому п. 231.3. ПК України в кореспонденції з положеннями п/п. 14.1.212 ПК України, із сукупності положень яких слід дійти висновку в контексті спірних відносин, що обов'язок виписки акцизних накладних виникає в особи, яка здійснює безпосередній, фізичний відпуск палива з АЗС споживачу. При цьому, для цілей оподаткування та застосування цих приписів, не має значення момент переходу права власності на пальне.

Оскільки при реалізації талонів на пальне (реалізації палива через передачу талонів) фізичний відпуск пального не відбувається, обов'язок щодо виписки акцизних накладних у такому випадку не виникає.

В контексті наведеного та відносно фактичних взаємовідносин позивача з його постачальниками та покупцями судом встановлено наступне.

Так, договором поставки № 167 від 24.03.2016 між ТОВ Нафтотрейд Ресурс (постачальник) та ТОВ Краматорська транспортна компанія (Покупець) передбачено постачання товару згідно накладних на товар. Одиниця вимірювання - літр. Кількість - згідно накладних на товар. Встановлено, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затверджених постановою КМ України № 1442 від 20.12.1997. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов договору. Якість Товару повинна відповідати дійсним на дату отримання Товару ДСТУ. Ціна 1 літра Товару - згідно накладних на Товар. Встановлено також, що після оплати Товару Постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується отримати від Постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.

За відносинам з ТОВ Нафтотрейд Ресурс оформлено видаткову накладну № 380212 від 25.03.2016 року на загальну суму 110015,50 грн., у додатку ідентифікуються видані скретч-картки на нафтопродукти.

30.08.2016 між ТОВ Краматорська транспортна компанія (продавець) та ТОВ Укрдортрансстрой (покупець) оформлено договір купівлі-продажу № 45, передбачено, що продавець зобов'язується передати Покупцю нафтопродукти належної кількості та якості, а Покупець прийняти і оплатити такий товар. Строк передачі товару - протягом одного календарного дня з дати оплати.

За відносинам з ТОВ Укрдортрансстрой оформлено видаткову накладну № РН-0000006 від 31.08.2016 року на суму 49701,00 грн. та № РН-0000008 від 26.09.2016 року на суму 81030,00 грн. у додатках ідентифікуються видані скретч-картки на нафтопродукти.

Відтак, фактичні обставини, за яких проводились вищезгадані операції є такими, що відповідно до умов договорів на придбання товару, Покупець (позивач) отримував у своїх постачальників бланки-дозволи (талони) на пальне, які по суті надалі надавали право довіреній особі, а фактично - будь-якій особі, яка має у розпорядженні талон на пальне та якими є вищезгадані контрагенти-покупці позивача, на отримання пального на АЗС в обмін на талони.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, не спростовано, що фізичний відпуск товару, тобто його роздрібна реалізація кінцевим споживачам, зазначеним у Розрахунку фінансових санкцій, здійснювався на АЗС при пред'явленні талонів (довірчих документів), які в усіх випадках були індивідуалізовані, що дозволяло учасникам угод контролювати їх обіг в порядку звірки розрахунків (виборки продукції). Фактично фізичний відпуск пального покупцям позивача відбувався вже на АЗС, які входили до кола обслуговування АЗС постачальників позивача, відпуск палива контролювався учасниками угод шляхом звірки. Обставини відображення позивачем цих операцій в бухгалтерському обліку не спростовують встановлених судом фактичних обставин виконання вищезгаданих операцій відповідно до наданих матеріалів справи.

Під час розгляду справи відповідачем не відокремлене із загальних даних обліку та не доведено безпосередній відпуск позивачем пального своїм контрагентам-покупцям.

При цьому, відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не надано доказів того, що постачальники позивача виписували на його адресу акцизні накладні.

Таким чином, при виконанні вищезгаданих угод з покупцями позивача у нього не виникало обов'язку щодо виписки акцизних накладних, оскільки, як вже зазначалося, фізичний відпуск пального, факт чого зумовлює обов'язок виписки акцизних накладних, відбувався на АЗС постачальників позивача, які є фактичними операторами АЗС та здійснюють фізичний відпуск палива, а операції, що мали місце між позивачем та його постачальниками та надалі - між позивачем та його покупцями зводились до операцій з талонами на пальне, які засвідчували право певної отримати паливо на АЗС. При цьому, як вже зазначалося, на застосування положень абзацу другого п. 231.3. ПК України, які регламентують порядок видачі акцизної накладної при реалізації палива на АЗС (у т.ч. через талони), не впливає дата переходу права власності на товар (паливо).

По суті такий висновок відповідає і позиції ДФС України, наведеній у роз'яснені № 7905/6/99-99-21-05-15 від 08.04.2016 року.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача за вказаних вище обставин був відсутній обов'язок виписки акцизних накладних, відповідно протилежні висновки відповідача відносно наведеного в Акті перевірки є помилковими, не ґрунтуються на наведених вище вимогах податкового законодавства, що у свою чергу зумовлює висновок про безпідставність визначення відповідачем штрафних санкцій за неподачу акцизних накладних відповідно до приписів п/п. 120-2.2. ПК України.

При цьому, судом враховується, що відповідно до вимог п/п. 53.1. ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує стягнути судові витрати у розмірі 2401,39 грн., здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія , за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, ст. 199-228, ст. 241-255, ст. 293, ст. 295, ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000044000/80 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000044000/80 від 04.01.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська транспортна компанія" сплачений судовий збір у розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одна) грн. 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 25 січня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Галатіна О.О.