Постанова

від 29.01.2019 по справі 826/9622/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9622/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 липня 2018 року (повний текст складено 20 липня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю П І Компані до Київської міської митниці ДФС про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просив зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення платнику податків ТОВ П І Компані надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 30358,65 грн., сплачених на підставі скасованого судом рішення про коригування митної вартості від 06 серпня 2015 року №100270002/2015/700014/2 та подати такий висновок для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 липня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення ТОВ П І Компані суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 30358,65 грн., сплачених на підставі скасованого судом рішення Київської міської митниці ДФС від 06 серпня 2015 року №100270002/2015/700014/21, та подати такий висновок разом з іншими передбаченими законодавством документами до відповідного органу Державної казначейської служби України для виконання.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем були підготовлені висновки про повернення надміру сплачених платежів на загальну суму 30358,65 грн. та направлено їх до Головного управління Державної казначейської служби у м.Києві.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, в суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що ТОВ П І Компані неодноразово зверталось до відповідача із заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів, однак митним органом у встановлений законодавством строк не було вжито відповідних заходів щодо підготовки висновку та направлення його органу Державної казначейської служби України.

Позивач, будучі повідомлений про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань до суду не подавав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року у справі №826/18964/15 (а.с.59), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року(а.с.66) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2017 року (а.с.73), адміністративний позов ТОВ П І Компані задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700014/2 від 06 серпня 2015 року, визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00081 від 06 серпня 2015 року.

Позивач звернувся до Київської митниці ДФС із заявою від 03 березня 2016 року №01/43 (а.с.15), в якій просив внести відповідні зміни до митної декларації форми МД-2 №100270002/2015/257729 від 06 серпня 2015 року шляхом оформлення аркушу коригування та повернути надмірно сплачені митні та інші платежі у загальній сумі 30358,65 грн. (ввізне мито в сумі 7989,12 грн., додатковий імпортний збір в сумі 3994,56 грн., податок на додану вартість в сумі 18374,97 грн.).

Листом від 18 березня 2016 року №1952/10/26-70-19-01 (а.с.18) позивача повідомлено, що судовим рішенням у справі №826/18964/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м.Києві на користь позивача надмірно сплачених коштів, тому відсутні правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України, у сумі, зазначеній у зверненні ТОВ П І Компані .

Позивач повторно подав до митного органу заяву від 23 березня 2016 року №01/74 (а.с.16) про внесення змін до митної декларації та повернення надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 30358,65 грн., у відповідь на яку, листом від 20 квітня 2016 року №2840/10/26-70-17-01 (а.с.19) позивача повідомлено, що процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною та при скасуванні рішення про коригування митної вартості товару судом не визначено, що внаслідок скасування такого рішення виникли надмірно сплачені кошти, які в свою чергу підлягають поверненню з Державного бюджету України,тому відсутні правові підстави для внесення змін до митної декларації та повернення коштів з Держбюджету України, у сумі зазначеній в зверненні позивача.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що митний орган не навів обґрунтованих підстав відмови у підготовці висновку, не перевіривши при цьому факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановивши наявність такої переплати та внаслідок такої бездіяльності порушено право позивача на повернення надміру сплачених до бюджету сум, що є підставою для зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів у розмірі 30358,65 грн. та направлення такого висновку разом із необхідними супровідними документами до виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Митним кодексом України та Податковим кодексом України, в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів

України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення надмірно сплачених митних платежів здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України №618 від 20 липня 2007 року (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), згідно п.1 розділу ІІІ якого платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів, зокрема, для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Пунктами 2-4, 6 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Приписами п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (п.11 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку).

Отже, аналізуючи вищезазначені правові положення, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що встановленою умовою повернення коштів, які є предметом даного позову, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, підставою для якого є заява позивача, а не судове рішення, як вважає відповідач.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №826/17796/14, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Розмір надміру сплачених митних платежів у сумі 30358,65 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи копією митної декларації від 06 серпня 2015 року №100270002/2015/257729 та складається з: 7989,12 грн. - ввізне мито, 3994,56 грн. - імпортний збір та 18374,97 грн. - ПДВ. Зазначені митні платежі за митною декларацією від 06 серпня 2015 року №100270002/2015/257729 сплачені позивачем внаслідок прийняття Київською міською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700014/2 від 06 серпня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00081 від 06 серпня 2015 року, які в подальшому були скасовані постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 грудня 2015 року у справі №826/18964/15. Зазначена картка відмови прийнята митним органом внаслідок неможливості, на думку відповідача, поміщення товару в митний режим реімпорту, який у відповідності до ст.77 МК України є митним режимом, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, сплата позивачем митних платежів в загальній сумі 30358,65 грн. пов'язана з прийняттям митним органом картки відмови №100270002/2015/00081 від 06 серпня 2015 року щодо декларування товару в митному режимі реімпорт, яка в подальшому скасована судом, та з метою недопущення затримки товару на митному кордоні та необхідності його випуску у вільний обіг.

З наведених вище норм законодавства України вбачається, що за умови наявності підстав для повернення коштів на митний орган покладено імперативний обов'язок щодо підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, який підлягає направленню для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Апелянт визнає розмір розрахованої позивачем суми надмірно сплаченої ТОВ П І Компані митних платежів та зазначає, що Київською міською митницею ДФС було підготовлено висновок про повернення платнику податків ТОВ П І Компані надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 30358,65 грн., та подано такий висновок для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, на підтвердження чого до апеляційної скарги додано Реєстр висновків за платежами, належними державному бюджету від 19 липня 2017 року №231, відповідно до якого висновками від 19 липня 2016 року №779 на суму 7989,12 грн., №780 на суму 3994,56 грн. та №781 на суму 18374,97 грн. підтверджено необхідність повернення позивачу помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів на суму 30358,65 грн.

Також апелянтом подано до суду апеляційної інстанції виписку виплат по рахункам від 27 липня 2017 року, на підтвердження факту перерахування на рахунок позивача помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів на суму 30358,65 грн.

Таким чином, відповідач стверджує про відсутність підстав для прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог, з огляду на те, що митним органом було вчинено всі необхідні дії щодо підготовки відповідного висновку та направлення його до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, наслідком чого було повернення ТОВ П І Компані надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 30358,65 грн., що на думку апелянта є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що за нормами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення, і нормами процесуального законодавства передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції, що можуть свідчити про його незаконність або необґрунтованість.

Частиною 4 ст.308 КАС України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не наведено жодних підстав, які б унеможливлювали подати відповідні докази щодо підготовки висновків від 19 липня 2016 року №779 на суму 7989,12 грн., №780 на суму 3994,56 грн. та №781 на суму 18374,97 грн. або Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету від 19 липня 2017 року №231, направлення таких висновків до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та повернення позивачу надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 30358,65 грн. під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, з огляду на те, що відповідні висновки №779, №780, №781 датовані 19 липня 2016 року, та в запереченні на адміністративний позов, що було подано до суду першої інстанції 19 серпня 2016 року, відповідач стверджував про відсутність правових підстав для підготовки висновку про повернення платнику податків ТОВ П І Компані надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 30358,65 грн. та подання такого висновку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, апелянтом не доведено наявності виняткового випадку, за наявності якого суд апеляційної інстанції може прийняти докази щодо підготовки відповідачем висновків про повернення ТОВ П І Компані надмірно сплачених митних та інших платежів у розмірі 30358,65 грн. і направлення їх до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві. Неподання зазначених доказів до суду під час розгляду даної справи в суді першої інстанції спростовує твердження апелянта, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, або неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав свого процесуального обов'язку по доведенню в суді правомірності своїх дій та рішень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідні висновки №779, №780, №781 були підготовлені відповідачем 19 липня 2016 року, а Реєстр висновків за платежами, належними державному бюджету №231 для передачі до органу Казначейства був сформований 19 липня 2017 року, в той час, як відповідні заяви позивача від 03 березня 2016 року №01/43 (а.с.15) та від 24 березня 2016 року №01/74 (а.с.16) надійшли до Київської міської митниці ДФС 04 березня 2016 року та 28 березня 2016 року відповідно, що свідчить про порушення відповідачем строків, встановлених п.7 р.ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами відповідно до якого висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

З моменту подачі позову (23 червня 2016 року) і до прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору (20 липня 2018 року) відповідач, який 15 серпня 2016 року подав відзив на позов та заперечення проти позову, не надавав докази, що були додані до апеляційної скарги, і які були у нього в наявності.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги не подання відповідачем до суду першої інстанції жодних доказів щодо здійснення передбачених законодавством дій за наслідком розгляду заяв позивача від 03 березня 2016 року №01/43 та від 24 березня 2016 року №01/74, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення ТОВ П І Компані суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 30358,65 грн., та подати такий висновок разом з іншими передбаченими законодавством документами до відповідного органу Державної казначейської служби України для виконання.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма