Постанова

від 05.02.2019 по справі 826/1487/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1487/17 Суддя першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета ТМ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Чистая планета ТМ звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11 січня 2017 року № 0102615147 та № 0112615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що операції Товариства з обмеженою відповідальністю Чиста Планета ТМ з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю Інтербілдінг Комьюніті є підтвердженими, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, а тому висновок контролюючого органу щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту за рахунок вищевказаних господарських операцій є необґрунтованим, податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Чиста Планета ТМ (код ЄДРПОУ 38441014) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Інтербілт Комьюніті (код ЄДРПОУ 39932429) в жовтні 2015 року, за результатами якої складено акт від 21.12.2016 року № 227/26-15-14-07-02-10/38441014.

Перевіркою встановлено порушення:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 35 703 грн. за 2015 рік;

пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу країни, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 39 670 грн., у тому числі за листопад 2015 року на суму 23 872 грн., за грудень 2015 року на суму 15 798 грн.

На підставі висновків акту перевірки 11.01.2017 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0102615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 703,00 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями у розмірі 35 703 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0;

- №0112615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 47 916,25 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями у розмірі 39 670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 917,50 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того, у відповідності до статті 134 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла в період, за який проводилась перевірка, об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Між тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2015 року позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ Інтербілт Комьюніті (код ЄДРПОУ 39932429).

Між ТОВ Чиста планета ТМ (Замовник) та ТОВ Інтербілт Комьюніті (Виконавець) укладено договір №0110 від 01.10.2015 року, відповідно до умов якого Виконавець взяв на себе зобов'язання з організації виконання комплексних (клінінгових, ремонтних, будівельних та інших) робіт, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов цього Договору.

Згідно Специфікації 1 від 01.10.2015 року план робіт на жовтень 2015 року визначено найменування об'єктів та види робіт (мийка вікон, перегородок; машинна хімчистка підлоги; прибирання прилеглої території; хімічна чистка підлоги; мийка скляних поверхонь; генеральне прибирання території; тощо), які треба було провести, загальною вартістю 238 021,20 грн. (в тому числі з ПДВ у розмірі 39 670,20 грн.).

На виконання умов Договору в підтвердження факту виконаних робіт сторонами складений та підписаний акт виконаних робіт від 31.10.2015 р. на суму 238 021,20 грн., в тому числі з ПДВ у розмірі 39 670,20 грн.

Крім того, на виконання умов Договору ТОВ Інтербілд Комьюніті оформлена податкова накладна від 31.10.2015 р. від №11 на загальну суму 238 021,20 грн., в тому числі, з ПДВ у розмірі 39 670,20 грн.

За надані ТОВ Інтербілд Комьюніті послуги в жовтні 2015 року, позивачем здійснена оплата у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Зокрема, до ГУ ДФС у м. Києві надійшла ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року по справі № 760/6919/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000630, внесеного до ЄРДР від 08.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України. Відповідно зазначеної ухвали встановлено, що з опитування ряду фізичних осіб, які незаконно використовували реквізити суб'єктів господарювання, в тому числі, ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429) з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат реально діючим підприємствам-вигодонабувачам, вчинили пособництво службовим особам таких підприємств в ухиленні від сплати податків на значну суму. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що будучи допитаний по зазначеному кримінальному провадженню засновник та директор ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429) громадянин ОСОБА_1 повідомив, що ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснював, ніяких документів щодо фінансово-господарської діяльності не підписував. Разом з ухвалою надано протокол допиту свідка - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_1 від 18.10.2016 року, який дав показання про те, що він не реєстрував підприємство та не підписував жодних документів, що стосуються ТОВ Інтербілд Комьюніті .

Відповідачем на підставі викладеного зроблено висновок, що операції здійснені ТОВ Інтербілд Комьюніті за період жовтень 2015 року не мали реального товарного характеру, не встановлено наявності у контрагента матеріальних та трудових ресурсів, які є об'єктивно необхідними для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Так, як зазначалось вище, між TOB ЧИСТАЯ ПЛАНЕТА TM (Замовник), що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту з одного боку та ТОВ Інтербілд Комьюніті (Виконавець), що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі статуту, з іншого боку, укладено в м. Києві договір № 0110 від 01 жовтня 2015 року, про виконання робіт, за умовами якого, виконавець бере на себе обов'язок з організації виконання комплексних (клінінгових, ремонтних, будівельних робіт) а замовник зобов'язується прийняти ці роботи і оплатити їх вартість, у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до реквізитів Договору № 0110 від 01 жовтня 2015 року, в останньому значиться номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ Банк інвестицій та заощаджень за № 260061018601, який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 28.10.2015 року , в той час як Договір було підписано 01.10.2015 року , що ставить під сумнів реальність вчиненої господарської операції.

Крім того, відповідно до специфікації (додаток до Договору від 01.10.2015 року № 0110), поданої позивачем до суду, зазначений план робіт на листопад 2015 року, а датою складання зазначено - 01.11.2015 року та підписано директором ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_3 , який на момент підписання Специфікації вже не перебував на посаді директора ТОВ Інтербілд Комьюніті , цей факт підтверджує наданий позивачем Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит від 23.01.2017 р. № 1002039705 станом на 28.10.2015 року, в якому зазначено, що керівником є ОСОБА_1 , який згідно протоколу допиту свідка від 18.10.2016 року заперечує свою фінансово-господарську діяльність.

Крім того, до ГУ ДФС у м. Києві надійшла ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року по справі № 760/6919/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000630, внесеного до ЄРДР від 08.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України. Відповідно зазначеної ухвали встановлено, що з опитування ряду фізичних осіб, які незаконно використовували реквізити суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429) з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат реально діючим підприємствам - вигодонабувачам, вчинили пособництво службовим особам таких підприємств в ухиленні від сплати податків на значну суму. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що будучи допитаний по зазначеному кримінальному провадженню засновник та директор ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429) гр. ОСОБА_1 повідомив, що ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснював, ніяких документів щодо фінансово- господарської діяльності не підписував.

Разом з ухвалою надано протокол допиту свідка - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ Інтербілд Комьюніті в одній особі, гр. ОСОБА_1 від 18.10.2016 року, що складений о/у Білоцерківської ОДПІ капітаном податкової міліції Шапа О.М. згідно якого, гр. ОСОБА_1, дав показання: ...TOB Інтербілд Комьюніті я погодився зареєструвати на своє ім'я за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснював. Мети реєструвати та займатися фінансово-господарською діяльністю або реалізовувати повноваження від імені директора, головного бухгалтера або засновника ТОВ Інтербілд Комьюніті я ніколи не мав. Доручення, довіреності на реєстрацію вищевказаного підприємства я нікому ніколи не доручав. Мети ухилятися або сприяти в ухиленні від сплати податків в мене ніколи не було. Будь-які документи ТОВ Інтербілд Комьюніті по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами (покупцями, продавцями) я не підписував, печатку не замовляв та нікого на це не уповноважував. Керівника та головного бухгалтера не призначав ....

Контролюючим органом не раз наголошувалось, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності ТОВ Інтербілд Комьюніті та інформації з зовнішніх джерел встановлено:

- ТОВ Інтербілд Комьюніті з січня 2016 не звітує взагалі, підприємство звітувало лише 3 (три) місяці;

- середньооблікова кількість штатних працівників на ТОВ Інтербілд Комьюніті у жовтні 2015 складала 1 особу із середньою заробітною платою 2400 грн., основні фонди на підприємстві, взагалі відсутні (звіти не подавались);

- фінансовий звіт за 2015 ТОВ Інтербілд Комьюніті не подавався;

- декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 не подавалась;

- декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 має статус історія подання , а декларація з податку на додану вартість за грудень 2015 взагалі остання звітність з податку на додану вартість товариства;

- ТОВ Інтербілд Комьюніті за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року не декларувало придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість;

- в ході проведеного аналізу податкових накладних зареєстрованих ТОВ Інтербілд Комьюніті в ЄРПН, встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару (робіт, послуг) та неможливість виконання робіт за відсутності необхідного трудового та технічного ресурсу.

При вирішенні справи, колегія суддів також враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 року № 826/7047/13-а, від 06 червня 2018 року № 826/20003/14, відповідно до яких, сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказуванню, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню, з огляду на те, що в податкових накладних, прийнятих до обліку з цими контрагентами, зазначені прізвища саме цих осіб.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в первинних документах позивача є значна кількість неточностей та розбіжностей, які, разом з інформацією, викладеною у протоколі допиту свідка дають підстави стверджувати, що позивачем необґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість поданому контрагенту, а тому висновок контролюючого органу щодо порушення ТОВ Чиста Планета ТМ підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 35 703 грн. за 2015 рік та пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу країни, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 39 670 грн., у тому числі, за листопад 2015 року на суму 23 872 грн., за грудень 2015 року на суму 15 798 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Чиста Планета ТМ - відмовити повністю.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Чиста Планета ТМ - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: О.О.Беспалов

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 05 лютого 2019 року.