Ухвала

від 05.02.2019 по справі 826/6508/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2019 року

Київ

справа №826/6508/17

адміністративне провадження №К/9901/457/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №826/6508/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2019 зазначена касаційна скарга залишена без руху, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження і вказані відповідачем підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.

Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк, упродовж якого остання мала право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

04.02.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з посиланням на те, що раніше подана касаційна скарга 25.10.2018 була повернута особі, яка її подала, відповідно до вимог пункту першого частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), однак, наразі податковим органом подано оригінал довіреності, якою підтверджено повноваження представника, а відтак усунуті перешкоди для реалізації права касаційного оскарження судового рішення упродовж річного строку, визначеного частиною п'ятою статті 333 цього ж Кодексу.

Однак частина п'ята статті 333 КАС України, на яку посилається податковий орган у своїй заяві, встановлює лише підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у справі й до предмету її правового регулювання не належать питання, пов'язані з визначенням часових меж, обчисленням і поновленням строку касаційного оскарження судового рішення.

В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.

В свою чергу за змістом частини першої, третьої та шостої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Статтею ж 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення документів, поданих на підтвердження повноважень представника.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім цього пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже органи державної влади (податкові органи зокрема), що, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є суб'єктами владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

В контексті наведеного, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення документів, поданих на підтвердження повноважень представника, що, як наслідок спричинило неодноразове повернення заявнику касаційних скарг, не свідчить про наявність об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не вказує на поважність зазначених податковим органом підстав для поновлення цього строку.

За правилами пункту четвертого частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №826/6508/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. С. Пасічник

Судді: І. А. Васильєва

В. П. Юрченко