ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2366/18 Головуючий у І інстанції - Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Кам'янської загальноосвітньої школа I-III ступенів №1 Кам'янської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Кам'янської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області, треті особи: Кам'янська міська рада, Відділ освіти, культури, молоді і спорту Кам'янської міської ради Черкаської області про застосування заходів реагування,-
В С Т А Н О В И Л А :
Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області, треті особи: Кам'янська міська рада, Відділ освіти, культури, молоді і спорту Кам'янської міської ради Черкаської області, в якому просила застосувати до Відповідача заходи реагування, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток); покласти обов'язок щодо забезпечення виконання рішення на Позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідачем встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщення до повного усунення порушень.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Застосовано до Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області заходи реагування шляхом повного зупинення експлуатації об'єкту (знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів із накладенням печаток), Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Кам'янською загальноосвітньою школою I-III ступенів №1 Кам'янської міської ради Черкаської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Відповідач зазначає, що починаючи з часу проведення перевірки (травень 2018 року) Кам'янською загальноосвітньою школою I-III ступенів №1 Кам'янської міської ради Черкаської області з 27 порушень зазначених в акті від 2205.2018 року було усунено 18 порушень; 3 порушення винесені безпідставно; 4 порушення не доведено Позивачем; залишилось лише 2 не усунуті порушення, які знаходяться на стадії усунення. Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Позивача в повному обсязі, порушив право на освіту 680 учнів Кам'янської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області під час освітнього процесу.
Позивачем не подано відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до частини 7 Рішення з окремих питань протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 11, на виконання наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 02 квітня 2018 року № 74, у період з 21 по 22 травня 2018 року головним інспектором Кам'янського РС УДСНС України у Черкаській області майором служби цивільного захисту Билиною Віталієм Валентиновичем проведено позапланову перевірку Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області, розташованої за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 18-А, з метою перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.
22 травня 2018 року за результатами проведення позапланової перевірки Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області, розташованої за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 18-А, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт № 22, яким встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 року № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ІНШУ), ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19 серпня 2002 року Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі - Постанова КМУ № 1200) в приміщеннях ліцею, які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:
- дерев'яні конструкції горищних приміщень школи не оброблені вогнезахисним розчином (Розділ. III. п. 2.5. ППБУ);
- споруди та приміщення закладу не дообладнано системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією). Не заключений договір на її обслуговування з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (Розділ V пп. 1.1, 1.2. ППБУ);
- під час експлуатації електрощитової у приміщенні 1-го корпусу школи допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (Розділ III. п. 2.3. ППБУ);
- не проведено ремонт пожежного водоймища та не заповнено його водою. Не відновлено під'їзд з твердим покриттям до пожежної водойми та не влаштовано майданчики розміром 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів (Розділ. V. п. 2.1. пп. З та пп. 6. ППБУ);
- приміщення школи не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей ІІІ-го типу. (Розділ V. п. 1.2. ППБУ, п.5 Таблиці Б1 ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту");
- у приміщеннях школи з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (Розділ IV п. 1.6. ППБУ);
- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням згідно чинних нормативних правил (Розділ III. п. 2.31. ППБУ);
- не забезпечено приміщення школи відповідними знаками пожежної безпеки (Розділ II. п. 8. ППБУ);
- посадовими особами та працівниками закладу не пройдено спеціальне навчання та перевірку знань з пожежно-технічного мінімуму та навчання з питань пожежної безпеки (Розділ II. п. 15-16. ППБУ, ст. 40 Кодекс цивільного захисту );
- допускається облицювання стін на шляхах евакуації у коридорі першого поверху правого крила 1-го корпусу школи горючим матеріалом з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 (Розділ III п. 2.17. ППБУ);
- допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі у підсобному приміщенні майстерні школи (Розділ IV п. 1.8. ППБУ);
- кабінет фізики не доукомплектований покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу (Розділ V п. 3.6. ППБУ);
- у кабінеті інформатики, кімнаті для персоналу та у підвальному приміщенні 1-го корпусу школи допускається використання електрочайників (Розділ VI п. 1.4. ППБУ); У підсобному приміщенні майстерні, у фойє перед їдальнею та у підвальному приміщенні 2-го корпусу школи групові електрощитки не оснащенні схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (Розділ IV п. 1.16. ППБУ);
- у підсобному приміщенні майстерні школи світильник електролампи розжарювання не захищений захисним ковпаком (Розділ IV п. 1.18. ППБУ);
- у кімнаті для персоналу, тенісному залі, спортивному залі 2-го корпусу, підвальному приміщенні 2-го корпусу школи електророзподільні коробки не закриті кришками з негорючого матеріалу. (Розділ IV п. 1.7. ППБУ);
- двері евакуаційних виходів у правому крилі першого поверху 1-го корпусу, із актової зали 1-го корпусу, із їдальні та спортивної зали 2-го корпусу школи зачинені на замок із середини ключем. (Розділ III п. 2.27. ППБУ);
- у 1-му корпусі школи, на дверцятах пожежної шафи із зовнішнього боку не вказаний після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувального підрозділу (Розділ. V. п. 2.2. пп. 8. ППБУ);
- у 1-му корпусі школи, наявний пожежний кран не перевірений на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (Розділ. V. п. 2.2. пп. 9. ППБУ);
- допускається куріння у приміщеннях котельні та підвалі 1-го корпусу школи (Розділ III п. 1.19. ППБУ);
- засоби пожежогасіння у 2-му корпусі школи не пофарбовані (Розділ. V. п. 3.11. ППБУ);
- допускається використання пожежного обладнання та інструменту для господарських потреб, не пов'язаних з пожежогасінням. (Розділ. V. п. 3.2 ППБУ);
- у побутовій кімнаті кухні, у фойє перед їдальнею 2-го корпусу школи та у підвальному приміщенні 1-го корпусу школи допускається користування пошкодженими електророзетками (Розділ. IV. п. 1.18. ППБУ);
- у приміщенні кухні 2-го корпусу школи наявний вогнегасник не направлений на технічне обслуговування (Розділ. V. п. 3.19. ППБУ);
- у актовій залі 2-го корпусу школи допускається використання електропроводів із з'єднанням шляхом скрутки. (Розділ. IV. п. 1.6. ППБУ);
- будівля 2-го корпусу школи не обладнана блискавко захистом. (Розділ. IV. п. 1.21. ППБУ).
Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки з боку Відповідача не надходили, про що зроблений відповідний запис у акті перевірки.
Також, судом першої іспанці встановлено, що на момент розгляду справи залишаються не виконаними встановлені перевіркою 11 порушень, а саме:
1. Не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати), які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (розділ III п.2.5; п.2.6 ППБУ);
2. Споруди та приміщення закладу не дообладнано системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією), не укладено договір на її обслуговування з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту (розділ V п. 1.1., 1.2 ППБУ);
3. Під час експлуатації електрощитової у приміщенні 1-го корпусу школи допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (Розділ III. п. 2.3. ППБУ);
4. Не проведено ремонт пожежного водоймища та не заповнено його водою. Не відновлено під'їзд з твердим покриттям до пожежної водойми та не влаштовано майданчики розміром 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів (Розділ. V. п. 2.1. пп. 3 та пп. 6. ППБУ);
5. Не забезпечено всіх працівників закладу та дітей засобами індивідуального та колективного захисту. Допускається зберігання на робочих місцях протигазів, термін придатності яких вийшов та тих протигазів, які не пройшли перевірку (ст.. 20 п.1 п.п. 2 Кодексу цивільного захисту України, Постанова КМУ № 1200);
6. Приміщення школи не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей ІІІ-го типу. (Розділ V. п. 1.2. ППБУ, п.5 Таблиці Б1 ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту");
7. У приміщеннях школи з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (Розділ IV п. 1.6. ППБУ);
8. Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням згідно чинних нормативних правил (Розділ III. п. 2.31. ППБУ);
9. Посадовими особами та працівниками закладу не пройдено спеціальне навчання та перевірку знань з пожежно-технічного мінімуму та навчання з питань пожежної безпеки (Розділ II. п. 15-16. ППБУ, ст. 40 Кодекс цивільного захисту );
10. Допускається облицювання стін на шляхах евакуації у коридорі першого поверху правого крила 1-го корпусу школи горючим матеріалом з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 (Розділ III п. 2.17. ППБУ);
11. Будівля 2-го корпусу школи не обладнана блискавко захистом. (Розділ. IV. п. 1.21. ППБУ).
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення у своїй сукупності можуть призвести до виникнення пожежі, не дозволять вчасно її ліквідувати, призведуть до її стрімкого розвитку та потенційно загрожують життю і здоров'ю людей. Суд першої інстанції беручи до уваги ймовірну загрозу життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення такої шкоди, дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги повністю.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон).
За приписами статті 1 та 4 Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
Положеннями частини 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частина 2 статті 12 Закону передбачає, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).
Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 КЦЗУ передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 КЦЗУ до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 50 КЦЗУ джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною 1 та 4 статті 53 КЦЗУ на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КЦЗУ забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно зі ст. 64 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
За приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 68 КЦЗУ посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини 1 статті 70 КЦЗУ визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини 2 статті 70 КЦЗУ цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб'єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб'єкта.
При цьому, не застосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.
Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Разом з цим, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Як вбачається з акта перевірки, за результатами проведення позапланової перевірки Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 18-А, виявлено 27 порушень вимог Правил пожежної безпеки, які, на думку суду першої інстанції, з яким погоджується й колегія суддів, можуть призвести до виникнення пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, доводи Кам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області про те, що нею було усунуто вказані порушення вимог правил пожежної безпеки, що на думку Відповідача, виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених Відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Ураховуючи те, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки № 22 від 22.05.2018 року порушень є результати повторної перевірки.
Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.
Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (№ К/9901/30861/18).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Твердження Відповідача про те, що освіта є пріоритетною сферою, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки це не є підставою для допущення здійснення діяльності Кам'янської загальноосвітньої школа I-III ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області з порушенням правил пожежної і техногенної безпеки, а навпаки, враховуючи цільове призначення даного закладу, вказує на пріоритетність їх дотримання.
Також, колегія суддів вважає помилковими доводи Відповідача про те, що Кам'янська загальноосвітня школа I-III ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області не є суб'єктом господарювання і до неї взагалі не можуть бути застосовані заходи реагування, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач є комунальним закладом, який здійснює відповідні види економічної діяльності за КВЕД, зареєстрований як окрема юридична особа та самостійний суб'єкт господарювання.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та наявність правових підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Кам'янської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Кам'янської загальноосвітньої школа I-III ступенів № 1 Кам'янської міської ради Черкаської області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 05.02.2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 07.02.2019 |
Номер документу | 79640647 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні