Ухвала

від 05.02.2019 по справі 490/6281/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.02.19

22-ц/812/21/19

Провадження №22-ц/812/21/19

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2019 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Цуркан І.І.,

за участі представників ПМП ДАО - Іванова В.Ю., Рехлецького Р.В., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №490/6281/17 за апеляційною скаргою приватного малого підприємства ДАО на ухвалу, яку постановив Центральний районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Подзігун Галини Володимирівни у приміщенні цього суду 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які представляють інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, про виділ частки нерухомого майна в натурі, зустрічним позовом ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про виділ частки нерухомого майна в натурі, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про виділ частки нерухомого майна в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а :

У липні 2017 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 які представляють інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, про виділ Ѕ частки нерухомого майна в натурі.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору дарування Ѕ частки нежитлового об'єкту нерухомого майна від 13 грудня 2004 р. ОСОБА_7, стала власником Ѕ частки нежитлового об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За цим договором у користування ОСОБА_7, переходять нежитлові будівлі літ. А-3 , загальною площею 154,8 кв.м., літ. Г-1 , площею 196,1 кв.м., літ. Е-1 , літ. Ж-1 , площею 79,4 кв.м., літ. И-1 , хвіртка № 1, ворота № 2, декоративна водойма №5, свердловина №6, Ѕ частини огорожі №3, Ѕ частина покриття №1. Цей нежитловий об'єкт нерухомого майна складається з: нежитлова будівля охорони з цокольним поверхом літ. А-3 , загальною площею 154,8 кв.м., літ. В-1 склад, літ. Г-1 склад, площею 196,1 кв.м., літ. Д-1 вбиральня, літ. Е-1 склад, літ. Ж-1 розплідник для собак, площею 79,4 кв.м., літ. З-2 склад, площею 266,2 кв.м., літ. И-1 навіс, літ. К-1 навіс, літ. Л-2 склад з рампою площею 170,3 кв.м., декоративна водойма №5, свердловина №6, огорожа №№1, 2, 3, покриття літ. І. 15 квітня 2009 р. за договором дарування вказані об'єкти перейшли у власність ОСОБА_3

В серпні 2017 р. ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги, вказуючи, що згідно договору дарування від 29 серпня 2017 р. вона подарувала ј частку цього майна ОСОБА_7 З даного договору вбачається, що у користування ОСОБА_7 переходять склад літ. Г-1 , площею 196,1 кв.м., склад літ. Е1 , розплідник для собак літ. Ж-1 , площею 79,4 кв.м., навіс літ. И-1 , ворота №2, ј частини огорожі №3, Ѕ частина покриття №1. У користуванні ОСОБА_3 залишається літ. А-3 будівля охорони з цокольним поверхом, загальною площею 154,8 кв.м., хвіртка №1, декоративна водойма №5, свердловина №6, ј частини огорожі №3. З такими відомостями право власності позивачки і зареєстровано у Державному реєстрі 29 серпня 2017 р.

Посилаючись на викладене та на наявність спорів з відповідачем з приводу порядку користування будівлями, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила виділити в натурі та припинити право спільної часткової власності на належні їй ј частку нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, яка складається із літер А-3 (житловий будинок, площею 113,4 кв.м.), декоративна водойма №5, свердловина №6, 1\4 частини огорожі №3.

20 листопада 2017 р. ОСОБА_7 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги до предмету спору, звернулася з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, про виділ в натурі та припинення спільної часткової власності на частку нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою, в якому просила виділити їй в натурі та припинити право спільної часткової власності на належну їй ј частку вказаного майна, яка складається із літ. Г-1 склад, площею 196,1 кв.м., літ. Ж-1 розплідник для собак, площею 79,4 кв.м., навіс літ. И-1 , ворота №2, ј частина огорожі №3 та Ѕ частина покриття №І; визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,66 га за кадастровим номером НОМЕР_1 за цією адресою з урахуванням окремих проходів і проїздів та визначенням меж земельної ділянки, необхідної для обслуговування нерухомого майна.

14 листопада 2017 р. ОСОБА_5, яка діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, надала зустрічну позовну заяву про виділ в натурі Ѕ часток нежитлового приміщення, в якому просить виділити позивачеві в натурі та припинити право спільної часткової власності на Ѕ частину нежитлової будівлі з прилеглими до неї господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2017 р. прийнято зустрічну позовну заяву та позов третьої особи ОСОБА_7 та об'єднано ці позови в одне провадження з первісним позовом.

У травні 2018 р. ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову по вказаній справі, шляхом заборони органам державної реєстрації речових прав проведення будь-яких дій з приводу спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,66 га, розташованої по АДРЕСА_1.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2018 р. заяву ОСОБА_7 задоволено.

Заборонено органам державної реєстрації речових прав вчинення будь-яких реєстраційних дій з приводу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,66 га, розташованої по АДРЕСА_1.

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог, вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд дійшов висновку щодо необхідності вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації речових прав вчинення будь-яких реєстраційних дій з приводу земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,66 га, яка розташована по АДРЕСА_1, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ПМП ДАО , яке не є учасником справи, вказує, що ухвала суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить її скасувати й відмовити у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, вирішуючи питання забезпечення позову, суд не звернув уваги та не з'ясував наступні обставини: на підставі рішення Коларівської сільської ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області від 27 серпня 1992 р. Малому підприємству Дао , правонаступником якого є ПМП ДАО , виділено 0,86 га із земель запасу Коларівської сільської ради в межах границі землекористування колгоспу ім. Коларва у постійне користування для підсобного господарства, з них - 0,66 га пасовищ, 0,20 га пашні, та видано державний акт на право постійного користування землею площею 0,86 га. Тобто суб'єктом права користування земельною ділянкою, відносно якої судом запроваджені заходи забезпечення позову, є ПМП ДАО , яке не є стороною по даній справі. ОСОБА_7 не надала доказів, що вона має зареєстровані у встановленому порядку права користування та/або володіння вказаною земельною ділянкою. Ні заява ОСОБА_7, ні ухвала суду не містять посилань на обставини та докази на їх підтвердження, які б свідчили, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На апеляційну скаргу надійшли відзиви ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Відзиви ОСОБА_3 та ОСОБА_7 мотивовані тим, що ПМП ДАО (ЄДРПОУ 19284810) не належить право користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,66 га, розташованою по АДРЕСА_1, оскільки державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою видавався іншому підприємству - не існуючому на сьогоднішній день МП ДАО , правонаступником якого не є ПМП ДАО , що неодноразово встановлено рішеннями судів різних інстанції та юрисдикцій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ПМП ДАО , ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Коларівської сільської ради народних депутатів від 27 серпня 1992 р. виділено 0,86 га із земель запасу Коларівської сільської ради в межах землекористування колгоспу ім.Коларова у постійне користування для підсобного господарства Малому підприємству ДАО , а саме: 0,66 га пасовищ та 0,20 га ріллі поза сівозміною (т. 2 а.с. 141). Згідно Державного акту на право постійного користування землею, Малому підприємству ДАО надано у постійне користування 0,86 га в межах згідно з планом землекористування для ведення підсобного господарства відповідно до рішення Коларівської сільської ради народних депутатів від 27 серпня 1992 р. (а.с.4-5). Вказана земельна ділянка складалась з двох окремих ділянок, перша з яких, площею 0,66 га, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в межах населеного пункту з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, а друга - площею 0,20 га, відноситься до земель сільськогосподарського призначення і розташована за межами населеного пункту. На земельній ділянці площею 0,66 га розташоване нерухоме майно, яке було побудовано ПМП ДАО , а потім, за низкою цивільно-правових угод, в рівних частках перейшло у власність ОСОБА_3 і ОСОБА_6 Так, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконкомом Миколаївської міської Ради від 06 травня 2003 р. власником нежитлових споруд на спірній ділянці було Товариство з обмеженою відповідальністю Хімстройторг , яке за двома договорами дарування від 30 грудня 2004 р. (т.1 а.с. 10-17) відчужило по Ѕ частці нежитлового об'єкту по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 За договорами дарування від 15 квітня 2009 р. (т. 1 а.с. 18-21) та від 27 січня 2015 р. (т. 1 а.с. 22-23) передали свої частки у праві спільної часткової власності своїм дітям, зокрема, ОСОБА_7 - дочці ОСОБА_3, а ОСОБА_1 - своєму малолітньому сину - ОСОБА_6

За договором дарування від 29 серпня 2017 р. ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 ј частку у праві спільної власності на нежитловий об'єкт по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 46-49).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 02 жовтня 2014 р. зареєстровано земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,66 га по АДРЕСА_1, яка відноситься до комунальної форми власності.

Щодо виділу в натурі часток нерухомого майна (будівель та споруд), розташованого по АДРЕСА_1, а також порядку користування земельною ділянкою за цією ж адресою із кадастровим номером НОМЕР_1 між сторонами, а також третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, виник даний спір.

Задовольняючи заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову, суд вважав, що для цього є передбачені законом підстави.

В апеляційній скарзі ПМП ДАО , яке не є учасником справи, зазначає, що на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою та витягу з державного земельного кадастру за підприємством було зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою. Однак, посилаючись на судові рішення у цивільних справах №490/7801/14-ц та 490/5303/16-ц, державний реєстратор 17 січня 2018 р. скасував реєстрацію права ПМП ДАО на користування вищевказаною земельною ділянкою і такі рішення реєстратора оспорюються в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За такого, звертаючись з апеляційною скаргою, ПМП ДАО має, насамперед, довести, що оспорюваною ухвалою вирішено питання про його права, інтереси та/або обов'язки, зокрема, з урахуванням аргументів апеляційної скарги - право користування спірною земельною ділянкою.

В силу п. 3 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2016 р. у цивільній справі за позовом ПМП ДАО до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 03 квітня 2017 р. (з урахуванням ухвали цього ж суду від 27 квітня 2017 року про виправлення описки), та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 р., встановлено, що ПМП ДАО , яке не є правонаступником МП ДАО , не має будь-яких прав власності чи користування відносно спірної земельної ділянки, оскільки співкористувачами цієї ділянки є співвласники нерухомого майна, що розташоване на цій земельній ділянці, - ОСОБА_3 та ОСОБА_6, до яких відповідно до вимог земельного законодавства перейшло право користування ділянкою на тих же підставах, на якій належало МП ДАО (а.с. 27 - 39).

Аналогічні обставини були встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними ( а.с. 24-26).

Таким чином, вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, неодноразово встановлено, що ПМП ДАО не є правонаступником МП ДАО , якому було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, не має право користування або право власності на спірну земельну ділянку, отже питання про законні права та інтереси ПМП ДАО ухвалою суду про забезпечення позову не порушені.

Вказані обставини також підтверджуються тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 209-211) відносно юридичної особи - ПМП ДАО ця юридична особа не є правонаступником будь-яких інших юридичних осіб, а тому хибним є твердження в апеляційній скарзі про те, що воно є правонаступником МП ДАО , а відповідно до наявних у матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відносно об'єкту - земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 17 серпня 2017 р. запис про інше речове право (право постійного користування ПМП ДАО ) скасовано.

Посилання представників ПМП ДАО на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 р. за позовом ПМП ДАО до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа - Миколаївська міська радапро скасування рішення, яким позов задоволений, визнано протиправиним та скасовано прийняте 17 січня 2018 р. державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради рішення про скасування речового права (права постійного користування ПМП ДАО земельною ділянкою із кадастровим номером НОМЕР_1), то згідно ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на вказане рішення, отже воно законної сили не набрало і не підтверджує наявність у ПМП ДАО права на спірну земельну ділянку.

Таким чином, доказів, які б підтверджували правовий зв'язок особи, яка подала апеляційну скаргу, із земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, ПМП ДАО не надано.

Оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПМП ДАО , яке не було учасником справи, поданою ним з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося, апеляційне провадження необхідно закрити.

Керуючись ст.ст. 362, 367, 368, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Закрити апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства ДАО на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які представляють інтереси неповнолітнього ОСОБА_6, про виділ частки нерухомого майна в натурі, зустрічним позовом ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про виділ частки нерухомого майна в натурі, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про виділ частки нерухомого майна в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська

Повний текст ухвали складений 06 лютого 2019 року